Підготовка До Легалізації Грального Бізнесу В Україні

Після того, як в українських медіа все частіше стали сумніватися в щирості намірів влади в питанні легалізації ринку азартних ігор, лобісти відповідного законопроекту, схоже, включили "турборежим".

Урядовий законопроєкт №, який раніше розкритикував Головне науково-експертне управління Верховної Ради і рекомендувало направити його на доопрацювання, несподівано змінив свій статус - профільний Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував включити його до порядку денного парламенту. Поспіх у прийнятті закону, без врахування зазначених недоробок, може свідчити тільки про одне - ситуація "горить", ініціаторам і бенефіціарам процесу "правильний" результат голосування потрібен якомога швидше і саме в таких формулюваннях, які в ньому вже прописані.

Не виключено, що саме для створення ілюзії вибору між варіантами законопроєктів на сайті парламенту за два дні з'явилося відразу 7 нових проєктів законів, ініціаторами яких виступили депутати від фракції "Слуга народу". І один був навіть рекомендований профільним Комітетом для розгляду Радою, хоча при цьому на сайті парламенту тексту документа на той момент не було.

На думку експертів, нинішній законопроєкт про регулювання азартних ігор, розроблений Кабміном, створений на користь ряду українських і російських букмекерських компаній.

Щоб звернути увагу громадськості, журналіст Юрій Ніколов з видання "Віснику державних закупівель" та колишня держуповноважених Антимонопольного комітету Агія Загребельського провели пресконференцію, де також заявили про те, що законопроєкт Кабміну справляє враження, ніби його писали під відчутним впливом букмекерів.

Видання "РБК-Україна" назвало цю законодавчу ініціативу "українським раєм для беттінга". Адже, виходячи з тексту проєкту закону, "Парі Матч" і "Фаворит", які вже мають на сьогоднішній день на двох 1,5 тисячі букмекерських пунктів, фактично зможуть легалізувати їх діяльність. А букмекерські ставкомати легко зможуть виконувати зовсім інші функції. Зокрема, працювати як ігрові автомати, але при цьому маскувати свою діяльність під букмекерську.

Монопольні умови для букмекерських контор проявляються і в положеннях, які стосуються діяльності онлайн. Зокрема, подати документи на відповідне доменне ім'я необхідно вже на етапі подачі заяви на видачу ліцензії. Але для того, щоб отримати доменне ім'я другого рівня доменної зони UA, потрібно мати зареєстровану в Україні торгову марку, при тому що ця процедура займає, як мінімум, один рік. Саме таким чином, вже зареєстровані бренди мають намір отримати ліцензії і не пустити на ринок інших.

Журналісти досить швидко встановили взаємозв'язок між лобістськими групами, які простягають "букмекерську" версію легалізації азартних ігор в Україні. В процес включено велику кількість представників бізнес-груп, політиків і чиновників.

ХТО ПРОСУВАЄ ЛЕГАЛІЗАЦІЮ АЗАРТНИХ ІГОР?

Ще будучи кандидатом в президенти України Зеленський неодноразово заявляв про необхідність легалізації грального бізнесу в Україні. На одному з перших засідань Кабінету Міністрів глава держави доручив до 1 грудня ухвалити відповідний законопроєкт. Відповідальними за підготовку та прийняття закону про регулювання грального бізнесу Володимир Зеленський призначив прем'єр-міністра Олексія Гончарука, міністра фінансів Оксану Маркарова, главу парламентської фракції "Слуга народу" Давида Арахамія і спікера Дмитра Разумкова. Розробити законопроєкт повинні були до 1 жовтня року.

Проєкт розроблявся в суворій секретності. В результаті 17 жовтня було зареєстровано проект Закону "Про державне регулювання діяльності у сфері організації і проведення азартних ігор" № Проте, сам текст проєкту з'явився на сайті ВР тільки через 5 днів - 23 жовтня. Цікаво, що спочатку за законопроєкт відповідав Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, главою якого є Вадим Гетманцев - міноритарний власник одного з гігантів українського лотерейного бізнесу "М.С.Л.". Однак, після реєстрації проєкту в парламенті його несподівано передали в економічний комітет, що може свідчити про намір пролобіювати інтереси представників забороненого нині грального бізнесу. Саме в цей час сам Комітет з фінансів потрапив у гучний скандал: деяких членів комітету почали підозрювати в отриманні хабарів за неголосування за потрібні проєкти.

У розробці даного законопроєкту активну участь брала юридична компанія "Eterna Law", зокрема її власник і засновник - Андрій Астапов. Через спільне володіння "Eterna Law" Астапов пов'язаний з Олегом Мальським, братом голови Львівської ОДА Маркіяном Мальським. У ЗМІ згадувалося, що доручення про розробку тексту Закону випливає від голови фракції "Слуга Народу" Давида Арахамія. В "Eterna Law" дану інформацію спростовують. Однак, в інтерв'ю Давид Арахамія прямо говорить про те, що Андрій Астапов був притягнутий до робочої групи зі створення законопроєкту.

Журналісти програми "Схеми" заявляли, що зафіксували регулярні зустрічі Арахамія з міноритарним власником компанії "Парі-Матч" (ТМ "Parimatch") і її гендиректором Сергієм Портновим. За їхніми словами, з липня року Арахамія регулярно відвідує центральний офіс букмекерської компанії "Парі-Матч", розташований на вул. Боженка, 14а в Києві.

За даними журналістського розслідування, букмекерська компанія "Парі-Матч" намагається нав'язати свій законопроєкт щодо легалізації грального бізнесу в Україні.

Сам Арахамія в інтерв'ю журналістам стверджував, що відсторонився від написання проєкту закону про легалізацію грального бізнесу в зв'язку з тиском на нього різних кримінальних структур. Крім Астапова, Арахамія привернув до написання законопроєкту Бориса Баума, якого, за словами лідера фракції "Слуга народу", "дали інші люди".

ЛЮДИНА ВІД "ЛУЖНИКОВСЬКИХ" СТАВ ЛЮДИНОЮ ВІД ЗЕЛЕНСЬКОГО?

Уродженець Латвії Борис Баум виступав бенефіціаром в українській компанії ТОВ "Про-енерджи-консалтинг", очолював наглядову раду "Першого Інвестиційного Банку", а також займав високу посаду на АТ "Нікопольський завод феросплавів". Останні 15 років Баум займав керівні посади в ряді компаній, які пов'язують з російською ОЗУ під назвою "Лужниковська". Групі належить зв'язка компаній ТОВ "ВС Енержі Інтернешинал Україна", ВАТ "Перший Інвестиційний Банк", АТ "Парекс Банк", АТ "Балтійський Транзитний Банк", які, згідно з відкритими даними бенефіціарів, належать члену ради Російської Федерації Олександра Бабакова (щодо якої застосовані санкції урядом США і європейських країн), президенту спортивного клубу ЦСКА Євгенія Гіннеру і лідеру Лужниковською ОЗУ, підприємцю (і загальновідомого злодієві в законі) Михайлу Воєводіни. Дане співтовариство є власником значних активів в Україні - готелів "Прем'єр Палас", "Русь" та інших. Також, представники спільноти є власниками низки обленерго в Україні та інших значимих активів. На особливу увагу заслуговує робота громадянина Баума генеральним директором телеканалу RTVI в Нью-Йорку, з огляду на те, що канал фінансується бюджетом РФ і є пропагандистським і підконтрольним спецслужбам РФ. Також на сьогодні Олександр Бабаков займає пост заступника голови комітету ради Федерації РФ з міжнародних справ.

Крім усього перерахованого вище, Баум має пряме відношення до ігрового бізнесу і є бенефіціаром офшорної First National Lotteri Ltd., пов'язаної з Першої національної лотереєю в Росії. А ще Баум - фігурант кримінальної виробництва за фактами привласнення державних коштів посадовими особами компанії ВС "Енерджі Інтернешнл Україна". В ході досудового розслідування встановлено, що посадовими особами зазначених компаній і підконтрольних їм суб'єктів підприємницької діяльності здійснювалися розкрадання бюджетних коштів.

Незважаючи на такий "солідний" послужний список, Борис Баум входить в комісію при Верховній Раді по роботі над урядовим законопроектом про регулювання азартних ігор під виглядом представника Володимира Зеленського. У той же час Баум не є офіційним представником президента, а тільки постійно посилається на нього. Сумніви щодо "роботи" Баума в комісії озвучували деякі представники медіа, серед яких журналіст Юрій Ніколов.

У Бориса Баума є ще одна цікава взаємозв'язок. Він є помічником і довіреною особою впливового бізнесмена Михайла Спектора. До вересня року Спектор був президентом фінансово-промислового холдингу VS Energy, який пов'язують з "Лужниковська". Спектор є власником готелю "Premier Palace" в Києві і прийняття законопроєкту № дозволить йому одним з перших відкрити казино в своєму готелі - досвід управління гральним закладом такого рівня у нього є.

Михайло Спектор також відомий тим, що представляв інтереси олігарха Віктора Пінчука в переговорах з Ігорем Коломойським щодо Нікопольського заводу феросплавів. У переговорах також брав участь і Борис Баум.

"ПАРІ МАТЧ", ЯКОГО "НАСПРАВДІ В УКРАЇНІ НЕМАЄ"

Згідно з відкритими джерелами, "Парі Матч" володіє ліцензіями на букмекерську діяльність в Республіці Білорусь (ТОВ "статускво", Грузії (ТОВ "Рінгбет") і Росії (ТОВ "Бетрінг"). В кінці року компанія отримала аналогічну ліцензію в Казахстані (ТОВ "Паріgoalma.org").

Після заборони діяльності букмекерських компаній в Україні діяльність "Парі Матч" опинилася поза законом, проте, як і компанії "Фаворит", їй вдалося обійти заборону бізнесу, пов'язаного зі ставками, шляхом реєстрації їх, як лотереї Тото (на сайті Верховної Ради наводиться відповідний термін : лотерея Тото - лотерея, перемогли якої визначаються в залежності від вгадування результатів випадкових подій у різних видах професійних або аматорських змагань).

Сайт goalma.org в даний момент виступає в якості новинного порталу. Cобственнік ТОВ "Парі-матч" Едуард Швіндлерман робив заяви про те, що після заборони азарной ігор компанія пішла з українського ринку і не має ніякого відношення до сайту goalma.org Однак на самому сайті вказано інше: що компанія працює в сфері грального бізнесу більше 20 років, має представництва в країнах СНД. Незважаючи на розділову лінію, яку Едуард Швіндлерман проводить між двома структурами, дизайн сайту його компанії goalma.org точнісінько дублює міжнародний аналог - goalma.org Хоча б з цієї причини твердження про різні коріння двох структур може викликати певні сумніви. Також на профільному ресурсі goalma.org в публікаціях за роки присутні згадки про те, що власником російського "Парі Матч" є саме Едуард Швіндлерман. Крім того, букмекерська контора "Парі Матч" в невизначеному статусі виступає спонсором ряду спортивних структур, серед яких футбольна "Прем'єр-ліга" та Федерація хокею України.

