Наслідки другої хвилі перетворень для ігрових операторів / Футбольная жизнь в зеркале СМИ - Офіційний сайт Української асоціацїї футболу

Наслідки Другої Хвилі Перетворень Для Ігрових Операторів

Наслідки другої хвилі перетворень для ігрових операторів

Конспект-урока "Ядерний реактор"

 

 

 

 

 

 

Ядерний реактор. Використання енергії атому людством.

 

 

 

Підготувала: вчитель фізики Коваль Ірина Іванівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

У роботі розкрито питання формування особистості учня на основі застосування новітніх педтехнологій.

Головна мета педагога полягає в тому, щоб розвивати у учнів якості лідера, прагнення бути успішною особистістю. Для цього на уроках необхідно розвивати учня, а не тільки передавати знання.

Навчаючи учнів здобувати знання, проваджую особистісно зорієнтовані технології. Проводжу нетрадиційний урок, який представлено в цій роботі.

Прагнення до самостійності, яке притаманне підліткам і старшокласникам, має стати основою проведення нетрадиційного уроку, творча робота учнів є залучення їх до активної діяльності. При вивченні теми «Ядерний реактор. Використання ядерної енергії» проводжу урок «90 хвилин» в ігровій формі – прес-конференцію вчених-спеціалістів у галузі ядерної фізики. На уроці використовуються комп’ютери. Учні заздалегідь готують матеріали до уроку, використовуються метод наукового проекту та науково-дослідницька діяльніgoalma.orgо проводиться аналітико-синтетична робота з таблицями, графами, дидактичними матеріалами, кінофільмами та інтерактивними технологіями.

Орієнтовний термін проведення: ІІ семестр, кінець квітня.


Список використаних джерел:

  1. Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия. Пер. с англ., М.: Прогресс,
  2. О физике и физиках. Иоффэ А. Ф. – Л.: Наука,
  3. Клод Карон. Статья «Любовные истории Парижа».
  4. Голин Г. М., Филонович С. Р. Классики физической науки (с древнейших времен до начала ХХ в.): Справ. Пособие. – М.: Высш. Шк., – с.:ил.
  5. Емельянов  И.Я.,  Гаврилов  П.А.,   Селивестров   Б.Н.   «Управление   и  безопасность ядерных энергетических  реакторов»  -  Москва:  «Атомиздат», г.
  6. Кащеев В.П. «Ядерные энергетические установки» - Минск: «Вышейша  школа», г.
  7. Кащеев  В.П.,  Левадный  В.А.  «Атомная  энергия.  Прошлое,  настоящее  и будущее» - Минск: «Вышейша школа», г.
  8. Кесслер Г. «Ядерная энергетика» - Москва: «Энергоатомиздат», г.
  9. Коллиер Дж.,  Хьюитт  Дж.  «Введение  в  ядерную  энергетику»  -  Москва: «Энергоатомиздат», г.
  10.  Маргулова Т.Х. «Атомная энергетика сегодня и завтра»  -  Москва:  «Высшая школа», г.
  11.  Маргулова Т.Х. «Атомные электрические станции» - Москва: «Высшая  школа», г.

Використані ресурси Інтернету:

  1. Навчальні програми для учнів : http://www.edu.ukrsat./com/
  2. НАЕК Енергоатом : http://www.energoatom.kiev.ua/
  3. Сайт ЗАЕС: http://www.npp.zp.ua/
  4. Сайт РАЕС :http://www.rnpp.rv.ua/
  5. Росэнергоатом : goalma.org

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета уроку:

Навчальна: сформувати знання учнів з теми «Ядерний реактор. Використання ядерної енергії»; систематизувати й узагальнити знання з теми: Поділ ядер урану. Ланцюгові ядерні реакції.

Розвиваюча: у процесі підготовки до уроку розвивати навички самостійної роботи з літературою; розвивати інтелект і мову, ініціативу, активність учнів, ознайомити  учнів з дією радіоактивності на людський організм та зовнішнє середовище, формувати екологічне мислення. Розвивати загальні методи пізнання експеримент і теорію. Підкреслити роль досвіду, об’єктивність законів, довести нескінченність процесу пізнання як наближення до абсолютної істини.

Виховна мета: розвивати інтерес до навчання, до читання науково-популярної та технічної літератури.

Обладнання: плакати, схеми реакторів, комп’ютер, картки на кожного учня з запитаннями тесту.

Тип уроку: комбінований

Форма: прес-конференція вчених-спеціалістів у галузі ядерної фізики.

План уроку

І. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1). Опис проблемної ситуації.

2). Формування перед науковцями цілей і задач у ході проведення наукової конференції.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1). Бесіда тележурналіста із науковцями.

2). Вступне слово вчителя.

3). Аналітико-синтетична робота з таблицями, графами, дидактичними матеріалами, кінофільмами.

4). Охорона праці та здоров’я людини щодо реалізації наукових задач.

ІІІ. Творча робота учнів.

Робота в групах:

  1. Відділ головного інженера (конструктора, 7 учнів)
  2. Відділ головного енергетика (7 учнів).
  3. Відділ охорони праці (7 учнів).
  4. Центр наукових досліджень (4 учнів)
  5. Відділ екології (4 учнів).

IV. Підсумок роботи учнів.

 

Хід уроку-конференції

Оформлення: плакати на стіні.

  1. Люди-господарі своєї долі (Шекспір).
  2. Кожного дня роби хоча б одну добру справу, здатну викликати посмішку на чиємусь обличчі (Дейл Карнегі).
  3. Той, хто не дивиться вперед, опиняється позаду (Іспанська приказка)
  4. Стіннівка присвячена діяльності Марії Склодовської-Кюрі.

Учні об’єднанні у 5 груп, наукові відділи. Інформація видається не як доповіді, а у формі науково-виробничих звітів, у формі ділового спілкування. Під час конференції учні ставлять одне одному запитання.

 

Вступне слово вчителя: Наука пройшла  довгий і складний шлях розвитку – від єгипетських пірамід до атомних електростанцій, лазерів і космічних польотів. Людство проходить тривалий шлях від незнання до знання. Сьогодні ми ставимо перед собою питання: чи готові ми використовувати атомну енергію? Які наслідки діяльності людини у використанні ядерних технологій?

У ході нашого уроку використовується технологія роботи в групах за принципом науково-дослідницької діяльності.

Кожна з п’яти груп заздалегідь отримала завдання на пошук інформації певного напрямку у проблемі отримання енергії атома та використання її людством.

Перша група вивчала можливість використання ядерної енергії, її недоліки та позитивні фактори, що дають змогу вважати атомну енергетику перспективним джерелом енергії, також вивчала головні елементи ядерного реактора на повільних та швидких нейтронах (додаток К)

Друга група працювала над проблемою перетворення внутрішньої енергії атомних ядер в електричну енергію (додаток В).

Третя група розглядала специфіку впливу роботи АЕС на здоров’я людини та навколишнього середовища (додаток Г, Ж).

Четверта група цікавилася новинками техніки на науковими досягненнями вчених інших країн (додаток Д).

П’ята група займалася проблемами екологічного характеру (додаток А, З).

Конференція починається з бліц-інтерв’ю. Означені групи повинні відповісти на слідуючи запитання:

Питання до центру наукових досліджень:

  1. Що входить до енергетичного потенціалу України.
  2. З чого складається паливно-енергетичний комплекс нашої держави.
  3. У р. ресурсна база України становила понад  6  млн. т. умовного палива. Скільки це: а) кам’яного вугілля? б) нафти? в) ядерного пального?
  4. В Україні видобуто: а) млн. т. вугілля. б) 16 млн. т. нафти (разом з газовим конденсатом). Скільки електроенергії (в кВт*год) можно виробити за рахунок цього?
  5. На яких електростанціях найдешевша електроенергія?

Питання до відділу екології:

  1. Скільки за рік в атмосферу викидається: оксидів сірки (20 тис. т.); оксиду нітрогену (25 тис. т.); золи ( тис. т.) і токсичних металів ( т.)?
  2. Наскільки за останні 10 років збільшився рівень захворювань:  онкологічних (26%), гіпертонічних (84%), психологічних розладів (21%), алергічних (85%), цукровий діабет (44%)?
  3. Яке місце за тривалістю життя посідає Україна у світі (52 місце).
  4. Що доказала катастрофа на ЧАЕС?
  5. Як вирішується проблема ядерних і високоактивних відходів?

Питання до відділу головного інженера:

  1. Що таке енергозбереження і енергоефективність?
  2. Які основні завдання треба розв’язати для економії палива?
  3. Що змушує людство використовувати ядерні джерела енергії?
  4. Кожний блок – мільйонник на АЕС використовує 30 млн. м3 води. Яка маса води використовується протягом доби?
  5. Назвати поновлювальні джерела енергії нашої держави.

 Питання до відділу головного енергетика:

  1. Чому на парламентських слуханнях була вироблена «Енергетична стратегія України на період до р.»?
  2. Чому електроенергія вироблена з ядерного палива дорога?
  3. Які електростанції сьогодні складають атомну енергетику України? Яка доля видобутку з усієї виробленої енергії (45%)?
  4. Які альтернативні джерела енергії ви можете назвати?
  5. Як розв’язується проблема залежності національної економіки від імпортних енергоносіїв?

Питання до відділу охорони праці:

  1. Чим може обернутись екологічна безграмотність людства?
  2. Як робітник на АЕС може захистити себе від дії радіоактивного випромінювання?
  3. В чому вимірюється доза радіоактивності?
  4. Як довго людина може працювати на АЕС без наслідків для свого здоров’я?
  5. На якої відстані від великих мегаполісів може бути розташована  АЕС?

Далі слово надається керівнику 1-ої групи – головному інженеру. Головний інженер виступає за наступним планом:

  1. дає визначення ядерному реактору.
  2. перелічує головні елементи ядерного реактора.
  3. поясняє в чому відмінність реактора на повільних нейтронах та реактора на швидких нейтронах (додаток К).

Члени 1-ої групи дають визначення: в чому полягає керівництво ядерною реакцією; що називають критичною масою; для чого потрібні графітові стержні, як ними користуються; для чого в ядерному реакторі використовується уповільнювач нейтронів.

Після виступу всіх членів груп, робимо підсумок року, проводимо тестування (додаток Б), виставляємо оцінки за урок.

Домашнє завдання:

по підручнику вчити параграф

Додатково:

задачі № , , за збірником Гельфгат І., Ненашев І. Фізика – Харків, Гімназія, рік.


Додаток А

 

Презентація дитячої роботи

 

 

 

 


Додаток Б

Тест з теми: Фізика атомного ядра.

  1. Яку інформацію несе трек частинки, зафіксований у камері Вільсона?
  1. Про масу частинки
  2. Енергію
  3. Швидкість
  4. Заряд
  1. Як позначається в рівняннях альфа-частинка?
    1. 24He
    2. 41He
    3. 32He
    4. 42He
  2. Яка частинка народжується при бета-розпаді?
  1.   Електрон
  2.   Позитрон
  3.   Гама-квант
  4.   Протон
  1. Чим відрізняються ізотопи одного і того ж хімічного елемента?
  1.   Зарядом
  2.   Масою
  3.   Кількістю протонів
  4.   Кількістю нейтронів
  1. Нейтрон – це стабільна частинка?
  1.   Нестабільна частинка
  2.   Стабільна частинка
  3.   Це залежить від типу реакції
  4.   Це залежить від температури
  1. Назвіть формулу розрахунку енергії зв’язку ядер:
  1.   E=m*c
  2.   E=m*c2
  3.   E=Δm*c2
  4.   E=m*v2/2

7.  Термоядерні реакції протікають:

  1.   В ядрі планети
  2.   На поверхні зірок
  3.   В надрах зір та Сонця
  4.   На поверхні планет
    1. Реакція поділу урану супроводжується:
      1.   Виділенням енергії
      2.   Виділенням нуклонів
      3.   Виділенням теплоти
      4.   Поглинанням теплоти
    2. В ядерних реакторах використовується:
  1. Радій
  2. Вода
  3. Вугілля
  4. Тяжка вода
    1. Чи залишає в камері Вільсона видимий слід рухомий нейтрон?
  1. Ні
  2. Так
  3. Трек схожий на «виделку»
  4. Трек схожий на коло

Таблиця для заповнення учнем:

№ завдання

 1

 2

  3

  4

  5

  6

  7

  8

  9

10

№ відповіді

          1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповіді до тесту з теми:

Фізика атомного ядра.

 

Вірні відповіді:

№ завдання

 1

 2

  3

  4

  5

  6

  7

  8

  9

10

№ відповіді

          1

 

 

*

 

*

 

 

*

 

*

          2

*

 

 

 

 

*

 

 

*

 

          3

*

 

 

 

 

 

*

 

 

 

          4

*

*

 

*

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Управляемый термоядерный синтез

Управляемый термоядерный синтез (УТС) — синтез более тяжёлых атомных ядер из более лёгких с целью получения энергии, который носит управляемый характер в отличие от взрывного термоядерного синтеза (используемого в термоядерном оружии). Управляемый термоядерный синтез отличается от традиционной ядерной энергетики тем, что в последней используется реакция распада, в ходе которой из тяжёлых ядер получаются более лёгкие ядра. В основных ядерных реакциях, которые планируется использовать в целях осуществления управляемого термоядерного синтеза, будут применяться дейтерий ( 2H ) и тритий ( 3H ), а в более отдалённой перспективе гелий-3 ( 3He ).

Самая легко осуществимая реакция - дейтерий + тритий:

2H + 3H = 4He + n

Существенно сложнее, на пределе возможного, осуществить реакцию дейтерий + гелий

2H + 3He = 4He + p.


Так же возможны реакции между ядрами дейтерия, они идут немного труднее реакции с участием гелия

2H + 2H = 3H + p

и

2H + 2H = 3He + n.

Эти две реакции медленно протекают параллельно с реакцией дейтерий + гелий-3, а образовавшиеся в ходе них тритий и гелий-3 с большой вероятностью немедленно реагируют с дейтерием.


УТС возможен при выполнении двух критериев:

Температура плазмы:

T > 10^8 K \,\!

Соблюдение критерия Лоусона:

n\tau > 10^{14} cm^{-3} \cdot c \,\!

где n \,\!- плотность высокотемпературной плазмы, \tau \,\!- время удержания плазмы в системе.

Именно от значения этих двух критериев в основном зависит скорость протекания той или иной термоядерной реакции.

В настоящее время управляемый термоядерный синтез ещё не осуществлён в промышленных масштабах. Строительство международного исследовательского реактора ITER находится в начальной стадии.

 


Додаток Г

 

ЭКОЛОГИЯ АТОМНОЙ ЭНЕРГЕТИКИ.

 

      Использование реакции деления тяжелых ядер  для  производства  энергии

сопровождается  вредными  факторами,  потенциально  опасными  для   биосферы

Земли. Наиболее вредный фактор – радиоактивное загрязнение.

      Атомная промышленность включает предприятия по  добыче  и  переработке

уранового сырья, обогащению урана, заводы по  изготовлению  твэлов,  атомные

электростанции,  радиохимические   заводы   по   регенерации   отработанного

топлива,  предприятия  по  переработке  и  хранению  радиоактивных  отходов.

Радиационное  воздействие  на  окружающую  среду  возможно  на   всех   этих

предприятиях. Наиболее сложные проблемы радиационной безопасности связаны  с

АЭС.

      При нормальной работе АЭС  и  предприятий  ядерного  топливного  цикла

скорость  выброса  радиоактивных  продуктов  в  окружающую  среду  тщательно

контролируется. Содержащиеся в  воздухе  радиоактивные  нуклиды  благородных

газов криптона, ксенона,  радона,  трития,  а  также  присутствие  аэрозолей

топлива и продуктов деления определяют  наличие  ионизирующего  излучения  в воздухе. Жидкие радиоактивные выбросы, попадающие в реки, большие озера  или океан, содержат тритий, продукты деления и другие вещества.

      Человек  может  подвергаться  следующим   воздействиям   ионизирующего

излучения:

     1)  внешнему  бета-  и  гамма-излучению   при   распаде   газообразных

        радиоактивных нуклидов, содержащихся в атмосфере или в воде;

     2) облучению при распаде осевших на  землю  радиоактивных  аэрозольных

        частиц;

     3)  внутреннему  облучению   при   вдыхании   радиоактивных   нуклидов

        (ингаляционному облучению);

    4)  внутреннему  облучению  в  результате   потребления   загрязненной

        радиоактивными нуклидами пищи или воды.

      Скорость и уровень выхода радиоактивных нуклидов  в  окружающую  среду

зависят от механизмов удержания этих  нуклидов,  которые,  в  свою  очередь,

определяются конструкцией защитных устройств  технологического  оборудования

топливного цикла.  Совокупность  взаимосвязанных  герметизированных  объемов

(так называемых барьеров безопасности с  низким  уровнем  утечки)  и  другие

технические меры позволяют обеспечить очень высокие  коэффициенты  удержания

радиоактивных  веществ,  или  что   то   же   самое,   низкие   коэффициенты

радиоактивных выбросов в окружающую среду.

      Также  как  и  в  других  энергоустановках,   в   которых   происходит

преобразование  тепловой  энергии  в   электрическую,   в   АЭС   необходимо

сбрасывать часть теплоты, выделяемой при  сгорании  топлива.  В  стандартных

АЭС, в которых электроэнергия производится  паротурбогенераторами,  тепловой

сброс осуществляется водой, охлаждающей конденсаторы.  Эта  вода  забирается

из реки, озера или моря.

      Для того чтобы уменьшить вредное  воздействие  на  экологию  реки  или

озера, из которых  забирается  вода,  особенно  при  жарком  климате,  когда

окружающая температура уже достаточно высока,  может  оказаться  необходимым применение некоторых  технических  методов  локальной  защиты  от  перегрева водных источников. Среди этих методов: увеличение расхода  охлаждающей  воды в конденсаторе, создание прудов охлаждения и градирен.

    


Додаток Д

Атомные пули

Самые экзотические ядерные заряды   разрабатывались для стрелкового оружия

Недавно группа физиков из Техаса опубликовала результаты экспериментов по военному использованию бомбы из изомера гафния. В техасском эксперименте возбужденное ядро гафния облучали рентгеновскими лучами - и немедленно высвобождалось в 60 раз больше энергии, чем было затрачено на инициирование взрыва. Энергия выделялась в виде смертельного для живых существ гамма-излучения. По разрушительной (бризантной) способности 1 грамм гафния эквивалентен 50 кг тротила. Новое оружие вписывается в доктрину безопасности Буша, в которой предусмотрено применение атомных мини-бомб, так называемых мини-ньюков.

Проблема создания атомного оружия сверхмалых калибров не нова. Им активно занимались и в США, и в СССР начиная с конца х годов. Однако все работы по этой теме были строго засекречены, и только после перехода Семипалатинского полигона под юрисдикцию Казахстана и рассекречивания части архивов стали известны некоторые интересные подробности.

  В протоколах испытаний были найдены упоминания об экспериментах, при которых выделение энергии обозначено как "менее 0, кт", то есть двух тонн взрывчатки! Несколько документов были поистине сенсационными. Речь в них шла об атомных боеприпасах для стрелкового вооружения – спецпатронах калибров 14,3 мм и 12,7 мм для крупнокалиберных пулеметов, но самое потрясающее - были там и патроны калибра 7,62 мм! Правда, ядерные патроны предназначались не автомату Калашникова АКМ, а другому детищу легендарного конструктора - пулемету Калашникова, ПКС. Патрон для этого пулемета и стал самым маленьким в мире ядерным боеприпасом.

Радикального уменьшения размеров, веса и сложности конструкции удалось достичь благодаря применению не обычного для ядерных бомб урана или плутония, а экзотического трансуранового элемента калифорния - точнее, его изотопа с атомным весом После обнаружения этого изотопа физиков ошеломило то, что основным каналом распада у него было спонтанное деление, при котором вылетало нейтронов (для сравнения: у урана и плутония – 2 или 3). Первые оценки критической массы этого металла дали фантастически малую величину- 1,8 грамма! Правда, дальнейшие эксперименты показали, что ее реальное значение оказалось заметно больше.

 

Из пулемета по танкам

Другим непреодолимым недостатком стала невоспроизводимость результатов. Энерговыделение при взрыве каждого конкретного экземпляра колебалось от до килограммов тротилового эквивалента в зависимости от партии, времени и условий хранения, а главное - материала цели, в которую попадала пуля.

Дело в том, что сверхмалые ядерные заряды взаимодействуют с окружающей средой принципиально иначе, чем классические ядерные заряды. Не похож результат и на обычную химическую взрывчатку. Ведь при взрыве

 

                     ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ШОСТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  4  к в і т н я    р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МЕДВЕДЧУК В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго   ранку,   шановні   народні    депутати, запрошені, гості Верховної Ради України!

 

     Прошу народних  депутатів підготуватися до реєстрації.  Поки, шановні колеги,  ви готуєтеся до реєстрації, я хотів би від вашого імені   поздоровити  нашого  колегу  -  сьогоднішнього  іменинника Арабаджи Володимира Васильовича.  Поздоровляємо і  бажаємо  успіху (Оплески).

 

     Прошу народних депутатів зареєструватися.

 

     У залі зареєстровано народних депутати. Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні колеги!  Сьогодні відповідно до Регламенту  ми  маємо тридцять  хвилин  для  оголошення  запитів,  заяв,  повідомлень  і пропозицій від народних депутатів.

 

     Перед тим як перейти до оголошення запитів,  я прошу народних депутатів записатися для виступів.

 

     Прошу висвітити.

 

     Дякую.

 

    

 

     Надійшли депутатські запити.

 

     Народного депутата Михайла Гуцола

- до Президента України у зв'язку з нереагуванням  на  депутатське звернення  стосовно  забезпечення  дотримання  законодавства  щодо охорони   атмосферного   повітря.   Прошу    народних    депутатів визначитися.

 

     "За" -

 

     Рішення не прийнято.

 

     Групи депутатів  (Ніколаєнко,  Пилипчук  та  інші,  всього 12 депутатів) - до Президента України  стосовно  виконання  доручення Президента  України  щодо  завершення  будівництва шляхопроводу на Сихівському  житловому  масиві  міста  Львова.  Прошу  визначитися народних депутатів.

 

     "За" -

 

     Рішення не прийнято.

 

     Групи депутатів   (Калінчук,  Сокерчак,  Полюхович  та  інші, всього 7 народних  депутатів)  -  до  Прем'єр-міністра  України  у зв'язку  із зволіканням з відновленням електропостачання населених пунктів Одеської області,  постраждалих у результаті стихії. Прошу визначитися народних депутатів.

 

     "За" -

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Євгена  Краснякова  - до Прем'єр-міністра України стосовно  вирішення  питання  виконання  рішень  судів  за позовами    педагогічних   працівників   про   стягнення   виплат, передбачених  статтею  57  Закону  України   про   освіту.   Прошу визначитися народних депутатів.

 

     "За" -

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Олексія  Лісогорського  - до Генерального прокурора України у зв'язку з незадоволенням відповіддю  на  запит щодо  проведення  експертизи  касетної плівки по справі громадянки Кошель. Прошу визначитися народних депутатів.

 

     "За" -

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Олексія   Лісогорського   -   до   голови Державної   митної   служби   України   щодо  приховування  фактів незаконного переміщення через митний кордон оптичних  лінз,  оправ для  окулярів  та  футлярів  до  них.  Прошу  визначитися народних депутатів.

 

     "За" -

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Василя  Онопенка  -  до  голови  Київської обласної  державної адміністрації Засухи щодо перевірки законності дій   КиєвоСвятошинської   районної    та    Київської    обласної споживспілок,  які  призвели  до  закриття  споживчого  товариства "Океан". Прошу визначитися народних депутатів.

 

     "За" -

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Василя Онопенка - до  міністра  транспорту України Костюченка: про перевірку обгрунтованості дій Укрзалізниці щодо   підвищення   вартості   проїзду   приміським    залізничним транспортом. Прошу визначитися народних депутатів.

 

     "За" -

 

     Рішення прийнято.

 

    

 

     Оголошення. Відповідно до статті Регламенту Верховної Ради  України  інформую  про  входження народного  депутата  України  Кондратенка  Анатолія  Івановича  до складу депутатської групи "Трудова Україна".

 

     Відповідно до статті Регламенту Верховної Ради  України інформую   про  входження  народного  депутата  України  Горбачова Віктора Сергійовича до складу депутатської групи "Солідарність".

 

    

 

     Шановні колеги!  Ще є один запит  (я  прошу  вас  відповідним чином прореагувати) народного депутата Віктора Развадовського - до міністра економіки України Рогового: про виділення цільових коштів для завершення робіт по газифікації сіл Станишівка,  Бистрі, Піски Житомирського  району  Житомирської  області.  Прошу   визначитися народних депутатів.

 

     "За" -

 

     Рішення прийнято.

 

    

 

     Переходимо до  виступів народних депутатів.  У нас залишилась 21 хвилина.

 

     Слово для виступу  надається  народному  депутату  Матвієнку. Наступний - депутат Борзих.

 

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства  (виборчий  округ  17, Вінницька  область).  Українська  народна  партія  "Собор",  група "Соборність".  Шановні колеги!  Я  хочу  звернути  вашу  увагу  на вчорашню  зустріч  нашого  Президента  з пресою:  були його вільні роздуми про те, як погано в нашому домі, а найголовніше - черговий раз  була  демонстрація  того,  як  чоловік нібито не причетний до всього того, що діється у нас в Україні.

 

     Безперечно, його   прес-конференція   не   викликає   ніякого здивування,  оскільки  це  вже  звучить не вперше.  Але здивування викликає наше з вами мовчання,  наша з вами бездіяльність і наша з вами згода терпіти такий стан у державі.  Дійсно,  це людина,  яка поставила себе сьогодні за межами суспільства і за межами України. А  тому  є єдиний логічний вихід із нинішньої ситуації - відставка Президента. Я закликаю всіх вас (і правих, і лівих) задуматися, що є   лише  єдина  демократична  норма  -  це  оголошення  процедури імпічменту.  Я звертаюся до Президента,  до його  команди  і  його радників:  це необхідно зробити,  якщо ми не хочемо порушити якусь стабільність і спокій у  нашій  державі.  Той,  хто  не  підтримає цього, повинен розуміти, на що він штовхає Україну. Але звільнення Кучми - це не є мета. Ми сьогодні повинні зрозуміти, що, очевидно, є  обставини,  які  зробили його саме таким,  коли він є за межами всякої  причетності  і  відповідальності.   Ми   повинні   змінити Конституцію,   врівноважити   противаги   і  особливо  забезпечити громадський контроль над діяльністю всіх гілок влади.

 

     Вікторе Володимировичу,  я звертаюся до вас як до головуючого на наших засіданнях та інформую всіх присутніх,  що проголосований 22 березня законопроект про зміни до Конституції до сьогоднішнього дня не відправлений до Конституційного Суду.

 

     Я зранку сьогодні спробував з'ясувати, у чому полягає причина невідправки.  Ніхто не може мені пояснити.  Хтось  передав  клерку одному,  хтось передав іншому, хтось передав Селіванову, Селіванов протримав цей документ тиждень і повернув сьогодні його  назад  до секретаріату.

 

     Вікторе Володимировичу,  ми  розглядаємо цей факт як саботаж, як свідоме затягування і зрив конституційного процесу  в  Україні. Сьогодні останній день відправки цього документа.

 

     Від групи  "Солідарність"  ми  вимагаємо,  і я думаю,  що всі автори  законопроекту  нас  підтримають,   призначити   спеціальне розслідування  по цій справі і поінформувати народних депутатів до перерви о 12 годині про те,  що  цей  документ  відправлений,  хто винуватий  і  яке покарання він поніс.  Інакше я думаю,  що це вже зговір з Адміністрацією Президента і керівництвом Верховної  Ради. Інакше оцінювати і трактувати цю справу ми не можемо.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Борзих. Наступний - депутат Журавський.

 

     БОРЗИХ О.І.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  аграрної  політики  та  земельних відносин (виборчий округ ,  Луганська  область).  Аграрна   партія   України.   Я   хочу оприлюднити  звернення  групи  народних  депутатів  до  Президента України  Кучми  Леоніда  Даниловича  та  Прем'єр-міністра  України Ющенка Віктора Андрійовича.

 

     "Ми, народні депутати-аграрники,  а також ті, кому не байдужі проблеми села,  визнали за необхідне звернутися  до  вас  з  таким проханням.

 

     В останні   два  роки  намітилися  певні  позитивні  зміни  в розвитку агропромислового комплексу.  Вперше вдалося зупинити спад сільськогосподарського  виробництва  і забезпечити в році 4,6 мільярда гривень надходжень до Державного бюджету, що на 1 мільярд гривень більше, ніж у році.

 

     Якщо в  попередні  роки  сплачувалося  лише    відсотків донарахувань,  то  в  минулому  році  -   майже      відсотків. Виробництво    валової   продукції   сільського   господарства   у порівняльних цінах у році збільшилося на  9  відсотків.  Сума збитків  у  цілому  скоротилася  в порівнянні з попереднім роком у десять разів.

 

     Поліпшенню ситуації в агропромисловому секторі сприяла плідна співпраця Верховної Ради України,  Президента України та уряду.  В результаті цього створене належне законодавче поле для  діяльності галузі   в   ринкових   умовах,   вирішені  питання  запровадження оптимальної   системи   оподаткування   для   селян,   фінансового оздоровлення    сільськогосподарських   підприємств,   прийнятного кредитного забезпечення тощо.

 

     Аграрну реформу супроводжували 14 визначальних  законодавчих актів і 6 указів Президента України. Значна  робота  в  цьому  напрямі  проведена  Кабінетом  Міністрів України, який прийняв із зазначених питань дієвих рішень.

 

     Як свідчить  досвід  усієї  аграрної  реформи,  стан  справ в агропромисловому комплексі та  соціальне  відродження  села  прямо залежать  від  рівня керівництва галуззю і представлення інтересів селян в уряді.  Тому необхідно визнати,  що позитивні  зрушення  в галузі  пов'язані  певною  мірою  з наявністю в Кабінеті Міністрів України  посади  віце-прем'єр-міністра  з  питань  АПК,  яка  була введена два роки тому при підтримці і лівої частини залу.  Тобто в уряді  є  керівник,  який  координує  роботу  всіх  міністерств  і відомств   із   розвитку  агропромислового  комплексу,  від  якого залежить успішна робота всього народного господарства України.

 

     Тим часом у пресі, у стінах державних установ, з боку окремих державних  керівників  почали  активно  поширюватись  думки,  що у зв'язку  із  завершенням  земельної  і  аграрної  реформи   посада віце-прем'єр-міністра  з питань АПК вже не потрібна.  Без сумніву, це хибна позиція,  спрямована на згортання тих позитивних процесів в аграрній галузі, що набули наступального розвитку.

 

     Аграрна реформа тільки почалася, широкомасштабне реформування ще  попереду.  В  умовах  незавершеності   процесів   врегулювання майнових   відносин,   утвердження   власності   селян  на  землю, недосконалості орендних відносин на  селі,  несформованості  ринку землі,   іпотеки,   нерозвинутості   інфраструктури   аграрного  і страхового ринків,  недосконалості фінансовокредитної  системи  та інших  складових  державного  регулювання  в АПК,  в умовах,  коли Україна шукає своє місце в міжнародному  поділі  праці,  відновлює втрачені  позиції  на  ринках СНД,  ЄС і світового співтовариства, необхідність збереження  в  уряді  посади  віцепрем'єр-міністра  з питань  АПК  не  викликає ніяких сумнівів і потребує невідкладного позитивного вирішення.  Поки не буде завершена вказана  робота,  у Кабінеті Міністрів має бути таке представництво.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Журавський.  Наступний - депутат Пустовойтов.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради  України  з  питань культури і духовності (виборчий округ 68, Житомирська область).  Християнськодемократична партія України.  Я зараз висловлю позицію саме ХДПУ, тому що позиція тої депутатської групи, до якої я маю честь належати, поки ще не визначена.

 

     Так ось,  з  приводу   позиції   ХДПУ   щодо   парламентської більшості, парламентської меншості, опозиції.

 

     Нам необхідно   провести  поіменну  перереєстрацію  депутатів Верховної Ради України,  так вважають християнидемократи,  і зняти спекуляції з приводу того,  є парламентська більшість чи її немає. Якщо ми матимемо хоча б осіб,  які перереєструються і будуть у більшості,  тоді вона є.  Якщо цієї цифри не буде,  тоді її немає. Ті,  хто в опозиції і не перереєструються,  мусять  зняти  з  себе повноваження  керівників  комітетів  і  визначити  свою позицію як опозиціонерів.  Не  повинно  бути  у   нас   пропрезидентської   і проурядової більшості. Більшість або є, або її немає. Вона повинна бути єдиною.

 

     І я хотів би нагадати текст Угоди про  створення,  засади  та основні  напрями  діяльності  парламентської більшості у Верховній Раді України,  підписаної на початку року. І в цій дискусії треба поставити крапку.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Пустовойтову. Наступний - депутат Подгорний.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ 33, Дніпропетровська область). Фракція комуністів, місто  Кривий  Ріг.  Шановні  колеги!  Шановні  присутні!  Шановні журналісти!  Хочу  ще  раз  порушити  питання  газетно-журнального видавництва,  яке  є  державним  і  яке  видає  так  необхідні для піднесення рівня культури українського народу журнали "Український театр", "Музика", газету "Культура і життя".

 

     9 лютого  цього  року  з  ініціативи  Держінформу опломбовано приміщення на Прорізній,  2, що призвело до блокування видання цих журналів   і  газети.  Чиновники,  які  так  багато  говорять  про українську культуру,  плюють на неї,  я так вважаю. До цього часу, шановний   Вікторе  Володимировичу,  ні  Драч,  ні  Жулинський  не повідомили мене про причини  такого  свавілля.  Тільки  Комітет  з питань  культури  і духовності Танюка дав відповідь і Міністерство культури і мистецтв.

 

     Сьогодні продовжується  наступ  на  ці   видання.   Практично припинилося  їх  фінансування,  що  я розумію як дальший наступ на права українського народу,  на його право  оволодіння  культурними здобутками.

 

     Тому я    вимагаю   покласти   край   цьому   свавіллю   щодо культурологічних видань в Україні.  І прошу тих  чиновників,  яким доручено   дати   відповідь   народному  депутату,  дати  письмову відповідь щодо причини такого свавілля.

 

     Наступне. Я кілька разів виступав з того приводу,  що у нас в Україні   продовжується   невиплата  зарплат  за  рішенням  судів. Більшість депутатів Верховної Ради не  підтримала  мою  пропозицію щодо Дня уряду та парламентських слухань з цієї проблеми.  Але, на жаль,  у нас продовжується ця практика,  що призводить до того, що люди не отримують заробітної плати. Тому я все-таки наполягаю, щоб ми  встановили  парламентський  контроль  за  виконанням  нашої  ж постанови щодо оплати праці, бо так продовжуватися не може.

 

     І ще одне.  Вікторе Володимировичу,  від фракції комуністів я заявляю протест проти того,  що знову  у  порядок  денний  внесено проект  Закону  про  правовий статус закордонних українців ( д).  Минулого  разу  ми  кілька   разів   його   голосували.   Цей законопроект  не  набрав  достатньої кількості голосів.  І знову в порушення Регламенту він вноситься.

