У Голландії Хочуть Посилити Закон Про Гральну Діяльність

В сучасних умовах, з переходом значної частини людства в повний чи частковий режим онлайн, попутний вітер підхопив і несе індустрію азартних ігор з новою силою. Онлайн-ігри давно стали джерелом шалених доходів, з яких більше 40% припадають на спортивні ставки.

Загалом легальний світовий гральний ринок отримує сьогодні понад млрд доларів щорічного доходу.

В США у травні року було пролобіювано скасування Верховним Судом заборони на спортивні ставки, що дозволило США миттєво охопити 7% відповідного світового ринку. Слідом за цим цілий ряд країн, в першу чергу, в Європі, змінили довгострокову стратегію і скасували державну монополію на азартні ігри як в режимі оффлайн, так і в режимі онлайн.

І ось восени року чергова спроба легалізувати ринок азартних ігор була оголошена в Україні.

З року в Україні єдиний легальний гральний бізнес – державні лотереї. Ця діяльність здійснюється через трьох офіційних операторів, які є приватними. Цікавим є той факт, що державний Ощадбанк також має дозвіл на проведення лотерей, який, однак, не використовує з року. Відповідно до чинного законодавства, лотереї не відносяться до азартних ігор.

Не дивно, що заборона грального бізнесу в Україні призвела не до його ліквідації, а лише до переходу більшої його частини в тінь, де він значно посилився і тепер вже сам прагне встановлювати правила гри.

На цьому шляху в нас є шанс врахувати як позитивний, так і негативний досвід інших країн. Після довгих напівдетективних маніпуляцій в Верховній Раді від імені Кабінету міністрів був зареєстрований законопроект # Пізніше з&#;явилося ще цілих сім альтернативних законопроектів. І все ж розглянемо саме урядовий проект, як перший в черзі.

Виправданість можливості для діяльності іноземних і офшорних компаній на українському азартному ринку

Існують всі підстави стверджувати, що система, яку хочуть створити в Україні, буде подібна до мальтійської. На підтвердження негативного досвіду Мальти є низка судових справ в європейських судах не на користь останньої. Ігрові ліцензії Мальти не признані ніде в ЄС. Викликають занепокоєність норми законопроекту, які фактично дають дозвіл іноземним юридичним особам (офшорні включно) вести букмекерську діяльність на території України (включно з компаніями з країни-агресора). В ЄС офшорні азартні ігри стоять поза законом задля захисту гравців від шахрайства, контролю доброчесності операторів та дотримання технічних характеристик онлайн-ігор, задля фінансового моніторингу та контролю кінцевих бенефіціарних власників та запобігання та протидії відмиванню доходів. Крім того, як показує досвід, саме мальтійські гральні компанії використовуються криміналітетом для &#;відмивки&#; незаконно надбаного майна на теренах Європи.

Відповідність мети легалізації азартних ігор інтересам суспільства і міжнародній практиці

Перше, що впало в очі, коли влада анонсувала легалізацію азартних ігор – це апеляція до очікуваних млрд гривень додаткових надходжень в бюджет, приходу інвестицій та розвитку туризму.

В законопроекті сказано, що “дохідна частина Фонду підтримки медицини, спорту та культури формується за рахунок ліцензійних платежів в сфері азартних ігор”. При цьому, в усьому цивілізованому світі метою ліцензування не є наповнення якихось цільових програм. Азартні ігри легалізують для гарантії того, що, якщо вже є потреба в грі у деякої частини громадян, держава має гарантувати її чесність і контрольованість, а також — захист вразливої частини суспільства, в першу чергу, дітей, від негативного впливу гри, а також повинна знизити шанси азартних ігор стати джерелом злочинів чи суспільної некерованості.