За даними Міністерства Юстиції України ТОВ "Парі-Матч" зареєстрована в Києві. Власниками компанії є Едуард Швіндлерман і Тетяна Білоруська.

З постанови Печерського районного суду відомо, що 15 жовтня року було проведено обшук за місцем проживання одного із засновників букмекерської контори. Розслідування за фактом ведення ігрового бізнесу веде Національна поліція. Під час обшуків були виявлені документи, предмети та речі, "які свідчать про організацію та проведення азартних ігор під логотипом" Парі Матч "в мережі інтернет". Згадується в постанові і однойменна компанія.

Тоді ж в Генпрокуратурі було порушено справу проти "Парі Матч". За даними слідства, група зловмисників організувала схему виведення коштів, що проходять через букмекерську контору, в Росію. Для відмивання використовувався рахунок в "Альфа-банку", щодобовий потік слідчі оцінювали в суму близько 20 млн гривень. За їх підрахунками, загальний обсяг відмитих коштів - млн доларів на рік.

За словами експертів, "Парі Матч" зараз веде масовану кампанію з легалізації грального бізнесу в Україні. Однією зі складових такої кампанії є спонсорування футбольної "Ліги Парі-Матч", а також Федерації хокею України. У серпні року компанія стала титульним спонсором Чемпіонату України з баскетболу дивізіону А (Суперліга) і генеральним спонсором національної збірної команди України з баскетболу. Зараз головний баскетбольний турнір називається "Суперліга Парі Матч". Іншою складовою кампанії, з ініціативи Едуарда Швіндлермана, є створення соціальних спортивно-інформаційних центрів, метою яких є відновлення довіри до букмекерів у населення. В Україні з'явилися ГО "Українська асоціація ігрової індустрії". На сайті ГО "УАІІ" (www. goalma.org) в розділі "Експерти" вказано Олександр Євченко - віце-президент ГО "УАІІ", який бере активну участь в розробці законопроекту про легалізацію грального бізнесу в Україні, а також якась Ірина Сергієнко.

КООРДИНАЦІЙНА РАДА ОЛІГАРХІВ

Ірина Сергієнко очолює Координаційну раду з соціально-відповідальної легалізації казино. За фактом, метою даної організації є лобіювання інтересів представників грального бізнесу, в тому числі БК "Парі Матч", олігархів і представників інших структур в питаннях легалізації грального бізнесу в Україні. Даний рада фінансується групою компаній "DCH", яка входить туди в якості представників. ГК "" DCH "належить харківському олігарху Олександру Ярославському. На даний момент йому належить мережа готелів" Premiers Hotels & Resort ", аеропорти в Харкові і Дніпрі. Ярославський зацікавлений у максимальній віддачі від готелів і аеровокзалів, а додатковий прибуток йому може принести, в тому числі, казино і зали ігрових автоматів, розміщені на його об'єктах нерухомості. З цією метою Ірина Сергієнко лобіювала розміщення казино в зонах 5 і х-зіркових готелів, що і було прописано в проекті Закону про держрегулювання азартних ігор, в якому передба Мотря вимоги щодо розміщення гральних закладів винятково на території готелів (класу зірки - для залів ігрових автоматів і класу 5 зірок - для казино).

До Координаційної ради з соціально-відповідальної легалізації казино входять, також, готелі "Fairmont Grand Hotel Kyiv" і "InterContinental Kiev", які належать Леоніда Юрушева - мільярдерові, власникові ПАТ "Дніпровагонрембуд", "Коростенський завод МДФ", девелоперської компанії "Ярославів Вал "," Української Холдингової лісопильних Компанії ". На думку ряду експертів і журналістів, є одним з найменш публічних, але в той же час, найбільш впливових українських бізнесменів. Також, ЗМІ називають Леоніда Юрушева бізнес-партнером Юрія Іванющенка, відомого як Юра Єнакіївський. Юрушев - один з партнерів Ріната Ахметова: "Систем Кепітал Менеджмент" Ріната Ахметова поступилася свій пакет кіпрській фірмі Neewel Ltd, яка входить в сферу впливу Леоніда Юрушева. Крім будівництва "InterContinental Kiev", він спільно з Ахметовим фінансував зведення бізнес-центру Leonardo, брав участь в будівництві Holiday Inn біля станції метро "Золоті Ворота".

Умовою успішного функціонування онлайн-послуг, що надаються "Парі Матч", є надійно організовані обмінні валютні операції, а також оперативний переказ грошей від гравця до компанії. В цьому випадку, неоціненну користь "Парі Матч" надали банкіри, серед яких важливу роль зіграв "Приватбанк". Саме в Департаменті електронного бізнесу "Приватбанку" тривалий час працювала згадана вище Ірина Сергієнко - права рука власника "Парі Матч" Швіндлермана. В результаті журналістських розслідувань було встановлено, що Ірина Сергієнко раніше вона активно використовувала технічні та обчислювальні можливості "Приватбанку" для забезпечення прийому грошових коштів для БК "Парі Матч" на території ОРДЛО. У реєстрі судових рішень знаходиться кілька справ, фігурантом яких є Ірина Сергієнко. У цих справах, зокрема, констатується факт, що з по рр. Сергієнко була співробітницею компанії "Парі Матч" і довіреною особою Швіндлермана. У зв'язку з цим підозрюється СБУ в сприянні терористичній діяльності "ДНР" і "ЛНР".

"ФАВОРИТ" У БОРОТЬБІ ЗА РИНОК

БК "Фаворит" (Фавбет) - за даними профільних ресурсів (goalma.org, goalma.org) - найбільша українська букмекерська контора, яка почала свою діяльність в році. Популярність "Фаворит" поширилася і на інші країни колишнього СРСР: Росію, Казахстан і Білорусь. За два роки було відкрито більше кас прийому ставок, а в році відкрився сайт БК для можливості ставок онлайн. Нечуваний успіх для вітчизняної компанії в сфері букмекерства. Обмеження роботи на території Росії і обмеження в законодавстві України про діяльність букмекерів не зупинило розвиток БК "Фаворит".

Зараз "Фаворит" веде букмекерську діяльність на основі міжнародної ліцензії, яка видана Комунальним на острові Кюрасао (Favorit United N.V.). Діяльність компанії здійснюється відповідно до субліцензією від 15 жовтня , виданої компанією ТОВ Favorit United N.V. "Фаворит" також володіє субліцензією компанії Antillephone N.V .. Згідно з цією субліцензії, Favorit United N.V. має право надавати послуги інтернет-казино всіх видів.

"Фаворит" був чи є спонсором таких футбольних клубів як "Динамо" Київ, "Зоря" Луганськ, "Львів", "Маріуполь", "Колос" Ковалівка, "Чорноморець" Одеса, "Оболонь" Київ, "Верес" Рівне, а також титульним спонсором української Прем'єр-ліги. Онлайн-діяльність компанія "Фаворит" здійснює на 3 сайтах: goalma.org, goalma.org, goalma.org Останній був відкритий в році і позиціонується як сайт виключно для ставок на кіберспорт. У Росії компанія працює під назвою ТОВ "БК" Фаворит ", але для прийому ставок через інтернет використовується сайт wwwru. Також, у компанії є ліцензія на діяльність в сфері грального бізнесу в Республіці Білорусь. Компанія зареєстрована як ТОВ" ФавБетБел " . В Україні ТОВ "Фаворит Спорт" проводить свою діяльність як лотерея Тото.

Засновником і власником компанії є Андрій Матюха і Вікторія Скрінченко (за деякими даними, його дружина). Ще в році Сергій Матюха (імовірно брат Андрія Матюхи) і Скрінченко засновують ТОВ "Фаворит-Джекпот", власником якої в даний момент виступає громадянка республіки Молдова - Балан Олена Володимирівна, яка також є керівником компанії ТОВ "Фаворит Інвест". Вікторія Скрінченко стояла біля витоків ще однієї компанії - ТОВ "Фаворит-Дозвілля" і яка зараз повністю належить англійській компанії "ELITE PROPERTY ASSETS LLP". Кінцевим бенефіціаром останньої є Андрій Матюха.

У році, Скрінченко і Сергій Матюха засновують ТОВ "Фаворит Інвест", яка зараз належить белізькою компанії "ЕЛТІДЖІ СОЛЮШНС ІНК".

Андрію Матюсі на даний момент також належить компанія ТОВ "Фаворит Фінанс", ТОВ "Фаворит-Оболонь", а в цілому він є власником і бенефіціаром десятків підприємств.

До заборони грального бізнесу в Укрина, Андрію Матюсі належало столичне казино "Гранд Вікторія". Зараз на цьому місці розташований Покерний клуб "Гранд Вікторія".

У році прокуратура Святошинського району Києва організувала перевірку законності діяльності мережі гральних закладів БК "Фаворит", які діяли під виглядом поширення державних лотерей. В рамках розслідування кримінальної виробництва (зайняття гральним бізнесом) правоохоронці провели ряд обшуків, в ході яких було вилучено близько одиниць комп'ютерної техніки.

В кінці року СБУ повідомила про ліквідацію найбільшої букмекерської контори України - "Фаворит". Стверджується, що діяльність контори забезпечувала фінансування терористичної діяльності на сході України, що є злочином по ст. Кримінального кодексу України - фінансування тероризму. При проведенні слідчих дій по ми адресами в офісних приміщеннях, а також за місцем проживання осіб, причетних до діяльності фірми, правоохоронці вилучили майже тисячу одиниць комп'ютерної техніки, документацію, ігрові пристрої та понад сім мільйонів гривень готівкою.

Незважаючи на гучні обшуки і заяви правоохоронних органів, Букмекерська контора "Фаворит" продовжує існувати і активно розвивається. Проти її власника Андрія Матюхи НЕ порушено ніяких кримінальних справ.

Все це велика кількість інформації необхідно для того, щоб зрозуміти масштаби і кількість зацікавлених в просуванні законопроекту осіб. Протягування проекту закону про легалізацію азартних ігор відбувається в прихованому режимі під впливом могутніх бізнес-угруповань.

Окреме і ключовий вплив надають букмекерські контори "Парі-Матч" і "Фаворит", які зацікавлені у виведенні своєї діяльності в незалежне легальне правове поле і збільшенні зон реалізації букмекерської діяльності. При тому, що навіть зараз ця зона реалізації поширюється на територію так званих "ЛНР" і "ДНР", Росію, і включає в себе схеми виведення туди великих грошових коштів. Мають до цього відношення і представників російських кримінальних структур, зацікавлені в легалізації грального бізнесу та підриві економічної складової національної безпеки України.