 

     Я вважаю,  що  внесення   даного   законопроекту   є   грубим порушенням  Регламенту.  Його треба поставити знову на голосування для  внесення,  а  потім  обговорювати.  Ніхто  не   проти   цього законопроекту, але такий недолугий законопроект не можна вносити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Подгорному. Наступний - депутат Кірімов.

 

     ПОДГОРНИЙ С.П., член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НДП). Прошу передати слово депутату Михайлу Гуцолу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Дякую. Фракція "Яблуко", екологічна партія України "Захист". Звернення до Президента  України  Кучми  Леоніда  Даниловича.  "Шановні колеги! Шановні панове журналісти! Екологічна партія України "Захист" дуже стурбована  катастрофічним  екологічним  станом в Україні,  про що свідчить те,  що Україна є лідером у Європі  та  світі  за  рівнем смертності серед дітей та захворюванності на рак.

 

     Коли люди чують діагноз "рак",  то сприймають це як вирок. За оцінкою експертів Міжнародного агентства з вивчення  раку,  до  85 відсотків  усіх  випадків  захворювання  людей  на  рак обумовлені впливом навколишнього середовища.

 

     Найбільшими джерелами  забруднення   є   викиди   промислових підприємств  в  атмосферу  та  вихлопні гази двигунів внутрішнього згорання.  Абсолютна більшість промислових підприємств в Україні є нерентабельними  і  забруднюють навколишнє середовище.  Наприклад, підприємства  металургійної  промисловості   забруднюють   повітря України  на  33  відсотки,  енергетичної галузі - на 30 відсотків, вугільної  -  на  10  відсотків,   хімічної   та   нафтопереробної промисловості  -  на  7 відсотків.  Але порівняно з підприємствами металургійної    промисловості    автотранспортом    забруднюється атмосфера в значно більших обсягах.

 

     Так, у Чернівцях - на 75 відсотків,  Києві та Вінниці - на 77 відсотків,  Львові - на 79 відсотків, Івано-Франківську і Луцьку - на 83 відсотки,  Ялті,  Полтаві,  Хмельницькому - на 88 відсотків, Ужгороді  та  Євпаторії  -  на  91  відсоток.  Як  наслідок,  стан повітряного середовища України незадовільний,  а в деяких регіонах

- Маріуполі,  Кривому Розі, Запоріжжі, Дніпропетровську, Донецьку, Макіївці,  Горлівці  -  вкрай загрозливий.  Україна знаходиться на межі екологічної катастрофи!

 

     Я не хотів би,  щоб захворюваність на  рак  стала  в  Україні звичним  явищем.  І не хотів би залишатися політиком,  який тільки порушує екологічні проблеми.  На сьогодні  вирішити  їх  неможливо через брак коштів. Тому нам потрібно приймати державну програму.

 

     Я звертаюся  до  зелених.  Шановні зелені,  голосуйте за такі депутатські запити,  вам гріх  не  голосувати  і  не  підтримувати депутатський запит,  в якому ставиться питання, пов'язане із долею і здоров'ям дітей.

 

     Ми, члени екологічної партії України "Захист",  обіцяємо бути провідниками в захисті довкілля, флори і фауни, захищати людину як невід'ємну частину нашої природи.  Екологія - це велика  наука.  І тому  я  звертаюся  до вас,  шановні депутати.  Ви обіцяли у своїх округах  своїм  виборцям,  що  будете  дбати  про  їхнє  здоров'я, охороняти довкілля.

 

     Прошу головуючого поставити ще раз на голосування депутатські звернення до Президента України.  І проголосуйте,  шановні  друзі. Будемо чемними,  не забуваймо,  що і в крайніх правих діти є,  і в крайніх лівих теж діти є, і у вас, зелені, теж!

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Кірімову. Наступний - Марченко Олексій.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий    округ   95,   Київська   область).   Дякую,   Вікторе Володимировичу.  Фракція "Батьківщина". Насамперед я хочу сказати, що  партія  "Батьківщина"  підтримує виступ Анатолія Матвієнка,  і вона не просто схвильована, не просто стурбована, а вона висловлює обурення  з приводу того,  що до цього часу законопроект про зміни до  Конституції  щодо  регулювання   повноважень   Президента   не переданий до Конституційного Суду.

 

     Шановні друзі!   Ще   не   вирішені  проблеми,  пов'язані  із наслідками Чорнобильської  катастрофи.  Але  кажуть,  що  біда  не ходить  одна.  Справа  в  тому,  що  на  й рік після ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС наша держава,  Київська обласна  державна адміністрація,  Іванківська районна державна адміністрація зробили все можливе для того,  щоб у селищі Іванків відключили  воду.  Уже тиждень люди, які проживають у багатоповерхових будинках, вимушені носити воду з річки, тому що колодязів немає, а вода не подається. Я  хотів би особливо звернути на це увагу всіх депутатів,  тому що нині це сталося у селищі Іванків,  яке знаходиться на  самісінькій призьбі  Чорнобильської  атомної електростанції,  а завтра це може статися у будь-якому іншому місті чи селищі нашої держави.

 

     На території мого  виборчого  округу  в  селищі  Бородянка  є будинок для інвалідів та людей похилого віку.  В ньому утримується чоловік,  зокрема чоловік - це лежачі хворі,  яким щоденно потрібно прати і яких потрібно,  вибачте, з ложки годувати. Але до цього часу ні обласна держадміністрація,  ні Міністерство праці та соціальної  політики  не  роблять  усього можливого для того,  щоб забезпечити цей будинок-інтернат усім необхідним  для  нормального проживання  там  людей.  На  десятки  моїх  звернень  немає ніякої відповіді.

 

     Тому я звертаюся до Президента України,  до  Прем'єр-міністра України, щоб питання, які стосуються забезпечення громадян України питною водою, а також проблеми Бородянського будинку-інтернату для інвалідів та людей похилого віку були вирішені.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Марченку.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ , Черкаська  область).  Дякую.  Шановні  колеги!  Депутатська  група "Відродження регіонів" доручила мені звернутися до вас та звернути увагу уряду в переддень заслуховування  звіту  уряду  у  Верховній Раді на суттєві недоліки в існуючому механізмі надання субсидій на оплату газу,  води, електричної та теплової енергії, який фактично стимулює додаткове витрачання цих видів ресурсів.

 

     Пунктом 14  постанови  Кабінету Міністрів від 22 вересня року

  передбачено,   що   якщо   обсяг   витрачання   газу,  води, електричної,  теплової енергії  вимірюється  засобами  їх  обліку, субсидія   для   відшкодування  їх  оплати  за  першим  зверненням призначається виходячи з установлених норм споживання,  а на новий термін  -  виходячи з фактичного споживання послуг,  але не більше від встановлених норм споживання.

 

     Такий порядок перерахунку субсидій,  по-перше,  підштовхує до витрачання газу,  води, електричної, теплової енергії на рівні, не меншому за встановлені норми  споживання,  оскільки  в  противному разі ці норми будуть урізані при розрахунку субсидій,  а по-друге, це положення постанови  є  антистимулом  до  встановлення  засобів обліку  води,  газу і теплової енергії,  оскільки норми споживання можуть бути скорочені тільки для тих,  хто має такі засоби обліку. Особливо  велику шкоду економіці країни такий механізм перерахунку субсидій завдає під час теплої зими, якою була і зима цього року.

 

     Сьогодні населенням  спалюється  велика  кількість  газу  для того,  щоб  наступного року норми його використання на опалення не були скорочені.  До речі,  це продовжується і  сьогодні,  коли  на вулиці     градусів  вище  нуля.  Це  явище  набуло  масового характеру, що вимагає термінових дій з боку уряду.

 

     Депутатська група "Відродження регіонів" вважає, що найкращим варіантом   розв'язання   проблеми  було  б  скасування  положення постанови,  яке передбачає можливість  зменшення  норм  споживання послуг   для   тих  громадян,  що  мають  засоби  обліку.  Це  має стимулювати як встановлення засобів обліку,  так і економію  газу, води,  електричної та теплової енергії.  Крім того, якщо зазначені послуги використано на суму,  меншу від суми призначеної субсидії, то  зекономлені  суми  частково  або повністю мають іти на рахунок майбутніх  платежів  споживача.  До  речі,  це  буде  впливати  на серйозну   економію   бюджетних  коштів,  що  є  сьогодні  каменем спотикання у наших стосунках з урядом.

 

     Одночасно депутатська   група   звертає   увагу   уряду    на відсутність   комплексних   і   глибинних   перетворень   у  сфері енергозбереження.  Енергоємність  валового  внутрішнього  продукту залишається  однією  з найвищих у світі,  і це на сьогодні є,  без перебільшення, питанням національної безпеки.

 

     Тому ми  сподіваємося  на  розуміння  цього  питання  з  боку виконавчої  влади  і  розраховуємо на відповідну корекцію політики уряду в цій сфері.  І хочемо почути  це  під  час  звіту  уряду  з трибуни Верховної Ради.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні   колеги!  Час,  відведений  для запитів, оголошень і виступів депутатів, закінчився згідно з нашим Регламентом,  і я звертаю увагу,  що всі виступи та заяви народних депутатів ми беремо до уваги.

 

     Стосовно виступу  народного   депутата   Матвієнка   Анатолія Сергійовича від груп "Соборність" і "Солідарність",  то я повністю згоден з  його  слушними  зауваженнями,  і  зараз  дано  доручення Апарату з'ясувати,  чому до цих пір не направлено законопроект про внесення  змін   до   Конституції   для   отримання   висновку   в Конституційний Суд.  Ми поінформуємо вас найближчим часом,  думаю, що це буде виправлено сьогодні протягом дня.

 

     Щодо першої частини заяви народного депутата Пустовойтова, то я  хочу сказати,  що ми дамо доручення Кабінету Міністрів.  А щодо законопроекту ,  то Прем'єрміністр України звернувся до нас  у зв'язку зі святкуванням ї річниці незалежності України,  щоб ми все-таки  розглянули  цей  законопроект.  Але  ми   будемо   чітко дотримуватися Регламенту.  Ви пам'ятаєте, що законопроект, який не набрав необхідної кількості голосів,  вважається відхиленим і може бути розглянутий тільки на наступній сесії.  Ми спочатку поставимо на голосування можливість його розгляду на цій сесії,  і  якщо  це буде проголосовано,  то повернемося до нього.  Якщо ні,  то будемо діяти  згідно  із  заявою  народного   депутата   Пустовойтова   і Регламентом.

 

     Щодо виступу   народного   депутата   Гуцола,   то  запит  до Президента України ми  поставимо  на  голосування  у  п'ятницю,  а шановному  колезі  я  пропоную  попрацювати  з усіма фракціями для того,  щоб він був  підтриманий.  Якщо  це  відбудеться,  ми  його відповідним чином направимо на ім'я Президента України.

 

    

 

     Шановні колеги!   Переходимо   до   розгляду  питань  порядку денного.  Слухається питання - проект Закону про внесення змін  до Закону  України  про  зв'язок  (щодо  плати  за  вхідні  телефонні дзвінки).

 

     Доповідає народний  депутат  України  Беспалий.  Будь  ласка, Борисе Яковичу.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,  НДП).  Дякую. Фракція "Реформиконгрес". Шановні колеги! На що  спрямований  наш  із  Володимиром  Дмитровичем   законопроект? По-перше,  на  захист  прав  споживачів,  а по-друге,  на розвиток мобільного зв'язку  в  Україні,  щоб  він  набув  у  нас  такої  ж поширеності, як і в інших країнах.

 

     На сьогодні  в  нашій  країні  близько  мільйона користувачів такого  виду  зв'язку,  тобто  близько   2   відсотків   загальної чисельності населення,  що значно менше, ніж у багатьох країнах, і не тільки найбільш розвинених.

 

     Розвиток гальмує,  зокрема,  спеціальна  додаткова  плата  за вхідні телефонні мобільні дзвінки. Скільки вам телефонуватимуть за часом,  ви  не  знаєте,  звідси  цінова  непередбачуваність,   яка відлякує  багатьох потенційних користувачів.  Це можна порівняти з іншою  послугою  в  системі  зв'язку,  наприклад,   якщо   б   вас примушували  обов'язково оплачувати всі листи,  які вам надходять. Тобто це є типовий приклад сумної пам'яті торгівлі з навантаженням в не такі давні часи.

 

     Я вже  не кажу про те,  що в стільниковій мережі досить часто змінюються номери абонентів і значна  кількість  дзвінків  йде  ще попереднім  користувачам  цього  номера,  не  кажу й про помилкові дзвінки.

 

     Звичайно, за користування мобільним зв'язком мають платити  і платять всі абоненти без винятку,  але ж абонентська плата включає в себе і оплату вхідних дзвінків.  Додатково  оплачувати  розмову, звісно,  має  тільки  ініціатор  розмови.  Так  є  у  стаціонарній телефонній мережі України,  до  речі,  так  є  в  стаціонарному  і стільниковому зв'язку у всьому світі.

 

     Тому під  час розгляду у профільному комітеті 15 лютого цього року і під час  "круглого  столу"  3  квітня  ми  просто  благали: наведіть конкретні приклади,  де, в якій країні оплачуються вхідні мобільні дзвінки?  Жодного  конкретного  прикладу  ми  не  почули. Щоправда,  не практикується і законодавча заборона щодо цього. Але ж це лише тому, що забороняти нічого.

 

     Зміни, запропоновані  нами,  стосуються  статті   12   Закону України про зв'язок.  Ця стаття спеціально присвячена захисту прав споживачів. І ми вважаємо, що треба заборонити встановлювати плату за вхідні телефонні дзвінки як елемент захисту прав споживачів. Це захист прав близько мільйона  споживачів.  Після  прийняття  цього закону  їх  стане більше,  мобільні телефони стануть доступними не тільки для заможної еліти, але і для людей середнього достатку.

 

     Те, що  споживачі  від  цього  виграють,  очевидно.   Але   й оператори  мобільного  зв'язку  не програють.  Під час обговорення проекту часто наголошувалось,  що так  чи  інакше  оператори  своє візьмуть і в накладі не залишаться. Лякають, що у разів зросте ціна за вихідні дзвінки.  Я думаю,  що це взято,  м'яко кажучи, зі стелі.  І  посилання  на  експеримент  "WELLCOM" не є коректним (я цього питання ще торкнусь).  Ціни зростуть трошки,  бо конкуренція не допустить їх суттєвого зростання.  І це добре,  що оператори не понесуть суттєвих збитків,  тому що оператори  мобільного  зв'язку роблять корисну справу, вони не роблять гроші з повітря, тож нехай процвітають.  Не варто лише нав'язувати людям зайву оплату. І тому ми  готові до співпраці з ними і при підготовці проекту до другого читання,  і при вирішенні  інших  проблем  розвитку  стільникового зв'язку в Україні.

 

     Більше того,  про  наше шанобливе ставлення до тих суб'єктів, на  кого  поширюється  дія  цього  закону,  свідчить  те,  що   ми пропонуємо  набуття  чинності  цим  законом  через  3 місяці з дня опублікування.  І це при тому,  що зазвичай практикується набрання чинності  законами  відразу  після  їх  опублікування.  Тобто за 3 місяці можна  нормально  переглянути  свою  цінову  політику,  тим більше що це можна розпочати робити вже зараз,  що і роблять деякі оператори.

 

     Отже, шановні  колеги,  усе  чітко,  логічно,   зрозуміло   і світовим  досвідом перевірено.  Додаткових бюджетних витрат проект не потребує,  тому заперечень у Комітету з питань  бюджету  немає. Підтриманий проект і Комітетом з питань будівництва,  транспорту і зв'язку, за що ми вдячні. Причому він був підтриманий одноголосно.

 

     Звичайно, є і опоненти, це також природно. Наводять вони такі аргументи.   Перший   їх   аргумент   -   законопроект  суперечить Конституції та іншим законам України. Що на це скажеш? Якщо захист прав  споживачів  суперечить  Конституції,  це  просто дивина та й годі.  Кажуть,  що ми втручаємося у встановлення цін і тарифів. Та ні.  Ціни і тарифи проект не встановлює. Всі оператори одностайні. Вхідний дзвінок або вхідний сигнал не  є  самостійною  послугою  з технічної точки зору.  І абонент платить за користування мобільним зв'язком як за комплексну послугу, це нормально, включає в себе ця послуга,  зокрема,  і вхідні дзвінки,  і оплачують їх усі абоненти без винятку.

 

     Але з точки зору абонента вхідні і вихідні дзвінки - це різні речі.  Подивіться  рекламу тих же операторів:  аж рясніє - вхідний дзвінок,  вихідний  дзвінок.  Так  от,  з  точки   зору   абонента додатково,  понад встановлену абонентську плату мають платити лише ініціатори розмови. Не ціни і тарифи ми встановлюємо, а споживачів захищаємо.  Ну, зрештою, у нас ще діє Конституційний Суд. У кого є якісь питання, можуть до нього звертатися.

 

     Другий аргумент - минулорічний експеримент "WELLCOM". Що вони зробили?  Один  із  пакетів  був без оплати вхідних дзвінків.  От, розумієте,  усі - з оплатою,  а один - ні.  Цей експеримент  можна порівняти  з  таким:  у  метро  через один турнікет проходять,  не платячи за вхід,  а через решту - платять.  То що  ж  дивного,  що виникає незбалансованість,  що всі йдуть через той турнікет, де не платять, і в результаті інші не дораховуються клієнтів?

 

     Ну, зрештою,  за власні гроші кожен може експериментувати  на власний розсуд і нести, якщо йому подобається, збитки. Але приклад це настільки некоректний,  ну, прямо скажемо, не доказ. І наводити ці результати як аргумент, принаймні, дивно.

 

     Були під  час  "круглого  столу" і такі натяки:  ну,  мовляв, автори не фахівці.  Але, по-перше, розглядати варто текст і тільки текст  проекту.  А по-друге,  ну не фахівці в чому?  З викруткою і пасатижами автори у телефонні апарати,  даруйте,  не лізуть.  Щодо законодавчої  ж  роботи,  то це вже справа інша,  і тут уже зовсім інші підстави вважати, хто і в чому є фахівець.

 

     Я не  стверджую,  що  запропонований   мною   і   Володимиром Бондаренком  текст проекту ідеальний.  Зокрема,  звичайно,  термін "вхідні дзвінки" скоріше  побутовий,  і,  можливо,  варто  сказати "вхідні сигнали" чи "вхідний виклик". Це зрозуміло.

 

     Але існують і інші проблеми,  які також можуть бути враховані в другому читанні. Ну, наприклад, проблема зв'язку між абонентами, які  належать до різних телефонних мереж - як стаціонарних,  так і мобільних. Але для цього й існує в нас процедура другого читання.

 

     В одному проекті,  звісно,  не можна охопити неосяжне. І якщо законопроект не вирішує всіх проблем і одразу,  а лише їх частину, то чи є це підставою для його відхилення?

 

     Шановні колеги,  мова йде  про  реальний  захист  споживачів, цілого мільйона наших співвітчизників. І проект сприятиме тому, що абонентів буде більше і що цей зв'язок буде  в  Україні  таким  же доступним  і  поширеним,  як  в  інших  державах Європи,  куди,  я сподіваюся, ми всі прагнемо.

 

     Проект закону погоджений з бюджетним  комітетом,  підтриманий профільним  комітетом.  Я  сподіваюся  також  і на вашу підтримку, переконаний у вашій підтримці,  тому  що  це  крок  до  того,  щоб зробити цю послугу дешевою та доступною для громадян України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи є запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка.

 

     Поки народні депутати записуються,  я звертаюся  до  Анатолія Сергійовича  Матвієнка  (не  бачу  його)  і до всіх інших народних депутатів з такою інформацією. Підозри відносно того, що в Апараті Верховної Ради відбувається саботаж, не підтвердилися. Відбувалося технічне оформлення документів,  і щойно я підписав супроводжуючий лист  на  ім'я  Голови Конституційного Суду про направлення змін і доповнень до Конституції для дачі  висновку  Конституційного  Суду України.

 

     Будь ласка, висвітіть.

 

     Народний депутат Марченко. Наступний - депутат Костржевський.

 

     МАРЧЕНКО О.А.   Дякую.   Черкащина,  "Відродження  регіонів", "Демсоюз".  Шановний  Борисе  Яковичу!  Усі,   хто   до   сьогодні користувався   і   продовжує   користуватися  мобільним  зв'язком, сплачували і будуть сплачувати і надалі,  в них можливості такі є, як і в мене, до речі, за вхідні дзвінки.

 

     Але, можливо,   для  того,  щоб  така  послуга  і  можливість користуватися  мобільним  зв'язком  були   доступніші,   і   треба підтримати ваш законопроект, і, мабуть, ми підтримаємо.

 

     Але чи не здається вам, що Верховній Раді було б зараз значно благородніше  розглянути  проблему,  з  якою  і  зал,  і   Кабінет Міністрів,  і  Україну  знайомила  депутатська  група "Відродження регіонів":  про так званий похвилинний облік часу  в  користуванні телефонними  мережами  звичайного  зв'язку,  тобто  мова  йде  про заокруглення до хвилини часу всіх розмов.  І сьогодні наш споживач потерпає,  це  доведено  не  тільки  експертами,  а  й  державними установами виконавчої влади.

 

     Чи не здається вам,  що  нам  у  першу  чергу  треба  було  б врегулювати   цю   проблему,  яка  є  сьогодні  досить  гострою  і стосується значно більшої кількості наших виборців?

 

     Дякую.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Я дякую вам за запитання.  Дякую  особливо  за намір   підтримати   наш   проект.   Але  я  думаю,  що  не  варто протиставляти одні корисні проекти іншим корисним  проектам,  тому що  я вашу ідею також підтримую.  Наш законопроект уже готовий,  і він може бути прийнятий. І це не зашкодить прийняттю того проекту, про який ви кажете.

 

     Справді, наш проект стосується меншої кількості людей, але це також мільйон людей.  І,  крім того,  я не  думаю,  що  нам  треба ставитися до виборців із такими критеріями:  мало,  багато. Навіть якщо це одна людина,  ми повинні ставитися  до  неї  з  увагою,  з пошаною і сприяти її нормальному життю.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат   Костржевський.  Наступний  - депутат Черненко.

 

     КОСТРЖЕВСЬКИЙ Д.Б.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради   України   з   питань   будівництва,  транспорту  і  зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ). Шановний Борисе Яковичу! Я особисто підтримую ваш законопроект з точки зору споживача, і я висловлював свою позицію на засіданні комітету. Але скажіть мені, будь ласка, таке. Чи є у вас перелік країн, чи існує якийсь  світовий  досвід,   коли   приймалися   закони,   щоб   на законодавчому  рівні вирішувати питання заборони оплати за вхідний дзвінок, чи якісь інші аналогічні закони?

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Я вам також дякую за підтримку.  Я б тут  інше сказав.  Справді, мені таке невідомо. Але ніде у світі немає плати за вхідний  дзвінок.  Це  мені  трохи  нагадує  ситуацію,  описану сатириком  Задорновим,  коли наші винахідливі люди придумують щось таке,  що людям з інших країн навіть не приходить у голову, і тому немає регулювання.

 

     От у  мене,  наприклад,  стоїть  тут пляшка з водою.  І немає закону,  що цією пляшкою не можна кидати в сесійну залу.  Це і так абсолютно зрозуміло.

 

     Це нав'язана послуга.  Законодавці інших країн не забороняють цього явища,  бо його ніде немає.  Вони ж не можуть забороняти всі негативні   і  дивні  ситуації.  А  от  у  нас  такі  спритники  і винахідники знайшлися.  Ну що тут вдієш!  То ми вимушені адекватно на це реагувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Черненко.  Наступний - депутат Бондаренко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька  область).  Дякую,  Вікторе  Володимировичу.  Борисе Яковичу,  а який я радий у зв'язку із цим законопроектом,  який ви внесли, ну, просто немає слів. Але приклад з пляшкою такий сумний.

 

     А запитання ось  які.  Борисе  Яковичу,  ну,  вхідні  дзвінки зроблять безкоштовні,  то вони піднімуть плату за вихідні дзвінки. Чи передбачено у вашому законопроекті захист? Це перше.

 

     Друге. Чи багато втратить бюджет?

 

     І третє,  останнє.  Борисе  Яковичу,   як   ви   прогнозуєте, збільшиться  у  нас  кількість громадян,  які будуть мати мобільні телефони після прийняття вашого законопроекту?

 

     Дякую вам за відповідь.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Я дякую вам за запитання і за  черговий  намір підтримати.   Я   думаю,   плата  за  вихідні  дзвінки  дещо  може збільшитися, тільки не треба лякати, що це буде якесь астрономічне підвищення.  Конкуренція цього не допустить.  А робити розрахунки, спираючись на експеримент "WELLCOM", я вже казав, некоректно, тому що цей експеримент скоріше можна назвати антиекспериментом.

 

     Крім того,  людина  робить  вихідний  дзвінок  свідомо,  вона свідомо йде на певне підвищення.  Хоча я думаю,  що це  підвищення плати становитиме меншу суму,  ніж та економія, яку матимуть люди, якщо не будуть платити за дзвінки, які вони отримують.

 

     Що стосується  бюджету,  то  тут  треба  ось  що   врахувати. Розшириться  мережа  (і  це  відповідь  на  третє ваше запитання), безумовно,  кількість абонентів збільшиться. За рахунок збільшення абонентської плати,  звичайно, збільшаться і прибутки. Зараз точно спрогнозувати неможливо.  Я думаю,  що взагалі розширення мережі і збільшення  кількості  абонентів  у  перспективі приведе до явного збільшення надходжень до бюджету.  Але коли вже  мені  кажуть,  що оператори передусім турбуються про бюджет,  це, знаєте, викликає в мене невеличкий сумнів.  Крім того,  в них же є ще ось які  гроші. Сьогодні   кожен  користувач  пакета  має  так  званий  депозитний рахунок, коли він наперед сплачує якусь суму і ця сума знаходиться в  розпорядженні  операторів  як  безвідсотковий кредит.  Це також треба враховувати.  Тому  я  думаю,  від  прийняття  цього  закону виграють   і  абоненти,  і  в  перспективі  виграють  і  оператори стільникового зв'язку, поза сумнівом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Бондаренко.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  промислової політики і підприємництва (виборчий округ , goalma.orgїв).  Фракція "Реформи-Конгрес".  Шановний Борисе  Яковичу,  я робив  спробу  дізнатися  через  служби  операторів,  через  самих операторів про рівень рентабельності їх діяльності в Україні. Мені сказали,  що  це  комерційна таємниця.  Чи маєте ви інформацію про прибутки операторів, які вони, як вони між собою співвідносяться і таке інше?

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Я  думаю,  що про це краще могли б розповісти, дійсно,  самі оператори, хоча всі знають, що сфера ця не збиткова. І я можу тут послатися, скажімо, на Київ, де, якщо я не помиляюся, прибутки за один тільки минулий рік становлять близько 2 мільярдів гривень.  І  ці  кошти можна вважати досить серйозними прибутками. Так що ця сфера є  високорентабельною,  такою  вона  залишиться  і після прийняття нашого закону.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, Борисе Яковичу.

 

     Увімкніть мікрофон народного депутата Асадчева.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Дякую. Вікторе Володимировичу, у відповідь на вашу репліку щодо виступу Матвієнка я з процедури взагалі хотів би  задати  питання:  чому ви як головуючий не інформуєте Верховну Раду з приводу того,  хто взагалі зараз підписує правові акти, які приймаються  Верховною  Радою у відсутність Голови Верховної Ради? Поінформуйте просто нас, тому що я, наприклад, як народний депутат стурбований,  оскільки  я  знаю,  що це конституційне повноваження виключно Голови Верховної Ради.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  колего Асадчев.  Я відповідаю.  Згідно  з Конституцією правові акти,  які приймаються Верховною Радою,  може підписувати тільки Голова Верховної Ради України,  що він постійно і робить.

 

     Слово для  співдоповіді надається голові підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку Поліщуку Олегу Вікторовичу.

 

     ПОЛІЩУК О.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань    будівництва,    транспорту    і    зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ). Шановний Вікторе Володимировичу!  Шановні колеги народні депутати!  Комітет Верховної Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку розглянув проект  Закону  України  про  внесення  змін  до  Закону України про зв'язок,  реєстраційний номер , внесений народними депутатами України Беспалим та Бондаренком.

 

     Цей законопроект  передбачає  заборону   операторам   зв'язку будь-якої   форми   власності   та   організаційноправової   форми встановлювати плату за вхідні дзвінки для всіх  видів  телефонного зв'язку і завдяки цьому захист абонентів мереж телефонного зв'язку від стягування плати за незамовлену послугу зв'язку.

 

     Комітет підтримує в цілому пропозицію авторів  законопроекту, але  має  ряд  зауважень  до  цього  проекту.  У  зв'язку  з  цим, враховуючи соціальну значимість захисту прав  споживачів,  комітет рекомендує   Верховній  Раді  України  розглянути  законопроект  у першому читанні і прийняти за основу. Відповідний проект постанови Верховної Ради додається.

 

     Я хочу  бути  об'єктивним і підтвердити слова Бориса Яковича: єдиний член комітету,  який не  підтримав  на  засіданні  комітету цього законопроекту,  був я. І оскільки я маю свою особисту думку, я все одно брав би слово,  щоб висловити свою особисту думку, свою особисту позицію.

 

     Щоб бути  об'єктивним,  я  не  хочу  говорити тільки про свою особисту позицію.  Я хочу сказати про те,  що вчора  о  14  годині відбувся  "круглий  стіл"  саме  з  проблем  проекту закону,  який запропонували мої колеги Беспалий та Бондаренко.

 

     На "круглому столі" були присутні:  я як голова підкомітету з питань  зв'язку,  інформаційних  мереж та пошти,  народні депутати Беспалий,    Бондаренко,    представники    Кабінету    Міністрів, Міністерства    фінансів    України,    Міністерства    економіки, Держкомзв'язку,    Держпромполітики,    представники     асоціації операторів зв'язку "ТЕЛАС".

 

     Учасники "круглого столу" окреслили цілий ряд тих проблем,  з якими ми,  безперечно,  зіткнемося, які виникнуть у разі прийняття цього проекту закону в тій редакції,  в якій він сьогодні розданий вам.

 

     Що це за проблеми? Справді, дуже багато операторів на Заході, в  цивілізованих  країнах  не беруть плати за вхідні дзвінки.  Але давайте все-таки подивимося,  скільки років вони працювали до того моменту,  коли  вже  можуть  не стягувати плату за вхідні дзвінки? Повірте мені, це десятки років.

 

     Це ті країни,  в  яких  ціни  на  мобільний  та  стаціонарний зв'язок практично вирівняні.  Це ті країни, де кількість абонентів мобільного  зв'язку,  кількість  абонентів  стаціонарного  зв'язку практично однакова. Тому там і немає перекосу трафіку з мобільного на  стаціонарний.   Це   ті   країни,   в   яких   спектр   частот конверсійований  набагато  краще,  ніж  це зроблено в Україні.  Ви знаєте,  що сьогодні спектр частот, які використовуються в Україні під  стандарти  GSM ,  удвічі,  а то й утричі менший,  ніж подібні спектри на Заході.

 

     Ще дуже цікава цифра.  Оператори підрахували,  що так  званих випадкових дзвінків, на які саме посилаються автори законопроекту, менше ніж 1 відсоток. Задумайтеся над цією цифрою.

 

     Які ж проблеми все-таки виникнуть  у  разі  прийняття  закону саме в цій редакції? Я викладу тезисно.

 

     По-перше, існує  цілий перелік послуг,  зокрема послуга - замовлений вхідний дзвінок,  технологія яких  є  такою,  що  плата береться тільки за вхідний дзвінок, інакше неможливо.

 

     По-друге, знову-таки  те,  що  я сказав,  зважаючи на дефіцит радіочастотного спектра,  який використовується в тих технологіях: можливе вичерпання мережі через брак радіочастот.

 

     По-третє, експеримент,  проведений  "WELLCOM",  який сьогодні Борис Якович  наводив  як  приклад,  чесно  кажучи,  я  би  вважав показовим.  Дуже  не  хотілося  б,  щоб такого негативного досвіду набули ще й інші оператори зв'язку.

 

     І ще одна теза.  Ми говоримо про те, що ніяких змін у бюджеті не  буде.  Але  подумайте,  якщо  оператори  не підвищать плату за вихідні дзвінки у  шість-сім  разів,  їх  дохід  зменшиться.  Якщо зменшиться їх дохід,  тоді, звісно, база оподаткування зменшиться, зменшиться надходження  податку  на  додану  вартість,  зменшиться надходження податку на прибуток. Про що ми говоримо?

 

     Тому ще раз кажу, це моя особиста позиція. Комітет підтримав. Якщо законопроект буде прийнято в першому  читанні,  то  в  нас  у принципі  є  домовленість  з авторами законопроекту,  що в другому читанні ми його будемо дуже серйозно доопрацьовувати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є  запитання  до  співдоповідача?  Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть.

 

     Народний депутат Ніколаєнко. Наступний - депутат Пустовойтов.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ

 , Херсонська  область).  Я  дуже вдячний за те,  що це питання сьогодні винесено на розгляд Верховної Ради.  І в цілому, так мені здається,  хто  б  що  не  говорив,  сьогодні  потрібно підтримати законопроект Беспалого.  Але, як кажуть в народі, сім років мак не родив і голоду не було. У мене дещо інше запитання. Чи не вважаєте ви як представник профільного комітету,  що нам  потрібно  було  б сьогодні  розглянути  і  питання у зв'язку з введенням похвилинної оплати за звичайні телефонні розмови?  Ви ж подивіться,  приходять сьогодні  люди з округу,  показують мені роздруківки і кажуть:  ми взагалі не говорили,  а нам    хвилин  нарахували.  Інвалід війни  звільняється  від  плати  за  телефон,  а  йому  похвилинно порахують і пишуть які завгодно суми.  Люди ж не  можуть  довести, лічильників  у  людей  немає.  І  тому мені здається,  що це також мусить бути сьогодні темою для обговорення Верховною Радою і вашим профільним комітетом.

 

     Дякую.

 

     ПОЛІЩУК О.В.   Дякую  за  запитання.  На  такий  запит  ваших виборців ви можете відповісти,  що вони мають право  обирати  собі спосіб,  яким  чином з них будуть брати абонплату - чи похвилинно, чи фіксовано.

 

     Якщо є факт,  що нахабно примушують,  то я думаю, що ви добре знаєте  ті органи,  в які треба звертатися в такому разі для того, щоб навести порядок.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Пустовойтов. Наступний - депутат Литюк.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.  Фракція  комуністів,  місто  Кривий Ріг.  У продовження питання,  поставленого Ніколаєнком. Я думаю, від того, змінимо  ми цей закон,  чи не змінимо,  буде плата за вхідні чи за вихідні дзвінки, становище моїх виборців, які приходять і плачуть, що немає пенсій,  зарплат,  не зміниться.  Ще до мене на прийом не приходило жодного виборця з мобільним телефоном.