В більшості країн Європи надходження в бюджет створюються не за рахунок продажу ліцензій, а за рахунок податків від діяльності операторів, і податків достатньо високих. Скажімо, в Нідерландах після скасування монополії держави на казино, податок складає 29 % від доходів операторів плюс окремий податок на лікування ігроманів (слід зауважити, що Нідерланди лібералізують азартні ігри на тлі того, що частка громадян, які мали залежність лише від онлайн-гемблінгу, складає цілих 5% населення, то ж брати цю країну за зразок хибно).

В нашому ж законопроекті відсутня довгострокова стратегія розвитку і закладене обмежене бачення ринку. Держава намагається взяти максимум грошей ще до початку відповідної діяльності оператора, а саме при отриманні дозвільних документів — ліцензій на ведення бізнесу, на роздрібні точки реалізації, на наступні партії обладнання тощо. Крім того, присутні такі “цікаві” вимоги до отримувача ліцензії, коли можна виграти аукціон і не отримати ліцензію, коли присутні кілька суб’єктів, що встановлюють правила і вимоги, що створює колізію норм. Також відсутня регламентація ситуації, коли оператор не отримує ліцензію через незаконні дії чи бездіяльність ліцензіара або за відсутності ліцензійних умов.

Все це обов’язково провокуватиме операторів отримувати очікуваний доход якомога швидше за будь-яких умов, і в першу чергу, через запровадження ігор, якими легше привабити і затягнути до гри, що, звичайно, має прогнозовані соціальні наслідки у вигляді зростання рівня лудоманії (ігроманії, адиктивності).

Одразу згадалася Грузія з аналогічними деклараціями. В Україні прийнято рівнятися на грузинські реформи, але в галузі грального бізнесу Грузію можна віднести скоріше до країн з негативним досвідом. Як і Україна сьогодні, у році Грузія діяла соціально безвідповідально, оголосивши метою легалізації грального бізнесу наповнення бюджету, заохочення інвесторів і розвиток туризму.

Фактична вседозволеність привели не до збільшення надходжень до бюджету, а навпаки, до їх мінімізації (адже дієвих і прозорих механізмів фінансового моніторингу інтернет-ігр не було запроваджено), а також до краху державного лотерейного монополіста з боргом млн ларі (а саме лотерейну монополію передбачає законопроект №, що приведе до знищення вже наявних на ринку лотерейних операторів і масовому вивільненню працівників у гральному сегменті з найменшим ризиком розвитку ігроманії, через що в лотереї грають 2/3 населення планети і в усьому світі державний лотерейний бізнес має найм’якші умови). За статистикою, в Грузії в умовах тотального безробіття більше тисяч чоловік грали лише онлайн в азартні ігри, і це при населенні 3,7 млн чоловік.

Гральний бізнес в контексті збільшення надходжень до бюджету

В середньому, частка доходів від азартних ігор у європейському валовому внутрішньому продукті – 0,5%, і ця цифра стабільно однакова вже протягом 20 останніх років.

Україні не варто брати приклад з країн, орієнтуючись на високі цифри доходів цих країн від азартних ігор в Європі, а саме такою країною є Італія. Рік тому в Італії були заарештовані десятки членів мафії, які використовували оффшорні мальтійські компанії для легалізації незаконно надбаного майна, арешт було накладено на майно загальною вартістю понад 1 млрд євро. А кілька тижнів тому в Італії була проведена наймасштабніша операція з викриття відмивання коштів мафією &#; “Galassia”.

Співзасновникам і членам правління оператора &#; другої за розміром італійської компанії спортивних онлайн-ставок &#; а також власнику інвестиційного фонду, якому належить інтернет-оператор, були висунуті підозри у зв’язку з наявністю доказів відмивання коштів, а саме отримання коштів на купівлю компанії з виробництва ігрового софта від мафії, і облаштуванням незаконних майданчиків для ігор в численних інтернет-кафе.

До речі, законопроект # відкриває можливості для такого ж шахрайства, адже дозволяє підмінювати поняття “інтернет-клуб” і “букмекерська контора”, дозволяючи під виглядом интернет-клубу або пунктів грошових відправлень організовувати контори, де будуть доступні усі види азартних ігор.