Швидше за все подальше просування даного законопроєкту (а Зеленський дав завдання прийняти закон про азартні ігри до 1 грудня роки) буде і далі проходити в закритому режимі за підтримки окремих представників влади. Питання національної безпеки, законності і публічності, очевидно, свідомо відсунуті на задній план. Навколо чергового "рогу достатку", яким обіцяє стати відкритий ринок азартних ігор, зібралася хоч і різношерста, але об'єднана однією метою компанія. Яка зробить все можливе, щоб закон був прийнятий якнайшвидше і саме в тому вигляді, який обіцяє їм величезні вигоди.

Нагадаємо, що законопроєкт про легалізацію азартних ігор встановлює монополію букмекерів.

Як повідомляв портал goalma.org, експерт пояснив, чому лотерею та азартні ігри треба винести в різні закони.

Також портал goalma.org писав, що у Зеленського зізналися, на скільки озолотиться країна після легалізації грального бізнесу.

Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!

«Ліга Парі-Матч» і «Суперліга Парі-Матч» — такі офіційні назви мають змагання команд елітного дивізіону в українському футболі та відповідно баскетболі. «Парі-Матч» — букмекерська контора російського походження, яка буквально окупувала український спорт. Достатньо сказати, що логотип цієї компанії розміщений у статусі титульного спонсора на футболках начебто найпатріотичнішого вітчизняного клубу — львівських «Карпат». Утім, річ не тільки в «Парі-Матчі», а в букмекерстві як тенденції, що поступово виштовхує на другорядні ролі власне спортивну складову. Не лише в Україні, а й у світі. Букмекери всюди: у назвах змагань, спонсорах команд і спортсменів, журналістських матеріалах і телетрансляціях подій. Ця експансія змінює свідомість простого вболівальника так, що він починає переглядати спортивні змагання не з погляду підтримки улюблених команд і хвилювань за перемоги й поразки, а крізь призму «тоталів», «фор», ранніх і пізніх м’ячів, «подвійних підсумків» і решти букмекерських заморок.

Загальна кількість букмекерських контор, які ведуть свою діяльність на українських теренах, невдовзі сягне півтори сотні. Великі й маленькі, надійні й не дуже — більшість із них приймає ставки через інтернет-ресурси. Понад половина цих контор пов’язана з російським бізнесом, однак ні учасників спортивного життя в Україні, ні самих українців це не надто бентежить. За інформацією компанії Kantar TNS, згадуваний уже «Парі-Матч» посідає ­ше місце в рейтингу найвідвідуваніших сайтів України за жовтень. Вище тільки поштові, торгові, погодні ресурси, соцмережі, а також два інформаційні сайти (ТСН та «Обозреватель»). Статистика «Парі-Матчу» постійно зростає та зараз охоплює 20,64% користувачів інтернету.

Законодавча база

Окрім сторінок в інтернеті лідери ринку (крім «Парі-Матчу» можна виділити «Фаворит» і Marathon) мають у кожному місті мережу обладнаних під комп’ютерні клуби залів. Річ у тім, що в Україні від 15 травня року діє пролобійований тодішнім прем’єр-міністром Юлією Тимошенко Закон «Про заборону грального бізнесу». Втім, він мав статус формального навіть за її прем’єрства. Букмекери на якийсь час сховалися виключно в інтернеті, тоді як зали гральних автоматів переобладналися в «комп’ютерні клуби». 

Правила гри для ділків від грального бізнесу змінилися з приходом до влади Віктора Януковича. Ні, закону від 15 травня го ніхто не скасовував, але віце-прем’єр Борис Колесников під благими намірами фінансувати спорт із державної скарбниці ініціював так звану державну лотерею. Мов гриби після дощу по всіх куточках України стали з’являтися кіоски, у яких окрім прийому квитанцій на популярні в совєцькі часи «6 із 36» і «Спортпрогнозу» почали вести класичну букмекерську діяльність. Борис Вікторович створив щось на кшталт монополії в публічній сфері букмекерського бізнесу, тоді як відомі компанії змушені були обмежуватися послугами виключно через всесвітню павутину.

Читайте також: Допінговий скандал. NYT опублікувала дані про підготовку маніпуляцій РФ на Олімпіаді в Сочі

Спроби виправити ситуацію в гральному бізнесі та спрямувати його в легальне русло були зроблені тільки в грудні року Кабінетом Міністрів Арсенія Яценюка, однак за запропонований урядом законопроект № проголосувало лише народних обранців. Спроба врегулювати діяльність казино й інших азартних ігор в Україні була успішно провалена.

А отже, контори й далі діють за старими правилами, прикриваючись ліцензією «Українська національна лотерея». У вересні торік СБУ навіть спробувала ліквідувати найбільшу в Україні букмекерську контору «Фаворит», яка діяла під маркою лотереї «Тото», однак у підсумку букмекерам вдалося вийти з води сухими. 

Зміна пріоритетів

Тоді в українському спорті творилася вже справжня букмекерська вакханалія. Водночас правила гри фактично диктували самі контори, котрі створили для своїх клієнтів такий широкий спектр варіантів ставок, що зацікавленим у забезпеченні потрібного результату сторонам уже не варто підставлятися так, як олександрійська «Поліграфтехніка» та маріупольський «Металург» у квітні го. Перед тим матчем один із гравців команди-господарки зателефонував знайомому журналістові з Тернополя: «Зіграємо внічию. Став скільки маєш». Трансляції поєдинку не було, і журналіст мало не посивів, коли дізнався, що на й хвилині «Поліграфтехніка» повела Утім, «виправилися» олександрійці майже миттєво: спершу подарували суперникам пенальті, а другий м’яч маріупольці забили в епізоді, у якому опоненти перед власними воротами майже розступилися. — журналіст був на сьомому небі від щастя.

Відтоді минуло 15 років, і нині для того, щоб непогано заробити на ставках, клубам чи окремим футболістам не варто вигравати, програвати чи грати внічию. Достатньо в потрібному відрізку пропустити, дістати вилучення чи пенальті. Коефіцієнти, приміром, на червону картку в грі ніколи не опускаються нижче за «трійку». А отже, за ставки в сотню виграш буде втричі більшим. Ще ліпший варіант зі ставками під час матчу. Припустимо, за рахунку у першому таймі коефіцієнт на загальну суму голів у матчі, скажімо, понад 4,5 становитиме щонайменше «п’ятірку». 

механізм організації дивних матчів простий: люди від букмекерів виходять на здебільшого молодих футболістів і пропонують їм за забезпечення потрібного результату солідну суму

Три тижні тому донецький «Олімпік» і «Маріуполь» у Києві видали феєрію саме такого ґатунку. Після «сухого» першого тайму, упродовж якого гостроти поруч із обома ворітьми майже не було, у другій половині представники Донеччини «видали на-гора» результат із двома вилученнями та двома пенальті в обидва боки. Можна лишень уявити, який куш зірвали головні драматурги цієї трагікомедії.

За «олімпійським» принципом

«Олімпік» для нашого футболу взагалі унікальний. Донеччани вважаються мало не єдиним вітчизняним спортивним клубом, котрий спромігся своєю діяльністю досягти рівня самоокупності. І то в умовах, коли змоги грати в рідному місті немає, а бізнес-партнер власника «Олімпіка» Владислава Гельзіна Борис Колесников після Революції гідності від своєї частки у ФК майже відмовився. Донеччанам треба віддати належне за грамотну селекційну діяльність і якісну роботу дитячо-юнацької академії. Дорогих гравців «Олімпік» не купує, натомість завдяки фаховому підготовчому процесу тренера Романа Санжара швидко доводить виконавців до гарного за українськими мірками рівня та продає їх у кілька разів дорожче. 

Проте основна частка прибутку донеччан все-таки припадає далеко не на торгівлю гравцями. «Олімпік» унікальний тим, що примудряється одночасно демонструвати високі турнірні результати й добре заробляти у сфері букмекерства. Своїми ж матчами. Починаючи із сезону /15, тобто в перших два сезони в елітному дивізіоні команда здобула прізвисько «тотал більше». То через те, що більшість матчів донеччан завершувалися з результатами, сума голів у яких на дві команди становила три м’ячі й більше.

Читайте також: Ультрас проти ФФУ: на стежині війни

Достатньо згадати, що в липні року УЄФА прямо вказав Федерації футболу України на 12 матчів за участю «Олімпіка», що були під підозрою як договірні. У будь-якій цивілізованій країні таке попередження стало б підставою для серйозного розслідування, а сам обвинувачений клуб бодай трохи втихомирив би апетити. Але не в нашому випадку. Трохи більше ніж через місяць після сигналу з УЄФА «Олімпік» зіграв черговий скандальний поєдинок проти земляків із «Шахтаря». У тій зустрічі «олімпійці» вели в рахунку, але в цей час на біржі сталося неймовірне пожвавлення: з’явилися великі ставки на перемогу «гірників». Зрештою сума поставленого на перемогу «Шахтаря» становила понад $2 млн. Підсумковий рахунок зустрічі — на користь команди, якою володіє Рінат Ахметов.

«Суворе» покарання

Водночас перша команда тільки вершина айсберга. Біда українського футболу та щастя таких клубів, як «Олімпік», у тому, що останніми роками букмекери стали приймати ставки на матчі дублюючих складів і навіть поєдинки юнацьких першостей. Ось де справжній простір для маневру! Власне, не лише в Україні, а й у деяких інших, трохи цивілізованіших із футбольного погляду країнах. Той самий «Олімпік» в окремих зустрічах програвав майже з двозначними рахунками. Однак договірною офіційно була визнана тільки зустріч зі львівськими «Карпатами» в березні го. 
Власне, – роки стали піком корупційної активності українських футбольних клубів усіх рівнів. У грі «на контору» підозрювалися учасники понад півсотні матчів. Утім, то у Франції після схожого скандалу в ­му відправили до нижчого дивізіону чинного переможця Ліги чемпіонів «Олімпік» із Марселя, а в Італії у році так само безжально вчинили з новоспеченим чемпіоном, найтитулованішою командою країни «Ювентусом». При цьому власники обох клубів — Бернар Тапі й Лучано Моджі — дістали тюремні строки.

В Україні правосуддя специфічне. Очікуваний букмекерґейт завершився одним показовим вироком. То був теж прорив, адже вперше в історії Генпрокуратура завершила досудове розслідування в кримінальному провадженні щодо договірних футбольних матчів і передала справу до суду. А останній — теж уперше — виніс вирок. Провадження стосувалося гравців Данила Соломахи та Руслана Ковтка, які, згідно з обвинувальним актом, будучи футболістами-професіоналами ПАТ «Футбольний клуб «Металіст», із метою власного збагачення умисними діями забезпечили програш своїй команді. Ідеться про поєдинок із луцькою «Волинню», який відбувся в серпні го в межах чемпіонату України серед гравців, не старших ніж 21 рік. Запропонував підзаробити молодим футболістам їхній одноклубник. За програш команди в цьому матчі Соломаха та Ковток отримали понад тис. грн на двох. 