 

     У нас спрацьовує похвилинна оплата через  комп'ютер,  і  люди отримують платіжки на суму гривень.  Чому? Бо стався збій, але давай плати.

 

     Я в Держкомзв'язку направив  депутатське  звернення.  Мовчок. Одна  на  моє  звернення  відповідь:  "У  зв'язку  із  покращенням телефонного обслуговування населення".  А  наші  бідні  пенсіонери тепер втратили навіть можливість поспілкуватися по телефону.

 

     Я хотів би,  щоб комітет вийшов з пропозицією розглянути дану проблему на засіданні Верховної Ради.

 

     Дякую.

 

     ПОЛІЩУК О.В.  Я дякую за пропозицію. Ми спробуємо це зробити. А  вам ще відповім таке.  Ви правильно сказали,  що комп'ютерів не вистачає для мережі,  щоб робити облік на  тому  рівні,  який  нам необхідний.   Так  от  повірте  мені,  якщо  закон  буде  прийнято Верховною Радою в такій редакції,  яка сьогодні пропонується, то я вже  показав,  що  надходження  до  бюджету  будуть  зменшуватися, комп'ютерів буде ще менше і ситуація ще більше погіршиться.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Литюк.  Наступний  -   депутат Ткаленко.

 

     ЛИТЮК А.І.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ 56, Донецька область). Прошу передати слово Подгорному.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ПОДГОРНИЙ С.П.   Шановний   Олеже   Вікторовичу,  хотілося  б все-таки,  щоб ви назвали країни,  в яких вхідні дзвінки,  як і  в нас, коштують щось. Це поперше.

 

     І по-друге.  Ви сказали,  що цей закон призведе до підвищення плати за вихідні дзвінки в шість-сім разів. От на чому грунтуються ці ваші розрахунки?

 

     Дякую.

 

     ПОЛІЩУК О.В.  Дякую за запитання.  Почну відповідь із другого запитання. Ми грунтувалися на досвіді оператора мобільного зв'язку "WELLCOM".  Вони  в  себе  запровадили  таку практику:  в одному з пакетів,  який вони запропонували,  були безплатні вхідні дзвінки. 93  відсотки часу на розмови абоненти цього пакета використовували саме на вхідні дзвінки.  Що вони  робили?  Оскільки  шість  перших секунд   "WELLCOM"  надавав  безплатно,  вони  телефонували  своїм товаришам і казали:  зателефонуй мені.  Тоді абонент  стаціонарної мережі  телефонував  абоненту  мобільної  мережі  і дві чи півтори години  вони  спілкувалися  про  ті  проблеми,  які  їх  цікавили. Натомість сам "WELLCOM" повинен відраховувати кошти за те,  що він використовує мережі оператора стаціонарного зв'язку.  І  для  того щоб компенсувати ці витрати, "WELLCOM" підвищив абонентську плату.

 

     Тож для  того,  щоб  абонентську  плату  не підвищувати (а ми говоримо про захист споживачів) у разі заборони  плати  за  вхідні дзвінки, треба плату за вихідні дзвінки збільшити в 6 або 7 разів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ткаленко.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 90,  Київська область).  Дякую.  Олегу Вікторовичу!  Ви нас хочете переконати, щоб ми платили за піцу, яку не замовляли. Це їхнє суто технічне питання.  Як вони будуть вирішувати - враховувати вхідні, вихідні дзвінки,  це їхнє технічне питання.  Але,  вибачте,  я  як споживач повинен платити за те,  що я замовив.  І в іншому ви мене просто не переконаєте.

 

     ПОЛІЩУК О.В.  Шановний  Іване  Івановичу!  Сучасні  термінали мобільного зв'язку дуже досконалі.  Ви знаєте, бо у вас у самого є мобільний телефон,  що коли вам телефонують,  ви бачите,  з  якого номера  телефонують.  Якщо  ви  не хочете розмовляти з абонентами, яких ви не знаєте або які вас не цікавлять, ви можете зробити так, щоб дзвінок від цих людей був інший, відрізнявся від дзвінка, коли вам дзвонить людина, з якою ви хочете розмовляти. Це перше.

 

     Друге. Ще раз кажу,  що існує проблема взаємоз'єднання  мереж операторів.  Вирішити  її  дуже  непросто.  Ви  знаєте,  що  в нас сьогодні мережа взагалі на відсотків  аналогова.  Обладнання для  обліку,  встановлене  на мережах зв'язку,  недосконале.  Дуже важко обраховувати час саме на стаціонарній мережі.  Якщо в  межах мобільної  мережі  одного  оператора  є  те  обладнання,  яке  дає можливість  вираховувати  вхідні  і  вихідні   дзвінки,   то   для операторів  стаціонарних  мереж  це  дуже велика проблема,  яку ми знімемо не так скоро.  І  тому  я  спочатку  сказав,  що  мобільні оператори  не стягують плати за вхідні дзвінки саме в тих країнах, де вони мають  дуже  великий  досвід  і  де  кількість  операторів стаціонарної і мобільної мереж майже зрівнялася.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка, Олегу Вікторовичу.

 

     Переходимо до  обговорення  даного питання.  На обговорення з цього питання записалося шість народних депутатів.

 

     Народний депутат Бондаренко.  Будь ласка. Наступний - депутат Матвієнков.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.   Фракція   "Реформи-Конгрес",   місто  Київ. Шановні колеги! Ми з Борисом Беспалим ініціювали цей законопроект, виходячи  з  того,  що в нас існує практика,  яка не має здорового глузду та відмінна від  світового  досвіду.  Чому  я  так  говорю? Ніхто,  я підкреслюю, ніхто за кордоном за вхідний сигнал плату не бере. Це є плата за незамовлену послугу. А платить лише той, хто є ініціатором   розмови.   Вам   кожному  доводилося  десятки  разів стикатися з тим,  що вам хтось зателефонував - той, хто помилився, або  той,  від  кого ви в принципі не чекали дзвінка,  і вирішив з вами свої проблеми,  а ви ще за це й заплатите.  Тому ніде у світі це не робиться. Це перше.

 

     Друге. Тарифи  та абонплата за кордоном у "бідних" Німеччині, Англії,  Франції іноді  в  чотири  рази  менша,  ніж  у  "багатій" Україні.  Є думка, що в Україні мобільними телефонами користуються лише люди багаті,  і буде плата за вхідний дзвінок чи не буде - це не впливає в цілому на матеріальне становище населення. Я підходив до шанованого колеги Ніколаєнка і сказав,  що мільйон чоловік, які користуються  мобільними  телефонами,  це якраз дорівнює кількості населення в Херсонській області,  де він обраний, тому це не якась маленька частинка,  яку можна ігнорувати.  Це одна з найактивніших верств населення України.  І користатися тільки тим, що ці люди за якісь копійки не будуть сперечатися, бо вони інтелігентні й багаті

- це не аргумент.  Ми повинні думати про  те,  щоби  всі  мешканці України, які користуються цією послугою, платили лише за те, за що треба платити.  Це ті головні мотиви, які змусили нас готувати цей законопроект.

 

     Борис Якович  наводив цифру,  що на території Києва оператори мобільного зв'язку  в  минулому  році  зібрали  понад  2  мільярди гривень зборів.  Тобто якщо взяти Державний бюджет, обсяг якого 50 з лишком мільярдів,  то це не маленька частинка,  я би сказав. Але на наші настирливі запитання,  яким чином розподіляються ці кошти, який рівень рентабельності цих операторів,  ми отримали лише  одну відповідь: "Це комерційна таємниця". Я розумію, чому це комерційна таємниця сьогодні  фігурує  в  наших  стосунках.  Тому  що  рівень рентабельності  операторів мобільного зв'язку не низький,  якщо не сказати,  високий.  І  тому  коли  з'являються  аргументи,  що  це технічно   неможливо,   що   це  не  відповідає  Конституції,  то, безумовно,  в основі всіх цих аргументів є одне-єдине -  отримання прибутку,  якого ніхто не хоче зменшувати.  Отож ми й говоримо, що оператори можуть вести розрахунки між собою,  тому що,  ви знаєте, номери  мобільних телефонів складаються не з такої кількості цифр, як звичайних.  Я,  наприклад, із свого офісу не можу подзвонити на мобільний  телефон.  Оператори вже сьогодні відсікають ці дзвінки, розрізняючи  дзвінки  із  звичайного  домашнього  телефону   і   з мобільного.

 

     Але вони   не   хочуть   займатися  розвитком  мережі.  Деякі оператори в Україні створили одну підстанцію в Києві, щоб надавати людям послуги мобільного зв'язку, і ці люди мобільним телефоном не можуть за межами Києва  скористатися.  Та  й  на  території  Києва якість  цього  зв'язку,  навіть  від знаменитого "Київстар",  дуже низька.  Є декілька зон на території Києва,  де мобільний  телефон просто  не  працює  або працює так,  що ним скористатися не можна. Тому треба,  щоб займалися розвитком  мережі,  покращували  якість послуг,  і  ми  платили за ці послуги за нормальними,  як у всьому світі, цінами, а не за такими завищеними, як у нас сьогодні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Матвієнков.  Наступний - депутат Степанов.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ  55,  Донецька  область).  Город Мариуполь,  группа "Регионы Украины".  Уважаемые коллеги!  Проектом закона народных  депутатов Беспалого  и  Бондаренко предлагается запретить предприятиям связи всех форм  собственности  взимать  плату  за  входящие  телефонные звонки.  Депутатская  группа "Регионы Украины" поддерживает данное предложение,  ибо входящие звонки - это  действительно  навязанная ненужная  услуга.  А  платить  за  любого  рода  услугу  должен ее заказчик, в данном случае предприятие связи.

 

     К сожалению,  это не единственный случай,  когда в отношениях "предприятие  связи  -  потребитель" ущемляют права последнего.  И здесь я хотел бы остановиться более подробно на других  элементах, которые связаны с работой этого органа,  может быть, не касающихся даже этого закона.

 

     Сейчас во многих  городах  и  регионах  вводится  посекундная оплата.  И,  к  сожалению,  на примере введения этого механизма мы видим,  как на сегодняшний день монополист  может  диктовать  свои условия.   Прежде  всего,  кто  мне  ответит:  каким  нормативным, законодательным  актом  определено,  что    минут  для  каждого конкретного  абонента  дожны  быть бесплатными?  Почему это не минут,  почему  не  ?  Каким  нормативным  актом,  я  еще   раз подчеркиваю,  установлено,  что должно быть именно минут?  Кто определял нормативы оплаты за каждую минуту?

 

     Следующий момент.  Кто будет контролировать эти минуты?  Ведь мы имеем негативный пример:  при междугородних переговорах мы не в состоянии  определить,   сколько   фактически   накручивается   на потребителя.

 

     Каким образом  сегодня  будут считаться эти минуты?  Если это устанавливается действительно поминутная оплата,  то давайте тогда устанавливать  прибор,  при помощи которого человек,  который этой услугой пользуется,  будет отслеживать.  За чей счет? Извините, за счет  той  стороны,  которая  меняет  правила  игры.  Ведь  были в принципе установлены определенные правила до заключения  контракта или до подписания соглашения на определенную услугу.

 

     И следующий момент,  самый,  так сказать, пик: для того чтобы проверить количество минут, которые я наговорил или переговорил, я прихожу  в  узел  связи и должен заплатить за то,  что мне сделают распечатку.  Извините,  это уже высший пилотаж!  Вы мне обязаны ее предоставить в любой момент,  если вы мне не обеспечиваете систему контроля.  А тут  я  еще  должен  платить  за  то,  что  я  должен посмотреть.

 

     Поэтому однозначно  -  законопроект  надо  принимать.  Но  на сегодняшний день он будет только первым шагом  по  пути  наведения порядка  в этой отрасли.  А то,  что эта отрасль требует наведения порядка, я думаю, сомнений не вызывает ни у кого.

 

     И то, что данный законопроект не снизит тарифы, я думаю, тоже все  прекрасно  понимают.  Поскольку та величина,  которая сегодня заложена как плата за входящие звонки,  может быть,  так  сказать, переложена на звонки исходящие.

 

     Группа "Регионы   Украины"   предлагает   поддержать   данный законопроект   в   первом   чтении,   но   считает    необходимым, целесообразным  рассматривать  этот  законопроект  первым шагом по пути наведения порядка в этой отрасли.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Степанов.  Наступний  -  депутат Ніколаєнко.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Уважаемый  председательствующий!  Уважаемые  депутаты!  Плата   за входящий   звонок   -   это  классический  пример  принудительного ассортимента,  который  навязывается   монополистом.   Хочешь   ты говорить,   не  хочешь  -  плати!  Но  такие  примеры  со  стороны предприятий связи, к сожалению, не единичны.

 

     Как быть,  например,  с одновременной  абонентной  платой  за обычный  телефон  и  платой поминутной,  которую владельцы средств связи требуют с потребителей?  Я вслед за коллегой Беспалым  хотел бы  спросить:  в  какой  стране  одновременно  платят за телефон и абонентную плату, и плату поминутную? Наверное, только у нас.

 

     Я готов поддержать проект коллеги Беспалого. Но не согласен с ним,  что  это  даст возможность получить доступ к мобильной связи более широкому кругу  людей.  К  сожалению,  наблюдается  обратная тенденция:  не только мобильная, но и обычная связь уже становится предметом  престижного  потребления.  Если   известные   советские сатирики Ильф и Петров когда-то говорили,  что автомобиль - это не роскошь,  а средство передвижения, к сожалению, простая телефонная связь у нас уже становится роскошью для, как у нас любят говорить, "пересічних громадян" или,  как любит говорить наш Премьерминистр, для "маленьких українців".

 

     Вот ставшие  уже  притчей  во языцех счетчики,  когда человек говорил,  не говорил,  ему накручивают  и  какие-то  междугородние разговоры, и разговоры по секс-телефонам. Кто говорил, неизвестно, а его заставляют платить.  Все это тоже следствие монополизма. Как и  то,  что  пенсионер дрожащими руками считает,  сколько он минут потратил на вызов скорой помощи, на звонки в аптеку. Ни пенсионер, ни рабочий,  ни учитель, конечно, не будут иметь мобильной связи в ближайшее время,  нужно прилагать усилия  к  тому,  чтобы  они  не потеряли вообще доступа к связи.

 

     И я согласен,  что принятие этого закона могло бы быть первым шагом к решению общей проблемы тарифов  и  цен  на  услуги  связи. Здесь царит абсолютный разбой,  монополисты делают все, что хотят, и мы должны предпринять  усилия,  чтобы  государство  все-таки  не утрачивало  свою  регуляторную  функцию,  в том числе и в вопросах связи.

 

     Я предлагаю этот проект поддержать, но как первый шаг к тому, чтобы вернуться к вопросам тарифов,  к вопросам цен. Это не только техническая проблема,  связь и доступ к связи - это уже  серьезная социальная проблема в нашем государстве.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ніколаєнко.  Наступний - депутат Журавський.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.   Фракція   соціалістів.   Я   хочу   сказати Володимиру Бондаренку,  він якраз зараз сідає на своє місце, що ми будемо  підтримувати  законопроект  у  першому  читанні,  оскільки дійсно розуміємо,  що ліквідація плати за вхідні дзвінки сприятиме розповсюдженню мобільного зв'язку в Україні.

 

     Разом з тим я  хотів  би  заперечити  певним  чином  депутату Матвієнкову,  який казав про те,  що сьогодні ми бачимо усі наявні проблеми монополізму,  що заважають  розвитку  нашого  зв'язку.  У принципі,  він  правий.  Але  тут  є  одне "але".  З приватизацією "Укртелекому" ми не ліквідуємо тих проблем,  які існують  сьогодні взагалі   в   системі   зв'язку   нашої   держави,  навпаки,  вони загостряться.  Я як  народний  депутат  від  сільського  виборчого округу   бачу,   як   сьогодні  до  сільських  АТС  застосовуються надзвичайно жорсткі заходи (тут є представник Державного  комітету зв'язку,  он він сидить і уважно слухає), до тих людей у сільській місцевості,  які живуть  без  заробітної  плати,  до  пенсіонерів, інвалідів.  Їм нахабно нав'язують сьогодні похвилинну оплату. Крім того,  як уже казав Михайло  Степанов,  мій  товариш  по  фракції, паралельно стягують ще й абонентну плату.

 

     Це питання сьогодні гостре.  І потрібно до нього повернутися. І тому я просив би профільний комітет шанованого мною колеги  Юрія Крука,   щоб   вони   звернули  увагу  на  моменти,  пов'язані  із насильницьким запровадженням похвилинної оплати.

 

     І третє, щоб не забирати часу. Я хотів би подякувати сьогодні українському  телебаченню,  панові "Долбанову" і його колегам,  за те,  що вони критикують нашу  фракцію,  нашого  лідера  Олександра Мороза.  Це  засвідчує,  що  ми все робимо правильно.  Бо ще Ленін казав так:  подивися, що говорять про тебе твої супротивники, і ти будеш  знати,  чи вірно обрав курс.  Щось тижнів зо два про нас не згадували,  а тут і фільм про  Олександра  Мороза,  і  загострення різних інсинуацій проти Соціалістичної партії.  Значить, ми робимо все правильно.

 

     Дякую за підтримку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для виступу  надається  народному  депутату Журавському. Наступний - депутат Алексєєв.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.    Депутатська   група   "Регіони   України", Християнськодемократична  партія  України.  Шановні   друзі!   Цей законопроект, на думку нашої депутатської групи, можна підтримати, оскільки,  ми вважаємо,  що плата за вхідні  телефонні  дзвінки  є класичним   прикладом  зловживання  монопольним  становищем,  коли споживача послуг змушують оплачувати послуги,  надання яких він не замовляє. Або, як говориться у Законі про обмеження монополізму та недопущення   недобросовісної   конкуренції   у    підприємницькій діяльності, нав'язування споживачу додаткових умов договору, що не відносяться  до  предмета  договору,  в  тому  числі  нав'язування товару, не потрібного контрагенту.

 

     Таким чином,  прийняття  зазначеного  законопроекту  повністю відповідає вимогам статті 42 Конституції України, згідно з якою не допускаються   зловживання   монопольним   становищем   на  ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

 

     Разом з  тим,  на  наш  погляд,  відповідне  положення   щодо заборони  встановлення  плати  за  вхідні  телефонні дзвінки більш доцільно включити не до статті 12 "Захист прав споживачів"  Закону про  зв'язок,  а  до  статті  21  "Тарифи на послуги зв'язку та за користування   радіочастотами"   цього    ж    закону,    оскільки запропонована   норма,  на  нашу  думку,  стосується  встановлення принципу ціноутворення,  який унеможливлює зловживання монопольним становищем на ринку послуг телефонного зв'язку.

 

     Отже, вважаємо, що поданий законопроект може бути прийнятий у першому читанні за основу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Алексєєв.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з питань свободи слова та інформації (виборчий округ , Харківська   область).   Знаете,   проект   закона,   который   мы рассматриваем, будет регулировать не вопросы первой необходимости, есть более насущные вопросы,  но  это  не  значит,  что  его  надо отложить.  Мы не пожарная команда,  чтобы рассматривать только то, что горит.

 

     Это вопрос перспективный,  и его надо решать  сейчас,  потому что  чем  дальше,  тем трудней он будет поддаваться решению.  Ведь несколько лет назад в Украине было всего несколько сотен мобильных телефонов,  а сейчас их численность составляет десятки,  а может и сотни тысяч. Сейчас вопрос проще решить.

 

     Я разговаривал с иностранцами,  они широко  открывали  глаза: действительно,  нигде  не платят за входные звонки.  Ну не платят! Меня,  например,  охватывает чувство ярости,  когда я  отвечаю  на звонок  (а телефон далеко не везде показывает,  кто звонит) и меня начинают грузить  своими  проблемами  по  моему  телефону  за  мои деньги.

 

     Может быть, и имеет смысл возражение нашего коллеги Полищука, что  перезвон  идет   бесплатно.   Но   перезвон-то   идет   через "восьмерочку". Не всегда, но я беру свои распечаточки, смотрю - на мой  мобильный  телефон  звонили  из  дому.  Понимаете?  Заплатили денежку  за то,  что "восьмерку" набрали,  и я еще заплатил за то, что мне позвонили - вот  ведь  как  происходит  на  самом  деле  в большинстве случаев. Двойная плата идет!

 

     Но коль  зашла  речь  об  оплате,  я  хочу  сказать о другом. Представьте себе, вы приходите в магазин и хотите купить килограмм колбасы. Вам его взвешивают в подсобке, выносят, а вы говорите: "Я хочу на стрелочку  посмотреть".  "А  эта  услуга  у  нас  платная, заплатите  за  то,  что  вы посмотрите на стрелочку весов".  Дико? Дико.  Но в телефонной связи,  и в мобильной,  и  в  стационарной, именно так и происходит.

 

     Я желаю заплатить за междугородний разговор, прихожу на пункт связи и говорю:  "Простите,  за  что  я  плачу?"  А  мне  говорят: "Заплатите за услугу,  мы вам распечатаем счетик".  Там 36 копеек, но сам принцип: за то, чтобы посмотреть на стрелку весов, я должен заплатить деньги.  Дикость?  Дикость.  Может это быть в нормальном государстве,  в  цивилизованном  обществе?  Не   может   быть.   В нормальном государстве должны присылать этот счет бесплатно.

 

     То же самое с мобильным телефоном.  В договоре записано,  что за то,  чтобы узнать,  за что с тебя вычли предоплату,  которую ты внес,  ты  должен  заплатить.  Но это такая бешеная сумма,  что ты говоришь: "Да лучше я не буду смотреть, считайте там, как хотите". То есть вообще взвешивают на весах без стрелки.  Дикость? Дикость. Требуется  урегулировать  этот  вопрос?  Требуется.   По   первому требованию абонента предоставляющий услуги должен предоставить ему полную распечатку,  безо всяких условий, безо всякой оплаты. Тогда и массы вопросов не будет возникать.

 

     Ну, и  совершенно согласен с коллегой Степановым.  Вы платите за то,  что вошли в трамвай,  а потом за то, что проехали, а потом за  то,  что  вышли.  Это  как в том американском цирке,  где вход бесплатный,  а выход - 3 доллара. О чем я говорю? О том, что нигде в мире нет ни для стационарных телефонов, ни для мобильных двойной оплаты, абонентской и повременной. Простите, или то, или то. Как с электроэнергией?  Счетчик  стоит,  я  плачу  по счетчику,  но я не должен платить абонентскую плату за электроэнергию.

 

     В принципе,  я считаю,  что этот законопроект  принять  надо, завтра  проголосовать в первом чтении,  но это должно быть поводом для   серьезного   разговора    по    совершенствованию    системы предоставления услуг связи. И все те замечания, которые здесь были высказаны, я прошу комитет по стенограмме рассмотреть и учесть при подготовке ко второму чтению.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.  Шановні  колеги,  всі,  хто бажав взяти участь  в  обговоренні,  виступили.   Заключне   слово   надається народному депутату Беспалому.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  "РеформиКонгрес". Шановні колеги! Я, звичайно, дякую всім учасникам такого зацікавленого обговорення.  Ми вдячні, що, зрештою, не було жодного заперечення проти прийняття у першому читанні законопроекту    Сподіваємося,  що  завтра  буде  він підтриманий.  І для нас були дуже цінними ті зауваження, які треба буде  врахувати  до  другого  читання.  Ще  раз  вам  спасибі   за підтримку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні  депутати!  Ми закінчили розгляд даного питання.  Прийняття рішення відбудеться завтра,  в  четвер, відповідно до Регламенту.

 

    

 

     Переходимо до наступного питання порядку денного.  Слухається проект Закону про внесення змін  до  Закону  України  про  порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті. Доповідає член Комітету з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності  Горбачов   Віктор Сергійович. Будь ласка.

 

     ГОРБАЧОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів   і   банківської   діяльності   (виборчий   округ   , Миколаївська   область).  Спасибо.  Уважаемые  коллеги!  Уважаемый председательствующий! Мы рассматриваем проект Закона Украины

  о  внесении изменений и дополнений в Закон Украины о порядке осуществления  расчетов  в  иностранной  валюте.  Вопрос  касается приостановления    сроков   для   исполнения   экспортно-импортных контрактов и приостановления начислений пени за их нарушение, если третейские      суды,      созданные      именно     региональными торговопромышленными палатами,  подадут иск о снятии с нерезидента задолженности, которая возникла по вине нерезидента.

 

     На сегодняшний   день   действует   норма,   что  такие  иски рассматриваются  судом  или   арбитражным   судом,   Международным коммерческим  арбитражным  судом или Морской арбитражной комиссией при Торговопромышленной палате Украины.  Смысл дополнения,  именно дополнения,  я  хочу  это подчеркнуть,  - дать возможность внешние контракты    сопровождать    третейским     судам     региональных торгово-промышленных палат.  То есть в каждой области региональные третейские суды будут помогать развиваться региональному  бизнесу, тем самым у Торгово-промышленной палаты Украины не будет монополии на рассмотрение таких дел.

 

     Монополия Торгово-промышленной  палаты  Украины  установилась вследствие принятия Закона о валютном регулировании,  когда еще не были созданы региональные палаты. Кабинет Министров Украины должен был привести в соответствие закон после их создания,  но не сделал этого,   что,   собственно,   и    предлагается    сделать    этим законопроектом.

 

     Почему иски  резидента должны рассматривать именно третейские суды,  а не другие?  Потому что более 20 лет  Торгово-промышленная палата Украины сопровождала внешнеэкономические контракты.  Именно в  третейских  судах  есть  сейчас   специалисты,   юристы,   хочу подчеркнуть,  международного  права,  нормы которого отличаются от внутренних юридических норм  ведения  контракта.  Эти  специалисты имеют   опыт   сопровождения   международного  суда,  экспертиз  и контрактов.

 

     В конце могу отметить,  что согласен  с  заключеним  Главного научноэкспертного  управления,  в  котором  предлагается исключить словосочетание "другие суды",  поскольку согласно пункту 1  статьи 11   Закона   о   торгово-промышленных   палатах   в   компетенцию торговопромышленных палат входит только создание третейских судов.

 

     Согласен также с вопросом, который поднимали многие депутаты, чтобы   исключить   из  названия  слово  "изменений",  а  оставить "дополнений".  Потому  что  моя  поправка  -   это   действительно дополнение в Закон о валютном регулировании без его изменения. Это очень важно,  потому что  один  из  комитетов  готовит  изменения, которыми  хочет  вообще  поменять  в законе сам принцип,  подход к валютному  регулированию.  И  я  хотел  бы,  чтобы  депутаты,  мои коллеги,   рассматривали  именно  в  этом  узком  направлении  мое дополнение:  лишить монополии Торгово-промышленную палату Украины, чтобы  в  регионах  была  возможность  обращаться  к  региональным торгово-промышленным палатам и  третейским  судам,  созданным  при этих палатах.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи  є  запитання  до доповідача?  Вікторе Сергійовичу, немає запитань. Все зрозуміло. Сідайте, будь ласка.

 

     Переходимо до обговорення даного питання.

 

     Слово надається  народному  депутату  Пухкалу.  Наступний   - депутат Журавський.

 

     ПУХКАЛ О.Г.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (виборчий округ

 , Чернігівська   область).  Шановний  Вікторе  Володимировичу! Шановні колеги!  Внесення змін та доповнень до Закону України  про порядок  здійснення  розрахунків  в  іноземній  валюті  спричинено нагальною необхідністю  подальшого  вдосконалення  шляхів  захисту прав   суб'єктів   зовнішньоекономічної  діяльності  від  можливих зловживань з боку закордонних контрагентів.

 

     Отже, законопроекти,  які  пропонуються  сьогодні  (щоправда, представлений  лише законопроект народного депутата Горбачова,  а, як відомо,  є ще законопроект Анатолія Кінаха про внесення змін до цього закону), є досить актуальними.

 

     У цілому   підтримуючи  запропоновані  зміни  та  доповнення, хотілося б відмітити,  що проект закону, який тільки-но представив народний депутат Горбачов, на мою думку, є більш обгрунтованим.

 

     Разом з  тим  пропоную  внести  до  зазначеного законопроекту деякі зміни,  а саме частину другу статті  4  Закону  про  порядок здійснення  розрахунків  в  іноземній валюті я пропоную викласти в такій редакції:  "У разі прийняття судом (далі - за  текстом)  або третейським  судом,  створеним  регіональними торгово-промисловими палатами  чи  іншим  уповноваженим   арбітражем   позовної   заяви резидента" - і далі за текстом.

 

     Чому я  пропоную  внести таку зміну?  Перш за все тому,  що з редакції,  яка пропонується автором,  незрозуміло,  про  які  суди йдеться. Просто сказано "чи іншим судом", тобто незрозуміло, чи це постійні суди, чи тимчасово створені. У разі, якщо проект залишити в редакції,  запропонованій Горбачовим,  потребуватимуть перегляду також окремі  положення  Закону  про  торговопромислові  палати  в Україні.

 

     Отже, якщо  автор  законопроекту  підтримає ці пропозиції,  я думаю,  цей  законопроект  можна  приймати  в   першому   читанні, доопрацювати його і прийняти в цілому. Ці зміни будуть корисними.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Журавський.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.    Депутатська   група   "Регіони   України", Християнськодемократична  партія  України.  Шановні  друзі!   Наші колеги   внесли   два  законопроекти,  якими  передбачається  дещо розширити перелік судових органів, зазначений у Законі про порядок здійснення  розрахунків  в  іноземній  валюті,  звернення  до яких зупиняє    терміни    повернення    в     країну     валюти     за зовнішньоекономічними договорами, додавши до частини другої статті 4 зазначеного закону:  "або третейським чи іншим судом,  створеним регіональними   торговопромисловими   палатами"   (це   пропозиція народного  депутата  України  Горбачова);   "іншим   уповноваженим арбітражем" (це пропозиція народного депутата Кінаха).

 

     Зазначимо, що  в  цілому  згадані  пропозиції заслуговують на увагу.  Проте доповнення  "іншим  уповноваженим  арбітражем",  яке пропонується  у проекті народного депутата Кінаха,  потребує свого подальшого уточнення - що це за арбітражі, хто саме їх уповноважує на розгляд таких спорів.

 

     Що стосується  пропозиції  народного  депутата Горбачова,  то чинним Законом про торгово-промислові палати в Україні передбачено створення  торговопромисловими  палатами  за ініціативою учасників спору  третейських  судів  лише  для   розгляду   окремих   справ. Натомість,  на думку нашої депутатської групи, розгляд спорів щодо повернення в країну виручки від зовнішньоекономічної діяльності  є настільки  складним  і важливим для держави питанням,  що довіряти його у сучасних  умовах  тимчасовим  утворенням  дуже  небезпечно, оскільки   наслідки   прийнятих   ними  рішень  можуть  бути  дуже неприємними для економіки нашої держави.

 

     Отже, ми вважаємо,  що спочатку варто внести відповідні зміни до   Закону   про   торгово-промислові  палати  в  Україні,  якими однозначно передбачити створення регіональними торговопромисловими палатами постійно діючих третейських судів,  по-перше,  з тим, щоб вони несли відповідальність за прийняті  рішення,  а  по-друге,  з тим, щоб держава мала можливість контролювати фаховий склад суддів цих судів.

 

     Таким чином,  на думку нашої  депутатської  групи,  робота  у вказаному  напрямі  має  бути  продовжена,  а подані проекти треба повернути на доопрацювання з наступним повторним поданням на перше читання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги!  Народні  депутати,  які бажали взяти участь в обговоренні,  скористалися своїм правом.  Ми закінчили    обговорення   даного   питання.   Прийняття   рішення відбудеться згідно з Регламентом завтра, у четвер.

 

    

 

     Переходимо до наступного питання порядку денного.  Слухається проект  Закону  про  внесення  змін  до  деяких законодавчих актів України  щодо  оскарження  нормативно-правових  актів  органів  та службових  осіб  державної  виконавчої  влади та органів місцевого самоврядування.  Доповідає народний депутат  України  Косаківський Леонід Григорович. Будь ласка.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (виборчий округ ,  goalma.orgїв). Шановний головуючий! Шановні  народні  депутати!  Останнім  часом  на  державному рівні здійснюються заходи щодо  проведення  адміністративної  реформи  в Україні.  На  наш  погляд,  одним з напрямів цієї реформи має бути посилення відповідальності органів державної виконавчої  влади  та їх   службових   осіб,  органів  місцевого  самоврядування  та  їх службових осіб за свою діяльність перед громадськістю.

 

тонны химической взрывчатки образуются тонны горячих газов, равномерно нагретых до температуры в две-три тысячи градусов. А тут - крошечный шарик, который никак не может передать окружающей среде энергию ядерного распада.   Поэтому ударная волна получалась довольно слабой по сравнению с химической взрывчаткой такой же мощности, а вот радиация, наоборот, получала намного большую долю энергии. Из-за этого стрелять нужно было на максимальную прицельную дальность пулемета, но даже и в этом случае стреляющий мог получить заметную дозу облучения. Так что максимальная очередь, которую разрешалось выпустить, была ограничена тремя выстрелами.

Впрочем, и одного выстрела обычно было достаточно. Несмотря на то, что активная броня современных танков не позволяла такому боезаряду пробить защиту насквозь, мощное энерговыделение нагревало место попадания до испарения компонентов брони и оплавления металла, так что гусеницы и башня намертво приваривались к корпусу. Попав же в кирпичную стену, такая пуля испаряла около кубометра кладки, и здание обрушивалось.

Наиболее странным был эффект от попадания пули в бак с водой. Ядерного взрыва при этом не происходило - вода замедляла и отражала нейтроны. Медленные нейтроны делят ядра более эффективно, и реакция начинается до того, как пуля ударится о стенку бака, а это приводит к разрушению конструкции пули из-за сильного нагрева. Полученный эффект пытались применить для защиты танков от сверхминиатюрных ядерных боеприпасов, навешивая на них так называемую "водную броню", а проще, емкости с тяжелой   водой.

Мирный атом

Реализация этой программы дала много интересных научных результатов. Но запас калифорния, "наработанного" во время сверхмощных ядерных взрывов, неуклонно таял. После введения моратория на испытание ядерного оружия проблема встала еще острее: калифорний из реактора стоил гораздо дороже, а объемы его производства были невелики. Конечно, военных не остановили бы расходы, если бы они чувствовали острую потребность в таком оружии. Генералы, однако, были в сомнении, что и послужило причиной прекращения этой программы незадолго до смерти Брежнева.

  Срок хранения уникальных калифорниевых пуль не превышал шести лет, так что ни одна из них не дожила до нашего времени. Калифорний из них был изъят и использован для чисто научных целей, таких, например, как получение сверхтяжелых элементов.