Всі ці епізоди наводять на думку, що Італія знаходиться в топі рейтингу доходів від грального бізнесу не завдяки вдалій державній політиці в сфері азартних ігор, а завдяки іншим чинникам. Чи хоче Україна подарувати криміналітету інструмент для обілення коштів?

Не секрет, що зростання надходжень до бюджету значною мірою залежать від розміру ставок. Негативний приклад Великої Британії може стати нам в нагоді. Одночасно з тотальною легалізацією і лібералізацією гебмлінгу на планеті, ця країна почала радикально обмежувати діяльність ринку азартних ігор. В чому ж причина такої політики, яка йде врозріз з загальною світовою тенденцією? Справа в тому, що Велика Британія вже мусить зализувати рани після періоду, коли вона посідала найвищі щаблі в рейтингу доходів від гемблінг-індустрії.

Після року дебатів, уряд Великої Британії аж в 50 разів знизив максимальну ставку для терміналів ставок з фіксованими шансами (FOBT) зі фунтів стерлінгів до 2 фунтів, назвавши такі термінали “соціальною хворобою”, що призводить до ігроманії. Потрібно відмітити, що у Великій Британії ці термінали приносили половину доходів від спортивних ставок в цілому. Окрім того, в країні посилено громадський тиск на спортивні організації з тим, щоб вони припинили спонсорські угоди з операторами ставок і, відповідно, рекламу цих операторів. Уряд Британії мусив збільшити фінансування клінік, що лікують ігроманів від залежності до азартних ігор. Комісія з азартних ігор Великої Британії як регулятор закликала заборонити використання кредитних карток у будь-яких транзакціях азартних ігор, щоб припинити гравцям з лудоманією витрачати гроші, яких у них немає.

Статистика свідчить про те, що приблизно 20% усіх онлайн-ставок робляться за допомогою кредитних карток, а ігромани витрачають кредитні ліміти одночасно з декількох карток, створюючи катастрофічні борги.

Дискусія точиться вже більше року і має завершитися у квітні року. Опоненти пропонують не забороняти кредитні картки, а встановити обмеження, доводячи, що, хто хоче витратити гроші на гру, той використає і овердрафт, і візьме позику, і використовуватиме криптовалюту, шо, мовляв, призведе до непрозорості в контексті відмивання коштів.

Україні слід було б враховувати вказаний негативний досвід і параллельно вирішувати проблему кредитоманії і можливості для ігроманів брати гроші через сайти миттєвих кредитів, які заполонили український сегмент інтернету.

Відповідність міжнародним стандартам фінансової і інформаційної безпеки

На сьогодні українське законодавство щодо фінансового моніторингу легального грального бізнесу гармонізовано з європейським. Оператори лотерей є суб’єктами первинного фінансового моніторингу зі всіма правами і обов’язками. Але існує величезна проблема з державним контролем за нелегальним гральним бізнесом. Фактично контроль причетності до грального бізнесу або азартних ігор, що є кримінальним правопорушенням, відсутній. І є всі шанси цю негативну ситуацію зберегти і після легалізації.

Зростання надходжень до бюджету неможливе без гарантування фінансової захищеності цифрових платежів. В цьому аспекті законопроект пропонує пробіл за пробілом, починаючи з відсутності вимог щодо обов’язкової сертифікації обладнання. Крім того, в проекті відсутня обов&#;язковість системи моніторингу за рухом грошей, системи контролю за &#;обілеченими&#; гральними закладами та їх наповненням гральним обладнанням — які повинні бути запроваджені до легалізації. Адже коли гральний бізнес запрацює легально, знайдеться маса можливостей відстрочити запуск систем контролю на невизначений час.