Їхні дії було кваліфіковано за ст. ч. 4 Кримінального кодексу (підкуп працівника підприємства, установи чи організації). Під час досудового провадження між обвинуваченими та процесуальним прокурором було укладено угоду про визнання винуватості. Зрештою, з урахуванням наявності пом’якшувальних обставин (щирого каяття, активного сприяння в розкритті злочину, скоєння його вперше) кожному з гравців призначили штраф у розмірі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8,5 тис. грн. Сума сміхотворна, особливо на тлі тих «преміальних», які отримали гравці за співучасть.

Злочинна зваженість

Ще банальнішим покаранням обійшлися учасники іншого матчу «на контору», у якому в межах Першої ліги чемпіонату України зустрічалися восени го київський «Арсенал» і рівненський «Верес». Тодішній глава комітету етики та чесної гри ФФУ Ігор Кочетов запевняє, що «договорняку» запобіг, проінформувавши обидва клуби до початку матчу, він особисто. Якщо справді так, то зацікавлені особи втратили поставлених на перемогу «Вереса» $ тис. Результат мали забезпечити кілька футболістів «Арсеналу». Одного з них, оборонця Олега Котелюха, котрий припустився кількох дитячих помилок поблизу своїх воріт, зробили крайнім. Клуб показово розірвав з Олегом контракт. Найкомічніше, що футболістові на той момент було 37 і його кар’єра добігала кінця у зв’язку з віком. Заради справедливості варто зазначити, що матеріали справи передали на розслідування в Національну поліцію, однак правоохоронці справи до суду досі не передавали. 

Читайте також: Хаос із культом особи

Куди дієвішим на цьому тлі видається рішення мера Тернополя Сергія Надала. Він після серії букмекерських скандалів за участю фінансованого з міської скарбниці ФК «Тернопіль» ухвалив рішення коштів йому не виділяти. Як наслідок — команда, заявившись улітку для участі в другій лізі, зійшла з дистанції на самому старті. 

Взагалі спеціалісти вважають, що після серії гучних викриттів українські клуби чи причетні до забезпечення потрібного результату особи почали підходити до організації матчів «на контору» трохи поміркованіше й намагаються свої діяння вуалювати. Щоправда, не завжди виходить. Приміром, рік тому під час поєдинку команд Першої ліги між іще недекомунізованим маріупольським «Іллічівцем» і «Гірник-Спортом» із Горішніх Плавнів господарі, поступаючись після першого тайму , виграли Усе б нічого, якби під час зустрічі в різних конторах на перемогу азовців не зробили ставок на суму £ тис. У процесі внутрішнього розслідування тінь упала на двох футболістів «Гірника» — оборонців Сергія Геращенкова й Олександра Грабара. Обох перевірили на детекторі брехні. Геращенков вину заперечував, але поліграф виявив, що він казав неправду. Натомість Грабар у скоєному зізнався, але видавати замовників не став. Наразі матеріали цієї справи теж передані в Нацполіцію.

Механізми організації

Відтоді та впродовж усього року Комітет з етики та чесної гри, котрий у грудні го очолив італієць Франческо Баранка, офіційно в грі «на контору» не звинуватив жоден із клубів. Проте дивних матчів водночас не поменшало. Свіжий приклад — зустріч команд Другої ліги «Перлина» (Одеса) та «Волинь» (Луцьк), яка завершилася з рахунком  

Недавно під підозрою опинився вже й матч української баскетбольної суперліги між чинним чемпіоном країни, київським «Будівельником», і «Миколаєвом», у якому господарі здобули несподівано важку перемогу Міжнародна неприбуткова організація Federbet, яка захищає права операторів і споживачів на ринку грального бізнесу, а також веде боротьбу з корупцією в спорті в Європі, сповістила про аномально велику кількість ставок і їхній розмір, що були зроблені за годину до початку згаданого поєдинку.

Знаючі люди твердять, що механізм організації дивних матчів простий: люди від букмекерів виходять на здебільшого молодих футболістів і пропонують їм за забезпечення потрібного результату солідну суму. Ті, хто погоджується, потрапляє в замкнене коло, вибратися з якого майже неможливо. Точніше, можливо, але ціною неодмінної дискваліфікації та судової справи. Особи, які, як правило, є підставними й виступають посередниками між замовником і виконавцем, шантажують заплямованих футболістів і примушують їх брати участь у брудних іграх надалі.
«Наскільки мені відомо, досвідчених гравців до цих ігрищ не залучають, — казав нещодавно колишній гравець збірної України Сергій Кравченко, котрий нині виступає за друголіговий СК «Дніпро-1». — Телефонують молодим. Такі речі не закінчаться доти, доки учасників не почнуть садити. Балачок у пресі про те, що когось піймали, а когось підозрюють, недостатньо. Зміниться щось, коли реальні тюремні терміни отримають як ті, хто грав, так і ті, хто «замовляє музику».

Міжнародний рівень

Зрештою, усі перераховані вище факти траплялися в поєдинках клубного рівня та в змаганнях внутрішнього календаря. Натомість хокеїсти Едуард Захарченко й Володимир Варивода вляпалися в міжнародний скандал. Обох Міжнародна федерація хокею дискваліфікувала за здачу матчу чемпіонату світу в групі С, у якому українці в Києві поступилися корейцям. Підставою для дискваліфікації стали розписки, у яких спортсмени зобов’я­зувалися повернути по $30 тис., якщо їхня команда не програє з різницею у дві шайби чи й більше, як це було обумовлено раніше. Зустріч закінчилася перемогою корейців лише в серії буллітів, тому сказати, чи заробили хокеїсти на матчі, що перекреслив їхню кар’єру, неможливо. І Захарченко, і Варивода своєї вини не визнають, звинувачуючи в наклепі Українську федерацію хокею. А втім, ІІХФ (Міжнародна федерація) навіть назвала ім’я одного з організаторів злочинної схеми. Це колишній тренер харківського «Вітязя» Олексій Лазаренко.

Читайте також: Фанатська істина. Хто підставляє український футбол?

Ще одним фігурантом букмекерського скандалу цьогоріч влітку став український тенісист Олександр Долгополов, якого звинуватили у свідомій поразці бразильцеві Тьяґо Монтейро під час турніру у Вінстон-Сейлемі. Щоправда, тенісистові обстояти себе вдалося. 
«Виявилося, що хтось поставив проти мене великі гроші, — казав Олександр. — Уже дав покази антикорупційній організації Tennis Integrity Unit. Вона займається розслідуванням, надалі все залежить від них. Звичайно, прикро, що люди поширюють ці здогадки. Показово те, що всі ці речі подаються саме як припущення. Бо за прямі звинувачення можна подати позов до суду. Один такий приклад вже є. На нього, вочевидь, зреагую. Неприємно, що страждає моя репутація».

Прибутковий бізнес

Так чи інакше, ситуація нині така, що букмекерські контори стали мало не основними спонсорами й рекламодавцями українського спорту та вітчизняних спортивних ЗМІ. Доходить до абсурду. Для того щоб уникнути проблем із законом, спортивні інтернет-ресурси нашої держави у вихідних даних роблять приписку: «Мате­ріали сайта призначені для осіб віком 18+». 

инізмові букмекерів немає меж. Узяти той самий «Парі-Матч». На офіційному сайті цього товариства з обмеженою відповідальністю вказано, що воно займається меценатськими та соціальними спортивними проектами, формуванням культури спортивного вболівання, а також веде активну законодавчу роботу з легалізації букмекерської діяльності в країні. Водночас сервіс із аналогічною символікою та назвою позиціонується як найкраща букмекерська контора. Зареєстрований він на острові Кюрасао.

Букмекери окупували спорт. Користі від їхньої діяльності, попри величезний грошовий обіг, не видно ні для спортсменів, ні для простого споживача спортивного продукту. То лише в казочках із декларації Олега Ляшка завдяки ставкам на «Шахтар» можна збагатитися на тис. грн. Насправді ж кожен, хто грав у конторах більш-менш регулярно, може підтвердити, що, навіть маючи спортивні знання, важко вийти бодай у нуль. Про стабільний прибуток годі й казати. Однак у країнах із високим рівнем безробіття жадоби легкого заробітку уникнути важко. А отже, і букмекери почуваються в Україні мов вареники в маслі. Бо ж шалені рейтинги їхнім сайтам роблять далеко не люди, які знімають на певних матчах сотні, а то й мільйони, а звичайні українці, із допомогою яких завдані важливими гравцями збитки вдається компенсувати сторицею. 

Ексклюзивне інтерв’юміністра фінансів України Олександра Данилюка агентству "Інтерфакс-Україна" (друга частина).

– Як ви оцінюєте хід переговорів з Міжнародним валютним фондом щодо чергового траншу? Коли Україна може його отримати?

– Позитивно. Думаю, в першому півріччі отримаємо.

– Яка подальша стратегія щодо виконання плану зовнішніх запозичень? Ситуація на ринку виглядає сприятливою і гроші можна запозичити вже зараз, а влітку вона може змінитися на гірше. Особливо якщо стане зрозуміло, що траншу не буде. Маєте намір чекати траншу, щоб вийти на ринки?

– Оптимальний варіант – отримання траншу або staff level agreement (домовленість на робочому рівні щодо чергового перегляду програми та отримання наступного траншу), і потім вихід на ринки. Але ми також слідкуємо за умовами на ринку і будемо приймати рішення в залежності від ринкових умов.

– На ринку ставки вже починають зростати. Дональд Трамп запустив нову серію протекціоністських заходів. На це реагують валюти. Тобто, скоріш за все, кон‘юнктура буде погіршуватися…

– Як я сказав, є оптимальний варіант. Але ми слідкуємо за ринком та будемо приймати рішення виходячи саме з умов, які складуться на ринку. Ми вважаємо, що потенціал звуження спреду (показник вартості запозичень) внаслідок позитивних подій в Україні набагато більший за потенційне погіршення ринкової кон’юктури. Тому продовження співпраці з МВФ в цьому аспекті відіграє важливу роль.

– Стосовно внутрішнього ринку запозичень: Національний банк і ви говорили про наміри обмежувати обсяги розміщень короткострокових ОВДП для нерезидентів. Ви можете назвати, на яку граничну суму ви готові брати короткострокові запозичення, щоб не створювати великі ризики?

– Ми щороку плануємо обсяги запозичень короткострокових, середньострокових та довгострокових інструментів. Відповідно можемо зменшувати обсяги розміщень, коли ці обсяги перевиконуються. Це не стосується виключно нерезидентів. Обмеження вводяться на обсяг інструменту, а не на інвесторів.