Неуправляемая цепная реакция с большим коэффициентом размножения нейтронов осуществляется в атомной бомбе. Для того чтобы происходило почти мгновенное выделение энергии (взрыв), реакция должна идти на быстрых нейтронах (без применения замедлителей) . Взрывчатым веществом служит чистый уран 92U  или  плутоний 94Pu. Чтобы мог произойти взрыв, размеры делящегося материала должны превышать критические. Это достигается либо путем быстрого соединения двух кусков делящегося материала с докритическими размерами, либо же за счет резкого сжатия одного куска до размеров, при которых утечка нейтронов через поверхность падает настолько, что размеры куска, оказываются надкритическими. To и другое осуществляется с помощью обычных взрывчатых веществ. При взрыве бомбы температура достигает десятков миллионов кельвин. При такой температуре резко повышается давление и образуется мощная взрывная волна. Одновременно возникает мощное излучение. Продукты цепной реакции при взрыве бомбы сильно радиоактивны и опасны для живых организмов. Атомные бомбы были применены США в конце второй мировой войны против Японии. В г. были сброшены атомные бомбы на японские города Хиросима и Нагасаки. Эти акты массового уничтожения людей не были вызваны военной необходимостью, так как в то время капитуляция Японии уже была предрешена. В термоядерной (водородной) бомбе источником высокой температуры,  которая необходима для термоядерного синтеза, служит взрыв атомной бомбы (урановой или плутониевой), помещенной внутри термоядерной. Технические возможности увеличения энергии взрыва этих бомб ничем не ограничены. С созданием ядерного оружия победа в войне стала невозможной. Ядерная война способна привести человечество к гибели, поэтому народы всего мира настойчиво борются за запрещение ядерного оружия.


Додаток З

Применение радиоактивных изотопов

Радиоактивные изотопы в биологии и медицине.

Одним из наиболее выдающихся исследований, проведенных с помощью «меченых атомов», явилось исследование обмена веществ в организмах. Было доказано, что за сравнительно небольшое время организм подвергается почти полному обновлению. Слагающие его атомы заменяются новыми. Лишь железо, как показали опыты по изотопному исследованию крови, является исключением из этого правила. Железо входит в состав гемоглобина красных кровяных шариков. При введении в пищу радиоактивных атомов железа было установлено, что свободный  кислород, выделяемый при фотосинтезе, первоначально входил в состав воды, а не углекислого газа. Радиоактивные изотопы применяются в медицине как для постановки диагноза, так и для терапевтических целей. Радиоактивный натрий, вводимый в небольших количествах в кровь, используется для исследования кровообращения, йод интенсивно отлагается в щитовидной железе, особенно при базедовой болезни. Наблюдая с помощью счетчика за отложением радиоактивного йода, можно быстро поставить диагноз. Большие дозы радиоактивного йода вызывают частичное разрушение аномально развивающихся тканей, и поэтому радиоактивный йод используют для лечения базедовой болезни. Интенсивное гамма-излучение кобальта используется при лечении раковых заболеваний (кобальтовая пушка) . 

Радиоактивные изотопы в промышленности. 

Не менее обширны применения радиоактивных изотопов в промышленности. Одним из примеров этого может служить следующий способ контроля износа поршневых колец в двигателях внутреннего сгорания. Облучая поршневое кольцо нейтронами, вызывают в нем ядерные реакции и делают его радиоактивным. При работе двигателя частички материала кольца попадают в смазочное масло. Исследуя уровень радиоактивности масла после определенного времени работы двигателя, определяют износ кольца. Радиоактивные изотопы позволяют судить о диффузии металлов, процессах в доменных печах и т. д.

Мощное гамма-излучение радиоактивных препаратов используют для исследования внутренней структуры металлических отливок с целью обнаружения в них дефектов. 

Применение в сельском хозяйстве

Радиоактивные изотопы в сельском хозяйстве. Все более широкое применение получают радиоактивные изотопы в сельском хозяйстве. Облучение семян растений (хлопчатника, капусты, редиса и др.) небольшими дозами гамма-лучей от радиоактивных препаратов приводит к заметному увеличению урожайности. Большие дозы 'радиации вызывают мутации у растений и микроорганизмов, что в отдельных случаях приводит к появлению мутантов с новыми ценными свойствами (радиоселекция). Так выведены ценные сорта пшеницы, фасоли и других культур, а также получены высоко продуктивные микроорганизмы, применяемые в производстве антибиотиков. Гамма-излучение радиоактивных изотопов используется также для борьбы с вредными насекомыми и для консервации пищевых продуктов. Широкое применение получили «меченые атомы» в агротехнике. Например, чтобы выяснить, какое из фосфорных удобрений лучше усваивается растением, помечают различные удобрения радиоактивным фосфором 15 32P . Исследуя затем растения на радиоактивность, можно определить количество усвоенного ими фосфора из разных сортов удобрения.

Радиоактивные изотопы в археологии. 

Интересное применение для определения возраста древних предметов органического происхождения (дерева, древесного угля, тканей и т. д.) получил метод радиоактивного углерода. В растениях всегда имеется бетта-радиоактивный изотоп углерода C с периодом полураспада Т= лет. Он образуется в атмосфере Земли в небольшом количестве из азота под действием нейтронов. Последние же возникают за счет ядерных реакций, вызванных быстрыми частицами, которые поступают в атмосферу из космоса (космические лучи). Соединяясь с кислородом, этот углерод образует, углекислый газ, поглощаемый растениями, а через них и животными. Один грамм углерода из образцов молодого леса испускает около пятнадцати бетта-частиц в секунду. После гибели организма пополнение его радиоактивным углеродом прекращается. Имеющееся же количество этого изотопа убывает за счет радиоактивности. Определяя процентное содержание радиоактивного углерода в органических остатках, можно определить их возраст, если он лежит в пределах от до и даже до лет. Таким методом узнают возраст египетских мумий, остатков доисторических костров и т. д.

 


Додаток К

 

Ядерный реактор

 

Я́дерный реа́ктор — устройство, в котором осуществляется управляемая цепная ядерная реакция, сопровождающаяся выделением энергии.

История

Самоподдерживающаяся управляемая цепная реакция деления ядер (кратко — цепная реакция) была впервые осуществлена в декабре г. Группа физиков Чикагского университета, возглавляемая Э. Ферми, построила первый в мире ядерный реактор, названный СР Он состоял из графитовых блоков, между которыми были расположены шары из природного урана и его двуокиси. Быстрые нейтроны, появляющиеся после деления ядер U, замедлялись графитом до тепловых энергий, а затем вызывали новые деления ядер. Реакторы, подобные СР-1, в которых основная доля делений происходит под действием тепловых нейтронов, называют реакторами на тепловых нейтронах. В их состав входит очень много замедлителя по сравнению с ураном.

В СССР теоретические и экспериментальные исследования особенностей пуска, работы и контроля реакторов были проведены группой физиков и инженеров под руководством академика И. В. Курчатова. Первый советский реактор Ф-1 выведен в критическое состояние 25 декабря г. Реактор Ф-1 набран из графитовых блоков и имеет форму шара диаметром примерно 7,5 м. В центральной части шара диаметром 6 м по отверстиям в графитовых блоках размещены урановые стержни. Результаты исследований на реакторе Ф-1 стали основой проектов более сложных по конструкции промышленных реакторов. В г. введён в действие реактор по производству плутония, а 27 июня г. вступила в строй первая в мире атомная электростанция электрической мощностью 5 МВт в г. Обнинске.

Устройство и принцип работы

Механизм энерговыделения

Превращение вещества сопровождается выделением свободной энергии лишь в том случае, если вещество обладает запасом энергий. Последнее означает, что микрочастицы вещества находятся в состоянии с энергией покоя большей, чем в другом возможном, переход в которое существует. Самопроизвольному переходу всегда препятствует энергетический барьер, для преодоления которого микрочастица должна получить извне какое-то количество энергии — энергии возбуждения. Экзоэнергетическая реакция состоит в том, что в следующем за возбуждением превращении выделяется энергии больше, чем требуется для возбуждения процесса. Существуют два способа преодоления энергетического барьера: либо за счёт кинетической энергии сталкивающихся частиц, либо за счёт энергии связи присоединяющейся частицы.

Любой ядерный реактор состоит из следующих частей:

  • Активная зона с ядерным топливом и замедлителем;
  • Отражатель нейтронов, окружающий активную зону;
  • Теплоноситель;
  • Система регулирования цепной реакции, в том числе аварийная защита
  • Радиационная защита
  • Система дистанционного управления

Основная характеристика реактора — его выходная мощность. Мощность в 1 МВт соответствует цепной реакции, при которой происходит 3· делений в 1 сек.

Физические принципы работы

Реактивность ядерного реактора

Текущее состояние ядерного реактора можно охарактеризовать эффективным коэффициентом размножения нейтронов k или реактивностью ρ, которые связаны следующим соотношением:

\rho = {{k-1} \over k}

Для этих величин характерны следующие значения:

k > 1 — цепная реакция нарастает во времени, реактор находится в надкритичном состоянии, его реактивность ρ > 0;

k < 1 — реакция затухает, реактор — подкритичен, ρ < 0;

k = 1, ρ = 0 — число делений ядер постоянно, реактор находится в стабильном критическом состоянии.

Условие критичности ядерного реактора:

k = k_0w = 1\!, где

w\!есть доля полного числа образующихся в реакторе нейтронов, поглощённых в активной зоне реактора, или вероятность избежать нейтрону утечки из конечного объема.

k0 — коэффициент размножения нейтронов в активной зоне бесконечно больших размеров.

Обращение коэффициента размножения в единицу достигается сбалансированием размножения нейтронов с их потерями. Причин потерь фактически две: захват без деления и утечка нейтронов за пределы размножающей среды.

Очевидно, что k < k0, поскольку в конечном объёме вследствие утечки потери нейтронов обязательно больше, чем в бесконечном. Поэтому, если в веществе данного состава k0 < 1, то цепная самоподдерживающаяся реакция невозможна как в бесконечном, так и в любом конечном объёме. Таким образом, k0 определяет принципиальную способность среды размножать нейтроны

k0 для тепловых реакторов можно определить по так называемой «формуле 4-х сомножителей»:

k_0=\mu \phi \theta \eta \!, где

μ — коэффициент размножения на быстрых нейтронах;

φ — вероятность избежать резонансного захвата;

θ — коэффициент использования тепловых нейтронов;

η — выход нейтронов на одно поглощение.

Объёмы современных энергетических реакторов могут достигать сотен м3 и определяются главным образом не условиями критичности, а возможностями теплосъёма.

Критический объём ядерного реактора — объём активной зоны реактора в критическом состоянии. Критическая масса — масса делящегося вещества реактора, находящегося в критическом состоянии.

Наименьшей критической массой обладают реакторы, в которых топливом служат водные растворы солей чистых делящихся изотопов с водяным отражателем нейтронов. Для U эта масса равна 0,8 кг, для Pu - 0,5 кг. Теоретически, наименьшей критической массой обладает Cf, для которого эта величина составляет всего 10 г.

Для начала цепной реакции обычно достаточно нейтронов, рождаемых при спонтанном делении ядер урана. Возможно также использование внешнего источника нейтронов для запуска реактора, например, смеси Ra и Be, Cf или других веществ.

Материалы реакторов

Материалы, из которых строят реакторы, работают при высокой температуре в поле нейтронов, γ-квантов и осколков деления. Поэтому для реакторостроения пригодны не все материалы, применяемые в других отраслях техники. При выборе реакторных материалов учитывают их радиационную стойкость, химическую инертность, сечение поглощения и другие свойства.

Материал

Плотность, т/м3

Макроскопическое сечение поглощения Εм-1

тепловых нейтронов

нейтронов спектра деления

Алюминий

2,7

1,3

2,5·

Магний

1,74

0,14

Цирконий

6,4

0,76

Нержавеющая сталь

8,0

24,7

 

Быстрые нейтроны, γ-кванты и осколки деления повреждают структуру вещества. Так, в твёрдом веществе быстрые нейтроны выбивают атомы из кристаллической решётки или сдвигают их с места. Вследствие этого ухудшаются пластические свойства и теплопроводность материалов. Сложные молекулы под действием излучения распадаются на более простые молекулы или составные атомы. Например, вода разлагается на кислород и водород. Это явление известно под названием радиолиза воды.

Реакторные материалы контактируют между собой (оболочка ТВЭЛа с теплоносителем и ядерным топливом, тепловыделяющие кассеты — с теплоносителем и замедлителем и т. д.). Естественно, что контактирующие материалы должны быть химически инертными (совместимыми). Примером несовместимости служат уран и горячая вода, вступающие в химическую реакцию.

У большинства материалов прочностные свойства резко ухудшаются с увеличением температуры. В энергетических реакторах конструкционные материалы работают при высоких температурах. Это ограничивает выбор конструкционных материалов, особенно для тех деталей энергетического реактора, которые должны выдерживать высокое давление.

Управление ядерным реактором

Ядерный реактор может работать с заданной мощностью в течение длительного времени только в том случае, если в начале работы имеет запас реактивности. Протекающие в реакторе процессы вызывают ухудшение размножающих свойств среды, и без механизма восстановления реактивности реактор не смог бы работать даже малое время. Первоначальный запас реактивности создается путём постройки активной зоны с размерами, значительно превосходящими критические. Чтобы реактор не становился надкритичным, в активную зону вводятся вещества-поглотители нейтронов. Поглотители входят в состав материала управляющих стержней, перемещающихся по соответствующим каналам в активной зоне. Причём если для регулирования достаточно всего нескольких стержней, то для компенсации начального избытка реактивности число стержней может достигать сотни. Компенсирующие стержни постепенно выводятся из активной зоны реактора, обеспечивая критическое состояние в течение всего времени его работы. Компенсация выгорания может также достигаться применением специальных поглотителей, эффективность которых убывает при захвате ими нейтронов (Cd, В, редкоземельные элементы) или растворов поглощающих веществ в замедлителе.

В большинстве случаев для управления реактором используют стержни, вводимые в активную зону, изготовленные из материалов, сильно поглощающих нейтроны (Cd, В и др.). Движение стержней управляется специальными механизмами, работающими по сигналам приборов, чувствительных к величине нейтронного потока.

Работа органов СУЗ заметно упрощается для реакторов с отрицательным температурным коэффициентом реактивности (с ростом температуры r уменьшается).

На основе информации о состоянии реактора, специальным вычислительным комплексом формируются рекомендации оператору по изменению состояния реактора, либо, в определённых пределах, управление реактором производится без участия оператора.

На случай непредвиденного катастрофического развития цепной реакции, в каждом реакторе предусмотрено экстренное прекращение цепной реакции, осуществляемое сбрасыванием в активную зону специальных аварийных стержней или стержней безопасности — система аварийной защиты.

 

Футбольная жизнь в зеркале СМИ

Печатные СМИ

ЕВРО &#;

БЫТЬ ВОЛОНТЕРОМ &#; ЭТО

Дмитрий Симонов

Спорт &#; Экспресс в Украине

Спецкор «СЭ» побывал на экскурсии в киевском Центре подготовки волонтеров, где услышал множество удивительных историй

Готовы ли люди работать бесплатно? Да, если они любят футбол и общение. Девяносто процентов тех, кто задействован в проведении чемпионата Европы, &#; это волонтеры. Они выдают аккредитации, проверяют билеты, помогают болельщикам и журналистам решать проблемы (естественно, на разных языках), участвуют в красочных предматчевых шоу

&#; Украина установила рекорд чемпионатов Европы: у нас трудятся шесть тысяч человек, &#; с гордостью сообщил руководитель Центра подготовки волонтеров Андрей Банцер, который проводил для журналистов экскурсию. &#; УЕФА оказал нам огромное доверие. Если четыре года назад в Австрии и Швейцарии было 14 волонтерских подразделений, то теперь стало двадцать.

Центр находится в здании дворца спорта по соседству с медиацентром, пунктами выдачи аккредитаций и билетов. Там, кстати, тоже волонтеры работают.

Ходят волонтеры в голубых футболках &#; благодаря форме их сразу видно. Прямо у входа в центр на стене &#; две такие вот футболки, но великанского размера. Обе расписаны автографами и добрыми пожеланиями. Чуть подальше &#; доска, где на отрывных разноцветных листочках волонтеры перечислили главные качества, которые им нужны в работе.

Но что же она дает? Что это значит &#; быть волонтером?

* * *

Быть волонтером &#; это путешествовать.

Около 85 процентов тех, кто трудится в киевском отделении, &#; местные жители, но есть и гости из Африки, арабских стран, а еще мексиканец, канадец, китаец. Плюс ребята из Москвы и Питера. В день моего прихода у них, к сожалению, был выходной.

* * *

Быть волонтером &#; это развиваться и узнавать новое.

В Центре подготовки регулярно проводятся разнообразные мастер-классы: тут и йога, и тай-бо (синтез аэробики и восточных единоборств), и роспись пасхальных яиц. Вас познакомят с культурой Азии и научат, как путешествовать без визы. Еще есть team management и, конечно, танцы. Куда же без танцев?

* * *

Быть волонтером &#; это приносить пользу.

На моих глазах в Центре подготовки проходил урок сальсы. Вела его симпатичная девушка, на вид латиноамериканка. Учеников было &#; человек тридцать, из них пареньков примерно треть. «Помните наше первое правило? Крутим попой!» &#; задорно на отличном русском воскликнула учительница и подала прекрасный пример. У танцоров получалось похуже &#; оказалось, латиноамериканской грацией наделены не все. Но все старались и крутили чем могли.

&#; Так, почему не улыбаемся? &#; возмутилась девушка. Танец начался заново.

Зовут ее Мария. Папа из родом из Боливии. Семья живет то на Украине, в Киеве, то в Испании, в Барселоне.

&#; У меня два имени и две фамилии &#; Мария Кристина Тордоя Рохос, &#; рассказала Маша. &#; Родители долго думали, как меня назвать. Поскольку я родилась 4 июля, в День независимости США, был вариант, что я стану Америкой. Но мама сказала: «Никаких Америк!» У меня всегда куча дел &#; учеба, работа (я учитель танцев), друзья. Но когда узнала, что можно устроиться волонтером, отложила все дела и даже уволилась &#; правда, уже обратно зовут. Здесь я нужнее &#; как можно уехать на каникулы куда-то на море, когда тут, на Украине, такое событие! Я патриот своей страны и хочу помочь ей чем могу. Провожу здесь все время. Учу ребят танцевать сальсу, а в остальное время выдаю аккредитации.

&#; За кого болеете?

&#; Всей душой за Украину, конечно же! Это святое! Но скажу по секрету: еще страстно болею за Испанию!

&#; Ваш любимый игрок?

&#; Вратарь, которого люблю &#; не могу. Икер Касильяс!

&#; Любите, потому что симпатичный?

&#; Нет! Потому что хорошо ловит мячи! Для меня он красивый вратарь, а не просто красивый парень.

&#; Как же Касильяс, если вы из Барселоны? Это, Маша, предательство!

&#; Тссс! Там я об этом молчу! Вот только с вами поделилась самым сокровенным.

* * *

Быть волонтером &#; это дружить.

После очередной репетиции на киевском стадионе ребята оригинально поздравили паренька по имени Рома. С помощью листов бумаги «написали» на поле его имя, белым мелом нарисовали улыбочку, а число 19 &#; столько Роме исполнилось &#; создали из самих себя, «выложившись» на поле в две цифры, единицу и девятку. При этом кто-то из товарищей сфотографировал композицию «Мы поздравляем Рому» с высоты.

О своем жилье «голубые футболки» заботятся сами. Один из киевлян предложил свою пустующую квартиру всем кому нужно. В результате она превратилась в коммунальную &#; одни приезжают, другие наоборот.

* * *

Быть волонтером &#; это забыть о возрасте.

Лицо у волонтера, как правило, молодое. Но хватает исключений. Рекорд был установлен четыре года назад &#; на Euro работал летний волонтер. Рекордсмен Euro на год младше. летний швейцарец приехал на Украину на велосипеде, дорога заняла 23 дня! Работает он на допинг-контроле.

Самый возрастной волонтер в Киеве (где работают из 6 тысяч украинских «голубых футболок») &#; года рождения. Мы, правда, с ним не встретились. Зато я видел в центре мужчину под пятьдесят и даму бальзаковского возраста.

* * *

Быть волонтером &#; это отказаться от персональных кабинетов.

Среди волонтеров &#; руководители крупных государственных и частных компаний. И даже генерал-майор украинских спецслужб. Имя-фамилию мне сказали. Легко предположить, что он тоже отвечает за допинг-проверки. Но мог бы, наверное, и барменом поработать в пресс-столовой. А почему нет?

* * *

Быть волонтером &#; это выполнять свою работу до конца.

Ольга Довготько проходила отбор и вдруг узнала, что ждет ребенка. Когда ее внесли в окончательный список, Ольга была на шестом месяце беременности. Сейчас ее малышу три месяца. Каждый раз, когда мама работает на матчах &#; а она работает! &#; близкие привозят ребенка к арене, милиция пропускает автомобиль на закрытую парковку, и Ольга выходит, чтобы покормить свое чадо.

Отказаться от участия в Euro Ольга, по ее собственным словам, не могла. Конкурс у волонтеров был серьезнейший &#; четыре человека на место. На 6 тысяч мест по всей Украине было подано 24 тысячи заявок &#; это тоже рекорд европейских чемпионатов! Проводили конкурс профессиональные менеджеры по подбору персонала. Работали пять дней в неделю, а на выходных сами влезали в волонтерскую шкуру, чтобы лучше понять предъявляемые к соискателям требования.

И еще один штрих. Будущие волонтеры Euro пробовали свои силы и отрабатывали взаимодействие на матчах сборной Украины и киевского «Динамо». Чтобы набраться опыта.

* * *

Быть волонтером &#; это дисциплина.

За работой «голубых футболок» следят с помощью специальной системы. Если выясняется, что кто-то прогулял, руководители служб реагируют оперативно &#; присылают замену на опустевшую точку. Параллельно за своими подопечными следят так называемые «тим лидеры» &#; своего рода командиры волонтерских взводов.

О тех, кого пришлось «отцепить», в центре говорят неохотно. Нарушения дисциплины случаются, но не так часто. Во время работы &#; сухой закон. Зато после волонтеров ждет бесплатное спонсорское пиво!

* * *

Быть волонтером &#; это работать, работать и еще раз работать.

График &#; с до в обычные дни и с до в дни матчей. Но от работы никто не увиливает.

&#; График напряженный, но самое интересное, что люди рвутся работать еще и еще, &#; говорит Андрей Банцер. &#; Иногда на мест на стадионе вдвое больше желающих.

* * *

Быть волонтером &#; это олицетворять отзывчивость и честность.

«Потеряны деньги. Будь проклят, кто нашел!» &#; анекдот не про волонтеров. Все наоборот. На доске «Бюро находок» деньги действительно значатся &#; но в разделе «Что найдено». Пропажу готовы вернуть на ресепшне. В разделе «Потеряно» фигурируют нательная сумка, фотоаппарат, ботинок (один, черного цвета), мобильный телефон, шапка. Фотоаппарат, правда, уже нашелся &#; поэтому вычеркнут, рядом написано зеленым фломастером: «УРА!!!»

Шутников среди волонтеров немало. В одной из граф раздела «Потеряно» значится «ум». Тем, кто нашел, предлагается позвонить по номеру

* * *

Быть волонтером &#; это рождать идеи.

Возле стойки стоит цветастая коробка «Свежие мысли». Каждый может написать на листочке свои предложения. Каждое будет изучено самым тщательным образом.

&#; Это, как правило, мелочи, но ведь бог в мелочах, &#; объяснил Банцер. &#; Есть у нас такое подразделение волонтеров &#; водители. У них штаб в одной гостинице. Так они предложили установить там специальный проектор для отслеживания пробок. Нужно куда-то ехать &#; они тут же проверяют «чистоту» дороги и выбирают самый быстрый путь.

* * *

Быть волонтером &#; это быть аккуратным и сохранять чистоту.

Банцер показал нам стол, где стояло бутылок тридцать минеральной воды, все недопитые.

&#; Все мы с вами люди, &#; руководитель центра начал издалека. &#; Как частенько бывает: взял бутылку воды (холодильники-то расставлены по всему Центру подготовки волонтеров), выпил половину и где-то бросил. Вот и приходится приучать наших сотрудников к чистоте и аккуратности. Каждый вечер собираем недопитые бутылки и выставляем сюда, чтобы все это видели. В первые дни на столе не хватало места &#; бутылками весь пол был уставлен, не пройти.

У волонтеров есть столовая. Их ежедневно ждет горячий обед. На каждом столе и на стенах рядом надпись: «Твоей мамы здесь нет! Убирай посуду за собой!»

* * *

Быть волонтером &#; это песня.

В Центре подготовки есть столы для настольных тенниса и футбола, телевизоры, интернет-уголок и большой выдвижной экран, где вечерами волонтеры смотрят футбол. А еще поют под гитару &#; прямо как в походе. Только вместо костра тут телевизор.

* * *

Злые языки скажут: и зачем эти люди стали волонтерами, если приезжих даже жильем не обеспечивают? А на самом деле они работают за идею. За свою страну, которой нужна их помощь для проведения чемпионата Европы. Ради интересных знакомств, ради новых знаний, ради лингвистической практики. Ради возможности взять автограф у Криштиану, поглядеть на закрытую тренировку Англии и посетить матчи, наконец!

Признайтесь, вам не хочется оказаться на их месте?

+++

ВЗГЛЯД ИЗ ЕВРОПЫ

Кристина Бердинских, Ирина Соломко

Корреспондент

Как европейские болельщики прибывшие в Украину, оценивают увиденное

Дружелюбные люди, которые, даже не зная английского, готовы помочь. Красивые города, красивые девушки, не очень красивые дороги и много дешевого пива. Такой увидели Украину европейские фаны, приехавшие на игры Евро

Корреспондент выяснил это, задав болельщикам восемь одинаковых вопросов и получив от этих людей, приехавших из разных европейских стран, схожие ответы.

Вопросы Корреспондента:

Чего больше всего опасались, когда собирались ехать в Украину?

2 Что понравилось больше всего, когда вы сюда приехали?

ЗЧто раздражает или огорчает?

4 Что вы расскажете об Украине дома, когда вернетесь?

5 В каких украинских городах вы побывали, какой понравился больше других?

6 Что выучили на украинском, русском языке?

7 Сколько бокалов пива выпиваете здесь в день?

goalma.org вернетесь в Украину?

Йоханим Гертссон,

49 лет, житель города Хельсин-борга (Швеция), руководитель строительной компании:

1. До поездки на Евро я уже был в Одессе: очень хороший

город и дружелюбные люди. Поэтому я уже немного знаю вашу страну. Я не боялся.

2. Многие вещи, кроме погоды. (Смеется.) Отличная фан-зона. Еще мне понравилось метро, оно хорошо работает.

3.  Здесь я ощущаю, что все хотят вытянуть из тебя деньги — таксисты, те, кто сдает в аренду жилье, и т.д. И еще огорчает, что у украинских людей возникают трудности с коммуникацией с иностранцами, — английский мало кто знает. Даже в период чемпионата большинство надписей на кириллице. Когда я поднимался по эскалатору в метро, я увидел афиши концертов звезд европейской и мировой эстрады. Но когда и где они пройдут, мне непонятно.

4. Я расскажу, что здесь приятные люди и хорошая еда.

5.  Был в Одессе. На период Евро — только в Киеве. Больше понравилась Одесса.

6. «Да», «спасибо», «до свидания».

7. Когда вечеринка — десять, в нормальный день — три, в дни матчей — ноль. Нужно сконцентрироваться на игре. Хотя это и не помогло нашей сборной.

8.  Я был в Украине уже три раза на протяжении одного года. Может, вернусь еще. Мне нравится Одесса. У меня такая философия — посетить столько стран, сколько возможно, тогда будет интересная жизнь.

Йене Элькаэн,

49 лет, житель города Оденсе (Дания), бизнесмен:

1. Я боялся ехать в Украину, потому что датские СМИ говорили, что здесь много криминала. У меня трое сыновей: одному 12 лет, другому — 15, еще одному — Мой летний сын сказал, что хочет поехать со мной на чемпионат. Но я побоялся его брать с собой из-за этих сообще-

ний. Когда же я приехал сюда, понял, что все опасения были безосновательными.

2.  Люди. Вчера, например, был матч между болельщиками Дании и Германии. И я со своим соседом по кемпингу решил поехать посмотреть эту игру. Но мы не могли найти место ее проведения. Мы попросили мужчину на улице объяснить, как нам попасть на стадион, показали ему это место на карте. А он говорит: «Я не могу вам объяснить — лучше я вас туда довезу». Он взял нас с собой в машину и довез бесплатно, а ехать было около 10км. Это фантастика, такие приятные люди вокруг.

3. Ничего.

4.  Что украинские люди — фантастические.

5. Только Львов.

6. Я не успел ничего выучить.

7. Семь-восемь.

8.  Я не знаю. Украина находится далеко от Дании. И не так просто приехать сюда. Я ехал на машине, у вас все еще не очень хорошие дороги. Когда ваша инфраструктура станет немного лучше, возможно, я приеду.

Михаэль Венус,

24 года, житель города Мюнхена (Германия), системный администратор:

1.  Я ничего не боялся. Конечно, я читал в нашей прессе о Юлии Тимошенко, но я ничего не читал о каком-то криминале в Украине. Об этом у нас не писали. И когда я приехал, увидел, что у вас все хорошо.

2.  Больше всего мне нравится атмосфера этого европейского события. Здесь столько людей из разных стран Европы, и украинские люди очень дружелюбны и гостеприимны. Здесь все действительно хорошо.

3. (Улыбается.) А могу я ответить «ничего»?

4. Своим друзьям я скажу, что они идиоты. Надо было ехать в Украину.

5.  Я был во Львове и в Киеве во время этого чемпионата. Киев — огромный и впечатляющий. А Львов такой уютный и красивый! Их нельзя сравнивать.

6. Простите, я не знаю ни единого слова.

7. Десять.

8. Я думаю, да. Я не знаю причины, по которой сюда не стоит возвращаться. Здесь очень красиво и очень хорошие люди.

Йорг Плугманн,

31 год, житель города Гейдельберга (Германия):

1. Да, у меня были определенные страхи. Они были вызваны в основном теми публикациями, которые появлялись в наших СМИ. Например, журналисты писали много неприятных вещей об Украине. Рекомендовали фанатам постоянно быть начеку, потому что вас могут ограбить и отобрать деньги. Писали, что в вашей стране много бандитов и встречи с ними очень опасны. Но в итоге все это оказалось неправдой.

2. Я очень полюбил Харьков, тут живут добродушные и открытые люди. Меня подкупила атмосфера доброжелательности, веселья. Ну и, конечно, очень нравятся ваши девочки.

3. Дороги — они просто ужасные. Дело в том, что изначально самолетом мы с друзьями прилетели в Киев. В вашей столице мы арендовали машину и приехали в Харьков. Так вот этот путь очень огорчил, он был просто ужасным из-за качества дороги.

4. Что мне очень понравилась ваша страна. Что это был замечательный опыт, поскольку здесь живут веселые и открытые люди. Что в городе [Харькове] замечательная атмосфера, ну а девочки — вообще нет слов.

5. Я был в Киеве всего полдня, но мне он понравился, очень красивый город. В Харькове я живу уже шестой день. Оба города мне очень понравились.

6. «Спасибо», «будьмо!».

7.  Я не знаю, может, семь-восемь — тут слишком жарко.

8. Обязательно, вместе с моими друзьями. Причем снова в Харьков.

Пол ден Боэр,

38 лет, житель города Бреда (Нидерланды):

1.  Больше всего боялся коррупции. А еще — старых домов, которые могут разрушаться и убивать собой людей. В общем, меня больше всего беспокоили такие вопросы безопасности.

2.  Если сравнивать с Москвой, откуда мы вчера с друзьями приехали, тут намного лучше. У вас очень хорошие люди, замечательная погода, ну и, конечно же, ваши женщины — они просто красавицы.

3. Игра команды. Что касается Украины, то тут претензий нет, мне все нравится.

4.  Я скажу, что это прекрасный город [Харьков), что все чудесно. Что тут все очень доступно. У вас замечательные цены. У вас все намного дешевле, чем у нас в Голландии.

5. Были только в Харькове.

6. «Спасибо», «да», «нет».

7. Наверное, бокалов восемь-девять.

8. Я стараюсь посещать как можно больше стран, но куда я поеду, еще не знаю. Вполне возможно, я снова приеду в Украину.

+++

МЕДИАЭХО

Корреспондент

Западные массмедиа с восторгом реагируют на украинскую часть Евро, отмечая, прежде всего, радушие местных жителей

The Guardian (британская ежедневная газета),

Для Президента [Виктора] Януковича Евро — это, бесспорно, игра в одни ворота. Но что касается внеполитических аспектов, турнир в Украине проходит на удивление хорошо. Украинцы справедливо считают, что британские СМИ беспочвенно написали о процветающем расизме на берегах Днепра. Несмотря на то что лидеры европейских государств проигнорировали чемпионат, иностранные фаны, которые не побоялись и приехали, осознали, что Украина — дружелюбная европейская страна»

Daily Mail (британская ежедневная газета),

Конечно, негативная пиар-кампания Украины преувеличена. Красноречивее всего это доказывает украинская гривня. В Великобритании запрос на покупку украинской валюты на период Евро вырос в десять раз»

Le Monde (французская ежедневная газета),

В Донецк поддержать сборную Франции прибыло немного французских болельщиков. А зря — на стадионе Донбасс-Арена, под присмотром Президента [Виктора] Януковича и его друга олигарха Рината Ахметова, царила отличная атмосфера»

Der Spiegel (немецкий еженедельник),

Евро в Украине показывает миру на практике, что в Украине две реальности. В одной страной правят коррумпированные аппаратчики и недобросовестные олигархи, которые и создают отрицательный имидж Украины на Западе. В другой реальности — украинская молодежь, чьи интересы, принципы и мировоззрение разделяют все европейцы!»

Open Democracy (британская политическая информационная web-платформа),

Украинская элита и рядовые украинцы — это два разных мира. Украинское руководство во главе с [Президентом Виктором] Януковичем заслуживает каждой строчки негатива в западной прессе. Но простые украинцы очень дружелюбны и радушны. Любой турист, посетивший Украину, увидел, что эта нация крайне гостеприимна и радуется каждому доброму слову в свой адрес!

Frankfurter Allgemeine Zeitung (немецкая ежедневная газета),

Украинские города великолепны. Львов, к примеру, — это сундук сокровищ ренессанса и модернизма в Центральной Европе, с мощеной мостовой, ароматом кофе и церковными перезвонами»

Radio Netherlands Worldwide (национальное радио Нидерландов),

Несмотря на негатив об Украине в европейских СМИ, который предшествовал Евро, чувствуется, что рядовые украинцы горды тем, что футбольный чемпионат проходит в их стране. Эта нация очень дружелюбна, и если не проявлять по отношению к ним агрессии, украинцы пригласят в свой дом, накормят и напоят от души»

Euronews (международный европейский телеканал),

С началом футбольного чемпионата Евро в Украине воцарилась атмосфера праздника. По улицам в городах-участниках ходят счастливые болельщики. Улыбки с их лиц исчезают, только когда команда, за которую они болеют, проигрывает. В целом можно сделать вывод, что разговоры о расизме в этой стране были преувеличены»

ВВС (британский новостной телеканал),

Шведы, приехавшие в Украину, наслаждаясь песчаными пляжами и недорогим пивом, порой забывали, что они приехали на футбольный чемпионат. Кемпинг на Трухановом острове нельзя назвать пятизвездочным отелем, но здесь есть много пива, лежаки и пляж — это более чем достаточно для отличной вечеринки.