Неясність з системою контролю за рухом грошей через інтернет та можливість легалізації будь-яких грошей через “випадковий виграш” &#; як у випадку з відомим політиком – призведе до успішного способу законного відмивання грошей, а також до такогоспособу “заробітку”, коли довідки про виграші будуть просто видаватися “переможцю” за певну винагороду організатору гри та контролюючому чиновнику. Вбачається необхідність законодавчо закріпити бодай мінімальні вимоги щодо перерахувань, як, наприклад, заборона включати в чек транзакції товари, не пов’язані з грою.

Також в проекті відсутні вимоги щодо центральних комп’ютерних систем операторів та наявності резервної системи, безперебійності роботи системи. Це дозволяє сумніватися в прозорості роботи систем операторів чи можливості для прозорого моніторингу з боку державного контролюючого органу, тим паче цей орган, згідно проекту, буде наділений повноваженням самому обирати лабораторію, яка видасть йому сертифікат міжнародної лабораторії для системи онлайн-моніторингу.

Чи вирішує законопроект # питання інформаційної безпеки? Це дуже важливе питання в умовах, коли частка інтернет-ігор стрімко зростає, для захисту гравців від шахрайства, фінансів гравців, оцінки достовірних доходів операторів ринку і податків в бюджет. Законопроект вимагає запровадження так званої Комплексної системи захисту інформації (КСЗІ), що є давно застарілою і не відповідає вимогам міжнародних стандартів про використання Системи управління інформаційною безпекою (СУІБ).

Було б логічно вимагати від українських операторів мати сертифікацію міжнародних організацій і відповідати стандартам СУІБ, адже це передбачало б системний підхід до розробки, моніторингу, аналізу ризиків, підтримки і управління ризиками, внутрішній і зовнішній аудит, контроль з боку керівництва організації, постійне навчання працівників індустрії, адже всіх цих вимог немає в КСЗІ. Дивним виглядає і наявність вимог щодо використання КСЗІ по відношенню до лотерейних операторів, тоді як щодо казино, букмекерів і гральних автоматів вимоги щодо інформаційної безпеки в проекті # просто відсутні.

Корупційний фактор в умовах організації та функціонування уповноваженого органу &#; регулятора

Викликає занепокоєння закладені в законопроект корупційні можливості при формуванні і функціонуванні Комісії &#; регулятора ринку азартних ігор. Сам факт створення спеціального уповноваженого органу при наявності Міністерства фінансів і Бюро фінансових розслідувань ставить під сумнів принцип прозорості.

Конфлікт інтересів створений нормою законопроекту, яка робить регулятора комерційно зацікавленим в прибутковості бізнесу, який він регулює, а не в захисті інтересів, життя і здоров’я громадян. Проект уповноважує регулятора самому визначати, яким чином він буде наглядати за ринком азартних ігор, що порушує принцип розподілу повноважень. Норми законопроекту дозволяють регулятору встановлювати додаткові вимоги при отриманні дозвільних документів і наділяють Кабмін правом призначати і звільняти членів регулятора поза конкурсом, а це &#; наявність корупційного фактору в його роботі.

Нарешті, робота регулятора фінансується з цільового Фонду підтримки медицини, спорту і культури, і це при наявності Державного бюджету. Дарма й казати, що такий регулятор ніколи не обмежить права операторів, як це робить, наприклад, відповідна комісія &#; регулятор в тій же Великій Британії. Чи не вийде так, що при таких засадах діяльності регулятора, тих коштів, що вдасться зібрати з азартного бізнесу, якраз вистачить на фінансування роботи регулятора?

Ступінь реальності обіцяного приходу інвестицій в 5-зіркові казино-отелі

Дивно виглядає обіцянка забезпечити українські казино виключно в 5-зіркових готелях, які ніби спеціально для цього приїдуть будувати інвестори, на тлі глобальних тенденцій і можливостей, які розгортаються сьогодні в гральному світі. Держави йдуть назустріч організаторам азартних ігор і в свою чергу повністю лібералізують законодавство щодо онлайн-гемблінгу, запроваджуючи модель під привабливою назвою &#;freemium&#; (free+premium).