– Кабмін нещодавно оновив рамкові умови випуску єврооблігацій (постанова № від 14 березня року - ІФ). Підкажіть, чи пов’язано це з намірами вийти в цьому році на зовнішній борговий ринок, і якщо так, то в якій перспективі?

– Наприкінці минулого року були внесені зміни до Бюджетного кодексу, що передали право приймати оперативні рішення стосовно зовнішніх розміщень з рівня Кабінету міністрів на Мінфін, як це відбувається по внутрішніх запозиченнях. Це нормальна світова практика, і зазначена постанова була потрібна, щоб один раз врегулювати можливість здійснення всіх видів зовнішніх запозичень. І вона не прив’язана до будь-яких конкрентих планів.

– Рік тому ви говорили, що вірите, що за рік вдасться реформувати Державну фіскальну службу. Час минув, але де ж та реформа ДФС?

– Неправильно говорити, що за цей період нічого не було зроблено. Одне впровадження механізму автоматичного відшкодування податку на додану вартість чого варте! Про це мріяли багато років. Це один із найбільших антикорупційних кроків у країні.

Крім того, запровадили "єдине вікно" на митниці: торік у пілотному режимі, а з 1 лютого – в обов'язковому режимі. Вже близько 80% документів бізнес оформлює через це "єдине вікно". Це також важливий антикорупційний захід. По-перше, це зручно для бізнесу. По-друге, дозволяє нам моніторити, які органи долучені до проведення контролю товарів, що потрапили на митну територію України. Розуміти, де виникають проблеми, хто гальмує процес. Прозорість змушує контролюючі органи працювати швидше, мінімізує можливості для зловживань.

Нещодавно уряд підтримав постанову, яка забороняє правоохоронним органам робити огляд чи переогляд товарів і транспортних засобів поза межами кримінального провадження, чим часто зловживали. Роками діяла схема, коли митники зупиняли вантажі за дорученням, скажімо, Служби безпеки України. А сам переогляд нерідко затримувався. Це було масовим явищем, і зрозуміло, що за цим стояло. Крім того, згідно із запровадженими нами змінами. якщо огляд здійснюється в рамках існуючих кримінальних проваджень, то ДФС має повідомити підприємця, який орган планує зробити такий огляд і на яких підставах. Тобто ми знову ж таки виключаємо можливості для корупції та тиску на бізнес через непрозорі процедури.

– Ця постанова вже працює?

– Так, і я вже чую незадоволені голоси "в полях". Упевнений, що будуть спроби цю постанову скасувати і повернути все як було раніше. Хтось же на цьому заробляв… Неправильно стверджувати, що всі митники не хочуть працювати за правилами. Необхідно створити умови, щоб вони могли нормально, чесно працювати. Це стане можливим, зокрема, і в результаті створення Служби фінансових розслідувань і ліквідації економічних підрозділів правоохоронних органів.

– Це – так, але структурна реформа ДФС…

– Зі структурною реформою ситуація інша. З інституційними змінами сталася затримка – визнаю, попри нашу активну позицію. Близько року ДФС не мала постійного керівника. Голова відомства (Роман Насіров – ІФ) де-юре перебував на своїй посаді, що не сприяло змінам. Процес його звільнення з посади очільника відомства зайняв досить тривалий час, декілька разів я вносив подання щодо його звільнення, переконував прийняти відповідне рішення та виконати вимоги закону, проте питання було занадто політизоване. Саме такі війни і відбирають час та сили. І вони виникають на кожному кроці. Величезна кількість людей мають інтереси в ДФС на кожному рівні! Виходить не реформа, а суцільна війна по всіх напрямках.

– Якщо зараз чиниться такий спротив, можливо варто зачекати виборів – і вже після них з новою силою, з новою політичною силою, зайти в уряд, парламент, щоб реалізувати свої ідеї?

–  Нинішній рік дуже складний. Не хочеться втратити те, що було завойовано такими зусиллями. Передвиборчий рік несе багато ризиків, що можуть дестабілізувати фінансову ситуацію в країні. Я, в першу чергу, міністр фінансів. Попри все ставлю мету – не допустити такої дестабілізації протягом передвиборчого року. Боротьбу проти супротиву системи сприймаю як частину роботи. Якщо нічого не робиш, навколо самі друзі. Якщо намагаєшся змінювати систему, рухатися вперед – то зацікавленні у збереженні статус-кво перетворюються на ворогів. Тому я не будую політичних планів, а роблю свою роботу. Нам треба не тільки зберегти втілені реформи, а й реалізувати в році нові. Чому у Мінфіна така принципова позиція по створенню СФР? Бо я знаю, що це ключовий крок для поліпшення бізнес-клімату і відповідно для розвитку економіки. І ми будемо докладати всіх зусиль, щоб цей орган був створений. Те ж саме – по реформі ДФС. Також будемо допомагати колегам в інших міністерствах та відомствах, які хочуть впроваджувати реформи та потребують підтримки в цьому.

Зараз триває робота над Бюджетною резолюцією – документом, що закладає план розвитку країни на наступні роки. Саме під час цієї роботи визначаються пріоритети в фінансуванні реформ. На цьому етапі ми разом з колегами з інших міністерств визначаємо об’єми фінансування їхніх ініціатив, відкидаємо ті з них, що не є пріоритетними тощо. Володіємо обмеженим ресурсом, тож слід його використовувати максимально ефективно. Попереду багато роботи – і в соціальній сфері, і в охороні здоров'я, інфраструктурі… Все це має бути відображено в Бюджетній резолюції та підкріплено фінансово бюджетом на наступний рік.

– Ваша оцінка результатів роботи "чорної сотні". Експеримент виправдав себе?

– Коли ми її впроваджували, не було впевненості на сто відсотків у правильності такого кроку. Лунала і критика. Я одразу поставив умову: це тимчасовий захід, щойно "чорна сотні" перестане бути ефективною, ми її розформуємо. Де-факто після того, як її керівник Олександр Власов залишив свою посаду, підрозділ не працює. Де-юре зараз у складі ДФС формується окремий структурний підрозділ, що буде працювати з митними ризиками і по своїх функціях має замінити Міжвідомчий цільовий центр ("чорні сотні"). Врешті решт, нічого не замінить структурної реформи ДФС. Інші кроки можуть мати тільки початковий, тимчасовий ефект – потім система адптується.

– Міністерство фінансів вирішить проблему з лотерейним ринком в році? Кажуть, що все залежить від Мінфіну і Кабміну.

– Не зовсім так. Ситуація з лотерейним ринком схожа на те, що відбувається з СФР – чиниться активна протидія. Наша принципова позиція – прийняти комплексний закон. Відповідний урядовий законопроект лежить у парламенті вже два роки – і ніхто навіть не збирається його розглядати. Лобістські групи не дають. Бо вигідно заробляти мільярди і майже нічого з цього не платити в бюджет. Гральні контори на кожному кроці – їх більше, ніж аптек. Ми принципово вимагаємо регулювання цієї діяльності, адже азартні ігри мають негативний соціальний ефект. Тому так важливо цей ринок упорядкувати і зробити цивілізованим. Крім того, це мільярди податкових надходжень, які держава втрачає щороку.

За експертними оцінками, від легалізації всього грального бізнесу на соціальне забезпечення громадян, підтримку охорони здоров'я, спорту та культури держава може додатково отримувати близько 5 млрд грн. щороку. А через те, що законопроект заблокований в Верховній Раді, у нас залишається тільки одна можливість врегулювати проблему в рамках чинного законодавства. Рішення теж не є ідеальним, але гроші від легалізації вже закладено в бюджет на цей рік, і ми маємо легалізувати цю сферу. Подобається це комусь, чи ні, а сплачувати податки з зароблених коштів потрібно. Вже з'являються замовні статті і сюжети, що пропагують збереження чинної ситуації. Це зрозуміло – люди борються за свої гроші. А ми боремося за повноцінний, наповнений бюджет і елементарний законний порядок.

– Іноді Кабмін приймає політичні рішення з голосу та закриває очі на якісь юридичні нюанси, як от нещодавно щодо міндобрив, хоч були обмеження міжнародних угод та СОТ… Чому у випадку з лотерейним бізнесом не можна так зробити, адже є вже розроблені ліцензійні угоди, ці гроші вже закладені в бюджет та й соціальний аспект зрозумілий?

– Не всіх в уряді і за його межами влаштовує це рішення. Ми не можемо процедурно навіть це внести. Це питання постійно блокується. Антимонопольний комітет не влаштовує одне, інших інше і т.д. Деякі органи під благими намірами шукають можливості заблокувати рішення. Хтось пропонує безкоштовно видавати ліцензії – така собі "азартна благодійність" з боку уряду для найдохіднішого бізнесу. Хтось наполягає на врегулюванні проблеми внесенням нового законопроекту. Але реєстрація нового законопроекту проблему не вирішить – як я вже казав в Раді вже є урядовий законопроект – але ті, хто заробляють мільярди на цьому ринку, будуть використовувати ці потоки, щоб не допустити прийняття закону.

– В АМКУ кажуть, що негативна оцінка ліцензійний умов – це позиція одного уповноваженого, а не всього комітету.

– Терентьєв (голова АМКУ Юрій Терентьєв – ІФ) також підтверджує, що це маніпулювання одного уповноваженого. Але, врешті решт, ми не можемо протистояти всім. Це має бути державницьким рішенням. Інакше ми недобираємо кошти в державний і місцеві бюджети, дозволяємо існувати чорному ринку та закриваємо очі на те, що хтось заробляє мільярди без сплати податків.

– Яка ситуація з фінансуванням реформи державного управління? Коли її планують перевести з донорської допомоги на "бюджетні" рейки?

– Я підтримую цю реформу. Загалом на неї передбачено EUR90 млн. Перший транш ми вже отримали – EUR8,5 млн. Другий запланований на перший квартал року, фіксований обсяг – EUR5 млн, і ще EUR15 млн – за певних умов. Уряд схвалив розроблений нами порядок використання коштів на підтримку реформи державного управління. Найближчим часом порядок має бути опублікований. Таким чином буде впорядкована структура директоратів, а також ми зможемо забезпечити належне фінансування нових кадрів.

– Тобто реформа держуправління не згортається, а просто рухається так само повільно, як і більшість українських реформ?

– Можна і так сказати. Коли справа стосується людей, це непросто. Реформа держслужби – одна з ключових. Вона має оздоровити держапарат. Мають прийти люди, які би не боялися змін, не боялись би брати на себе відповідальність та протистояти труднощам. А відбувається зовсім не так, на жаль. Але зменшувати оберти не можна. Вдруге запустити цю реформу вже не вийде.

– Мінфіну вдалося таких людей залучити?