+++

ЕВРО И БУДУЩЕЕ ВЛАСТИ

Юрий Липчевский, президент Центра социально-консервативной политики

Корреспондент

Мне кажется, что в свете Евро руководству страны стоит задуматься над такими интересными вещами.

В Крым каждый год приезжают около 6 млн туристов. Для полуострова они все иностранцы, приезжие. На Евро приедут в общей сложности пара миллионов человек из-за рубежа. Если сравнить, сколько вложено в чемпионат (не считая стадионов) — в аэропорты, дороги, — и сколько вкладывается в Крым, то туристический край получает от государства за десять лет меньше, чем потрачено при подготовке к Евро.

Думаю, власти стоит обратить самое пристальное внимание на крупные инфраструктурные проекты. Ведь каждый турист в Крыму приносит стране минимум $ 1 тыс. — тратит на еду, транспорт, проживание и т. д. Можно увеличить поступления, если приедет больше отдыхающих. Государству нужно потратиться на дороги, аэропорты, вокзалы.

Евро показало, что, оказывается, в наших условиях, при всей критике власти, государство в состоянии реализовать крупные экономические проекты, если берется за них. Неплохо бы сосредоточиться на том, что можно сделать. К примеру, каждый год на несколько миллиардов строить дороги там, где они дадут максимальный эффект.

Необходимо сделать хорошую дорогу из Европы в Крым, проложить прямые трассы Киев — Симферополь и Москва — Симферополь. Последняя проектируется 30 или 40 лет и до сих пор не сделана. Также стоит вспомнить о возведении моста через Керченский пролив. Благодаря этой переправе можно будет ездить из Европы через Украину в Россию и Азию.

Новые трассы позволят дополнительно 1 млн автомобилистов в год посетить автономию, и в сумме они потратят на курорте минимум $ 1 млрд.

Люди любят ездить на машинах. Трасса Киев — Чоп показала, что нам под силу строить нормальные транспортные пути, пусть это и нелегко. Кроме удобства передвижения новые дороги позволяют задействовать колоссальные рабочие руки внутри страны. В отличие от многих других проектов, деньги от такого строительства оседают в государстве.

Считаю, Украина вполне могла бы повторить опыт Германии х годов и США х по строительству автодорог. Можно лет десять возводить новые транспортные артерии общегосударственного значения и благодаря этому преобразить страну, превратив ее из большого базара в цивилизованное государство, где можно работать на хорошей работе и иметь возможность развиваться.

+++

ОТКРЫТИЕ УКРАИНЫ

Ирина Соломко

Корреспондент

Благодаря Евро европейцы обнаружили у себя под боком комфортную и дружелюбную страну. В результате посещаемость Украины иностранцами в этом году вырастет почти на 20%

Все начиналось с обоюдного страха. Киевская пенсионерка Евдокия, не захотевшая называть свою фамилию, рассказала Корреспонденту, что опасалась наплыва иностранных фанатов, едущих в украинскую столицу на Евро Она даже отправила внуков подальше от города, чтобы те не видели пьяных и разнузданных тифози — по крайней мере такими киевлянка представляла себе болельщиков.

В то же время за тысячи километров от квартиры столичной бабушки британские фаны вняли словам экс-игрока английской сборной Сола Кэмпбелла, призвавшего соотечественников отказаться от вояжа в Украину — страну расистов и неофашистов, чтобы не вернуться на родину в гробу.

Но за две недели Евро обоюдный страх не только прошел, но и сменился взаимным удовлетворением. Евдокия, как и многие другие украинцы, теперь поет дифирамбы культурности европейцев. Для нее, как и для прочих соотечественников, 77% которых, по данным компании Research and Branding Group, никогда не бывали за рубежом, турнир стал своеобразным окном в мир.

Рисковые же английские фаны, приехавшие в Украину в канун принципиальной игры с командой-хозяйкой, пронесли по Донецку символический гроб. Так они подали сигнал Кэмпбеллу что тот оказался в корне не прав, как и распространявшие подобные мифы британские СМИ.

Более того, шЛдские и голландские болельщики, проведшие весь групповой турнир в киевском и харьковском фан-лагерях, разъезжаясь по домам после вылета своих сборных, прошлись по улицам приютивших их городов с плакатами-благодарностями Украине.

Говоря об успехах Евро, западные футбольные функционеры отмечают уровень подготовки турнира. Так, Мишель Платини, президент УЕФА, в разгар игр рассыпался в дифирамбах. «Не все идеально, но я очень-очень рад. Польша и Украина справились. Они уже выиграли Евро», — заявил он.

Однако на болельщиков куда большее впечатление произвели коренные жители Украины, сразившие иностранцев своей открытостью и радушием. Пытаясь доказать, что пожар опасений, раздутый западными СМИ накануне чемпионата, не имеет под собой почвы, украинцы с радостью помогали гостям. Кто-то бесплатно подвозил их на своих машинах, а кто-то, как семья донетчанки Галины Мокрик, предоставил гостям свою квартиру. Она приняла у себя двух английских фанов — полицейского Ричарда и бизнесмена Тони.

«Оба четыре ночи жили у нас бесплатно. Мы замечательно провели время, общаясь», — делится впечатлениями Мокрик.

По словам Олега Синютки, первого заместителя мэра Львова, аналогичным образом поступили многие жители столицы Галичины.

Совместные усилия властей и рядовых граждан дали отличные результаты. По данным пограничников, число въезжающих в страну после начала Евро выросло на 11%, а через главные воздушные ворота государства в Украину за период июня попало на 18% больше гостей из-за рубежа — этот показатель достиг тыс. человек.

Это еще цветочки: благодаря положительным отзывам приехавших и откликам европейской прессы на киевский финал, по словам Татьяны Слишик, начальника главного управления по вопросам подготовки к Евро в Киеве, в столицу прибудут как минимум тыс. болелыциков.

ЦЕНТР ФУТБОЛЬНОГО ФАНАТИЗМА

Отчеты официальных лиц о промежуточных итогах Евро полны радости. «Уже сотни иностранных гостей публично выразили свое разочарование тем, как их дезинформировали, и свое восхищение тем, что они на самом деле увидели. Непосредственное знакомство с Украиной развенчивает мифы: гости видят, что наша страна встречает чемпионат с энтузиазмом», — заявил премьер Николай Азаров.

По данным Сергея Астахова, помощника главы Госпогранслужбы, с 5 по 19 июня границу пересекли 4 млн человек, что на 11% больше, чем за этот же период го. Больше всего иностранцев — тыс. — въехали на территорию восточной хозяйки Евро 17 июня, в преддверии ключевых матчей группового турнира. В целом пограничники пропустили 1,2 тыс. организованных групп болельщиков, а также оформили почти самолетов, автобусов и поездов, в которых ехали гости и участники чемпионата.

Оксана Ожигова, пресс-секретарь аэропорта Борисполь, также отмечает рост пассажиропотока. С 1 по 19 июня главные воздушные ворота страны приняли 5,5 тыс. рейсов, на которых прилетели тыс. пассажиров. Это на 18% больше, чем было в тот же период годом ранее.

По словам Маркияна Лубкивского, директора Евро в Украине, среди этих пассажиров были и vip-гости. Например, на трибунах во Львове восседал кронпринц Дании Фредерик с супругой, а в Харьков на игру с участием своих соотечественников прибыла Сандра Рулофс-Саакашвили, первая леди Грузии и этническая голландка.

Украинские чиновники уверены, что данные по числу въезжающих еще подрастут, ведь Киев и Донецк готовятся принять самые зрелищные и напряженные игры евротурнира — два четвертьфинала, полуфинал и гвоздь программы — финал. Только на последнюю игру, по данным киевских властей, приедут никак не меньше тыс. фанатов и гостей турнира.

ПО ЗАКОНАМ ГОСТЕПРИИМСТВА

Причина роста популярности украинского направления не только футбол, но и околотурнирные метаморфозы, случившиеся со страной. Украина изменилась на глазах. Как заметил Платини, имея в виду местную инфраструктурную революцию — строительство новых стадионов, дорог, отелей, — восточная хозяйка Евро прыгнула на три десятка лет вперед в своем развитии.

Произошли и другие, человеческие метаморфозы. К примеру, пограничники превратились для иностранцев едва ли не в представителей турагентств: они разрешали въезд в страну болельщикам, даже если у тех не были правильно оформлены все документы. Главным пропуском становился билет на игры Евро

С удовлетворением иностранцы, с которыми говорил Корреспондент, отзывались и о действиях патрульных милиционеров. Оказалось, что люди в сине-серых мундирах в состоянии не только поддерживать порядок и оперативно вернуть украденные вещи, но и могут помочь найти нужные адреса. Даже функционеры из УЕФА, по словам Лубкивского, положительно высказывались о действиях отечественных правоохранителей.

Сами милиционеры в частных беседах признавались: во всех фан-зонах работает много переодетых в штатское сотрудников МВД, что помогает пресекать воровство и оберегать болельщиков.

Неприятный осадок у фанов оставили лишь инспекторы ГАИ: сразу несколько голландцев рассказали Корреспонденту о том, что стражи дорожного порядка требовали с них взятки.

Поразило иностранцев и отношение рядовых украинцев. Многие местные жители бесплатно размещали у себя гостей турнира, помогали им добраться в нужные места, угощали едой и напитками.

«Тут замечательные люди, открытые и веселые. Если быть честными, это совершенно отличается от того, что мы ожидали увидеть и о чем нас предупреждали в Голландии», — говорит Марк Мидделховен, болельщик сборной Нидерландов, вместе с парой друзей приехавший в Харьков поддержать свою команду.

Даже наиболее критично настроенные европейцы отдают должное Украине. Массимо Франчи, журналист итальянской спортивной газеты Tuttosport, который ранее жестко критиковал официальный Киев, сожалея, что Евро не досталось его родине, теперь нашел в организации турнира лишь незначительные изъяны.

Например, во Львове, когда он прилетел на игру Германии и Португалии, пассажирам самолета, включая Франчи, пришлось полчаса ждать на борту авиалайнера, пока работники аэропорта найдут свободный трап. Среди других претензий итальянца — тот факт, что в Донецке и Харькове слишком&#; мало указателей переведено на английский и нет прямого авиасообщения между этими двумя городами.

НА ЯЗЫКЕ КУПЮР

Наплыв туристов порадовал муниципальных чиновников. По данным Киевгоргосадми-нистрации, в столичной фан-зоне за 12 дней группового турнира побывали 1,25 млн болельщиков, включая украинцев, которые выпили тыс. л пива и съели 8 км сосисок. Сколько это принесло денег местной казне, чиновники пока не подсчитали, но результатом довольны.

Чуть меньше посетителей, порядка тыс., приняла у себя, по данным заммэра Харькова Александра Попова, фан-зона в его городе.

Во Львове уже подсчитали, что за две недели июня город посетили тыс. туристов из 30 стран, которые принесли местной экономике порядка млн грн.

Однако сказать, что вместе с волной иностранцев на Украину свалился вал денег, нельзя. Например, Попов из Харькова говорит о том, что в разгар первенства в городе наблюдалась проблема с наполняемостью гостиниц. В новых отелях, которых в Харькове к Евро появилось пять десятков, даже в дни матчей, были свободные номера.

Хотя во Львове, по данным Сийютки, свободных коек в гостиницах не было. В Киеве ситуация, по словам участников рынка, схожая. Иранта Дюваж, генеральный менеджер отеля Ramada Encore Kiev, рассказывает, что его отель был специально открыт под Евро и за десять дней работы в условиях чемпионата гостиница на номера и 58 апартаментов приняла более 2 тыс. посетителей — британцев и шведов.

«Ожидаем еще около 2 тыс. гостей. Самым большим наплывом будет, конечно, финал», — добавляет Дюваж, в чьей гостинице номер стоит от 99 евро в сутки.

Зато столичные рестораторы кусают локти. Ольга Насонова, гендиректор компании Ресторанный консалтинг, подводя промежуточные итоги турнира, не скрывает разочарования. Мол, до начала Евро собственники пабов, ресторанов и кафе в центре столицы планировали увеличение посещаемости вдвое. Многие на этом фоне даже собирались поднять цены.

В итоге ожидания не оправдались: рост числа посетителей произошел лишь в тех заведениях, что расположены вблизи от фан-зоны и имеют летние площадки. Да и в этом случае речь шла об увеличении потока на %. До остальных заведений интуристы не доходят, а часть местных клиентов разъехались на время проведения чемпионата, что сократило число занятых столиков на треть.

Насонова отмечает, что лучшими клиентами стали шведы, в большинстве своем представленные в Киеве крепкими мужчинами, которые много едят и так же много пьют. Как раз они первыми покинули столицу после поражения своей сборной.

Но все это мелочи на фоне того, что Украина получит в результате Евро По данным ежегодного исследования самых посещаемых городов Global Destination Cities Index, которое проводит MasterCard Worldwide, число иностранных гостей одного лишь Киева по итогам года вырастет на 18,5% и достигнет отметки 1,7 млн человек. Среди городов, которые охватило исследование, столица Украины заняла ю позицию по посещаемости, опередив Варшаву, Монреаль, Бостон и Рио-де-Жанейро.

Кроме того, за «футбольный» год общая сумма потраченных иностранцами денег в главном украинском городе вырастет на 29,8%. На языке кэша это означает $ 1,4 млн.

В Украине надеются, что и в последующие годы страна будет ощущать положительное эхо от чемпионата. «Иностранцам у нас очень нравится. Они приедут и расскажут о том, что увидели, своим друзьям, которые поспешат к нам. Это лучшая реклама», — уверен лывовский чиновник Синютка.

+++

ГОЛЛАНДЦЫ УЕХАЛИ, А ХАРЬКОВ ОСТАЛСЯ. НО УЖЕ ДРУГОЙ

Алена Соколинская

День

17 июня в Харькове закончился последний из трех матчей Евро, и уже в понедельник, 18 июня, город покинула большая часть иностранных гостей, в основном голландских футбольных болельщиков. Отбыли официальные лица и обслуживавший фанатов технический персонал. Еще несколько дней уйдет на демонтаж Оранж кемп — грандиозного поселения голландских болельщиков на Журавлев-ском острове, и Евро в Харькове станет историей И поводом задуматься о том, что осталось нам после него.

Ни организаторы Евро, ни те, кто собирался обслуживать гостей, ни простые горожане — никто точно не знал, как все будет происходить. Многие полагали, что Евро не принесет ничего, кроме шума, дорожных пробок, фанов-ских пьяных беспорядков и других неприятностей, и торопливо уезжали из города на дачи и юга накануне намеченной даты. В начале июня поезда из Харькова в Крым уходили переполненными, несмотря на прохладную погоду и низкий сезон. И когда Евро все-таки грянуло, в городе было вполне тихо. Как перед грозой или военными действиями.

ОРАНЖЕВОЕ НАШЕСТВИЕ

О прибытии самолетов с голландскими болельщиками харьковчане узнали из новостей. Оттуда же всеузнали об Оранж кемп — загадочном голландском лагере, возведенном на острове посреди Журав-левского озера. Показывали репортажи о палатках в виде львов, оборудованных всеми удобствами, и беззаботных незнакомцах, резвящихся в нашей траве. В сам лагерь местных жителей не пускали, что сразу вызвало повышенный интерес к запретному месту. Группки молодых и не очень горожан стали располагаться на пляжах аккурат напротив лагеря, будто невзначай аборигены прогуливались в местном лесочке, лежали и сидели у воды, прислушиваясь к звукам тамошней дискотеки — в лагере имелась сцена для культурных развлечений. И провожали глазами оранжевых чужестранцев, делавших смелые вылазки в близлежащие ларьки.

А потом высокие и улыбчивые люди в оранжевом'появились по всему городу. Больше всего их было на площади Свободы, превращенной в огромную, сверкающую металлом, пластиком и плазменными экранами фан-зону. Оранжевые бродили около пивных стоек и беседовали с барменами, радостно отзываясь на пока робкие английские приветствия местных. Вместе с оранжевыми людьми повсюду в больших количествах появились и синие люди, обычные милиционеры. Впрочем, не совсем обычные, а непривьино вежливые. При виде сильно подвыпивших чужих оранжевых и своих, серых граждан, милиционеры совершали невиданное — предлагали всевозможную помощь, давали себя фотографировать и — шутили! Иногда — на английском. Конечно, ломаном, но оттого особенно трогательном. Добрые и ласковые лица людей в форме потрясли горожан.

ДЕСЯТЬ ДНЕЙ, КОТОРЫЕ ПОТРЯСЛИ ГОРОД

По-настоящему Харьков «почувствовал» голландцев во время парада болельщиков в костюмах львов и других диковинных нарядах, очках, масках, шляпах, раскрасках на улыбчивых лицах. Красочные гости фотографировались абсолютно со всеми желающими, обнимались, рассказывали о себе, расспрашивали о нас. Голландцы принесли в Харьков не только все оттенки оранжевого, но и открытую, щедрую, какую-то детскую, радость. И город ответил им взаимностью. Горожане сменили привычные скучные одежды на разноцветные, часто — оранжевые футболки, платья и диковинные разлетайки. На улицы вышли испытанные местные чудаки. Они не собирались зарабатывать на гостях. Просто хотели показать, кто во что горазд, по давней традиции — мол, и мы не лыком шиты! Был замечен человек, ходивший по воде в огромных надувных калошах и собравший массу зевак. Выбрались на улицы «мастодонты» на веломобилях и ретро-машинах. Дважды перед парадом голландских болельщиков выехали многочисленной толпой харьковские велосипедисты-экстремалы в оранжевых и украинских костюмах, выкрикивая простые лозунги в поддержку голландской сборной. «Мы проявляем гостеприимство таким образом, — пояснил необычную демонстрацию один из организаторов велопробега Сергей Ко-ловрат. — И заодно надеемся, что Харьков, как и Амстердам, когда-то станет велосипедной столицей!»

Удивила также непритязательность иностранцев в быту и еде. Екатерина Чезганова, менеджер одного из центральных отелей города, рассказывает: «Мы все очень боялись этого потока иностранных гостей, суматохи. Заранее перевели меню на английский и несколько других языков. Большое внимание уделяли кухне, расширяли меню, подбирали самые разнообразные блюда. А голландцы заказывали в основном жареную картошку с пивом!». А еще гости вели себя спокойно и размеренно, не выражали претензий, были всем довольны. «Даже в дни матчей, как и в будние, было ощущение, что у нас — выходной!» — радуется менеджер.

Харьковчане удивлялись и добродушию иностранных болельщиков. Житель города Валерий Гудзь с восторгом рассказывает о «братаниях» голландских и датских болельщиков на фан-зоне 7 июня после проигрыша Голландии: «Вижу, идут оранжевые голландцы и навстречу — датчане в красном. Думаю, сейчас начнется! И тут голландцы начинают поздравлять датчан с победой, а те извиняются — сор-ри, это всего лишь случайность! Мол, не огорчайтесь парни, выиграете в следующий раз. Честно, никогда такого не видел» Евгений Логвинов, преподаватель ХПИ, вспоминает мирные посиделки голландских и португальских болельщиков после разгромного для Голландии матча с Португалией.

Десятидневный карнавал беззаботности и любви, продлившийся с 7 по 17 июня, удивил милицию города и области. МВД было готово к чему угодно, но не к полной бесконфликтности и отсутствию агрессии среди иностранных гостей. В городе к чемпионату было приведено в боевую готовность около четырех тысяч стражей порядка. Сейчас МВД радостно рапортует об отсутствии нарушений за время Евро. Наталья Захарова из пресс-службы МВД замечает: «У милиции вместо ожидаемых тяжелых будней получился праздник! Нам повезло с гостями и с болельщиками».

Нашелся повод удивиться и самим голландцам. «Мы много читали в Интернете о вашем городе, — говорит Ник из Амстердама. — Ваши люди — это настоящее чудо! Такие добрые, открытые и гостеприимные. Мы вас полюбили и никогда не забудем!»

КОМУ НА ЕВРО БЫЛО ЖИТЬ ХОРОШО

Те, кто собирался «заработать на Евро», получили меньше ожидаемого. Знакомый таксист Евгений жалуется, что вместо планируемых нескольких тысяч европейских денежных единиц он заработал около пятисот. Хотя и это стало хорошей прибавкой к рутинным заработкам.

Гамлет Карапетян, владелец частного отеля, также считает, что недополучил прибыли: «У меня жили голландцы-болельщики, французские пилоты и англичане. Сейчас я понимаю, что если бы дал рекламу своих услуг накануне Евро, то мог заработать больше. Но никто не знал, где и как сообщить о себе, как действовать. Сейчас я делаю сайт своей гостиницы. Евро нас многому научило».

Пожалуй, больше всех выиграли от прокатившегося грандиозного события те, кто не ждал финансовых выгод, а хотел положительных эмоций. Дмитрий, работник одной из частных фирм, на время Евро устроился в компанию АВИС, которая занималась перевозками VIP-гостей и команд. Ему повезло, он возил самого Мишеля Платини. «Я приготовил для Платини приветствие на французском и поздоровался с ним, когда он сел в машину, — радуется Дмитрий. — Я, увы, не понял, что он мне ответил, но мне было приятно его возить, быть с ним рядом. Теперь все на работе относятся ко мне, будто я «Ленина видел», — смеется счастливчик. Ему вторит еще один водитель АВИСа, Андрей, он доволен только тем, что побывал в гуще событий, которые больше никогда не повторятся. «Мы возили команды датчан, немцев и португальцев — и они все выиграли. Разве это не лучшая память на всю жизнь? «

Другие европейцы, которые посетили Харьков, так же были приветливы и дружелюбны. Но голландцы затмили всех, они стали нашей собственной Европой. Весь мир облетели кадры, когда один из голландских болельщиков сыграл на трубе гимн Украины перед большой толпой украинцев и голландцев, рассевшихся прямо на земле неподалеку от стадиона «Металлист». Все хором подпевали, держа руку на сердце, и казалось, наступило время всеобщего братства. «Я выучил ноты по ютюбу еще в Голландии» ', — рассказал болельщик-музыкант. Многие оранжевые фаны во время шествий несли в руках листы с надписями «Дякуємо, Харків!». Голландия, страна без штор на окнах, поселилась не только на наших улицах, но и в наших сердцах.

И, наверное, это главное, что останется у нас после Евро. То, что важнее дорог, стадионов, отелей и кафе. Что нельзя пощупать, но можно рассмотреть на миллионах оранжевых снимков. Харьков ощутил себя частью Европы и мира и незаметно изменился сам.

+++

ЧАС ЗБИРАТИ ФУТБОЛЬНЕ КАМІННЯ

Оксана Мельник

Урядовий кур’єр

У місті Лева підсумовують зроблене і вже сумують за Євро

Сенсацією останніх днів стало рішення данських вболівальників: попри програш їхньої збірної, немало з них вирішили залишитись у місті ще на кілька днів, аби оглянути замки й палаци Львівщини, ознайомитися з карпатськими оздоровницями.

Гостям завжди раді

До початку липня популярна у місті фан-зона збиратиме вболівальників на перегляд матчів, у яких вирішуватиметься доля головного спортивного трофею європейського футбольного чемпіонату. Хоч би що там казали скептики, у серці кожного оселилася ностальгія: бо не так часто Львову випадає бути в центрі уваги цілого континенту, коли до екранів телевізорів прикута увага мільйонів сучасників. Тож, як пише світова преса, а не самі себе хвалимо, дебютант Львів на європейських оглядинах себе добре репрезентував: ті, кому раніше доводилось бувати у галицькій столиці, побачили оновлене місто, а хто приїхав вперше, відкрили для себе чудове європейське місто з прекрасною архітектурою, високим рівнем культури, доброзичливими мешканцями, готовими прийти на допомогу, комунікабельними.

Наскільки вдалою була інвестиція України у підготовку до єврочемпіонату, звісно, покаже час, проте її не завжди треба вимірювати одномоментною вигодою, блискавичними і шаленими заробітками, на що дехто розраховував. Важливіше інше — світ і Європа побачили цивілізовану і перспективну державу. Для утвердження позитивного іміджу України звичайні українці зробили більше, зазначають політологи, ніж це вдається політикам.

Перші підсумки прийому іноземних гостей вже підбито. Впродовж 10 днів єврочемпіонату Львів відвідало тис. туристів із понад 30 країн світу. А загалом у період трьох матчів на стадіоні та у фан-зоні побувало тисяч фанів, повідомив міський голова Львова Андрій Садовий. Рекордсменами за кількістю приїжджих стали німці (32 тисячі), данці (15 тисяч) та португальці (10 тисяч).

Реконструйований «Міжнародний аеропорт «Львів» прийняв понад міжнародних та внутрішніх рейсів, український кордон перетнули 44 пасажирські поїзди. Та головне, наголошують організатори турніру, не цифри та кількісні показники, а бажання гостей знову приїхати до Львова.

— Я люблю Львів, люблю українців, ми вже оглянули Високий замок і площу Ринок, — поділився Томас із Мюнхена. На запитання, чи приїде ще до Львова, захоплено відповів:

— О, так, і друзів обов’язково загітую! Львів — прекрасний!

А жадібні підраховують втрати

Втім, не лише Львів сумуватиме за Євро, сумуватимуть і європейські вболівальники. Бо не лише Львів та львів’яни були «на висоті». Хіба що готельєри прорахувалися, завищивши вартість проживання. З «плюсами» від’єврофутболили хіба що ті готелі, місця в яких зарезервували «сім’я» УЄФА та збірні команди — учасниці турніру. Останні, однак, через дороговизну оселялися у Львові лише у передматчеві дні, а решту часу мешкали хто у Польщі, а хто і з батьківщини прилітав — заможна Європа вміє берегти кожне євро. Решта готелів, і хостелів через свою жадібність підраховують втрати. Залишившись без пожильців, довелось «приборкати» свої непомірні апетити, знизивши ціни за проживання, — й уже після першого матчу допродали 3,5 тисячі місць!

Найбільший зиск від спортивного свята мають ресторатори, чиї ресторанчики, кав’ярні та кафе розташовані у центральній частині міста. Окремі з них прийняли у 3&#;4 рази більше гостей, ніж зазвичай. Тому уже з самого ранку вільних місць не було і львів’янам не завжди вдавалося випити «на ходу» філіжанку кави на численних літніх майданчиках — тут отаборилися компанії європейських фанів. За ті кілька днів вони встигали заприятелювати з кельнерами місцевих кнайп і, від’їжджаючи, прощалися як з давніми друзями. Запевняли — сумуватимуть за гостинним Львовом, теплою зустріччю і смачною кухнею, страви якої припали до смаку. Скуштували чи не всі страви з меню, а борщ навіть на сніданок замовляли. Оцінили вареники, деруни і сало. Ну а львівська кава, пиво і солодощі — поза конкуренцією! А ще задоволені поміркованими цінами і рівнем обслуговування, доброзичливістю.

— І найнеочікуваніший «плюс» в оцінці організації єврочемпіонату, — каже міський голова Львова Андрій Садовий, — фахівці УЄФА відзначають якісну організацію управління дорожнім рухом у місті. Доводилось бути на багатьох подібних заходах у світі і бачив, наскільки складно організувати такі процеси (навіть у тих країнах, де громадський транспорт ходить суворо за розкладом. — О.М.). З цими завданнями, як і з рештою, впоралися.

+++

ЄВРО СТАНЕ ПОШТОВХОМ ДЛЯ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В КИЄВІ

Олександра Гуніна

Хрещатик

З початку футбольного чемпіонату кількість туристів зросла на 19 %

У Києві вже пройшло три матчі першості Європи з футболу. За два тижні столицю відвідало декілька десятків тисяч туристів. Всі рекорди з відвідування б’є столична фан-зона, яку на період матчів півфіналу та фіналу мають значно розширити. Про перші результати проведення Євро днями розповіли в КМДА.

Як зазначає начальник ГУ з питань підготовки і проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи Тетяна Слишик, готуватися до прийому футбольних фанатів місто почало ще 4 роки тому. У столиці встановлено 50 вказівників руху до об’єктів туристичного огляду та надруковано тисяч карт, які користуються надзвичайною популярністю у вболівальників. Отримати їх можна в 13 туристично-інформаційних центрах, зосереджених у центральній частині міста. Окрім того, 18 пунктів діють на зупинках транспорту та в столичній підземці. Такі вказівники роблять Київ комфортним та зрозумілим для туристів. “Туризм не може розвиватися без підвищення іміджу столиці. На сьогодні наше місто займає 62 місце з країн щодо відвідуваності туристами. Однак ми сподіваємося, що цей показник зміниться в бік покращення після Євро”,— зазначає Тетяна Слишик.

За час чемпіонату на 19 % збільшилась кількість туристів, що відвідали столицю. За словами начальника ГУ комунального господарства Дмитра Новицького, найбільше іноземців цікавлять не видатні місця Києва, а прогулянки на теплоходах по Дніпру. Також значно збільшилася кількість заявок на відвідування Національного музею “Чорнобиль”.

Як зазначає пан Новицький, значна спортивна подія стимулювала Київ до розвитку та відновлення туристичної галузі в цілому. Задля цього у столиці були розроблені основні напрямки розвитку туризму: “Київ козацький” — спрямований на ознайомлення з історією міста та України; “Київ духовний” — знайомить гостей міста з культовими спорудами; “Київ на Дніпрі” — рекреаційна зона в самому центрі Києва, яку потрібно розвивати, та “Київ діловий” — він передбачає розвиток виставкового бізнесу, зокрема проведення різноманітних експозицій, семінарів, симпозіумів світового рівня.

Позитивною тенденцією є і розвиток міської інфраструктури, зокрема зміни у транспортній галузі, що також покращує туристичний потенціал Києва. Так, значно збільшилася пропускна спроможність аеропорту “Бориспіль” — до 8 млн осіб. Приймає іноземних туристів після реконструкції і аеропорт “Київ”. “У місті були побудовані нові розв’язки, відремонтована велика кількість асфальтового покриття, на маршрути випущено новий транспорт. Окрім того, стадіон “Олімпійський” в майбутньому дасть змогу реалізовувати великомасштабні події і приймати велику кількість глядачів”,— зазначив Дмитро Новицький. Наостанок він відзначив, що Київ використав шанс, який отримав від Євро, тож наступним кроком є привернення уваги туристів до столиці

+++

ВОНИ ВІДКРИВАЮТЬ ІНОЗЕМЦЯМ КИЇВ

Оксана Добруч

Хрещатик

«Хрещатик» дізнавався, як працюється на вулицях столиці волонтерам Євро

Вболівальників, які прибули на футбольний чемпіонат до Києва, на вулицях столиці зустрічають дві тисячі волонтерів. Працюють молоді люди у дві-три зміни, а на деяких локаціях — цілодобово. У дні матчів роботи більше, тож й працювати доводиться у посиленому режимі. Основне завдання добровольців — надавати мовну підтримку гостям та допомагати орієнтуватись їм у місті.

З перших днів футбольних матчів волонтери розпочати активну роботу у міжнародних аеропортах “Бориспіль” та “Київ”, на усіх станціях метро, центральному авто&#; та залізничному вокзалах, зупинках громадського транспорту, в офіційній фан-зоні, прилеглій до НСК “Олімпійський” 1,5-кілометровій зоні, фан-кемпінгу на Трухановому острові, Службі допомоги киянам (call-центр) та столичному Медіа-центрі. Впізнати волонтерів дуже легко — юнаки та дівчата вдягнені у яскраві футболки зеленого кольору з написом Volunteer.

“На волонтерів ліг мовний тягар, адже з будь-якого питання вболівальники звертаються саме до них, і наші активісти залюбки допомагають гостям. Примітно, що добровольці з великим завзяттям працюють понаднормово. Адже під час роботи вони можуть застосувати свої вміння, практикувати іноземні мови і набувати нових знань та навичок”,— зазначає “Хрещатику” координатор волонтерів Києва, заступник начальника ГУ освіти та науки Лідія Нестеренко.

Як розповідають самі волонтери, їм подобається їхня робота, тож вони не шкодують, що стали помічниками для гостей столиці. “Мені подобається, що я маю змогу спілкуватись з іноземними вболівальниками та розповідати їм про місто Київ. Вони дуже активні й часто звертаються до нас за допомогою. Для іноземців звично, що є волонтери, й вони до нас постійно підходять з різними питаннями”,— розповідає “Хрещатику” волонтер периметру від станції метро “Площа Льва Толстого” до фан-зони Ніна Дудник.

Лейла Ахмад допомагає вболівальникам зорієнтуватись у метро. “Вони запитують, на яку сторону їм вийти зі станції, на яку гілку пересісти, щоб зручніше дістатись до місця призначення,— розповідає дівчина.— Часто запитують, як проїхати до музею “Чорнобиль” чи ще до якоїсь пам’ятки в місті”.

Разом з тим дівчата з усмішкою згадують й цікаві моменти, які траплялись за час їхньої роботи. Так, Ніна ділиться спогадами про вболівальник

ів, які просили з нею сфотографуватись на згадку, але при тому дуже соромились. Лейла ж з гордістю каже, що її уже замучили іноземці питанням на кшталт — де можна поїсти українського борщу?

Не менш цікава робота й волонтерів у фан-зоні. Олег Ірчишин розповідає “Хрещатику”, що тут він допомагає не загубитись фанам, за необхідності допомагає ЗМІ спілкуватись з вболівальниками чи організаторами в якості перекладача. “Більшає роботи у фан-зоні зазвичай в другій половині дня, коли сюди сходиться величезна кількість гостей,— розповідає хлопець.— Мені дуже цікаво працювати, адже саме тут пульсує серце європейського чемпіонату”.

До слова, нарікати добровільним помічникам й справді нема на що. Всі вони застраховані, отримали форму, проїзний квиток на всі види транспорту, медичні та інформаційні матеріали. Окрім цього, їх забезпечують харчуванням та питною водою.

Міська влада також не забуває про “зелених” помічників й стежить за умовами їх роботи. Так, днями заступник голови КМДА Анатолій Голубченко поспілкувався з волонтерами у фан-зоні й відвідав сервісний центр волонтерського руху Києва, який базується у Київському будинку учителя.

“Я вирішив особисто пересвідчитися, у яких умовах тут працюють волонтери, чи добре їх годують, чи видають достатню кількість питної води, чи не перевантажують роботою. Хотілося також особисто поспілкуватися з добровольцями, дізнатися їхню думку про сервісний центр та волонтерську роботу загалом,— зауважує Анатолій Голубченко.— Це важлива для нас інформація, адже після Євро ми не збираємось зупинятися, а плануємо й у майбутньому приймати у себе масштабні спортивні заходи. Тому ми маємо сприяти розвиткові волонтерського руху у столиці, адже цей досвід знадобиться нам й надалі”.

Зауважимо, днями 30 юнаків та дівчат — делегатів від СНД, приїдуть до Києва, аби перейняти досвід волонтерів столиці під час фінальної частини футбольного

чемпіонату

+++

КТО БОЛЬШЕ ВСЕХ ЗАРАБОТАЛ НА ЕВРО

Александр Бочкарев, Дмитрий Дерий

Комсомольская правда в Украине

Рестораны получают прибыли втрое больше, чем обычно, а в дорогих отелях и службах такси подсчитывают убытки

Рестораны и кафе

Пожалуй, больше всех «накосили капусты» заведения общепита. Правда, сверхбарыши получили те рестораны и кафе, что расположены возле фан-зоны и стадиона.