Онлайн-гемблінг, який з а останні 20 років вже займає більш як третину в індустрії азартних ігор (а сукупні надходження від онлайн-ігор в Європі складають на сьогодні 24,7 млрд Євро в рік), не приховує, що шалені темпи зростання азартних ігор в інтернеті відбуваються завдяки збільшенню частки молодого населення – в Швеції пролоббійовано дозвіл на онлайн-гемблінг з 18 років, в той же час для гри поза інтернет-мережею потрібно досягнути 21 року.

Для приваблення молодих людей операторами спрощується прийняття спортивних ставок через смартфони, розробляються прості мобільні додатки для здійснення ставок, розробляється програмне забезпечення для встановлення казино на настільних домашніх комп’ютерах (у зв’язку з чим цей ринок очікує зростання свого сегменту серед приладів з виходом в інтернет), для розповсюдження реклами азартних ігор використовуються сервери контекстної реклами від третіх осіб, сторонні інтернет-агенції, мережі та біржі.

Всі ці дії вже принесли свої плоди в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, там реєструються найвищі темпи зростання онлайн-гемблінга завдяки постійній модернізації функцій смартфонів. Операторам ігрових послуг дозволяється укладати угоди з окремими гравцями для здійснення ставок на реальні гроші, в свою чергу залучаючи більше геймерів.

Також інвестиціям в 5-зіркові готелі прогнозовано стануть на заваді деякі положення законопроекту, а саме вимога розміщувати гральні автомати лише в залах гральних автоматів. Це призведе до простого переїзду залів ігрових автоматів з підвалів в зіркові готелі, кількість яких достатня по всій країні. І навіщо інвесторам будувати 5-зіркові казино-готелі, якщо доходність від ігрових автоматів набагато вища?

Для того щоб прибрати гральні автомати з вулиці і унеможливити звичну ситуацію, коли батько сімейства виносить з дому до ломбарду телевізор, щоб віднести гроші в гральні автомати, потрібна вимога розміщувати гральні автомати виключно в 5-зіркових казино.

Окрім того, сам законопроект дозволяє підмінювати поняття “казино” і “зал гральних автоматів”, адже не містить чіткої диференціації цих термінів. Навіщо будувати 5-зіркові казино, якщо зал гральних автоматів вміщує набагато більше автоматів, ніж розміститься в казино, і в залі гральних автоматів дозволяється проводити ті ж самі ігри, що і в казино, за винятком блек-джек та ігри в кості, водночас гральні автомати це найприбутковіша гра?

Все це не може не наводити на думку, що декларація про залучення інвестицій в 5-зіркові готелі це лише димова завіса на користь гральних автоматів, що гарантовано призведе до вкрай негативних соціальних наслідків.

Відповідність міжнародним стандартам відповідальної гри

На жаль, проект закону # лише декларує відповідальну гру, але не містить механізмів забезпечення превентивних засобів та освіти членів суспільства, особливо дітей та для вразливих верств населення. Також відсутня заборона на використання дитячих образів та картинок, що приваблюють дітей, а також не передбачена заборона продажу ставок у кредит, бонусної гри та прийому ставок на сайті, якщо у гравця негативний баланс рахунку. Також закон не містить вимоги європейського стандарту щодо залучення незалежного органу для оцінки відповідності стандартам, а також вимоги щодо тренінгу всього персоналу оператора до початку роботи точок продажів та щорічно.

Як не сумно, але проектом фактично легалізується “гра в наперсток” і “ворожіння”, а за “гру на гроші” хоч і передбачена кримінальна відповідальність, але визначення самого терміну немає.

До порушення стандартів відповідальної гри можна віднести і відсутність в законопроекті чіткої диференціації термінів, що означають апарати для гри, і відсутність згадки про деякі види апаратів, що відкриває можливості для підміни понять. А саме, можлива плутанина з назвами трьох видів апаратів, підміну котрих один одним потрібно унеможливити. Є так звані “ігрові автомати”, що використовують генератор випадкових чисел і можуть корегувати виграшний фонд по ходу гри, вони застарілі і заборонені в більшій частині Європі і США. Але на сьогодні цього технологічного мотлоху залишилося в Європі в кількості десятків тисяч штук, і обов’язково знайдуться підприємці, охочі завезти його в Україну.