– Мінфін входить у число десяти пілотних міністерств, але ми не так активно рухаємося як хотілося б. Дуже не хотів би запустити цей процес суто формально, аби тільки запустити. Мінфін – системоутворююче міністерство, яке постійно включене у всі критично важливі процеси в державі: бюджетний процес – все міністерство цим займається, зараз Бюджетна резолюція – знову ж усі зайняті. Плануємо провести цю реформу в році.

– Нещодавно по-новому зазвучала тема монетизації, на цей раз – пільг на транспорт. Але ніхто не озвучив, який буде економічний ефект.

– Так, Міністерство соціальної політики дійсно запустило цей проект. Це правильний крок. Для підвищення ефективності фінансування пільг потрібна монетизація. Таким чином виключаються штучні прив’язки до надавачів послуг. Люди самі вирішують чиїми послугами користуватися і самі за це платять, а ми надаємо їм для цього ресурс. Для того, щоб цей проект запрацював Мінсоцполітики також проводить верификацію отримувачів цих пільг і співпрацює з місцевими органами влади, адже фінансуватися пільги будуть з місцевих бюджетів.

Мінфін в свою чергу працює над монетизацією субсидій на житлово-комунальні послуги. Це важливий крок для викорінення корупції в цій сфері та переходу на прозору систему. Зараз монетизація запрацювала поки що на рівні надавачів послуг, і там також йде верифікація. Надавачі послуг мають заповнити реєстри споживачів. Наступний крок – монетизація на рівні домогосподарств. Живі гроші людям в руки, щоб вони могли оплачувати свої рахунки за фактично спожиті послуги, що дозволить також залишити собі частину грошей за рахунок заощадження енергоспоживання.

– Тобто вважаєте перебільшеними звинувачення "Нафтогазу" в тому, що монетизація на рівні надавачів послуг – це схема для олігархів, зокрема, для Фірташа?

– Не бачу взаємозв’язку. Дивна позиція. Навпаки, ми зараз бачимо, куди йде кожна гривня. А до цього у нас не було такої інформації. І багато хто втрачає через це, бо зараз – це реальні гроші, які можна відслідкувати, а до того це були якісь незрозумілі протоколи, кліринг…  У протоколах об’єми виглядали набагато більшими за фактичне споживання. Минає час, і ми бачимо: дійсно, фактичні показники менші. Тобто бюджетні кошти йшли комусь прямо в кишеню через непрозорі процедури. Знову ж таки, коли цю схему прикрили, комусь це стало невигідно, тому вкидається різного роду інформація. Але це не зупиняє нас і далі ми плануємо монетизувати субсидії на рівні домогосподарств, що остаточно унеможливить маніпуляції та завищення показників.

Теги: #данилюк

Попри скорочення доходів, проєктів, а інколи й фізичне знищення активів бізнес, як стійкий солдат, і далі сумлінно й методично наповнює державний бюджет України.

Одним зі складників надійного економічного тилу є легальний гральний бізнес України. розбиралося, наскільки сильно вплинула на ринок війна та чому ніяка росія не зіб’є український гемблінг із курсу на вільну квітучу Україну.

Війна війною, а сплата податків за розкладом

За весь період запуску легального ринку азартних ігор в Україні (березень року — ) було видано 4 ліцензію та сплачено понад 2,3 млрд грн ліцензійних платежів до держбюджету. Зокрема, цьогоріч за перші пів року від сплати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і випуск та проведення лотерей до бюджету вже надійшло ,94 млн грн.

За даними Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), це 63% запланованої річної суми, передбаченої Законом «Про Державний бюджет України на рік». Приблизно третина коштів надійшла за нові ліцензії, решту сплатили компанії, які продовжили чинні ліцензії.

Зокрема:

• Parimatch Ukraine за два роки діяльності сплатила за ліцензії ,8 млн грн.

З них млн грн – за ліцензію на організацію та проведення букмекерської діяльності та 46,8 млн грн – за ліцензію на казино в мережі інтернет.

За шість місяців року компанія сплатила до держбюджету млн грн за ліцензії, а також податків і зборів.

• За два роки Cosmolot перерахувала до бюджету 46,8 млн грн плати за ліцензію.
• Торік компанія PIN-UP Ukraine сплатила за ліцензію 23,4 млн грн. Цьогоріч, в умовах воєнного стану, PIN-UP Ukraine вже встигла внести платіж на таку саму суму.
• Група компаній Favbet сплатила до державного бюджету за ліцензії млн і млн грн та створила приблизно робочих місць.

«Коли компанії сплачують за ліцензії – це реальна підтримка держави. Під час війни працювати дуже складно, тому сьогодні виконувати зобов'язання перед державою – особлива цінність».

Антон Кучухідзе

голова Ukrainian Gambling Council

Антон Кучухідзе

голова Ukrainian Gambling Council

Падіння доходів: як війна змінила фінансові показники гемблінгових компаній

Війна тягне за собою зниження споживчих витрат: МВФ спрогнозував падіння ВВП України на 35%, а Світовий банк говорить про 45%. Нині вже очевидно, що багато українців залишилися без роботи після початку повномасштабної війни.

«Щодо ситуації з клієнтами Parimatch Ukraine: ми завжди наголошували, що важливо виділяти певну суму для гри та не грати на гроші, які істотно впливають на фінансовий стан. Тож можемо сказати, що після того, як було розв'язано першочергові питання з безпекою, облаштуванням побуту в нових умовах, коли побачили позитивні зміни на фронті, наші клієнти почали відновлювати активність і з обережністю повертатися до попередніх уподобань».

Parimatch Ukraine

Пресслужба

Parimatch Ukraine

Пресслужба

Як повідомив СEO Cosmolot Сергій Потапов, у перші тижні повномасштабної війни росії проти України фінансові показники компанії зменшилися вп’ятеро. Компанія надає розважальні послуги, тож не дивно, що під час війни люди не мають на це ані ресурсів, ані часу. Тим паче Cosmolot не мав проєктів, а отже й користувачів за межами України.

«У той час активність сайту не була для нас першим пріоритетом. Ми концентрувалися на питаннях безпеки нашої команди. Працівники виїхали в безпечні місця, захистили свої родини й лише тоді повернулися до роботи. Завдяки своєчасній роботі з командою ми змогли швидко адаптуватися та першими повернулися до стабільної роботи».

Сергій Потапов

СЕО Cosmolot

Сергій Потапов

СЕО Cosmolot

За словами Потапова, у перші тижні головним фокусом Cosmolot була підтримка користувачів і швидке виведення коштів – тоді потужніше працювали відділи Payment та Support. Попри банківські обмеження гравці Cosmolot мали швидкий доступ до ігрових рахунків. Компанія оптимізувала бюджети, переглянула контракти з постачальниками й лишила лише необхідні платежі. Натомість Cosmolot зберегла повні зарплати для всієї команди.

У Favbet повідомили, що в перші місяці війни в компанії дивилися та аналізували, що робити далі.

«Наші рішення залежали від безлічі чинників: доходів компанії, можливості співробітників перебувати в безпечному місці та працювати віддалено, оптимізації витрат і призупинення неактуальних у воєнний час проєктів тощо. Озираючись назад, можна сказати, що буквально щодня департаментам доводилося перебудовувати свою роботу під навколишні зміни».

На щастя, у червні року ситуація в бізнесі стала більш прогнозованою: з’явилося розуміння, як і куди рухатися.

Не можна зупинятися: навіщо країні функціонування грального ринку

За словами голови UGC Антона Кучухідзе, перший кейс — коли український легальний гральний бізнес показав свій патріотизм, коли майбутні легальні компанії підтримали реформу з легалізації, створили юридичні особи та отримали ліцензії. Під час війни гральний ринок довів свій патріотизм ще раз. Тобто легальні організатори азартних ігор, які залишаються в Україні, які інвестували в Україну, які сьогодні допомагають усім чим можуть нашій державі, армії, населенню, є справжніми патріотами.

«Звісно, були й сумні настрої, адже багато компаній зіштовхнулися з тим, що їхні зали, власність і насамперед працівники опинилися в гарячих точках, тому гарантування безпеки персоналу стало неможливим. На жаль, є трагічні випадки, деяких співробітників не вдалося вчасно вивезти з місць, де велися активні бойові дії».

Антон Кучухідзе

голова Ukrainian Gambling Council

Антон Кучухідзе

голова Ukrainian Gambling Council

Були й бентежні настрої, адже потребувалося реорганізувати та переорієнтувати діяльність за умов воєнного стану. Це об'єктивні реалії війни.

Дійсно, компанії Parimatch Ukraine, Cosmolot, PIN-UP Ukraine та Favbet одностайно заявили, що не планують припиняти роботу в Україні.

«Parimatch Ukraine – це український бізнес. Компанія пишається українським корінням і непохитною проукраїнською позицією, ми плануємо працювати в Україні й відбудовувати її разом».

Parimatch Ukraine

Пресслужба

Parimatch Ukraine

Пресслужба

Там розповіли, що переглянули стратегію, яка віднині буде пов’язана з:

• удосконаленням продукту, зокрема з використанням machine learning для персоналізації контенту та кращої взаємодії зі споживачем на різних майданчиках;
• інвестиціями в розвиток спорту та інфраструктури.

Компанія й далі розвиватиме культуру дозвілля та відповідальності в азартних іграх.

CEO Cosmolot упевнений, що гемблінг, як і інші розваги, розвиватиметься після перемоги.

«Cosmolot – це вітчизняний бізнес. Ми створюємо сучасні продукти, розвиваємо команду та київський офіс, сплачуємо податки та беремо активну участь у формуванні грального ринку. З легалізацією ринку ми бачимо великий потенціал у ньому. Тому для нас не стоїть питання, чи продовжувати діяльність тут».

Сергій Потапов

СЕО Cosmolot

Сергій Потапов

СЕО Cosmolot

COO PIN-UP Ukraine Ігор Зотько запевнив, що компанія не розглядає інші варіанти, крім як розвивати легальний гемблінг в Україні й надалі.

«Ринок азартних ігор працює, забезпечує робочі місця, надходження до бюджету у вигляді сплати податків, зборів і ліцензійних платежів. З першого дня війни PIN-UP Ukraine справляється з усіма викликами й розвивається далі».

Ігор Зотько

СОО PIN-UP Ukraine

Ігор Зотько

СОО PIN-UP Ukraine

У FAVBET зауважили, що від першого дня це компанія з українською ДНК. Вона й далі працює, аби допомогти українській економіці втриматися та відновитися.

«Бізнес має неабиякий ресурс і знання, які можна й потрібно використовувати. Наприклад, наша компанія має суттєвий ІT-потенціал, тому крім традиційної допомоги військовим грошима, амуніцією, навіть зброєю наші співробітники працюють у кібервійськах, розробляють інформаційні майданчики для пошуку зниклих безвісти».