Так, тысячи шведов, а также сменившие их англичане и французы, знать не знают, чем у нас кормят. Поэтому многие пошли проверенным методом &#; оккупировали «Макдональдсы» в центре города.

&#; Количество посетителей в ресторанах, которые расположены в центре города, увеличилось на 60%, &#; рассказывает Оксана Чопа, старший директор производства и обучения компании «Макдональдс &#; Украина». &#; Самое же популярное заведение &#; на Крещатике, куда сейчас в день приходят 12 тысяч человек, а до чемпионата &#; При этом цены у нас к Евро не поднимались…

По словам Анатолия Машковича, аналитика и руководителя «Консалтинг и управления ресторанными проектами», в некоторых кафе и барах цены подняли лишь на 15 процентов, причем сделали это разумно, повышая стоимость меню постепенно.

В других заведениях цены на блюда и напитки повысили сразу перед началом Евро, при этом в раза. Понятно, что владельцы заведений ориентировались на иностранцев, для которых даже сверхстоимость в ресторанах была ниже, чем в Европе. И тут не прогадали, их доходы тоже выросли примерно втрое.

Когда Евро завершится, цены обещают вернуть на прежний уровень.

ДОХОДЫ: от +15 до +%

Продавцы пива

В среднем цена на пиво летом поднялась на процентов. К тому же, по данным производителей, рост продаж вырос примерно на %. По словам экономистов, в среднем киевские продавцы хмельного пива благодаря Евро и приезду фанатов зарабатывают на 25% больше, чем в июне прошлого года.

Только в фан-зоне за две недели чемпионата выпили тысяч литров пива &#; это три с половиной железнодорожные цистерны. Легко подсчитать, сколько заработали пивовары на Крещатике. Один пол-литровый бокал стоит 15 гривен, значит с начала чемпионата только в фан-зоне болельщики заплатили за хмельной напиток 6 млн грн.

ДОХОДЫ: +25%

Такси

Таксисты говорят, что есть два основных фактора, почему они сейчас терпят убытки.

&#; Во-первых, много киевлян уехали из города на время чемпионата, &#; рассказывает Василий Попик, председатель профсоюза таксистов Украины. &#; Во-вторых, у нас в сфере таксомоторных перевозок 90% заказов по телефону. А иностранцы привыкли брать такси на спецстоянке (у нас их в городе всего две &#; обе на ж/д вокзале. &#; Авт.).

В итоге, по данным председателя профсоюза таксистов, вызовов стало меньше минимум на треть. Рядовые таксисты тоже жалуются: мол, туристы любят по Киеву пешком ходить и редко берут такси.

&#; Иностранцы если и берут такси, то больше ловят с руки, &#; делится впечатлениями киевский таксист Виталий. &#; Садятся в машину и едут за ту сумму, которую я назову. Поэтому дежурю неподалеку от центра и возле баров.

Точных цифры эксперты назвать не могут, ведь 90% рынка таксомоторных перевозок у нас в тени. И не могут точно посчитать даже количество таксующих.

ДОХОДЫ: %

Гостиницы и хостелы

Все помнят скандал, когда многие киевские отели подняли цены в 10 раз. Теперь руководство этих гостиниц пожинает плоды своей алчности.

&#; Выиграли те отели и хостелы, которые повысили цену в разумных пределах, скажем, на 50 процентов, такие гостиницы заполнены, &#; рассказали нам в Ассоциации малых отелей и апартаментов Украины. &#; Когда же наши бизнесмены поняли, что сорвать денег с иностранцев не получиться, они начали резко снижать сцены. Многие даже понизили до первоначальной стоимости &#; гривен за сутки. Но и это не принесло дохода. Дело в том, что европейцы не покупают билет и не едут в страну до тех пор, пока не забронируют там жилье. А до мая, когда наши гостиницы начали массово снижать цены, многие иностранцы уже выбрали себе места подешевле в хостелах и кемпингах.

Хотя повезло не всем владельцам хостелов. За месяц до начала турнира в Киеве открылось сразу тридцать таких гостиниц, но их услугами мало кто воспользовался. Все по той же причине &#; европейцы бронировали заранее.

ДОХОДЫ: от % до +50%

Аренда квартир

Аренда жилья посуточно на время Евро подскочила в два-три раза. Огромным спросом пользуются квартиры, расположенные рядом с фан-зоной и НСК «Олимпийский».

&#; Подорожание в основном коснулось квартир эконом-варианта. Если до лета «однушка» в центре стоила евро в сутки, то сейчас Их арендуют в основном иностранцы на пару дней, &#; говорит Сергей Костецкий, аналитик консалтинговой компании SV Development. &#; Стоимость аренды квартир из трех и четырех комнат выросла незначительно, в среднем до 30 процентов.

По поводу долгосрочной аренды &#; то здесь никаких изменений в связи с Евро не произошло.

ДОХОДЫ: от + до +%

+++

ТОЧНОЕ ПОПАДАНИЕ

Марина Гладкая

Коммерсант &#; Украина

Ресторан в фан-зоне Евро

К футбольному чемпионату на майдане Незалежности построили ресторан — он появился в официальной фан-зоне по требованию UEFA. Под метровой стелой находится ключевая точка фан-зоны — метровый экран, напротив которого и расположен ресторан. У заведения нет названия, но оно успело получить в народе имя «Под белым куполом».

Огромный белый купол, служащий ресторану крышей, виден с любой точки Крещатика. За право обслуживать гостей фан-зоны боролись многие компании, в итоге официальным оператором чемпионата стала сеть «Козырная карта» и ее кейтеринговое подразделение «Холидей сервис».

Ресторан под куполом находится в VIP-зоне, и если в фан-зону вход свободный, то для присутствия на этой площадке нужно купить билет либо на трансляцию матча, либо на проходящий здесь концерт. Из заведения просматривается большая часть площади, здание Главпочтамта, фонтаны, цветочные часы, Октябрьский дворец. А главное, отсюда очень удобно смотреть футбол. Купол позволяет спрятаться от дождя и солнца, но в случае идеальной погоды его могут убрать совсем.

Многие гости стремятся занять места на плетеных креслах террасы, расположенной перед входом в ресторан. Популярностью пользуется первая линия столов у самого бортика, откуда лучше всего видны сцена и экран. Для удобства гостей повесили еще один экран внутри зала. Помимо открытой террасы, здесь устроены лаунж-зона с белыми диванами и низкими столами, зона со стандартными столами в центре зала, а также барная стойка в глубине ресторана.

Меню открывают холодные закуски: лососевый тартар с соусом из сладкого перца (75 грн), лосось с хрустящими гренками из итальянского хлеба (89 грн) и капрезе с базиликовым соусом (81 грн). Международное меню разбавлено славянскими специалитетами, например, сельдью с луком и картофелем (53 грн), которой не нарадуются прибывшие из Нидерландов болельщики в оранжевых меховых шапках. Туристы пробуют разносолы (53 грн): моченые помидоры, хрустящие огурцы и лепестки капусты. Вместо квашеных и маринованных овощей можно взять корзину свежих помидоров и огурцов, переложенных болгарским перцем и сельдереем (69 грн), или зелень — кинзу, тархун, зеленый лук, петрушку и базилик (47 грн).

К обеду в ресторан начинают стекаться посетители, чтобы обсудить вчерашние матчи и набраться энергии к вечеру, заказав карпаччо из говядины с лимонно-горчичной заправкой (91 грн), сочный ростбиф с корнишонами и гриссини ( грн), итальянские сыры с крымским виноградом (85 грн) или генеральское сало с хрустящими, слегка перчеными тостами (45 грн). Заведение начинает работать в , когда для многих болельщиков день только начинается. На эту публику рассчитаны легкие, но при этом придающие сил блюда, например салат со слабосоленым лососем и жаренной на гриле грудкой цыпленка (67 грн), теплая панчетта под соусом из анчоусов (75 грн), «Цезарь» с тигровыми креветками ( грн) или салат с ростбифом под хлопьями пармезана на букете салатных листьев ( грн).

В обеденное время на Крещатике продавцы только заканчивают расставлять сувениры, а в кафе протирают столы и лавки, отчего кажется, что пришел ранним утром. Поэтому желание съесть украинский борщ со сметаной (55 грн), окрошку (43 грн) или куриный бульон с фрикадельками и зеленью (45 грн) возникает ближе к четырем. Официанты становятся проворнее, у гостей просыпается аппетит, и на столах появляются каре новозеландского ягненка с пряными травами ( грн), стейк миньон с можжевеловыми ягодами (92 грн), полтавские цыплята в чесночном маринаде ( грн), жареный сибас в миндальных хлопьях ( грн) и филе лосося в лаймовом маринаде ( грн). Приезжие интересуются варениками с мясом (61 грн), капустой (51 грн) и картофелем (45 грн) — их лепят прямо на передвижной кухне и тут же варят. Для вегетарианцев готовят молодой картофель с укропом и сливочным маслом (30 грн), жарят на гриле овощи (45 грн) и отваривают дикий рис (30 грн).

На десерт можно взять свежие фрукты (85 грн) либо побаловать себя сорбетом (55 грн), тирамису (77грн), мороженым (35 грн) и «Наполеоном» с клубникой (51 грн).

Ближе к ночи заведение окончательно оживает, из динамиков доносятся голоса спортивных комментаторов, на сцене выступают музыканты, а в зал выносят дымящиеся блюда, разносящие головокружительный аромат по главной площади города. Именно ночью «Под белым куполом» начинается все самое интересное, с каждым забитым голом болельщиков переполняет энергия, и веселье прекращается только перед рассветом.

+++

ИНОСТРАННЫЕ ФАНЫ ПЬЮТ НА АНДРЕЕВСКОМ ВОДКУ ИЗ МАТРЕШКИ

Сергей Гальченко

Сегодня

«Сегодня» прогулялась вместе с болельщиками со спуску: гости самовар назвали горшком, а Булгакова &#; писателем с котом

После Евро столичные власти собираются продолжить реконструкцию Андреевского спуска — планируют заняться аварийными домами, которые сейчас скрывает фототкань, и заброшенными дворами. Вчера мы прогулялись по киевскому Монмартру с двумя шведами. Они сказали, что новая брусчатка очень красивая и удобная, остались без ума от Андреевской церкви и пожаловались на отсутствие лавочек и уборных.

Встретив двух шведов на Владимирской, мы предложили им пройтись по спуску, заодно купив сувениры. Как выяснилось, психолог Алекс Энгдэхл с другом-монтажником Андешем Бьернклидом собирались в исторический музей — говорят, им интересно узнать о прошлом столь гостеприимного народа. Но на наше предложение согласились. По дороге рассказывают о себе.

«Я живу в старинном шведском городе, церковном центре Швеции — Уппсала, — рассказывает Алекс, — учусь психологии. В Киеве мы с другом почти каждый день жили в другом месте — то в разных хостелах, то отельчике возле метро «Лесная», так дешевле». Его друг Андеш дома занимается монтажом вентиляционных систем, живет в городе Линчепинг. «У нас в городе около 90 старинных зданий, большая часть которых даже ни разу не реставрировалась. Эта местность у нас выглядит, как музей под открытым небом. О, вот что-то такое», — замолкает Андеш, подходя к Андреевскому.

СУВЕНИРЫ. Первое, что привлекает внимание шведов на Андреевском, лотки с сувенирами. «Не хотите купить футболку с надписью «Андрей Шевченко»? — в шутку интересуюсь я. «Шева? Не-е-е-е-т! Такого мы точно покупать не будем, как вспомним!» — закричали парни. Они говорят, что хотели бы приобрести какие-то советские вещи. «Это очень ценно», — говорит Алекс и тут же бросается мерять ушанки с красной советской звездой. «О! Будем зимой носить. У нас же холодно», — смеется швед. Его внимание тут же привлек прилавок с матрешками. «У меня такая же дома, девушка из Словении привезла. Мы из нее водку пьем».

Читайте по теме Иностранные фаны спасли киевлянку от хулиганов и спели Вакарчука

Вообще же торговлей на Андреевском шведы остались довольны. «Мне очень понравились ваши продавцы — они улыбаются, не агрессивные. В Европе иногда бывает, что тебе слишком навязчиво пытаются что-то продать, за одежду хватают. А у вас спокойно, да и цены умеренные, хотя у нас в прессе писали, что их в Украине из-за нас взвинтили. — А вообще ваш спуск напоминает наши города — тихо, уютно. Одна часть пешеходная, вторая автомобильная».

ПИСАТЕЛЬ С КОТОМ. С изнывающими от жары шведами гуляем дальше. «Ой, какой красивый дом, деревянный! Срочно сфотографируйте нас!» — закричали ребята и кинулись к 2-этажному домику №19, который возвели в конце позапрошлого века. А вот замок Ричарда не произвел на них никакого впечатления. «У нас много подобного». От Андреевской церкви, к которой мы подходим, шведы в восторге. «Этот храм такой красивый и украшенный! Столько золота и округлых форм. Очень богато», — говорит Алекс. Правда, внутрь они с другом зайти отказались — говорят, спешат на самолет.

Остановились у памятника Булгакову, я вкратце рассказываю, что на Андреевском с этим писателем очень много связано. «А мы его знаем, — говорит Алекс. — Это писатель с котом (видимо, имеет в виду Кота Бегемота), мы его в школе проходили». Памятуя дискуссию киевлян о новой брусчатке на Андреевском, решили поинтересоваться мнением шведов. Ведем их наверх, где осталось несколько метров старой брусчатки, и просим сравнить с новой. «Нет, ну новая однозначно красивее и удобнее. А это просто старые камни, которые портят все впечатление», — считает Алекс.

БЫТ. Через какое-то время шведы интересуются, где бы найти уборную, но на наши расспросы продавцы ответить не могут. «Зайдите в кафе», — посоветовал один. Там нас спокойно пустили, несмотря на то, что заказ мы не делали.

«Мы перепробовали всю украинскую еду, но борщ — это зе бест, попробуем даже дома приготовить, но сейчас действительно спешим», — вступает в разговор Андеш. Напоследок спрашиваю ребят, что им не понравилось на Андреевском. Они отнекиваются, мол, все супер, но потом признаются, что удивились подворотням со свалками. «И еще мне кажется, что завешивать тканью старые здания не стоит, ведь частично это выглядит, как кукольный театр. На спуске не помешали бы лавочки и урны», — говорит Андеш. Но в целом ребята уверяют, что остались в восторге от Киева. «Я очень хочу сюда еще раз вернуться, возможно, уже с будущей семьей. И друзьям расскажу, что все написанное плохое про вас — ложь».

+++

СОВОК І ЛЮДИ

Наталя Гуменюк

Український тиждень

Через необізнаність іноземці очікують від України гіршого, тому переважно задоволені побаченим. Тоді як частих гостей з-за кордону дивує невитравність радянських звичок

у хай хоч наші дівчата піднімають імідж країни», -відгукувалися українці, почувши перші враження іноземних уболівальників, які приїхали на Євро Красиві панянки, старовинні будівлі, дешеве пиво та смачна, хоч і жирна їжа &#; ось що європейці помічають насамперед.

Попри те що минуло вже сім років відтоді, як Україна скасувала візи для мешканців ЄС та низки розвинених держав, у нас немає великої кількості туристів та працівників міжнародних компаній, якими давно не здивувати мешканців Найробі, Пекіна, Аммана чи Сан-Паулу. Наших співвітчизників, як і жителів будь-якої країни, яка тривалий час залишалася закритою, цікавить думка закордонних гостей, а позитивні емоції стають приводом для національної гордості. Водночас чужинці здатні помітити те, на що ми перестали зважати, а їхні відгуки &#; це можливість для нас критично подивитися на себе. Саме такими поглядами зацікавився Тиждень, поспілкувавшись із гостями чемпіонату -як із новачками, так і з тими, хто прожив у нашій країні не один рік.

МАЛЕНЬКІ ЖОВТІ АВТОБУСИ

Австрійський журналіст Міхаель Ріедмюллер уперше приїхав до України п'ять років тому. Тоді його неймовірно тішили «маленькі жовті автобуси, які можна зупиняти, де завгодно». Після кількох тижнів у тисняві на мосту, що сполучає київський житловий масив Троєщина з Правим берегом, любов до маршруток зникла. Відсутність зручного громадського транспорту він тепер називає найбільшою проблемою столиці. Мі-хаелю є з чим порівнювати &#; віденський громадський транспорт вважається найкращим у світі, а австрійська столиця щороку в трійці найкомфортніших міст для проживання. Після п'яти років у Києві іноземця вражає брак прогресу &#; створити розклад руху не так вже й складно, а затори на дорогах залежать і від киян, які вперто сідають за кермо, навіть коли на метро швидше. Для віденців, котрі живуть на околицях і їздять на роботу автівкою, нормально покинути її біля найближчої станції метро.

Хенк і Жанетт &#; пенсіонери з Нідерландів, які досі не бували «так далеко на Сході». Перед поїздкою цікавилися, як їм краще вбиратися, щоб не провокувати грабіжників. В Україні ж зрозуміли, що навіть у найдорожчому одязі на тлі киянок матимуть скромний вигляд. Таку кількість дівчат із прикрасами й на височезних підборах у їхній країні можна зустріти хіба що у кварталі Червоних ліхтарів.

У Київ закохалися з першого погляду. Місто їм нагадало «Берлін із більшою кількістю банко-матів», а побачивши численних вуличних музик, заговорили про «атмосферу свободи, тоді як в Амстердамі, щоб грати в переході, треба скласти іспит у муніципалітеті, все надміру зарегламентовано».

Дехто з голландців остерігався, чи безпечно харчуватися в Україні, а вже за кілька днів переконався, що в будь-якій забігайлівці роблять кращу каву, аніж у європейський кав'ярнях. Ресторани такого позитивного враження не справили: ціни середньоєвропейські, а порції мізерні. Менші лише на курортах Лазурового узбережжя. Іноземці ж, котрі постійно мешкають у столиці, скаржаться, що окрім закладів швидкого харчування в місті хіба що три-чотири ресторани, в яких якість співмірна з ціною. А гроші вкладають у чергове оновлення інтер'єру замість поліпшення наїдків.

Йорун у «скажені ті» був кореспондентом нідерландського телебачення в Москві. Зізнається, що від природи надто критичний і щоразу, коли повертається в наші краї, намагається пояснити всім вади: «Мені часом можуть подати кілька страв одночасно: і борщ, і салат, і вареники. Як на мене, це тому, що чимало пострадянських людей досі сприймають роботу як тягар і лінуються докласти зусилля та звернути увагу на клієнта».

МЕШКАНЦІ БЕТОННИХ МОНСТРІВ

Те, що люди з колишнього СРСР не усміхаються, для європейців така сама прописна істина, як і ведмеді на Червоній площі. Проте Жанетт і Хенку було важко зметикувати, чому за 20 років після розпаду Союзу цього не роблять навіть діти.

Французький фотограф Ко-рін довго прожила в Африці. До України, яка стала її воротами на схід Європи, завітала напередодні чемпіонату. Знімала золоті бані церков і таки розшукала кількох бездомних собак. Під час подорожей її насамперед цікавить спілкування з людьми, тому зупиняється не в готелях, а в знайомих. Українці видалися їй гостинними, однак холодними й закритими: «Дуже важко достукатися до людей, щоб тебе впустили до свого світу. Я звикла жити в Африці. Там, коли тобі вже відчинили двері, більше не сприймають як чужинця. А тут навіть після тривалого часу разом залишається бар'єр».

Британець Олівер ніби заворожений приїздить до цього регіону саме тому, що «люди тут людяніші, проблеми реальніші, а життя справжніше». Київ йому нагадує Москву і Санкт-Петербург кінця х, де він прожив п'ять років. Для Олівера це позитивний відгук: «Москвичі стали штучним, забагато понтів, усе напоказ, щирості дедалі менше, а у вас вона ще зберігається».

Найбільшою хибою пострадянських міст називає сірість житлових масивів, які не рятують зелені схили Дніпра: «Мені здається, що саме через ці коробки люди тут пригнічені. Така архітектура не надихає, а навпаки». Виходячи з нового житлового комплексу на Лівому березі, британець був шокований тим, що його звели лише сім років тому: «Це не будівля х, не радянський релікт? Не може бути. Ніхто у світі сьогодні так не будує, адже настрій людини залежить від оточення. Кожна нова споруда, що з'являється в Лондоні, повинна мати певну естетичну цінність».

Невиправдано високі ціни на житло &#; ще одна вічна тема для експатів. Найбільше молодих європейців дивує те, як багато їхніх однолітків-українців купують квартири в кредит, зо-річний француз не наважиться взяти позику Єюо тис. не лише тому, що це не по кишені. Питання в тому, навіщо робити житло, а отже, виплату кредиту сенсом свого існування?

УКРАЇНСЬКИЙ ТЕСТ-ДРАЙВ

Берлінець Норберт відповідає за логістику в німецькому бюро нідерландського телеканала RTL. Його знімальна група мандрує за голландськими вболівальниками. Із Берліна через Варшаву та Київ до самого Харкова, де грала їхня збірна, їхали мінібу-сом. Норберта найбільше бентежила навіть не якість доріг, а українська міліція, але авто жодного разу не зупинили. Тоді як фанати поскаржилися, що на під'їзді до Харкова не помітили сигналу даішника і вчасно не зупинитися. Водіїв наздогнали і попросили «€і6о штрафу», а після п'ятихвилинної розмови €25 повернули. Голландців, які багато чули про українські хабарі, здивувала не так вимога грошей, як незрозуміла «знижка».

Збираючись до України, Норберт про всяк випадок захопив і електричний генератор, і лампу на сонячних батареях. Усього не передбачив, тож, коли мінібус поламався, його довелося лагодити в Києві. «Ані в Німеччині, ані в Нідерландах таке неможливо! &#; задоволено каже він. &#; Ми зателефонували в автосервіс по обіді, а вже о дев'ятій вечора забрали відремонтоване авто. У нас робітники дбають лише про те, як би о шостій опинитися вдома. Ніхто не залишався б на роботі аж до дев'ятої».

Водночас йому нелегко зрозуміти, чому в країні, де люди готові працювати до ночі, за день до початку турніру дорога біля Харкова ще не готова. Голландці облаштували свій кемпінг ще взимку, доправивши з дому навіть пересувні туалети.

У Харкові німецько-нідерландську знімальну групу більше зацікавили враження мешканців міста від іноземних фанів, аніж навпаки: «Мені здається, що хода іо тис. оранжис-тів у яскравих карнавальних костюмах стала для українців позитивним культурним шоком. Тим більше що голландці мали вигляд курців марихуани з амстердамських кофішопів, якими їх уявляють за кордоном». Останні ж уже звично дивувалися гостинності харків'ян, хоча з огляду на архітектуру місто видалося найнеприва бливішим із тих, де їм доводилося бувати.

Британська журналістка і вболівальниця з Ноттінгема Беккі Ґеймстер назвала Донецьк «містом троянд». «Дівчата, парки, пиво», &#; відгукуються про нього французи, яких на схід України дісталося близько тисячі. Парижанин Ґі-йом стверджує, що за два тижні встиг полюбили Донецьк, знову ж таки завдяки квітам і фонтанам. А ось його мешканці видалися надто скутими: «Люди приємні, гостинні, але украй обережні, геть неемоційні. Хоча і йдуть на гру розмальовані, але все відбувається тихо, немає враження, що їх щось об'єднує. Місту бракує хоча б якоїсь атмосфери».

Компанія голландця Арієна, яка працює по всій Європі й Північній Африці, встановлювала звукові системи на стадіонах Євро Сам він в Україні буває протягом ю років. На матчі Україна &#; Франція на «Донбас Арені» під час перерви через зливу стверджує, що наші стадіони найкращі у світі: «Співпрацею з українцями я дуже задоволений. Тут якщо замовник має гроші, то все можуть зробити швидко та якісно». А ось західна «пунктуальність» не завжди на користь клієнтам. Щойно Арієн затурбувався, чи встигне на літак через затримку гри, як з'ясувалося, що рейс перенесли.

«Українці вміють бути гнучкими, тоді як у нас, якщо є розклад, його не змінять», &#; завершує голландець.

На туристичну привабливість Львова українці покладали найбільше надій. Австрійці зазначили, що місто має вигляд, як «Відень років тому». А будь-які запитання про безпеку відпали, коли знайомий віденець забув замкнути свою стареньку машину і та дві доби простояла в центрі міста неушко-дженою. Та рідним Львів видався не лише колишнім підданим Габсбурґів. Група португальських уболівальників заледве знайшла зупинку своєї маршрутки і втиснулася всередину. Фани здавалися незадоволеними і погано розуміли, як розплатитися. Та щойно водій помітив португальський прапор, вільною португальською пояснив, що й до чого. Він не один рік працював там на будівництві.

АТМОСФЕРА СВОБОДИ

Будь-яка масштабна подія не так змінює країну, як, ніби прожектор, висвітлює її переваги й недоліки. Останні два роки європейці перепитували, чи не стане Євро в Україні катастрофою. Через брак будь-яких знань про нашу державу очікування були заниженими. Але більшість вражень, насамперед від українців, надзвичайно позитивні. Проте в тому, чи сподобався іноземцям відпочинок у нас, зможемо пересвідчитися, лише коли ті схочуть повернутися після чемпіонату.

Французький та австрійський журналісти Себастьєн Ґобер і Міхаель Ріедмюллер вболівали за українську збірну, а нашу країну називають своїм другим домом. Під час чемпіонату тішаться, що їхні медіа нарешті зацікавилися Україною й можна надрукувати і історію борщу, і портрети олігархів &#; власників футбольних клубів, і розслідування про Межигір'я. Протягом останніх тижнів, щойно з'являється можливість, прямують не до галасливої фан-зони на Хрещатику, а до Гостинного двору на Контрактовій площі, де противники перебудови цієї споруди намагаються створити культурний простір і влаштовують мистецькі заходи. Журналісти кажуть, що вперше за роки у Києві «по справжньому почуваються, ніби вдома, відчули атмосферу свободи й невимушеності, яка є в Парижі, Відні, Ліллі, чи Брюсселі і якої так бракує Києву».

+++

УКРАЇНЦІ БЕЗ РОГІВ

Юрій Макаров

Український тиждень

Ну, дякувати Богові, принаймні цього уникнули: сутичок на расистському ґрунті під час Євро не помічено. Українці знову довели, що вони без рогів і без копит &#; нормальні собі європейці. Нагадаю, про що йдеться: наприкінці травня в програмі «Панорама» на моєму улюбленому британському ВВС показали документальний фільм «Стадіони ненависті» про «окремі вияви расизму» в країнах, що прийматимуть чемпіонат: як у Польщі, так і в Україні. Журналісти прихованою камерою знімали приклади агресії місцевих уболівальників стосовно якихось «мігрантів», а підсумок дослідження підбив у кадрі чорношкірий Сол Кемпбелл, колишній капітан англійської збірної, який закликав британців не їхати до нас, «якщо вони не хочуть повернутися в труні». Минуло три тижні. Виявів ксенофобії поки що не зафіксовано (сподіваємося, і не буде), хіба що в Польщі трохи пом'яли російських фанів, але ті самі напросилися зі своїми провокативними банерами й чіпляннями, расизм тут ні до чого.

Можна розслабитися. Тим більше що деякі відважні англійці таки наважилися нас відвідати, переконалися, що їх дарма лякали, і навіть провели в Донецьку демонстрацію з порожньою труною &#; тією, яка виявилася зайвою. Всі іноземці в один голос відзначають рідкісну доброзичливість і гостинність господарів. А відома британська захисниця прав сексуальних меншин Клер Дімйон вибачилася перед українцями за образу з боку співвітчизників. Гаразд, проїхали. А може, ні?

Уже в переддень відкриття чемпіонату на І сайті ВВС з'явилася колонка редактора «Панорами» Тома Джайлза (Tom Giles) з попереднім розбором польотів. Журналіст пише, що Польща взагалі не відповіла на звинувачення, що ж до нашої федерації, то вона діяла у звичному дусі: послалася на проблеми з електронною поштою (?). Водночас ніхто не зробив спроби розібрати, по суті, ретельно задокументовані інциденти «насильства та/або расизму» під час футбольних матчів. Тож питання залишається відкритим: як нам до цих закидів ставитися? Було чи не було? Є чи немає? Почати з того, що Україна справді перебуває у фокусі міжнародної не уваги, а зневаги &#; прикро, але факт. Я далекий від того, щоби підозрювати якусь змову, йдеться радше про тупу інерцію. Подивіться публікації у світовій пресі, проаналізуйте зміст телевізійної продукції особливо серіалів: якщо Україна, то відразу ма фія, корупція, торгівля людьми і, звісно ж, «насильство та/або расизм» Громадська думка вже склалася, і кожен сигнал &#; байдуже, обґрунтований чи висмоктаний з пальця &#; лише підсилює загальну картину. Швидше за все, ми маємо справу з виявами тих самих упередженості та нетолерангності, проти яких нібито повстають західні колеги.

Але диму без вогню Вітчизняні фахівці й без указівок з-за кордону відстежують рівень ксенофобії в країні. Київський міжнародний інститут соціології проводить такі регулярні вимірювання вже й рік поспіль, а Інститут соціології ПАНУ &#; й. Вчені використовують визнані міжнародні методики, зокрема так звану шкалу Богардуса. Результати невтішні: готовність прийняти представників інших народів чи то як членів родини або близьких друзів, чи то як просто сусідів поступово падає. Тобто ми любимо іноземців дедалі менше. Щоправда, агресію до них схвалює лише кожен іб-й опитаний, а до прямих насильницьких дій готові (теоретично) менше ніж і% українців, і це значно менше, ніжу наших східних сусідів. Один відсоток: багато це чи мало? Чи готові ми його толерувати? Що робити з ворожістю в полі етнічній та поліконфесійній країні, особливо на тлі економічних негараздів, які завжди загострюють суперечки? Одними білбор-дами не обійдешся, потрібна серйозна робота, починаючи з дитсадка й закінчуючи щоденною активністю мас-медіа.

Покладатися на владу в її нинішніх контурах смішно й небезпечно:  кожна її дія, тобто буквально кожна, сприяє лише ескалації агресії. Знову надія на громадянське суспільство? Агов!

Що ж стосується міжнародного іміджу, то так, образливо. Але треба розуміти, що образ країни складається з багатьох фрагментів і кожен підсилює інший, якщо визначився загальний кут зору. Уявлення про аморальних вищих чиновників і варварство щодо бродячих тварин, про політичні процеси й доступних дівчат, про хабарників у мундирах та мантіях і якогось бешкетника-ксенофоба в сприйнятті іноземця перібувають в одному файлі. Коротше, доки в Україні не припинять красти й саджати політичних опонентів, від підозр у расизмі нам не очиститися.

+++

ФУТБОЛ І РАСИЗМ

Мітель Вівьорка, французький соціолог

Український тиждень

Перше, що спадає на думку у зв'язку з футболом, &#; це те, що він відверто провокує расизм. Там, де цей вид спорту популярний, де в нього грають найширші верстви населення і де є мультикультурна спільнота, як-от у Франції, часто спостерігаються відкриті вияви расизму: кольорових гравців освистують, їм кричать образливі слова, їх перекривлюють,  особливо якщо вони грають за команду-суперника. А втім, ці тенденції нині ослаблюються.  Вболівальники зазвичай ідентифікуютьсебе з містом, клубом, країною, а іноді з расою.  Найагресивніші  з  них можуть зганяти  свою  лють   на   симнатиках команди-суперника, зважаючи на їхнє  територіальне, національне чи расове походження, не тільки під час гри, а й за межами стадіону.

Футбол, як стверджують його критики, зокрема професор Марк Перельман, &#; це «емоційна чума», що спричиняє різноманітні сплески нестриманості й відхилення від норми. Гра відбувається перед великим скупченням людей, емоції дуже швидко опановують юрбами, і часом виникає потреба виявити свою зверхність над іншими. І тут расистська ідея стає в пригоді агресивним фанатам.

Водночас французький експерт Паскаль Боніфас зазначає, що футбол є тією сферою колективного життя, до якої можна долучитися, якщо маєш для цього необхідні якості. Тут досягаєш успіху завдяки своєму таланту і тільки. На відміну, наприклад, від політичного чи ділового світу він цілком відкритий для людей різного кольору шкіри незалежно від їхнього національного та соціального походження. Такий демократизм і відкритість футболу певною мірою навіть непокоять адептів расизму. ' Так, за кілька місяців до Чемпіонату світу з футболу року лідер Національного фронту Жан-Марі Ле Пен журився з приводу великої кількості чорношкірих гравців у національній збірній Франції &#; команди, яка тоді виборола звання світового чемпіона і яку у вкрай позитивному сенсі називали в медіа Black-Blanc-Beur (чорні-білі-бьори) (бьорами іменують у Франції громадян, чиї батьки були іммігрантами з Північної Африки. &#; Ред.)

У Франції футбол не лише відкритий для всього «розмаїття». Це також та сфера, де антирасист-ський контроль присутній значно більше, ніж деінде. Вияви расизму в цьому виді спорту караються й обмежуються футбольною адміністрацією, що так само стосується клубів, чиї вболівальники на стадіоні є ініціаторами спалахів ненависті на підставі кольору шкіри. Якщо гравця, тренера, менеджера чи арбітра підозрюють у расизмі або толерантності до нього, Французька федерація футболу (ФФФ) проводить розслідування і в разі потреби застосовуються санкції. ФФФ рішуче бореться з расизмом, про що свідчать різноманітні просвітницькі заходи, які вона організовує та спонсорує. Наприклад, підтримала Ліліана Тюрама, одного з творців перемоги національної збірної на Мундіалі року, який став жертвою расистських нападів (від чого навіть потерпали його діти в італійській школі, коли він грав за «Ювентус») і який створив фундацію з антирасистського просвітництва. Футбол є неоднозначним явищем, що водночас і сприяє виявам расизму, і бореться з ними. Зважаючи на розмитість самого цього поняття, не завжди просто сказати, де він починається і де закінчується. Свідченням чого, зокрема, є сама ідея введення кольорових квот, яка дуже розхитала французьку футбольну галактику, а разом із нею і громадську думку. У квітні минулого року преса писала, що Національна технічна дирекція ФФФ розглядає питання про те, щоб відмовитися в центрах футбольної підготовки від раніше запроваджених квот на чорношкірих чи бьорів, які були на користь білих. Головна мета цього ліміту полягала в тому, щоб позбутися практики, коли гравців з подвійним громадянством  готували у Франції за великі гроші, а вони потім переходили до національних команд Центральної та Північної Африки. Натомість робилася ставка на просування футболістів «технічного» профілю, замість, як сказав тренер збірної Франції Лоран Блан, «сильних і кремезних», себто чорношкірих. Чи є виявами расизму такі висловлювання? Або ж згадки в інтерв'ю  французького соціолога Стефана Бода для газети La Monde про «африканський тип», «передчасний розвиток» і «ширину плечей чорних гравців»? Чи є расизмом пов'язувати колір шкіри та стиль гри? Врешті-решт, як свідчать дослідження, проведені французьким Міністерством спорту та ФФФ, зацікавлені учасники рішуче заявили про свою категоричну відмову від квот і проблема розсмокталася. Вона продемонструвала чутливість громадськості до всього, що стосується зв'язків футболу й расизму, одночасного ризику відхилень та реальної здатності протистояти їм. І головне. Попри істерію британської преси щодо проявів расизму в Україні, чогось такого під час проведення фінальної частини Євро ми не побачили.