Є так звані &#;відео-лотерейні термінали&#; (VLT), які мають зв’язок з центральною системою обслуговування, котра має функцію психологічного тиску на гравця задля стимулювання продовження гри. А є так званий “лотерейний термінал самообслуговування”, який в принципі відсутній в законопроекті. Якщо не дати чіткого розподілу цих трьох понять, то прогнозовано можлива ситуація шахрайства, коли під виглядом ігрових автоматів в залах будуть пропонуватися VLT-термінали, щодо сучасних можливостей психологічного впливу на гравця котрого клієнти не будуть здогадуватися, а в усьому цивілізованому світі кількість таких автоматів обмежується.

Законопроект не враховує ризики, пов’язані з нерегламентованою рекламою азартних ігор, особливо з високим ступенем звикання гравців. В законопроекті також відсутні механізми захисту неповнолітніх від рекламної і маркетингової продукції азартного ринку.

Слід зауважити, що, наприклад, в Іспанії зараз готується заборона реклами всіх видів азартних ігор, за виключенням державної лотереї і благодійних ігор ONCE, на платформах усіх видів медіа: інтернет, телебачення, радіо, включно з забороною реклами під час спортивних подій і за участі селебретіз. Міністр фінансів Іспаніїї і обмудсмен Іспанії наголосили, що заплановані санкції не можна розглядати як посягання на свободу бізнесу, адже азартні ігри cлід прирівняти за ступенем загрози життю і здоров’ю до куріння і наркотичних речовин.

Протекціонізм ігор з високим ризиком залежності

Як не прикро це констатувати, законопроект іде в тренді загальносвітової тенденції, в якій онлайн-гемблінгу дане зелене світло, і фактично створює умови для стимулювання розвитку високоризикових азартних ігор, таких як букмекерство, і особливо онлайн-бетінг, починаючи з неможливості отримати ліцензію на наземну діяльність букмекерських контор без наявності ліцензії на онлайн-діяльність. Таким чином, законодавець стимулюватиме розвиток онлайн-ставок, які, звісно, найбільш прибуткові, але, водночас, і найбільш шкідливі з точки зору адиктивності гравців.

Потрібно зауважити, що європейський тренд лібералізувати онлайн-гемблінг одночасно з підвищенням податків на діяльність азартних операторів спровокований не в останню чергу складною економічною ситуацією в Європі в цілому, коли країни, намагаючись звести бюджет за вимогами Євросоюзу, шукають легких способів наповнення бюджету. Але у випадку з Україною це не може не виглядати як &#;коня кують, а блоха ногу підставляє&#;, адже наші державні наглядові органи не здатні контролювати навіть єдиний дозволений сьогодні лотерейний бізнес, не кажучи вже як про відсутність технологічних можливостей моніторити прозорість діяльності операторів і достовірність їхніх прибутків, так і про відсутність намірів встановлювати сучасні системи моніторингу і фінансового контролю у відповідності до міжнародних стандартів.

Замість того щоб робити більш жорсткими вимоги до моніторингу високо ризикових ігор, проект спрощує систему їхнього моніторингу до рівня державних лотерей (хоча при можливостях постійної зміни лінії подій і коефіцієнтів на ці події правильно оцінити реальні доходи букмекерів і податків до сплати з їхньої діяльності можливо лише при відповідній системі моніторингу), не містить інструментів захисту гравців від шахрайства з боку букмекерів відповідно до світових бетінгових стандартів, не містить вимоги щодо страхування виграшів в букмекерстві і санкцій за порушення ставок в букмекерстві.