Наразі жоден з опитаних організаторів легального гемблінгу не планує зупиняти роботу, і всі вони одностайні в прагненні розвитку ринку та підтримці України.

Так, у Parimatch Ukraine наголосили, що робота легальних організаторів азартних ігор – це можливість наповнити держбюджет під час війни.

СEO Cosmolot Сергій Потапов виділив два суттєві пункти, чому для компаній важливо сплачувати за ліцензії навіть під час війни.

• По-перше, це підтримка економіки держави. Найкраща допомога від бізнесу – це працювати й далі навіть у таких складних умовах. Річна ліцензія коштує 23,4 млн грн. Помножте суму на кількість офіційних операторів, їхні податки й отримаєте суттєві кошти, що надійдуть до бюджету.
• По-друге, це відповідальність бізнесу. Залишити ринок – найлегший шлях, але ми ухвалили рішення працювати поки це є можливим. Ми віримо в Україну та перемогу, тож будемо розвивати економіку та наближати її відновлення.

COO PIN-UP Ukraine Ігор Зотько сказав, що, наповнюючи бюджет, компанія, як і інші представники легального грального бізнесу, підтримує державу та запобігає згортанню реформи з легалізації азартних ігор. В умовах війни кожна гривня, що перерахована на користь держави, є суттєвим внеском у стійкість української економіки та спільну боротьбу з військовою агресією росії.

«Наша позиція щодо сплати ліцензії є абсолютно чіткою: в Україні має бути тільки легальний гемблінг, який мусить чітко дотримуватися відповідного законодавства у сфері регулювання азартних ігор, що, зокрема, передбачає своєчасну сплату ліцензійних платежів до державного бюджету».

Ігор Зотько

СОО PIN-UP Ukraine

Ігор Зотько

СОО PIN-UP Ukraine

Щодо роботи профільної Асоціації під час війни, Антон Кучухідзе ділить це питання на три рівні:

«Він полягає в тому, що колись представники бізнесу довірили мені керувати профільною асоціацією — фактично це 80% легального грального бізнесу. Зроблено це було для того, щоб реформа розвивалася цивілізовано, а гральні компанії мали комунікацію через суспільні механізми з державою. І я просто не міг відмовитися від узятих на себе зобов'язань».

Антон Кучухідзе

голова Ukrainian Gambling Council

Антон Кучухідзе

голова Ukrainian Gambling Council

Якби Асоціація припинила роботу, треба було щонайменше пів року — рік на створення нової. За нинішніх умов пів року в держави та бізнесу немає, щоб з нуля будувати структуру, яка забезпечить їм комунікацію один з одним.

Зважаючи на те, що UGC є стрижневою асоціацією в індустрії, припинення її діяльності могло б зупинити багато комунікацій, і це мало б негативний вплив на індустрію.

«З перших днів, коли президент заявив, що Україна має намір легалізувати гральний бізнес, я почав публічно підтримувати цю ідею. З року я фахово працюю над питанням розвитку та покращення загального рівня ринку азартних ігор. До цього, починаючи з го, на різних робочих рівнях брав участь у дискусії щодо потреби легалізації гемблінгу. Зрозуміло, те, над чим працюєш понад вісім років, не можна просто взяти й викинути. Тому для мене особисто було дуже принципово не зупиняти роботу Асоціації».

Антон Кучухідзе

голова Ukrainian Gambling Council

Антон Кучухідзе

голова Ukrainian Gambling Council

Заради чого всі зусилля, або що буде, коли ми переможемо

За словами Антона Кучухідзе, після перемоги, якщо говорити за наземний сегмент, ключовим буде питання відновлення інфраструктури міст, постраждалих під час бойових дій, і відновлення туристичного потоку. Україна сьогодні трендова держава, її популярність є неймовірно високою.

«Я переконаний, що після закінчення війни туристичний потік до нашої держави відновиться і туристів буде набагато більше. А в наземних залах, які є при готелях, туристи становлять 60% їхніх користувачів, і це чудово».

Антон Кучухідзе

голова Ukrainian Gambling Council

Антон Кучухідзе

голова Ukrainian Gambling Council

Щодо онлайн-сегменту, за словами Кучухідзе, ймовірно, багато компаній розширять після війни свою сферу діяльності й почнуть приділяти більше уваги створенню В2В-бізнесів з огляду на те, наскільки онлайн показав свою «живучість» і під час ковіду, і під час російського вторгнення.

А щоб не залежати від одного продукту, робитимуть багато різних, починаючи від іграшок і продовжуючи консалтингом із розвитку, щоб виходити на вищий глобальний рівень.

Щодо розвитку всієї індустрії, то дуже важливо, щоб податковий комітет Верховної Ради України, не чекаючи закінчення війни, нарешті зіграв свою роль і переконав народних депутатів зробити другий крок у реформі з легалізації грального бізнесу, а саме – ухвалити податковий законопроєкт д, а з рештою бізнес сам знає, що робити.

«Національний регулятор у нас ефективний, він знається на своїй справі, тому всі інші питання розв'язуватимуться в робочому порядку. Треба лише ухвалити податкове законодавство».

Антон Кучухідзе

голова Ukrainian Gambling Council

Антон Кучухідзе

голова Ukrainian Gambling Council

Резюмуємо

Легальні організатори гемблінгу в Україні одностайні у своєму намірі й далі працювати на благо України. Вони наголошують на важливості об’єднання країни та легального українського бізнесу заради спільного майбутнього.

Зокрема, у Parimatch Ukraine говорять, що на перший план виходить чітка позиція компанії та офіційне засудження військової агресії щодо України, готовність докладати зусилля для допомоги країні, ведення законної та прозорої діяльності, відповідальність перед гравцями та співробітниками.

«Сподіваємося, що все це змінить сприйняття азартних ігор та імідж букмекерських компаній. За півтора року з моменту легалізації гральної індустрії в Україні з’явилися відчутні підстави говорити про неї як про нову точку зростання для економіки країни, а про легальних організаторів азартних ігор – як про союзників України».

Parimatch Ukraine

Пресслужба

Parimatch Ukraine

Пресслужба

СEO Cosmolot Сергій Потапов доповнює, що зараз гральний бізнес активно допомагає армії та країні, і це зміцнить позитивне ставлення суспільства до ринку гемблінгу. Зокрема, Cosmolot регулярно донатить армії. Натепер тільки грошова допомога сягнула 4 млн грн.

«Ми відомі не просто як «сайт зі слотами та кумедною рекламою». Cosmolot – це компанія, що передає автівки та обладнання на фронт, підтримує ЗСУ, має подяки від Міністерства оборони. Тож і після перемоги соціальні ініціативи та відповідальність бізнесу залишаться й працюватимуть на користь суспільства».

Сергій Потапов

СЕО Cosmolot

Сергій Потапов

СЕО Cosmolot

COO PIN-UP Ukraine Ігор Зотько резюмує, що сьогодні всі бачать безпрецедентну єдність людей і компаній. Представники легального грального бізнесу працюють попри різні складності.

«В умовах війни ми не забуваємо й про майбутнє ринку. Тому вже зараз маємо прагнути до збереження та примноження здобутків реформ із легалізації азартних ігор, а це можливо лише за підтримки держави. Майбутнє легального грального бізнесу безпосередньо залежить від впроваджених сьогодні реформ і законів».

Ігор Зотько

СОО PIN-UP Ukraine

Ігор Зотько

СОО PIN-UP Ukraine

У Favbet підсумовують, що сьогодні всі українці єдині в бажанні зробити все можливе для наближення перемоги: воїни, політики, бізнес, звичайні громадяни.

В Офісі президента підтвердили, що новий орган контролю за всім гральним ринком України може без конкурсу очолити Борис Баум. “У нас є до нього довіра,” &#; каже заступник керівника ОП Кирило Тимошенко. Про це йдеться у розслідуванні Аліси Юрченко для goalma.org

Борис Баум &#; громадянин Латвії, який до та після війни працював з російсько-українською групою VS Energy (Олександр Бабаков, Михайло Спектор та ін.). Зокрема Баум входив у наглядову раду Нікопольського заводу феросплавів, де VS Energy стала партнером Ігоря Коломойського і Віктора Пінчука. Мав кіпрську фірму, яку пов’язували з російською лотереєю, але називав її неактивною.

Борис Баум з’явився на Банковій після перемоги Володимира Зеленського. Тоді в ОП, ще до обрання нової Верховної Ради, створили робочу групу з розробки закону про легалізацію азартного ринку.

Попри те, що Баум &#; не співробітник ОП, він представляється представником Офісу Зеленського.

Зараз він виконує роль неформального комунікатора від Банкової з гральним ринком та депутатами, які доопрацьовують законопроєкт про його легалізацію. Баум регулярно зустрічається з менеджментом азартних закладів і їздить на Банкову розповідати про перемовини щодо законопроєкту.

Баума привів на Банкову нинішній глава фракції “Слуга Народу” Давид Арахамія. Тому що вони кілька років були сусідами, і Баум начебто “мав досвід управління казино” (імовірно, ідеться про казино в готелі “Прем’єр Палас”, яким володіє VS Energy, де Баум працював помічником співвласника Михайла Спектора).

“Я його [Баума] знаю особисто, &#; розповів Давид Арахамія. &#; Я в оренду знімав в коттеджному містечку будинок, і він через чотири будинки жив теж зі своїми&#;Чи живе досі, ну, я переїхав. [&#;Це були] ийий роки”. Яким саме казино управляв Баум, Арахамія не пригадав.

В ОП підтвердили, що хотіли б бачити Бориса Баума на чолі нового держоргану &#; Комісії з розвитку та регулювання азартних ігор.

“Принаймні, у нас є до нього довіра. Моя думка, що це нормальна кандидатура,” &#; каже Кирило Тимошенко, заступник керівника ОП, який, як виявилось, курує напрям реформи грального ринку. goalma.org зафіксували, що вони з Баумом спілкуються не лише на теми грального ранку.

Новий регулятор матиме безмежну владу в азартній сфері. Буде вирішувати, кому давати ліцензії, в кого їх забирати, кого перевіряти, кого карати санкціями, як моніторити гральні заклади та отримає їхню фінзвітність.

На чолі цих процесів і хоче опинитися Борис Баум. “Якщо буде така можливість, буде дуже гарно,” &#; прокоментував він goalma.org

Конкурсу на обрання голови і членів Комісії в законопроєкті, проголосованому у першому читанні, не передбачено.

Пропонується, що Комісію з азарту без конкурсу обере… парламентський комітет з фінансів та податкової політики (який працює над законопроєктом) і затвердить Кабмін.

Хоча антикорупційний комітет парламенту вже двічі направляв свої зауваження, акцентуючи саме на необхідності провести конкурс, депутати прийняли за основу версію з непрозорим механізмом обрання керівництва комісії.