+++

ОКОЛОЧЕЛОВЕЧЕСКИЕ ЦЕННОСТИ

Андрей Крикунов

Украина и Польша принимают чемпионат Европы по футболу. Можно долго говорить, насколько чужими являются украинские граждане на этом празднике жизни (за исключением, разумеется, счета за гулянку), но сама его близость придает особый аромат турнира для всех отечественных болельщиков.

Позади уже много ярких матчей, красивых голов, неожиданных и заслуженных побед, проявлений не только мастерства, но и силы воли. Но почему-то даже для футбольного болельщика, каковым является автор этих строк, наибольшим впечатлением стало не все вышеперечисленное, а события в Варшаве до и после игры сборных Польши и России. То, что произошло в одной из столиц Евро, внесло деготь в бочку меда большого футбольного турнира, причем в количестве, явно превосходящем одну ложку.

Команда «На москаля!»

Перед чемпионатом Европы, как известно, было много разговоров о бойкоте Украины разнообразным европейским начальством. Простых болельщиков пугали страшным украинским расизмом. Отечественные оппозиционеры всячески поддерживали негативный имидж украинско-польского Евро, причем сравнения с Московской олимпиадой го и Берлинской го раздавались без всякого стеснения (в том числе и по отношению соответствия этих олимпиад между собой).

В итоге чемпионат стартовал, и пример цивилизованности и умения проводить крупные спортивные соревнования явила демократически образцовая Польша. Там быстро нашелся и расизм (на тренировке в Кракове освистали темнокожих голландских футболистов), а главное — отборные футбольные хулиганы, для которых событие такого масштаба стало шансом проявить себя на весь мир. И кадры с озверевшими лицами этих ребят, дружно скандирующих «Ruska kurwa» и забрасывающих разной взрывоопасной гадостью российских болельщиков, мирным маршем шествующих на стадион, и наконец по-шакальи бросающихся на отстающих от колонны, а также избивающих россиян в соотношении как минимум пять на одного — вот это и будет главное воспоминание о Евро в Польше. И не только у болельщиков РФ, но и во всем мире, каким бы грамотным ни был показ всего этого в теленовостях.

Но и Украине вовсе не стоит казаться самой себе хорошим учеником, который просто сидит за одной партой с хулиганом. К сожалению, хулиганизм на Украине развивается не намного меньшими темпами, чем в Польше, да и события 9 мая прошлого года во Львове разве не напоминают варшавское мракобесие? Они похожи, как талисманы Евро Славек и Славко.

Прежде всего похожи отмазки, употребляющиеся в обоих случаях (мне трудно сказать, насколько отмазываются в Польше, но на украинских футбольных форумах многие оправдывают действия поляков). Так вот, и тогда, и сейчас причиной называется чудовищная провокация. В прошлом году ветераны спровоцировали мирных львовян желанием возложить цветы, в Варшаве хозяев спровоцировал марш болельщиков российской сборной.

По поводу марша хочется привести цитату российского журналиста Дениса Романцова, написавшего на эту тему сильный текст под заголовком «Обыкновенный фашизм». «Болельщики в 90 процентах случаев ходят на выездные матчи вместе, всегда — более или менее организованно. В тот же день дружным строем шли шведы, на следующий день — голландцы. Когда болельщиков десять тысяч и им нужно добраться в одно и то же место в одно и то же время им вообще сложно не объединиться. Можно называть это хоть маршем, хоть парадом победы, суть одна: поляки не камикадзе и не шли в лобовую атаку на российское шествие, максимум на что они отваживались — бросать в толпу петарды, одна из них просвистела прямо передо мной и я видел, кто ее бросал.

Поляки атаковали обыкновенных людей в российских цветах, которые шли далеко впереди марша или отставали от него. Затем поляки избивали людей, шедших со стадиона домой. Так при чем здесь марш? И как вообще десять тысяч россиян могли пройти к стадиону, не привлекая внимание местных?»

Действительно, марши красочных голландских фанов с удовольствием наблюдали харьковчане, да и вообще — для кого проводить футбольный праздник, как не для болельщиков? Кто — главные гости, пополняющие бюджет потратившегося на подготовку организатора? Но для польской стороны не все гости оказались одинаково желанны. Для россиян, как видим, вступили в действие оригинальные законы гостеприимства.

Судьбе и жеребьевке УЕФА было угодно назначить встречу Польши и России на 12 июня, День России. Поэтому для марша болельщиков выдался еще один повод, которым воспользовались некоторые деятели, чтобы придать мероприятию чуть больше пафоса. Подозреваю, что французские болельщики в День взятия Бастилии тоже шли бы на футбол с особенным настроением. Но День России в Польше — как такое может вынести местная душа, привыкшая винить русских во всем, даже в том, в чем сама перед ними виновата?

Политическую истерию перед игрой умело нагнетали и местные СМИ. Помимо заголовков вроде «На москаля!», они, например, распускали слухи, основываясь на таком достоверном источнике, как обсуждение в социальных сетях, что российские болельщики приготовили на матч баннер с надписью «Смоленск» и запустят перед игрой множество бумажных самолетиков — в общем, поглумятся над авиакатастрофой, в которой погиб польский президент. Конечно же, ничего подобного на матче не было и быть не могло. Но свой вклад в истерию провокационный слух наверняка внес.

На том баннере, который все же развернули на стадионе, был изображен русский богатырь с надписью «This is Russia». Богатырь символизировал Дмитрия Пожарского, по этому поводу поляки сделали запрос в УЕФА, назвав баннер политическим. Впрочем, богатырь-политик с УЕФА был согласован.

Еще, говорят, хозяев очень провоцировали имперские, черно-желто-белые знамена российских фанов, которые присутствовали среди госфлагов РФ. А еще до Евро польские власти предупреждали российских болельщиков, чтобы они не ехали в Польшу с советской символикой, которая в этой стране запрещена. Насколько серьезно она запрещена, эта ужаснейшая из символик, говорит такой интересный факт. Недавно ради съемок фильма Анджея Вайды на ворота гданьской судоверфи вернули табличку «Гданьская судоверфь им. Ленина». И хотя фильм, естественно, антикоммунистический, повествует о «Солидарности», которой посредством этой верфи американские друзья передавали разные ценные грузы, тем не менее собрался митинг тех, кто продолжает биться с коммунизмом и по сию пору, с помощью яиц и красной краски они выразили свое отношение к возвращению таблички. Так что коммунистическая символика с трудом пробивается даже в исторические польские фильмы.

В общем, очень трудно было в этом смысле угодить полякам. Любителям разнообразить свой болельщицкий антураж оставалось обращаться к рюриковским временам, а может, пользоваться символикой опричников с метлой и собачьей головой? Или просто не выпендриваться и носить польские флаги вместо русских? Опять же, провокация знаменем, как это похоже на провокацию георгиевской ленточкой

И еще одна популярная отмазка. Россияне сами виноваты, потому что во время матча с чехами их болельщики побили стюардов на стадионе во Вроцлаве. Эпизод, безусловно, не красящий тех, кто в нем участвовал. Не российские футбольные хулиганы мало чем отличаются от украинских или любых других. Но очень сомнительно, что все те тысячи россиян, которые шли маршем по Варшаве, били нескольких вроцлавских стюардов.

«Околофутболом» по «кузьмичам»

Да и вообще, небольшая драка на вроцлавском стадионе, как и какие-то стычки фанатов до этого, не могли повлиять на то, что намечалось и произошло в Варшаве. На самом деле на этот матч планомерно стекались футбольные хулиганы, хулсы, со всей Польши. Для них не было более подходящего соперника и более удобного случая «засветиться» перед коллегами всей Европы. Кто такие хулсы? Это своеобразная бокс-секция при ДЮСШ мирового футбола. Крепкие молодые ребята, предпочитающие всем видам выяснения отношений самый простой — драку. Предпочитающие ее даже самим отношениям, она им их заменяет, является вещью в себе. Так как драться нужно с кем-то и за что-то, они и болеют за футбольные клубы своих городов и проводят свой собственный чемпионат, по «околофутболу». Приезжая в чужой город, они созваниваются с соперниками, встречаются в каком-нибудь в меру безлюдном месте и проводят «махач» с определенным количественным составом и правилами. Например, без добивания или без «дерьма», то есть подручных средств. Порой все бывает не так культурно, «махачи» происходят спонтанно, на центральных улицах, возле стадиона или даже на нем. Часто и с «дерьмом».

Что ж, таковы интересы определенной части молодежи. В общем-то драка относится к категории вечных ценностей, куда же еще девать адреналин? Гораздо хуже то, что этот джинн уже не очень-то помещается в своем сосуде, и, не найдя для своего адреналина применения, хулсы готовы атаковать и мирных жителей. По крайней мере именно это мы видим на кадрах из Варшавы.

Существует уже немало хулсовских отчетов о событиях. Например, пользователь lads_from_riga описывает со своей хулиганской колокольни. В его рассказе российские хулсы созваниваются с польскими, метелят друг друга в пабе, довольные разбегаются от полиции и собираются встретиться снова. Это и есть «околофутбол». А вот атаки идущих в колонне болельщиков, преимущественно отставших, с ударами по затылку, бросание «файеров» на головы людям — это что? Что-то околочеловеческое. Ведь болельщик, так называемый кузьмич (это в широком смысле всякий, кто не хулиган), неспешно, возможно, от выпитого пива, передвигающийся в сторону стадиона, уж никак не похож на коллегу по мордобою, с которым состоялся «созвон».

У русского хулса нет особенной жалости к пострадавшим в Варшаве кузьмичам-соотечественникам. Волков тут интересуют волки, а не овцы. Он пишет, например, что «поляки реально крутые, выглядели достойно, где-то беря верх, особенно над русскими кузьмичами». Ранее он сообщает, что «поляки, не разбирая, кто хулиган, а кто нет, прыгают в центре города на русских кузьмичей, отжимая любую атрибутику».

Из этого четко видно, что съехавшиеся на «матч смерти» с Россией польские хулиганы пренебрегли различными «околофутбольными» канонами и хотя они «реально крутые», но демонстрировать это решили не только в стычках с равными себе и такими же гордыми обладателями отбитых в боях и на тренировках черепных коробок, то есть хулсами, но и вообще с любыми русскими, какие им попадутся. И это та грань, за которой «околофутбол» окончательно перестает быть молодежной забавой.

А теперь представьте, что все эти молодые польские хулиганы, которые ехали в Варшаву со вполне определенной целью, не нашли ни одного русского с советской или имперской символикой, не услышали от них ни одного грубого слова, вообще вместо марша болельщиков было несколько тысяч людей в серых плащах и черных очках, незаметно пробирающихся к стадиону. Наверное, они бы огорченно пожали плечами — мол, провокации не обнаружено и разъехались по своим польским деревням.

Таким образом, умелая рука смешала футбольное хулиганство с антирусской истерией в польском обществе. «Поляки раздают на улицах листовки про упавший польский самолет в России, еще что-то про расстрел мирных людей, — рассказывает футболист сборной России Денис Глушаков. — И таким образом специально провоцируют своих мирных жителей, натравливают на русских». В результате у не таких уж крепких в умственном плане хулиганов могло совсем снести крышу, и они переключили агрессию на не свою весовую категорию.

Оскорбление «Сталинградом»

Но только ли хулсы кричали «Ruska kurwa» и участвовали в беспорядках? И только ли они виноваты? Вот как lads_from_riga описывает действия местной полиции.

«Отмечу действия полиции до игры, особенно в старом городе. В некоторых эпизодах им было откровенно наплевать, что происходит с русскими кузьмичами. Псы с ленцой нарисовывались на месте инцидентов и толком никого из акционеров не принимали».

И даже несмотря на это, в число задержанных варшавской полицией попали поляков и лишь 25 россиян. Это уже передает характер боевых действий. Правда, польские «акционеры» в итоге отделались штрафами в долл. То есть бить русских в Варшаве — удовольствие не из дорогих.

А теперь о реакции УЕФА. Она пригрозила снять со сборной России 6 очков еще за события во Вроцлаве, использование болельщиками пиротехники во время матчей и некие «оскорбительные баннеры». По словам представителя Всероссийского объединения болельщиков Андрея Малосолова в эфире программы «Удар головой», как такие баннеры были поняты флаг с надписью «Сталинград» и та же самая черно-желто-белая имперка. Если действительно других баннеров не было, то понять УЕФА очень непросто. В Париже никого не оскорбляет название станции метро «Сталинград», да и как вообще может оскорблять слово, символизирующее победу человечества над фашизмом?

Впрочем, уже реакция оппонента Малосолова театрального режиссера Эдуарда Боякова в том же эфире, назвавшего этот сталинградский флаг «позором и жлобством», демонстрирует, каким может быть иной взгляд на самые очевидные вещи. Типичное для московских либералов «Всепокайтеся!». Если и в самой России такая точка зрения популярна, чего ждать от Европы?

Озаботившись первой игрой, после варшавских событий УЕФА всего лишь осудила «отдельные инциденты, имевшие место вчера в Варшаве до и после матча Польша — Россия, когда группы известных нарушителей спокойствия забрасывали полицию тяжелыми предметами и нападали на болельщиков вне зависимости от того, какую команду они поддерживали». Было также добавлено, что «философия УЕФА заключается в том, чтобы создавать дружелюбную атмосферу и по возможности как можно меньше прибегать к помощи полиции». Последнее было как раз про марш в Варшаве — и «дружелюбная атмосфера», и отсутствие помощи полиции.

Конечно, русские хулиганы, как уже было сказано, не сильно отстают от польских, и на стадионах Европы в последние годы они также успели пошуметь. В России следует активно работать с этой проблемой, и некоторый «воспитательный процесс» со стороны УЕФА за 6 лет до чемпионата мира в РФ понять можно. Возможно, он даже нужен вяловатым государственным спортфункционерам России. Стоит ли понимать, что на Польше, которая Евро уже проводит, в этом плане поставлен крест и учить ее уже поздно? Или просто мы имеем популярное в Европе проявление двойных стандартов, избирательное, так сказать, правосудие?

«Примерно за месяц до начала Евро я был в Польше и в разговоре с лидером одного из хулиганских формирований, четко понял: в этой стране мутить будут все и вся доморощенные движи, ловя каждый момент и возможность засветиться», — пишет lads_from_riga. Неужели польская полиция была не в курсе и организаторы не понимали, каким лакомым куском станет для местных радикалов игра с Россией? Скорее, прекрасно понимали. Знали, как говорится, и бездействовали.

Хотелось бы, чтобы события в Варшаве стали уроком для всех. Отрадно, что многие и в Польше осознали масштаб проблемы. Так, посол Польши в России признал, что беспорядки спровоцировали именно «польские псевдоболельщики». Что такое «околофутбол» и какую роль он может сыграть на крупных турнирах, формирующих имидж страны, должны понять и в России. Но то же самое следует понимать и украинской власти, ибо у нас все это весьма актуально. И глубокое погружение «хулсов» в национализм и политику активно практикуется на протяжении последних 7 — 8 лет. Марши футбольных фанов и по совместительству радикальных националистов с призывами вонзить свои ножи в москалей — это уже наши будни. Очевидно, что для определенных политических сил хулиганы могут стать отличным инструментом, как в Польше и России, так и на Украине. Пока еще не слишком поздно, с этим инструментом должна что-то делать власть, если она, конечно, не заинтересована в существовании этого пагубного явления.

+++


ФУТБОЛ

КРИШТИАНУ ПОРАДОВАЛ ЭЙСЕБИО И ФИГУ

Игорь Рабинер

Спорт &#; Экспресс в Украине

ЧЕХИЯ &#; ПОРТУГАЛИЯ &#; 0: 1

Современная история противостояния двух этих команд в финальных турнирах насчитывает два матча. В четвертьфинале Euro чехи на пути в финал победили &#; , а в групповой фазе Euro португальцы взяли реванш &#; Вот только даже с тех пор много воды утекло. Скажем, по голу забили Деку и Сьонко. Первый нынче во «Флуминенсе», второй &#; в «Спарте», но как кандидаты на поездку в Польшу и Украину не рассматривались. Чешский состав вообще кажется реликтовым: Грыгера, Уйфалуши, Розегнал, Янкуловски, Галашек, Коллер Смена поколений не помешала чехам не только попасть на Euro, но и выйти из группы. Как-то будет у нас?..

В три часа дня, учитывая периодически начинавшийся дождь, было принято решение закрыть крышу Национального, что пока делалось лишь однажды &#; во время стартового матча чемпионата Европы. И тогда обе команды, а поляки в особенности, сетовали, что арена превратилась в парилку. То есть сейчас во многом на первый план выходило функциональное состояние команд: если сауна будет вновь, кто дольше продержится?

На две команды в стартовых составах произошло всего одно изменение. Чехи до последнего надеялись, что сможет сыграть Росицки, но &#; увы. Если в игре с поляками лидера заменил Коларж, то теперь &#; летний новичок Дарида из пльзеньской «Виктории». Он расположился «под» выдвинутым на острие Барошем.

Начало матча показало, что Билек с командой не зря приезжали с утра на Национальный. Чехи как минимум не уступали сопернику, в целом же футбол пошел плотный, вязкий и весьма закрытый. Первый удар &#; причем не просто в створ ворот, а вообще &#; случился в исполнении Моутинью лишь на й минуте метров с ти. Вышел он плотным, но Чех справился с ним легко.

На й минуте обнаружилось, что нервничает вратарь португальцев. При двух угловых подряд сначала Руй Патрисиу не скомандовал, что идет на мяч, и его опередил Криштиану Роналду. Вот был бы казус, влети мяч в сетку собственных ворот! Но дело дошло до второго углового, когда голкипер дергался то вперед, то назад &#; на его счастье, подача вышла далеко не оптимальной.

Минуту спустя у чехов уже был вполне реальный шанс забить &#; благодаря Дариде, отлично прострелившему на ближнюю штангу. Шпагату Бароша не хватило сантиметров. Чешские болельщики почувствовали, что игра команде дается, пустили волну и начали коллективно прыгать, скандируя что-то вроде: «Кто не скачет, тот не чех!» Периодически включались в хоровой процесс местные болельщики, скандировавшие: «Polska!», а вот португальцев слышно практически не было. Да и видно тоже.

На й минуте впервые в матче сказали свое слово его фавориты. Моутинью тонким пасом вывел на ударную позицию Роналду, тот «отжал» корпусом Кадлеца, но удар метров с ти низом в упор Чех героически отразил. Правда, его достижение тут же нивелировал судья Уэбб, зафиксировавший фол у Криштиану. Странное дело &#; факт нарушения и на континенте вызвал бы сомнения, а уж в Британии &#; тем более.

Чехи вновь активизировались, что привело к двум подряд желтым карточкам у португальцев &#; Нани и Мигела Велозу. Причем первый «горчичник» &#; игроку «МЮ» &#; выглядел чрезмерно суровым наказанием. Жестко Уэбб взялся за знакомых ему по английской премьер-лиге футболистов! Этот чешский всплеск вновь мог завершиться голом, но опасный прострел Гебреселассие после обостряющего паса Дариды (опять его!) Пепе прервал в отчаянном броске.

Первые полчаса скорее остались за Чехией, а вот последняя треть тайма &#; за португальцами, у которых, правда, на ровном месте «сломался» Поштига, замененный Угу Алмейдой, зато дважды на острие оказался Криштиану. На й минуте он красиво бил «ножницами» через себя &#; неточно. Тогда как самый острый момент тайма возник уже в добавленное время. Отличная продольная передача Раула Мейрелеша &#; и Роналду, приняв мяч на грудь спиной к воротам, успел развернуться и выстрелить в ближний угол. Штанга!

ЗАБИЛ ТОТ, КТО БОЛЬШЕ ВСЕХ ЗАСЛУЖИЛ

Начало второго тайма стало продолжением первого: португальцы рванули вперед. И могли забить дважды за первые пять минут. Сначала Алмейда чуть ли не с линии вратарской пробил мимо ворот, а затем Криштиану, перебивая штрафной (Уэбб заметил, что в первом случае мяч попал в руку чеху), по хитроумной траектории вновь отправил мяч в штангу! И в отчаянии показал, видимо, самому себе по два пальца на каждой руке. Да-да, это у него было уже четвертое попадание в стойку на турнире!

Дело продолжилось опаснейшим выстрелом Нани на й минуте, отбитым Чехом перед собой, &#; только добивать оказалось некому; голом Алмейды головой после подачи Нани на й, отмененным из-за верно зафиксированного офсайда Преимущество Португалии стало таким, что гол уже казался делом считаных минут. Пиларж, правда, сольным проходом чуть не окатил соперника холодным душем &#; но это показалось случайностью. Уже пять минут спустя Моутинью мощно пробил под перекладину &#; спас Чех.

Парилка, если на поле она была, сказалась в первую очередь на его соотечественниках: они явно «наелись». Португальцы, правда, тоже сменили штурм на осаду, но моменты продолжали возникать: так, на й минуте Мейрелеш отпасовал в штрафную Нани, но при ударе мяч задел Кадлеца. И, наконец, то, что должно было случиться, произошло &#; причем забил тот, кто заслужил этого больше всего. Нани отдал пас на ход Моутинью, тот проскочил между двумя защитниками и от лицевой линии изумительно навесил. Алмейда чуть недопрыгнул, но только к счастью для Португалии: Роналду, нырнув «рыбкой», ударом головой от земли наконец-то попал в ворота! Причем сделал это так красиво и мощно, что у Чеха не было ни шанса. И это было абсолютно справедливо.

27 июня в 1/2 финала португальцы встретятся с победителем пары Испания &#; Франция.

+++

ПРИМЕТЫ ПРОТИВ ДИСЦИПЛИНЫ

Дмитрий Зеленов

Спорт &#; Экспресс в Украине

1/4 финала. Сегодня ГЕРМАНИЯ &#; ГРЕЦИЯ

Сегодня состоится второй четвертьфинал Euro Греки уповают на хорошие приметы и серию пенальти, тогда как немцы надеются уложиться в 90 минут.

ЛЕВ НАПОМНИЛ О РОССИИ

В отсутствие героя матча с Россией Карагуниса, получившего дисквалификацию из-за перебора желтых карточек, боевым знаменем греков в четвертьфинальном поединке с Германией станет другой чемпион Европы &#; летний Костас Кацуранис. Хавбек «Панатинаикоса», предсказавший победу над россиянами со счетом , на этот раз предположил, что дело завершится серией пенальти. «Это и есть наш билет в полуфинал», &#; заявил Кацуранис, и, кажется, греки свято верят в его провидческий дар.

Вратарю бундестим Мануэлю Нойеру такая перспектива явно не по душе. И дело даже не в том, что его «Бавария» чуть больше месяца назад именно по пенальти проиграла «Челси» финал Лиги чемпионов: не Нойера в том вина. Просто 90 минут игры, по его мнению, более чем достаточно, чтобы справиться даже с самым упертым соперником.

&#; Конечно, готовым надо быть ко всему, но я надеюсь, что дело до этого все-таки не дойдет, &#; сказал вратарь вчера на пресс-конференции. &#; Нам должно хватить и 90 минут, чтобы справиться с Грецией. Считаю, что соперника мы изучили хорошо.

&#; И каков он?

&#; Агрессивен, неуступчив, компактно играет в обороне, уповает на стандартные положения. Форварды &#; Гекас и Самарас &#; всегда ждут длинных передач.

&#; Гекас вам знаком по бундеслиге.

&#; Да, это прирожденный нападающий. У него необыкновенно развито голевое чутье. Всегда оказывается в нужное время в нужном месте. За ним &#; глаз да глаз.

&#; На какой минуте вы занервничаете, если счет будет ? &#; спросили у главного тренера сборной Германии Йоахима Лева.

&#; Не могу сказать. Мы, конечно, хотели бы забить быстрый гол, но это не самоцель. Надо проявить терпение, ждать своего шанса и не упустить его. Болельщикам нравится открытый футбол. В матче с Грецией, боюсь, они его дождутся, только если мы откроем счет в самом начале.

&#; Томас Мюллер считает, что немецкую команду недооценивают.

&#; Не читаю газет, не смотрю телевизор. Если только иногда. Но знаю, что в Германии царит настоящий ажиотаж, все нас поддерживают и ждут успеха. Это самое главное. Хорошо, что люди в нас верят.

&#; А верит ли команда?

&#; Послушайте, у нас все отлично. Здесь, в Гданьске, мы практически дома, нас не беспокоят травмы, позади три победы в трех матчах. Чувствуем себя превосходно, лучше не бывает!

&#; Каково состояние Швайнштайгера?

&#; Он будет играть, в этом нет никаких сомнений. У него были небольшие проблемы с голеностопом, но сейчас они позади. И Швайни, и Хедира готовы на сто процентов.

&#; С кем сравнили бы Грецию?

&#; Ни с кем. И сравнения с «Челси», которые часто проводят, мне не нравятся. Греция идет своим путем, она исповедует эту философию довольно долгое время. За годы команда выработала стиль, который можно смело называть греческим.

&#; Германия &#; большой фаворит?

&#; Большой или маленький, но фаворит. Глупо с этим спорить. Вот только не надо забывать, что русские тоже считались фаворитами.

САНТУШ ОБЪЯСНИЛ, ПОЧЕМУ МНОГО КУРИТ

Суеверные греки пришли на пресс-конференцию ровно в том же составе, что и перед матчем с Россией: на вопросы отвечали Фернанду Сантуш, Теофанис Гекас и человек с самой длинной фамилией на турнире Сократис Папастатопулос.

&#; Это на удачу? &#; спросил спецкор «СЭ».

&#; Кто придет, выбирал не я, &#; улыбнулся португальский тренер. &#; Если это хорошая примета, пусть будет так. Удача нам совсем не помешает.

Того же мнения придерживается и Гекас, объяснивший причину своей небритости.

&#; Отпускаю бороду на удачу, &#; сказал нападающий. &#; Пока Греция на турнире, бриться мне нельзя.

&#; В году мы победили Португалию с немецким тренером. Теперь выиграем у Германии с португальцем? &#; спросил греческий журналист.

&#; Почему бы и нет? &#; ответил Сантуш. &#; Та победа &#; пример для нас. Все черпают вдохновение из триумфа года.

&#; Немецкие журналисты проникли в ваш отель и рассказали миру, как много вы курите, мистер.

Вопрос вызвал у Сантуша смех.

&#; Да, курю, &#; ответил он. &#; Мне нравится курить. Когда разонравится, брошу. Знаете ли, за сигареткой очень хорошо думается о тактике.

&#; Какого вы мнения о Месуте Езиле?

&#; Великий футболист. Неспроста мой соотечественник и лучший в мире тренер Жозе Моуринью ставит его в основной состав «Реала».

&#; Кто-нибудь будет действовать против него персонально?

Сантуш, который явно пребывал в отличном настроении, вновь рассмеялся:

&#; Такое практиковалось в те далекие времена, когда я сам играл в футбол. Тренер мог сказать: ты играешь персонально против этого парня, и куда бы он ни пошел, хоть в туалет, следуй за ним. Сейчас немного другие реалии.

&#; Серия пенальти &#; ваш шанс?

&#; Мы к ней готовы. У нас найдется пять подходящих футболистов, чтобы сделать свое дело.

+++

ИСПАНИЯ ОПАСАЕТСЯ ПЛАТИНИ

Дмитрий Зеленов

Спорт &#; Экспресс в Украине

Сегодня утром сборная Испании покидает Гневино и прибывает в Донецк, где завтра состоится, возможно, самый любопытный четвертьфинал этого Euro. Спецкор «CЭ» &#; о последних новостях из стана чемпионов мира и Европы.

АРМАДА ЗАШЛА В ДОКИ

Вчерашнее утро испанцы посвятили здоровью. Медицинскому штабу сборной было велено выяснить, насколько изменилось состояние футболистов за те две недели, что длится чемпионат Европы, и в зависимости от результатов скорректировать тренировочный план на будущее. Меньше всего Испании сейчас нужны травмы, поэтому дело, которое затеяли врачи, накануне плей-офф представлялось особенно важным.

Антропометрические тесты &#; занятие муторное. У каждого футболиста измерили рост, вес, объем грудной клетки, определили процент жира в организме, посчитали пульс &#; под нагрузками и в спокойном состоянии, проверили силу мышц и мышечный тонус. После всех этих процедур игроков отправили заниматься под руководством тренера по физподготовке, который провел целую серию упражнений на растяжку.

О результатах, естественно, никто не говорил. Подобные вещи &#; исключительно для служебного пользования. Висенте дель Боске прекрасно понимает, что матч с Францией станет первой по-настоящему серьезной проверкой для чемпионов, и даже мучения с итальянцами и хорватами на этом фоне покажутся цветочками. Именно поэтому адмирал и велел загнать свою Армаду в доки, чтобы очистить днища от ракушек, законопатить щели и навести порядок на пушечных палубах. Другой возможности для подобного «техосмотра» может уже и не быть.

ИНЬЕСТА СРАВНИЛ ФРАНЦИЮ С «БАРСЕЛОНОЙ»

Судя по футболистам, психологическое состояние команды в преддверии четвертьфинала остается точно таким же, как и накануне предыдущих матчей. Спокойствие, уверенность, полное отсутствие страха. А правда, чего бояться? Пусть французы нервничают и ломают головы, как обыграть чемпионов.

Однако среди болельщиков настроения царят разные. Реакция страны на игру сборной волнообразна &#; после Италии команду критиковали, после Ирландии все расслабились, и вот валидольный поединок с хорватами, вновь породивший сомнения.

Получив в соперники Францию, испанские любители футбола приуныли еще больше. Все это время Англия казалась им более предпочтительным вариантом, и даже странное поражение трехцветных от шведов не поменяло отношения к команде Лорана Блана &#; в ряду фаворитов ее и Италию по-прежнему ставят сразу после Испании и Германии. Для англичан, замечу, ни Йоахим Лев, ни Висенте дель Боске столь добрых слов не нашли.

Но дело не только в симпатичной игре французов, которую Андрес Иньеста, к примеру, сравнил со своей родной «Барселоной» («по тому, как они двигаются в полузащите, они чем-то похожи на нас»). Испанские журналисты, похоже, заразились конспирологическим вирусом от своих итальянских коллег и теперь всерьез рассуждают о «факторе Платини».

Что это такое, объяснять, думаю, не надо. Точно так же, как в Италии опасались, что испанцы с хорватами испекут «бисквит», на Пиренеях теперь предрекают, что Франция получит мощную поддержку УЕФА, чей президент якобы спит и видит, как соотечественники поднимают над головами очередной кубок Анри Делоне. Тот факт, что встречу будет обслуживать итальянский арбитр Риццоли, лишь добавляет пикантности ситуации.

СЛЕДУЮЩИЙ СЮРПРИЗ &#; ПЕДРО?

Ротация &#; это пока не про Испанию. В трех матчах группового этапа в стартовом составе «Красной фурии» на поле выходили 12 человек. Единственное изменение по сравнению с первой игрой против итальянцев коснулось позиции центрального нападающего. Один раз «фальшивым» девятым номером был Фабрегас, два раза настоящим &#; Торрес. На замену с разной степенью успеха дель Боске выпускал Хави Мартинеса, Касорлу, Негредо и Хесуса Наваса. За исключением последнего, коренного перелома в ход игр никто из них не вносил.

Среди испанских коллег, постоянно наблюдающих за командой, бытует мнение, что в четвертьфинале шанс получит нападающий «Барселоны» Педро. Этот футболист, игравший в основном составе сборной в полуфинале и финале победного чемпионата мира, в какой-то момент сдал и потерял постоянное место как в клубе, так и в национальной команде. Однако в список х он все-таки попал и сейчас потрясающе выглядит на тренировках. Даже повидавший всякое дель Боске не может скрыть своего удивления.

&#; Глядя на то, как здорово тренируется Педро, понимаю, что за фланги можно быть спокойным, &#; сказал тренер. &#; Этого парня много критиковали, и своей работой он дает лучший ответ.

Что ж, выбор между Педро и Навасом, забившим единственный гол в ворота Хорватии, будет непростым. Но, согласитесь, ломать голову над такими проблемами &#; задача хоть и сложная, но, должно быть, чертовски приятная. Может ли подобным изобилием похвастать Лоран Блан? Или он в самом деле уповает на другое оружие?

+++

НА УКРАИНЕ ЛЮБЯТ ФУТБОЛ, В РОССИИ &#; СЕБЯ ВОЗЛЕ ФУТБОЛА. ЕВРО

Александр Просветов

Спорт &#; Экспресс в Украине

«Как же здорово наши парни играли! Не то что россияне в их «группе жизни», &#; делилась в пресс-центре с коллегой впечатлениями молодая украинская журналистка.

Изъяснялась по-русски, никаких «москалей» не поминала, но привычка сравнивать себя с соседом сохраняется и через два десятка лет после распада Союза, даже если люди не могут в силу возраста помнить его времена.

Хотя в случае Euro мериться нам по большому счету можно только последствиями неурожая.

В огромной Москве вы найдете как тех, кто искренне сочувствует жовто-блакитным братьям-славянам, так и непримиримых, которые до сих пор не забыли острого соперничества с киевским «Динамо» или не могут простить отбора российского газа.

Плюрализм мнений наблюдается и по другую сторону забора с безвизовой калиткой. Хотя непосредственно в Восточной Украине, где мне довелось работать в ходе чемпионата, разнообразие подходов не чувствуется. И в Харькове, и в Донецке к российской сборной относятся с симпатией и радости от того, что у соседа сдохла корова, не испытывали.

Здесь вообще нет ощущения, что находишься за рубежом. Человека, две трети жизни которого прошли в СССР и который каждый день слышал на всех волнах Софию Ротару, надписи на украинском ничуть не смущают. Ездили в детстве в Крым, а не Турцию, и прекрасно знали, что зупинка &#; это остановка, а лозунг «Слава працi!» &#; не что иное, как «Слава труду!». Разве что деньги в ходу на Украине теперь другие, и надо грубо умножать суммы на четыре, чтобы осознать финансовый приговор.

МУЛЬТФИЛЬМ ПРЕДСКАЗАЛ НЕ ВСЕ

Но вернемся к печальным для двух сборных с постсоветского пространства итогам Euro.

Сразу скажу: восторгов по поводу игры команды Украины даже в заключительном матче, не говоря уж о турнире в целом, не разделяю, хотя Олег Блохин во вступительном слове на пресс-конференции после встречи с англичанами заявил: «Прежде всего хочу поздравить свою команду с великолепной игрой».

Лично я великолепия не увидел. По-моему, налицо были характер, желание, страсть &#; и это действительно похвально &#; при проходимой защите, неуверенно действовавшем вратаре и весьма ограниченных созидательных возможностях. Тем более в отсутствие Шевченко.