Також важко не засумніватися у відсутності фаворитизму по відношенню до крупних гравців-букмекерів, яких деякі норми виводять з-під дії обмежень, встановлених законопроектом, в першу чергу, щодо офшорної діяльності та зв&#;язків з країною-агресором.

Також в законопроекті присутні дискримінаційні норми по відношенню до, як не дивно, державних лотерей, ігор з найменшим ступенем звикання гравців, в яких можна вбачити протекціонізм на користь букмекерів. Вимога до лотерей використовувати один бренд, хоча один оператор продає різноманітні лотереї-&#;стирачки&#; під різніми назвами. Неможливо не запідозрити наявність штучного бану для лотерей у вимозі ідентифікувати покупця лотерейного квитка і заборони продавати лотереї у кіосках (у всьому світі лотереї продаються в мілких магазинах і кіосках, куди люди не ходять з паспортами, це створює штучну заборону продавати лотереї там, де неможливо продавати букмекерські товари), і у вимозі продавати лотереї через власні сайти операторів в інтернеті (це створює штучну заборону для створення онлайн-монополій для бетінгу).

За відсутності чіткого критерії поняття &#;прикриватися іншим видом діяльності&#;, це дозволить бетинговим компаніям продовжити існуючу практику &#;ховатися&#; за лотереями. А вимога щодо наявності домена в зоні .UA (на отримання якого потрібно не менше року) фактично закріпить монопольний статус бетінгових компаній, працюючих сьогодні онлайн під прикриттям лотерей.

Підсумовуючи, оскільки потреба певної частини суспільства в отриманні грошей без прикладання зусиль буде існувати завжди, легалізація грального бізнесу конче необхідна. Але д ержава не вправі використовувати соціальний інфантилізм певних громадян, організовуючи умови для досить законного відбору грошей у них.

Тож запровадження ринку азартних ігор повинно відбуватися паралельно з забезпеченням гарантій чесної гри з боку держави, захисту дітей та інших вразливих частин суспільства від ігроманії, заборони необмеженої реклами азартних ігор, унеможливлення використання гри для скоєння злочинів, з забезпеченням гарантій рівних умов для всіх учасників грального бізнесу і відсутністю протекціонізму на користь найприбутковіших і водночас найнебезпечніших видів ігор, з забезпеченням сучасних прозорих і дієвих механізмів контролю фінансової сторони питання в контексті як фінансової і інформаційної безпеки гравців, так і наповнення бюджету. Не заробіток, а соціальна відповідальність і захист законних інтересів, життя і здоров’я громадян повинні стояти на першому місті, коли йдеться про державне врегулювання такої чутливої і небезпечної сфери господарської діяльності, якою є азартний бізнес.

Все вказане вище потрібно врахувати у вигляді змін до вказаного законопроекту # , або при розробці нових проектів законів, якщо такі з’являть.

Не пропусти блискавку! 

Олександр Чебаненко, експерт із правоохоронної і судової системи UIF

Вперше опубліковано: Обозреватель 

До збірника наукових праць увійшли наукові статті, зроблені на основі доповідей та повідомлень, виголошених на V Міжнародній науковій конференції «Муніципальні читання імені Антона Кохановського» організованій Чернівецьким регіональним центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій, кафедрою політології та державного управління факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Представництвом Фонду Ганса Зайделя в Україні, Республіці Молдова та Румунії у партнерстві з Чернівецькою міською радою, що відбулася листопада року. Збірник висвітлює теоретичні та науково-практичні підходи, погляди та результати наукових досліджень з проблематики місцевого самоврядування, державного управління, державної служби, децентралізації влади, соціально-економічного розвитку громад та регіонів, етнонаціональних процесів. Матеріали, вміщені в збірнику, розраховані на працівників сфери державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, керівників державних установ, громадських організацій, наукових і педагогічних кадрів, усіх, хто вивчає або досліджує наукові та прикладні проблеми державної регіональної політики, місцевого самоврядування, державної служби та державного управління.