Давид Арахамія запевнив, що подав поправку, аби у другому читанні прибрати цю “корупційну норму” і “схематоз”: “Я особисто сьогодні підписав правки, які я пропоную додати до комітету”. Це було сказано 4 лютого, хоча двотижневий строк на подачу правок сплив ще 30 січня.

Як саме буде змінено механізм обрання керівництва Комісії з азартного ринку, наразі не зрозуміло.

Давид Арахамія і Кирило Тимошенко схиляються до обрання Комісії Кабміном. Однак конкурсний відбір досі під сумнівом. “На конкурсі, без конкурсу, в.о., потім конкурс&#; Без різниці. Насправді головне завдання зараз &#; запустити процес,” &#; вважає Кирило Тимошенко. 

Отже на час підготовки розслідування в ОП не виключали можливість призначити Баума виконувачем обов’язків голови комісії без конкурсу.

Довго й нудно - п&#;ять років - очікували оператори ринку лотереї (строк дії ліцензій яким з р. навіть перестали подовжувати), щоб чиновники Мінфіну виконали свої прямі обов&#;язки, і тільки 5 травня на сайті міністерства з&#;явився довгоочікуваний документ - Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей. Точніше, проект нормативного документа, який, судячи з його змісту, претендує "поліпшити" закон і ігнорує контроль лотерейного оператора, тим самим створюючи умови для легалізації ігорного бізнесу під виглядом лотереї.

Ні, все-таки недооцінювала працівників рідного міністерства Олена Макєєва, заступник міністра фінансів часів Наталії Яресько. У своєму листі від р. до прокуратури Київської області вона так оцінювала їхню компетентність: "представники Мінфіну не мають спеціальних знань і навичок у сфері ігрового бізнесу або лотереї, оскільки користуються загальнодоступними нормами чинного законодавства". Але ж треба бути серйозним фахівцем (ще ліпше - фокусником), щоб тривіальні ліцензійні умови (ЛУ) перетворити на документ який: 1) фіксує монополію (аж ніяк не державну) на лотерейному ринку; 2) перетворює лотерею на ігорний бізнес (легалізуючи ігрові автомати й бетинг); 3) повертає корупційну залежність оператора від чиновника; 4) забезпечує разові надходження в держбюджет за рахунок продажу ліцензій, одночасно позбавляючи бюджет фінансових перспектив у наступні роки…

Можна, але гроші - наперед

А яке самовладання, подумати тільки, держчиновники п&#;ять років зволікали з виписуванням ліцензійних умов! І нічого… Хоча тільки ледачий не говорив про щорічні багатомільярдні втрати бюджету. Дочекалися-таки свого зоряного часу, коли ринок повністю зруйновано і його нікому захистити. Тепер готові диктувати свої умови, і закон "Про державну лотерею", виявляється, їм уже не перешкода. Вони навіть готові мінімізувати "недоліки і прогалини Закону" постановою КМУ (який затверджує ЛУ), що має нижчу юридичну силу.

Та тільки вік їх видає: судячи зі змісту ЛУ, тягнуть чиновники лотерею в часи прем&#;єрства Януковича року. Солодко тоді жилося чиновникам, які управляли ринком у ручному режимі, - видно, сумують за минулим.

Але в якій цивілізованій країні чиновники дають на підпис своєму шефові документ, яким порушують закон? А коли відразу два чи три? Проте, як і в дореволюційні часи, вони пропонують розбити плату за видачу ліцензії на дві частини - фіксовану й нефіксовану (щорічну плату). Раніше ці частини називалися платою за ліцензію (щорічна плата) і платою за видачу ліцензії. Але ж Кабмін, затверджуючи своєю постановою ЛУ, має право лише встановлювати плату за видачу ліцензії і, розбиваючи її на частини, він фактично порушує ст. 7 Закону "Про держлотереї в Україні". Крім того, ст. 14 Закону "Про ліцензування видів господарської діяльності" також передбачає тільки плату за видачу ліцензії - і жодних платежів за її використання. А ще "органу ліцензування забороняється вимагати в суб&#;єктів господарювання внесення плати за видачу ліцензії до ухвалення рішення про її видачу". Але чиновники все одно хочуть отримати ці гроші наперед. Та якби тільки це…

Всупереч ст. 5 Закону про держлотереї і ст. 17 Закону про ліцензування, автори проекту нових ЛУ в п. 21 повертають стару корупційну норму (для себе коханих?), що передбачає обов&#;язково додавати в ліцензійну справу локальні документи ліцензіата - умови проведення конкретної лотереї. Тобто тепер долю тієї чи іншої лотереї віддають на відкуп чиновникові, з усіма відповідними наслідками. Але, подбавши про особисту значимість чиновника та перспективу його заможного існування, чомусь зневажливо поставилися до державного контролю.

Де контрольні ваги?

Невже за п&#;ятирічку підготовки нових ЛУ ніхто з працівників Міністерства фінансів, яке є регулятором лотерейної діяльності в Україні, не поцікавився світовою практикою контролю над лотереєю. Навіщо тоді були потрібні закордонні вояжі?

У результаті контроль зводиться переважно до використання звичайних РРО (реєстраторів розрахункових операцій, або, по-простому, касових апаратів) у пунктах реалізації лотерей.

Ну, не можуть не знати фахівці регулятора, що, наприклад, магазини, у яких приймають ставки на спортивні події або стоять ЛТС (лотерейні термінали самообслуговування) мають постійну клієнтську базу - на практиці це понад 90% усіх відвідувачів. До чужинців там ставляться з великою підозрою. А гравцеві, якого добре знають, ставку через касовий апарат зазвичай не проводять. На жаль, пункт з реалізації лотереї - це не продуктовий маркет з живою чергою до каси. Тут продавцеві, який проводить ставку повз касу, нема чого боятися. У цьому випадку РРО, скоріше, профанація, ніж дієвий метод контролю.

До того ж гравці в лотерею не тільки грають, а й виграють. І їм треба виплачувати виграші. А як це зробити через касовий апарат? Поверненням по касі? Але це операція не з простих, і якщо таких виграшів багато (особливо дрібних), то це вже не контроль, а головний біль.

І це тоді, коли в сучасній світовій лотерейній практиці є лотерейні термінали, через які приймають ставки, виплачують виграші й усі дані відображаються в центральній системі (ЦС). Головне - видно залишок у касі в режимі онлайн. У будь-який момент можна звірити залишки в касі магазину з даними ЦС і проконтролювати прозорість роботи оператора. Але є один маленький нюанс: щоб досягнути такої ідилії, лотерейні фахівці, якими нині керує заступник міністра фінансів Сергій Марченко, мали б потурбуватися про вимоги до програмного забезпечення ЦС. А в ЛУ якраз немає вимог щодо авторства і сертифікації ПЗ, яке фіксує продажі й виграші і передає цю інформацію в Казначейство.

Незрозуміло також, як і хто все це перевірятиме й контролюватиме. Які покарання передбачено за порушення. Апогеєм оригінальності контролю можна вважати п. 79 ЛУ - "Контроль за проведенням державних лотерей з використанням електронних систем прийняття ставок на участь у державній лотереї в режимі реального часу здійснюється Казначейством"

Не може ж бути, щоб фінансові відносини були побудовані на довірі Мінфіну й оператора! Останній має всі можливості поставити піратське ПЗ і налаштувати його як йому заманеться і для передачі інформації про ставки в Казначейство, і для роботи самих ЛТС, які можуть функціонувати в режимі, близькому до роботи ігрового автомата.

Мафія брала за "стілець", чиновники хочуть - за "двері"

За такого оригінального контролю з боку регулятора ніхто не може виключити, що лотерейний термінал самообслуговування не працюватиме за однією з програм ігрового автомата, який належить до приладів для організації азартних ігор. А це порушення ще й закону про заборону ігорного бізнесу.

Та й це ще не все. У проекті ЛУ немає чіткого розмежування між лотереєю Тото і букмекерством. А як відомо, останнє теж віднесено до азартних ігор і заборонено в Україні. У результаті такого ліцензування лотереї ми можемо отримати заодно й легалізацію азартних ігор. Правда, за винятком класичного казино з ігровими столами, зате в умовах каламутного грошового потоку, що буде забезпечений слабкістю контролю регулятора. Адже невідомо, скільки всього заплачено за гру, скільки ставок зроблено, скільки виграно, скільки грошей має залишитися в касі. У результаті не ясно, з чого платити податки.

Провокується ситуація, коли податків не платитимуть. Тобто, звичайно, за ліцензії заплатять ,4 млн грн одноразово і ,4 тис. або 16,24 тис. грн (відповідно тис., і 10 прожиткових мінімумів) щорічно, залежно від виду пункту розповсюдження лотерей. І більше не платитимуть. Адже ми це вже проходили, але чиновникам таки кортить повернутися в минуле - податки будуть мізерні, зате ніхто не причепиться, бо все згідно з ліцензійними умовами.

Іншими словами, оподаткування фактично зведеться до примітивної плати за "двері". Так і напрошується аналогія з мафіозними поборами, але навіть вони були більш справедливими - все-таки брали гроші за "стілець". А наші регулятори, виходить, бояться навіть за двері закладу зазирнути. Хоча є ж різниця: пункт гри в лотерею з 10 або сотнею ЛТС, кожен з яких забезпечує виторг від до грн у день.

Утім, стільці й двері - дрібниця порівняно з тим, що Мінфіну не цікаво, хто є бенефіціаром потенційного ліцензіата. При цьому він усе ще переймається тим, як не допустити до ліцензування дві з трьох діючих лотерейних компаній навіть через рік чи два після зняття з них санкцій, якими тимчасово обмежено деякі господарські операції цих компаній. І неважко зрозуміти, що пропонована квазілегалізація азарту під виглядом ліцензування державної лотереї готується ще й в умовах фактичної монополії одного приватного оператора - УНЛ.

Інфо фахівцеві

Грати в таку лотерею вже буде небезпечно. Але дозвольте засумніватися в дієвості запропонованого захисту гравців від азарту обмеженням максимального розміру призового фонду, про який ідеться в п. 88 ЛУ. Мало допоможе тут і заборона операторові використовувати картинку на екрані ЛТС, що нагадує процес прокручування барабана - символу гри на ігровому автоматі.

Давайте без образ, адже на кону здоров&#;я співвітчизників, - надаємо інформацію фахівцеві. У світовій практиці вважається, що обмеження азарту (а отже й зниження ризику захворіти на лудоманію) перебуває у площині обмеження максимальних виграшів, їх частоти та збільшення часового інтервалу між зробленою ставкою і побаченим за нею результатом.

Якщо бідність неминуча, то хоча б не доводьте людей до хвороби…