Однако грубый судейский промах, стоивший украинской команде гола, недостатки заслонил. Осталась убежденность, основанная исключительно на эмоциях, что порыв воодушевления, неизбежный вслед за голом, разнес бы английскую стену в щепы. Этого нельзя исключать, хотя можно предполагать и обратный сценарий. Сослагательное наклонение дает простор для фантазии.

В матче со шведами, когда приперло, «Три льва» показали атакующую игру, но против хозяев, как и ранее французов, действовали в сдержанной рациональной манере. Оба раза их футбол на «Донбасс Арене» был, на мой вкус, малопривлекательным, что не отрицает его эффективности, которая выразилась в итоговой турнирной таблице, а взбесивший Блохина вопрос о плохой физической готовности его команды в матче с «деревянной Англией, самой слабой в группе командой», отдавал то ли провокацией, то ли некомпетентностью. Нам бы в команду таких «буратино», как Джеррард и Руни. Да и от других мало кто отказался бы.

После жеребьевки финального турнира было подмечено, что еще в году авторы мультфильма «Как казаки в футбол играли» предсказали не только соперников сборной Украины на Euro, но и ее календарь. Герои анимации, напомним, поочередно встречались с рыцарями (как бы из Германии, но вполне возможно, что имелись в виду шведы: Нострадамус тоже давал иносказательные прогнозы), французскими мушкетерами и английскими джентльменами.

Обыграли всех. Публика на Украине, однако, больше верила не мультфильму, а реалиям контрольных матчей. Перед Euro преобладали пессимистические настроения, так что, когда Шевченко двумя ударами принес победу над Швецией, страна возликовала, болельщики воспрянули духом. Ведь нечаянная радость дарит куда больше эмоций, чем планируемый успех.

Точно так же счет в стартовом матче России с Чехией превзошел самые оптимистичные ожидания. Тем более что до этого была победа над Италией &#; Не важно, что счет в той встрече был не по игре. Да нам сам черт не страшен!

Все на Украине, однако, понимали, что после Швеции надо обыгрывать еще либо Францию, либо Англию. Французы спустили хозяев на грешную землю &#; хорошо, что обошлось без разгрома. Ход последнего матча давал надежду, но чудесного выхода в четвертьфинал все-таки не произошло.

«Донбасс Арена», дружно подбадривавшая свою команду, вознаградила ее после финального свистка аплодисментами &#; за боевитость. Футболисты же остались удовлетворены и качеством игры, и поддержкой болельщиков, с которыми расстались до следующих встреч друзьями. В смешанной зоне они, как и обещал Блохин, нормально разговаривали с прессой. Все было по-людски: бились, старались, но в футболе кто-то всегда проигрывает.

КОНТРАКТ НЕ ВЫПОЛНЕН &#; ПРЕМИАЛЬНЫХ НЕТ

А в России, как в Африке, знают только крайности. Или произведение в народные герои или на кол, как не оправдавших доверие. Люди деньги, понимаешь, потратили, в Польшу поехали, а им не то блюдо подали и настроение испортили. Но поездка на футбольный чемпионат не тур «все включено», в ней не предусмотрен обязательный положительный результат, а футболисты не официанты, которым можно предъявить претензии за обслуживание.

Почему, спрашивается, Аршавин должен отчитываться и извиняться перед отдельно взятым болельщиком, кем бы тот ни был, который к тому же требует этого в ультимативной форме? Но у нас почему-то видят в покаянии под нажимом связь с народом. А то, что этот народ куролесит на трибунах, не призывает к порядку балбесов с файерами, из-за которых нависла угроза снятия шести очков в следующем цикле Euro, и помалкивает весь второй тайм матча с греками, когда команда нуждается в поддержке, &#; так это нормально. Мы в своем праве.

Команда старалась, делала что могла. Лично у меня в этом никаких сомнений нет. Любой футболист, достигший высокого уровня, достаточно амбициозен, чтобы хотеть показать на Euro товар лицом. Сводить все устремления игроков к деньгам &#; примитив. Может быть, по себе судят люди?

Единственное, чего я не понимал и не понимаю, &#; почему футболистам полагается вознаграждение, даже если они не решили задачу. Разве они оказывают одолжение, играя за родину? Премиальные потому так и называются, что это поощрение за доблестный труд, а не за плохую работу, какие бы ни были причины.

Писал еще после вылета сборной на ЧМ если автомеханик не починил машину, ему платить не за что. Контракт не выполнен. В других сборных все расписано: за выход из группы &#; столько, за попадание в полуфинал &#; столько, за золото &#; столько. «Неуд.» не оплачивается. У нас же устоялась порочная практика, и руководители РФС, меняясь, почему-то не могут привести ее в соответствие с разумными общепринятыми нормами.

Стулья не принесли &#; денег не получите. Всё! Но невыполненный контракт и доставленные болельщикам огорчения &#; это не предательство родины. И поход по магазинам с женами в свободное от тренировок время тоже не преступление. Команду поселили в центре Варшавы для удобства, видимо, высокопоставленных лиц &#; пусть РФС за это и несет ответственность. Жили бы на базе &#; никто не приходил бы требовать отчет.

ДАВАЙТЕ БЕЗ ИСТЕРИКИ

Большой начальник из «Газпрома» теперь призывает выслать Аршавина из страны. Красноярские депутаты, если верить интернету, предлагают меры воспитания для футболистов в зависимости от степени их вины в провале: запрет на съемки в рекламе, отказ в трансфере в иностранный клуб, перевод в команды низших дивизионов. Так, может, их в армию забрить или на какую-нибудь стройку коммунизма послать?

Ау, люди, вы не перепутали время лет эдак на пятьдесят? Или страну? Мы не в Северной Корее. А, может, вы просто пытаетесь набрать на народном недовольстве побольше вистов, как и политические телекомментаторы, в очередной раз примазавшиеся к футболу?

Удивительно, как после всех этих помоев игроки еще хотят выступать за сборную! А других футболистов, между прочим, у нас нет. Радикальные призывы всех разогнать и набрать новых &#; это красивые слова, за которыми нет ничего. При всей пагубности застоя в любом деле требуется преемственность.

Хочу напомнить, что Euro &#; домашний для Украины турнир. Перенеситесь мысленно на шесть лет вперед и представьте себе, что Сергей Фурсенко усидел в кресле президента РФС до мирового чемпионата, что он все это время твердил: надо ставить перед собой только максимальные цели, СМИ подхватывали мажорные патриотические нотки, и в подсознании людей уже устоялось &#; мы чемпионы, потому что иначе быть не должно.

Мы обязаны обыгрывать этих младших братьев из Польши, да и Украины тоже. Они же были частью нашей империи. А потом сборная России на своем ЧМ не выходит из группы. Все решает какой-то один удар. Не дай бог с метровой отметки, к которой человек подошел с трясущимися ногами. И что, будем Манежку громить?

Говорят, без больших задач нет больших побед. Так пусть их тренер ставит игрокам, а руководство футболом создает условия для воспитания мастеров. Но вырасти что-то хорошее может в наше время только при любви или хотя бы взаимном уважении. А неудачи лучше переживать стойко и спокойно. Как, например, сейчас на Украине. Там, видимо, больше любят и понимают футбол, а в России его используют то в политических целях, то для самоутверждения в фанатских секторах, а то и просто к пиву подают в качестве закуски. Сорвались личные околофутбольные планы &#; начинается истерика.

Хорошо еще, что пока призывы к депортации и прочее вызывают смех. А то ведь, кто помнит, в году ЦДКА вообще расформировали за поражение на Олимпийских играх от ренегатов из Югославии.

+++

АНДРЕЙ ВОРОНИН: «ВОСЕМЬ МИЛЛИОНОВ? БРЕД!»

Михаил Спиваковский

Спорт &#; Экспресс в Украине

Нападающий московского «Динамо» Андрей Воронин опроверг распространившуюся в электронных СМИ информацию о компенсации в размере 8 миллионов евро, которую летний форвард якобы требует за разрыв своего контракта с российским клубом.

&#; Откуда берутся такие бредовые слухи? &#; спросил у корреспондента «СЭ» сам Воронин. &#; Ни разу за все время своего пребывания в «Динамо» я не обращался к руководству клуба с какими-либо финансовыми требованиями. Это &#; парафия моего менеджера, тогда как моя задача &#; помогать команде на футбольном поле. Если кто-то тиражирует обо мне ложные сведения с несусветными, просто фантастическими цифрами, значит, это кому-нибудь нужно.

Менеджер футболиста Андрей Головаш прокомментировал сложившуюся ситуацию следующим образом.

&#; Личное соглашение Андрея с «Динамо» будет действовать еще два года. В данный момент мы ведем переговоры с представителями клуба о цивилизованном расторжении контракта. Не в моих правилах обсуждать в прессе ход переговорного процесса, не говоря уже о конкретных цифрах. Сумма компенсации в восемь миллионов никогда и никем не обсуждалась. Эти цифры являются абсолютно надуманными. Складывается впечатление, что распространение подобной информации является попыткой сформировать негативный образ футболиста перед болельщиками клуба, чтобы объяснить некоторые непопулярные решения.

По информации «СЭ», предметный интерес к Андрею Воронину проявляет один из клубов Западной Европы.

+++

БУТКО ПОЛУЧИЛ ТРИ ДНЯ ОТДЫХА

Сергей Сивый

Спорт &#; Экспресс в Украине

Продолжается подготовительный сбор в Австрии у команды Николая Павлова, накануне отметившего й день рождения. Вчера впервые после возвращения из молодежной сборной Украины в общей группе работал Виталий Виценец. По информации пресс-службы «Ильичевца», еще один сборник Богдан Бутко прибудет в тренировочный лагерь команды го числа &#; защитник национальной команды получил от Павлова три дня выходных. А на 24 июня запланирован первый спарринг «Ильичевца» на австрийском сборе &#; соперником приазовцев станет российский «Ростов».

+++

ЛУГАЧЕВ ПЕРЕСЕЛЯЕТСЯ В УЖГОРОД?

Сергей Талимончик

Спорт &#; Экспресс в Украине

Как сообщает пресс-служба «Говерлы-Закарпатья», на просмотре в команде пребывают  трое потенциальных новичков &#; нападающий Руслан Ивашко, последним местом работы которого был бурштынский «Энергетик», Егор Лугачев, ранее защищавший цвета столичного «Арсенала», и воспитанник динамовской школы Валерий Радченко, который в минувшем сезоне выступал за «Крымтеплицу».

Отметим, что в субботу ужгородцы отправляются на зарубежный сбор в Венгрию, где на 24 июня намечен первый спарринг с румынской командой «Газ-Метан».

+++

СТИХИЯ ОКАЗАЛАСЬ ГРОЗНЕЕ «ТЕРЕКА»

Юрий Юрис

Спорт &#; Экспресс в Украине

ШАХТЕР &#; ТЕРЕК Россия &#; ()

Голы: Кобин, 31 (). Алекс, 53 ().

«Шахтер» (Донецк): Шуст, Чигринский, Курилов (Ордец, 46), Илсинью (Малиновский, 75), Кобин (Рац, 66), Степаненко, Гай (Бруно, 66), Дуглас Коста, Мхитарян, Патрик (Чурко, 66), Тотовицкий (Алекс Тейшейра, 46).

Размявшись накануне на любительской команде австрийского города Гоинга (), на исходе первой недели сбора «Шахтер» сошелся с серьезным соперником из России. Горняки снова провели контрольный матч в «облегченном» составе, потому что другого в распоряжении МирчиЛуческу вчера не было. Правда, против «Терека» тренер оранжево-черных выпустил в стартовом составе не сплошь зеленую молодежь, как в случае с «Гоингом», а уже бывалых в большинстве своем игроков.

Отбив два кавалерийских наскока соперников, которыми ознаменовалось начало игры, футболисты «Шахтера» перевели игру на чужую половину поля и стали наращивать давление на ворота голкипера «Терека» Амельченко. Вратарь справился с угловым в исполнении Дугласа &#; вовремя вышел на мяч, перехватил передачу Патрика на Илсинью, которая могла стать голевой, призвал на помощь стойку ворот, отразившую мяч после удара Мхитаряна. Активность полузащитника сборной Армении вскоре была вознаграждена: его передачей воспользовался Кобин и под довольно острым углом поразил цель.

Сразу после перерыва Луческу усилил атакующий потенциал своей команды, выпустив Алекса. За недлинные летние каникулы Алекс играть не разучился, подтвердив это обводящим ударом по воротам «Терека», после которого счет удвоился. Добившись комфортного перевеса, «Шахтер» не успокоился, продолжал владеть инициативой.

Доиграть матч до конца не позволила стихия &#; ливень и сильный ветер остановили футболистов минут за 12 до конца второго тайма. Арбитр пытался возобновить игру &#; тщетно.

+++

«ДИНАМО» ВЫИГРЫВАЕТ И НЕ ПРОПУСКАЕТ

Андрей Варчак

Спорт &#; Экспресс в Украине

ДИНАМО &#; ХАЗАР Азербайджан &#; ()

Голы: Рыбалка, 34 (). Кравец, 45+2 ().

«Динамо» (Киев): Бойко (Кичак, 77), Данилу Силва, Алмейда, Бетау, Попов (Юссуф, 46), Каддури, Рыбалка (Буяльский, 81), Нинкович (Петров, 70), Дуду (Эскобар, 46), Мехмеди (Каверин, 62), Кравец (Хлебас, 76).

Столичные динамовцы провели второй матч на сборах в Австрии. Подопечные Юрия Семина вновь одержали победу, пускай не с разгромным счетом, зато вновь сумели оставить ворота в неприкосновенности. Причем, в отличие от предыдущего спарринга, наставник «Динамо» принял решение не задействовать два разных состава в двух таймах, а проводить точечные замены.

Класс игроков «Хазара», пробившегося в еврокубки, естественно, был заметно выше, чем у любителей из «Кематена», поэтому ждать первого забитого мяча пришлось более получаса. Его автором стал молодой хавбек Сергей Рыбалка, перед этим отметившийся попаданием в штангу, которому с фланга ассистировал Дуду. А в концовке тайма киевлянам удалось удвоить преимущество в счете, когда Артем Кравец сыграл на добивании после быстро проведенной атаки.

Продолжить начатое после перерыва динамовцам не удалось, хотя возможности для взятия ворот были. Причем шансы отличиться, помимо все того же Кравца, были даже у молодого хавбека Виталия Буяльского и новичка команды Виталия Каверина, но с их ударами справился голкипер «Хазара».

+++

ЛЫСЕНКО СНОВА ЗАБИВАЕТ

Спорт &#; Экспресс в Украине

МЕТАЛЛИСТ &#; ФК НИКОЛАЕВ (Львов) &#; ()

Голы: Марлос, 7 (). Кристальдо, 22 (). Кристальдо, 23 (). Марлос, 42 (). Бланко, 58 (). Лысенко, 83 (). Лысенко, 90 ().

«Металлист» (Харьков): 1-й тайм &#; Денчук, Ребенок, Березовчук, Торсильери, Вильягра, Торрес, Оберемко, Бланко, Марлос, Тайсон, Кристальдо; 2-й тайм &#; Денчук, Романчук, Пшеничных, Азацкий, Шелаев, Эдмар, Оберемко, Бланко, Лысенко, Радченко, Воробей. 

Находящийся на сборе в Трускавце «Металлист» сыграл второй контрольный матч. Команда Мирона Маркевича разгромила любительскую команду «Николаев» из одноименного райцентра Львовской области. Создав у ворот соперника массу голевых моментов, харьковчане отличились семь раз. Дубли на свой счет записали Кристальдо, Марлос и вернувшийся из аренды в «Кривбассе» Лысенко.

+++

ПЕРВАЯ ПОБЕДА «МЕТАЛЛУРГА»

Валентин Цимох

Спорт &#; Экспресс в Украине

МЕТАЛЛУРГ Д &#; РУДАР Словения &#; ()

Голы: Димитров, 27 (). Морозюк, 42 (). Бизек, 56 ().

«Металлург»: 1-й тайм &#; Воробьев, Морозюк, Чечер, Воловик, Голайдо, Лазич, Данилу, Зе Соарес, Димитров, Нелсон, Казарян; 2-й тайм &#; Яшков, Едигарян (Мирошник, 81), Шина, Барановский, Воловик (Полюлях, 72), Прийма, Дегтярев, Маноян, Годин, Иванко, Грищенко.

Один из представителей от Украины в Лиге Европы/ донецкий «Металлург» одержал первую победу на австрийском учебно-тренировочном сборе. Жертвой подопечных Владимира Пятенко пал словенский «Рудар». В первом тайме тренер использовал игроков основного состава, которые быстро обеспечили необходимый результат. Сначала Димитров откликнулся на передачу Нелсона и поразил ворота соперника из пределов штрафной площадки, а под занавес первой половины встречи отличился Морозюк, который фирменным ударом со штрафного удвоил преимущество дончан. После того как во втором тайме Пятенко выпустил на поле ближайший резерв игра выровнялась, что позволило соперникам сократить разрыв в счете. Впрочем, на большее словенцев не хватило &#; матч закончился минимальной победой украинской команды.

Владимир ПЯТЕНКО, главный тренер «Металлурга»:

&#; Спарринг со словенским клубом вышел достаточно информативным. Анализируя матч, можно сказать, что команда провела два разных тайма. Мы увидели ошибки, над которыми необходимо работать. В целом, игра с достаточно опытным соперником была очень важна для нас.

+++

ЕВТУШЕНКО СМОТРИТ БОЛГАРИНА

Сергей Сивый

Спорт &#; Экспресс в Украине

ВОРСКЛА &#; ШАХТЕР-мол &#; ()

Голы у «Ворсклы»: Будник, 35 (). Кривошеенко, 77 ().

«Ворскла» (Полтава): Непогодов (Лавренюк, 46), Западня (Бацула, 46; Пердута, 65), Ткачук (Песков, 46), Матвеев, Даллку (Курелех, 65), Маркоски (Чеснаков, 46), Красноперов (Вовкодав, 65), Громов (Кривошеенко, 46), Козак (Ченбай, 40; Рябушко, 65), Будник (Вовченко, 65), Янузи (Чичиков, 46).

Вчера в тренировочный лагерь ворсклян в Ялте должен был прибыть летний защитник пловдивского «Локомотива» Михаил Венков, который может стать первым новичком полтавчан в летнее межсезонье. А накануне «Ворскла» провела спарринг с молодежным составом «Шахтера». По ходу игры Вадим Евтушенко использовал множество замен, дав сыграть всем, кто был у него в распоряжении.

Как сообщает пресс-служба полтавчан, команда Евтушенко имела ощутимый перевес, как в первой, так и во второй минутке, но долгое время не могла пристреляться к воротам горняков. В свою очередь дончане открыли счет на й минуте. Восстановить равновесие помог гол Евгения Будника, который откликнулся на точный пас Артура Западни. Молодежь «Шахтера» вышла вперед, реализовав метровый удар. Во второй раз ворскляне сравняли счет после того, как Игорь Пердута, промчавшись по левому краю, отдал выверенный пас на Ивана Кривошеенко, который головой переправил мяч в сетку.

Сегодня полтавчане проведут очередной спарринг &#; с «Крымтеплицей» из Молодежного.

+++

ФЕЩУК СНОВА В УДАРЕ

Сергей Сивый

Спорт &#; Экспресс в Украине

ТАВРИЯ &#; МУРА Словения &#; ()

Голы у «Таврии»: Калиниченко, 21 (). Гомес, 39 (). Шиндер, 44 (). Фещук, 54 &#; с пенальти (). Фещук, 56 ().

«Таврия» (Симферополь): 1-й тайм &#; Кахриман, Путраш, Езерский, Погорельцев, Гуменюк, Любичич, Калиниченко, Гомес, Габовда, Шиндер и игрок, находящийся на просмотре; 2-й тайм &#; Ситало, Гуменюк, Погорельцев, Путраш, Любичич, Гомес, Причиненко, Платон, Фещук и два игрока, находящиеся на просмотре.

На сборе в Австрии «Таврия» сразилась с бронзовым призером чемпионата Словении. Олег Лужный задействовал в том числе и потенциальных новичков. С трибуны наблюдал за игрой Франтишек Кубик, пропустивший стартовую часть подготовки по семейным обстоятельствам. Айоделе Аделейе присоединился к команде после спарринга.

Как сообщает пресс-служба симферопольцев, в первом тайме преимущество крымчан моментами было подавляющим. Первый мяч Максим Калиниченко забил со штрафного, который сам же и заработал. Словенцы сравняли счет на й минуте. Но две минуты спустя после паса Юрия Габовды Рубен Гомес с линии штрафной нанес бильярдный по точности удар в левый угол ворот. А перед перерывом отличился Антон Шиндер, головой замкнувший подачу корнера с правого фланга в исполнении Калиниченко.

На второй тайм Лужный выпустил шестерых «свежих» игроков. На й минуте Олег Гуменюк заработал пенальти, который четко реализовал Максим Фещук. Через две минуты тот же Фещук поставил точку в матче.

Сегодня «Таврия» проведет очередной спарринг &#; с австрийским «Хартбергом».

+++

«МОРЯКИ» ПОБЕДИЛИ МОЛДАВСКИХ «РЕЧНИКОВ»

Вячеслав Кульчицкий

Спорт &#; Экспресс в Украине

ЧЕРНОМОРЕЦ &#; НИСТРУ Молдавия &#; ()

Голы: Бурдужан, 3 (). Политыло, 31 &#; с пенальти (). Бакай, 34 (). Бобко, 70 (). Кабаев, 82 ().

«Черноморец» (Одесса): 1-й тайм &#; Безотосный, Фонтанельо, Бергер, Андерсон Сантана, Зубейко, К. Ковальчук, Политыло, Де Матос, Риера, Бакай, Бурдужан; 2-й тайм &#; Паст, П. Ковальчук, Кутас, Слинкин (Шульц, 77), Бобко, Смирнов (Сальвай, 85), Терросо, Балашов, Васин, Морейра, Кулишенко (Кабаев, 80).

Начавший подготовку к новому сезону 7 июня «Черноморец» на протяжении двух недель находился в Одессе. За это время подопечные Романа Григорчука провели три спарринга, в каждом из которых без труда обыграли своих соперников. Если в первых двух играх «моряки» встречались с местными любительскими командами, то в разгар этой недели в гости к ним пожаловали профессионалы &#; футболисты молдавского «Нистру» из Атак.

Уже в первом тайме одесситы сумели реализовать свое превосходство в классе, забив три мяча в ворота гостей из Молдавии. Их авторами стало интернациональное трио &#; румын Лучиан Бурдужан, украинец Сергей Политыло и албанец Элис Бакай.

Предпочтительнее выглядел «Черноморец» и во второй половине встречи. Правда, из множества голевых моментов, созданных у ворот «Нистру», «моряки» реализовали всего два. Сначала отличился Иван Бобко, а затем привлеченный к игре юный нападающий молодежной команды Владислав Кабаев.

В этом поединке принимали участие двое новичков одесской команды &#; португалец Артур Морейра и бразилец Андерсон Сантана.

Сегодня утром чартерным рейсом из одесского международного аэропорта «Черноморец» отправляется в Австрию, где проведет двухнедельный учебно-тренировочный сбор.

+++

«КАРПАТЫ» ЗАБЛОКИРОВАЛИ «РУХ» НА «УКРАИНЕ»

Юрий Назаркевич

Спорт &#; Экспресс в Украине

КАРПАТЫ &#; РУХ &#; ()

Голы: Балажиц, 35 (). Голодюк, 38 (). Касьян, 54 (). Мартынюк, 90 ().

«Карпаты»: 1-й тайм &#; Богатинов, Ощипко, Балажиц, Гирский, Ткачук, Худобяк, Голодюк, Кополовец, Гладкий, и двое потенциальных новичков; 2-й тайм &#; Ильющенков, Авелар, Милошевич, Подоляк, Озаркив, Даушвили, Гудыма, Мартынюк, Ксенз, Касьян, Костевич.

«Карпаты» на своем домашнем стадионе «Украина» провели контрольный матч с одним из лидеров чемпионата Львовской области «Рухом» из Винник, который ранее с минимальным счетом уступил харьковскому «Металлисту». Наставник льовян Павел Кучеров задействовал в этом спарринге 22 игрока, в том числе и двух потенциальных новичков-украинцев &#; центрального защитника и крайнего нападающего, имена которых пока не разглашаются. На трибунах наблюдали за действиями своих партнеров восстанавливающийся после травмы Сергей Зенев, а также вернувшийся из аренды в «Крымтеплице» вратарь Роман Мысак, которому после вызова в молодежную сборную страны предоставили дополнительные дни отдыха.

Команда с родины Мирона Маркевича довольно неплохо начала встречу и сохраняла свои ворота «сухими» почти до конца первого тайма, когда Балажиц головой замкнул фланговую передачу капитана зелено-белых Худобяка. А через несколько минут Голодюк, обыграв двух соперников, пробил мимо вратаря «Руха» Бандривского, в свое время защищавшего ворота «Карпат-2». После перерыва Касьян воспользовался передачей Ксенза и довел счет до крупного. А победную точку эффектным ударом со штрафного в дальнюю «девятку» поставил Мартынюк &#;

Уже в пятницу, 22 июня, «Карпаты» отправятся на двухнедельные сборы в польский город Водзислав-Шленски, где запланировано еще четыре спарринга.

+++

ФУТБОЛЬНЫЕ ЭСТЕТЫ ИЗ ДОНЕЦКА И АЛЕКСАНДРИИ

Андрей Варчак

Спорт &#; Экспресс в Украине

Кривошеенко получает мяч на правом фланге. Обыгрывает Эдмара, отдает передачу вправо на забегание Даллку. Тот выполняет подачу в центр штрафной, где находится совершенно свободный Безус. Удар через себя в падении &#; го-о-о-о-о-л! Вот он, лучший мяч сезона/12 в украинской премьер-лиге по версии журналистов нашего издания! Гол, который удалось забить полузащитнику «Ворсклы» Роману Безусу, стал бы украшением любого чемпионата, и особенно нашего, где сами по себе удары через себя в падении являются большой редкостью. Не говоря уже о том, чтобы они были результативными.

Пожалуй, единственным мастером подобных ударов среди украинцев считается Евгений Селезнев, гол которого в ворота «Кривбасса» забитый именно таким способом занял в хит-параде «СЭ» восьмое место. Мяч, конечно, тоже получился эффектным, но не настолько, как у Безуса &#; пробивал Селезнев совсем уж с близкого расстояния, да и эпизод бы не настолько динамичный. Но зато Евгений пытается время от времени тревожить голкиперов соперника такими ударами, причем не безуспешно. Еще как минимум один мяч, забитый подобным образом, в его активе имеется &#; в ворота «Динамо», еще во время выступления за «Арсенал». Может, были и другие, но в памяти остался лишь этот.

Главным же конкурентом Безуса в борьбе за звание автора лучшего гола сезона стал Джонатан Кристальдо. Результативный удар форварда «Металлиста» в мачте с «Карпатами» смаковали не один день, и, разумеется, было за что: прием мяч на грудь спиной к воротам и последовавший за этим блестящий удар с разворота в правую «девятку»!

Два гола &#; два шедевра, но абсолютно разные. Один &#; неимоверно эффектный, второй &#; не просто красивый, но еще и очень сложный по исполнению. Но в итоге победила эффектность, с чем мы Безуса и поздравляем.

Среди остальных голов из топ сплошь и рядом наблюдаются дальние удары, причем обязательным условием является снятие паутинки с «девятки» ворот. Пожалуй, единственным исключением является мяч Дарио Срны в ворота «Арсенала», который был забит в схожем стиле, что и лучший гол года по версии ФИФА. Но его автор, турок Хамит Алтынтоп, после подачи углового пробивал, положив корпус, и попал в верхний угол, тогда как Срна фактически набегал на мяч, и послал его намного ниже. Ну и личные предпочтения, прошу учесть, никто не отменял. В итоге, это вылилось лишь в шестое место капитана горняков.

Зато в целом «Шахтер» в завершившемся сезоне не имел равных в количестве красивых голов. Подопечные Мирчи Луческу забивали много, и частенько весьма красиво, уверенно заняв в этой номинации первое место. Некоторое время дончан преследовал «Арсенал», в составе которого выступает победитель личного зачета Александр Ковпак (он набрал столько же баллов, что и Сергей Назаренко, но хавбеку сборной Украины для этого понадобилось забить на один мяч больше), однако настичь горняков киевлянам не удалось.

А вот лауреаты минувших сезонов, «Динамо» и «Металлист» на этот раз значительно отстали от лидеров. Несмотря на то, что и те и другие забили больше мячей, чем «Арсенал», отставание от «канониров» получилось весьма солидным. Что же касается аутсайдеров в этой номинации, то ими ожидаемо оказалась «Оболонь» («пивоварам» мячи некоторое время вообще давались с большим трудом &#; куда уж тут думать об эффектности) и весьма неожиданно &#; «Волынь». Выбраться с последнего места лучанам, которые не были замечены в прагматичном футболе и игре сугубо на результат, не помог даже занявший второе место в списке бомбардиров Майкон.

Ну а настоящими эстетами, помимо игроков «Шахтера», можно смело признать футболистов «Александрии». Пускай сами они забивали не очень часто, зато в ворота покинувших элиту «горожан» влетело наибольшее количество красивых голов &#; Почти полсезона в этой номинации неожиданно лидировал «Днепр», но ближе к экватору команду Хуанде Рамоса лихо обскакали «Карпаты» и «Оболонь», но затем всех их, словно пронесшись на болиде Формулы-1, обошла полностью провалившая весеннюю часть чемпионата «Александрия».

+++

МЫ БУДЕМ ПОМНИТЬ ТЕБЯ, РАМАЗ

Павел Алешин

Спорт &#; Экспресс в Украине

Не стало Рамаза Шенгелия, замечательного советского футболиста, голеадора от Бога, любимца не только грузинских, но и московских, ленинградских, да любых болельщиков, истинных, разбирающихся в футболе.

&#; Тяжелая утрата для всего нашего постсоветского, да и для европейского футбола, &#; прокомментировал скоропостижную кончину летнего форварда кутаисского «Торпедо», тбилисского «Динамо» и сборной СССР заслуженный тренер России Валерий Газзаев. &#; С Рамазом мы вместе выиграли финал молодежного чемпионата Европы года, вместе играли у Константина Бескова в первой сборной СССР, один сезон в тбилисском «Динамо». И я часто вспоминал этого прекрасного, жизнерадостного грузинского парня, надеясь, что нам еще суждено увидеться за каким-нибудь праздничным столом, поговорить по душам, вспомнить былое. Да вот не пришлось &#; дела, работа, заботы… Приятный, открытый, добрый человек, в обычной жизни, Рамаз на поле превращался во льва, зорко подстерегавшего добычу &#; передачу партнера, которую моментально обращал в гол. Он обладал удивительным талантом &#; способностью выжать гол из ситуации, где им вроде бы и не пахло. Рамаз ухитрялся забивать даже с «бракованных» передач, когда мяч летел на неудобной высоте или вообще ему за спину. Как он ухитрялся складываться или, наоборот, раскладываться, окружающие только диву давались. Голевым чутьем он обладал невероятным.

Хочу выразить искренние соболезнования родным и близким Рамаза, &#; заключил Газзаев.

Шенгелия с ранних лет спешил самореализоваться, сделать скорее как можно больше, словно предчувствуя, что срок ему отведен не слишком продолжительный. Не приняли в школу кутаисского «Торпедо», а он все равно ходил на тренировки, в футбольной науке быстро превзошел партнеров и уже в летнем возрасте дебютировал за основной состав автозаводцев. В 20 лет Шенгелия уже тбилисский динамовец, а в 21 год &#; чемпион СССР и лучший футболист страны согласно традиционному опросу спортивных журналистов. В 24 года вместе с товарищами по лучшему грузинскому клубу Шенгелия празднует победу в финале Кубка обладателей кубков и вновь признается лучшим футболистом сезона в СССР. В 25 лет едет на свой первый и единственный чемпионат мира в Испанию. В Клубе Григория Федотова идет с опережением бомбардирского графика даже Олега Блохина и Никиты Симоняна.

Но, видимо, слишком много переживаний, эмоций было оставлено им за этот короткий отрезок на футбольных газонах. И хотя официально Шенгелия завершил карьеру футболиста в году, до прежних вершин он уже лет пять как не поднимался. И наш грешный мир покинул всего-то в 55 в результате сердечного приступа, не добравшись до пенсионного возраста.

&#; В компании с Рамазом, другими прекрасными грузинскими футболистами Давидом Кипиани, Александром Чивадзе, Манучаром Мачаидзе всегда было весело, &#; вспоминает бывший хавбек «Спартака» и сборной СССР Юрий Гаврилов. &#; Мы часто собирались вместе во время сборов, много шутили, нам всегда было о чем поговорить, приятно было видеть друг друга. А на поле Рамаз обладал потрясающей интуицией. Вспоминаю, как в каком-то матче я вывел один на один с вратарем подключившегося к атаке правого защитника сборной Сулаквелидзе. После удара Тенгиза мяч миновал вратаря, и все, как по команде, остановились, считая, что гол неминуем. Побежал дальше только Шенгелия, а мяч то ли какую-то кочку задел, но неожиданно угодил в штангу. А Рамаз тут как тут &#; дослал его в сетку.

Жаль, что после распада СССР мы с грузинами больше не соотечественники, но родство душ не разделить государственными границами. Мы всегда будем помнить тебя, Рамаз…

+++

МИЛОСЕРДИЕ ДЛЯ ГЕРОЯ

Елена Павлова

Команда

ГЕРМАНИЯ &#; ГРЕЦИЯ

22 июня. Гданьск. Городской стадион. Арбитр: goalma.orgа (Словения).

Игроки сборной Германии с тревогой думают о том, как проломить греческую стену

Загадочная пара сложилась во втором четвертьфинале из победителя чрезвычайно сильной группы В Германии и Греции, ухитрившейся запрыгнуть на второе место в скромном квартете А. С одной стороны, класс команд несопоставим — это как противостояние Давида с Голиафом, настолько мощно сейчас выглядят немцы и ни шатко ни валко эллины. Но с другой — все мы знаем, как завершилось то библейское сражение. Так что по примеру скромного, на первый взгляд, Давида дружина Фернанду Сантуша постарается завалить европейского футбольного великана благодаря своей неизменной тактике — железобетонной обороне и одному стремительному результативному выпаду, который может решить исход матча.

nest...

казино с бесплатным фрибетом Игровой автомат Won Won Rich играть бесплатно ᐈ Игровой Автомат Big Panda Играть Онлайн Бесплатно Amatic™ играть онлайн бесплатно 3 лет Игровой автомат Yamato играть бесплатно рекламе казино vulkan игровые автоматы бесплатно игры онлайн казино на деньги Treasure Island игровой автомат Quickspin казино калигула гта са фото вабанк казино отзывы казино фрэнк синатра slottica казино бездепозитный бонус отзывы мопс казино большое казино монтекарло вкладка с реклама казино вулкан в хроме биткоин казино 999 вулкан россия казино гаминатор игровые автоматы бесплатно лицензионное казино как проверить подлинность CandyLicious игровой автомат Gameplay Interactive Безкоштовний ігровий автомат Just Jewels Deluxe как использовать на 888 poker ставку на казино почему закрывают онлайн казино Игровой автомат Prohibition играть бесплатно