У Росії Полювання На Казино Триває

60 человек ранены, более сотни - задержаны. В столице Армении власти разогнали митинг в поддержку мятежников.

Напомню, все началось 21 июля, когда представители оппозиции захватили полицейское отделение в Ереване с требованием освободить одного из лидеров "Нового Парламента" Жирайра Сефиляна. Ему вменяют незаконное приобретение и хранение оружия.

До сих пор в здании есть заложники из числа медиков, под полицейским участком не прекращаются митинги и стычки.

Душные армянские ночи становятся все жарче. Сторонники оппозиции снова пришли поддержать людей, забаррикадировавшихся в полицейском участке 9 дней назад. В один момент протестующие прорвали оцепление и приблизились к захваченному зданию. Вначале были уговоры разойтись по домам. После в ход пошли шумовые гранаты, дубинки и слезоточивый газ.

Правоохранители задержали более человек. Удивительное дело, но запад очень сдержанно отреагировал на это событие. Возможно, все дело в том, что протестующие поддерживают очень неоднозначную политическую силу страны. Лидер " Новой Армении" - военный, герой войны в Нагорном Карабахе, еще год назад прямо заявлял, что простыми выборами клептократичекую власть, изо всех сил вцепившуюся в свои кресла, не поменять

" Мы - национально-освободительное движение. Мы не принимаем участия в выборах, потому что, начиная с года, в Армении нет выборов. Это все равно, что играть в казино, где те, кто играют, все равно проигрывают владельцу этого казино. Народ должен мобилизироваться и начать диктовать свою волю путем гражданского протеста", - говорит лидер движения "Предпарламент" Жирайр Сефилян.

На что готовы протестующие, а главное - власти, предугадать трудно. Ведь 8 лет назад после президентских выборов люди уже выходили на улицу против фальсификаций. Тогда полицейскими было убито восемь человек. Те, кто собирается сегодня, знают, что они тоже рискуют жизнью.

"Люди очень плохо живут. Буквально ненавидят правительство, просто сил нет, они сильнее намного. А вот это вы будете показывать или все-таки не будете?".

Но, похоже, терпение у властей тоже заканчивается. Сегодня Служба нацбезопасности Армении предупредила: если протестующие подойдут к зданию полиции, это будет расцениваться как пособничество террористам. И реакция последует незамедлительная. Без уточнений.

Людина з таким самим ім’ям і прізвищем, як і в «мецената» цієї акції, перебуває у розшуку в Україні.

Наприкінці лютого в українських медіа почали публікувати матеріали про акцію «Спіймай баригу», яку анонсував у своєму ютуб-каналі блогер Стас Домбровський. Відео, де він пропонує небайдужим громадянам України передати поліції інформацію про так званих «закладників», тобто продавців наркотиків, або про нарколабораторії та отримати за це гроші від невідомого «мецената», було оприлюднено 17 лютого цього року. В описі під відео Домбровський обіцяв згодом інтерв’ю з автором ідеї, не називаючи його.

За десять днів, 27 лютого, на українських ресурсах масово почали публікувати новини про цю акцію — іноді по двічі, тричі на день. Зараз, три місяці потому, матеріали про цю акцію з’являються ледь не щоденно на різних ресурсах. Приблизно в той же час, наприкінці лютого, на вулицях Києва розмістили білборди з рекламою тієї ж акції.

Більшість видань розмістила та розміщує й зараз новини про акцію без позначки «реклама», але є й такі, які це зазначили, — наприклад, видання «Кореспондент» та УНІАН. При цьому УНІАН, наприклад, оприлюднював не тільки «розцінки» за викриття лабораторії чи розповсюджувача, а навіть телефон (чомусь із британським кодом), за яким уже можна було починати надсилати інформацію невідомому «меценату» про виявлених «бариг».

З позначкою про рекламу

І без неї

Судячи з кількості публікацій, а також з однотипності повідомлень, можна зробити висновок: хтось замовив величезну інформаційну кампанію в українських ЗМІ.

Формально «акція», за словами Домбровського, повинна була стартувати 1 травня в трьох містах України, а потім поширитися на інші міста, хоча Домбровський спочатку не називав конкретних дат і навіть записував відео, де стверджував, що ще до початку акції підписники надсилали йому якісь відео, адреси та докази «ловлі бариг». Як він говорив, люди надсилали йому цю інформацію безплатно, винятково через бажання «очистити країну». Жодних доказів цих численних звернень він не наводив. Зараз в акції є сайт (він був створений 28 березня року). На ньому вказані умови, за яких виплачують гроші, а також кількість начебто спійманих «бариг». Станом на 25 травня їх 15, також указано, скільки за них начебто сплачено грошей.

Хто є «фронтменом» цієї акції

Стас Домбровський — обличчя цієї акції; він постійно викладає нові відео про неї чи бере інтерв’ю у того самого «невідомого мецената» або зірок, які її підтримують. Саме на його ютуб-канал веде qr-код, розміщений на десятках сітілайтів і білбордів із рекламою цієї акції.

Домбровський — актор, поет, сам себе називає журналістом, доволі відомий провокаційний блогер з Одеси. Про нього Hromadske знімало фільм, Тетяна Даниленко, Наталя Влащенко та Наталія Мосейчук у різні роки брали в нього великі інтерв’ю — про політичне життя Одеси, про війну, русофобію, мову тощо. В минулому він був наркозалежним, перебував у тюрмі, балотувався в мери Одеси, був головним героєм художнього фільму, знятого на основі його автобіографічних оповідань, пише книжки. В різні часи свого публічного життя він мав конфлікти із Сергієм Стерненком і Володимиром Петровим, сварив Зеленського, хвалив Зеленського, когось кусав за носа та різав собі горло в суді. Одним словом, «творча людина», як він сам себе характеризує, з яскравою біографією.

У Домбровського до війни був доволі популярний інстаграм (зараз акаунт закритий, але там тисяч підписників) і фейсбук (сторінка видалена). Тепер основні його соцмережі — телеграм і ютуб-канал. На останньому — понад тисяч підписників, для них він викладає різні відео: про своє життя у Швейцарії, де він зараз перебуває, про життя ув’язнених чи злочинців, колишніх наркозалежних, українських продюсерів, політиків, блогерів, а також про бійців різних добровольчих формувань. Відео збирають у середньому десятки тисяч переглядів.

А от телеграм-канал Домбровського виявився цікавим: до початку війни у нього було трохи більш як 20 тисяч підписників, у лютому — на початку березня року кількість підписників зросла до більш ніж 50 тисяч (як і в багатьох інших українських телеграм-каналів). Але на початку квітня в телеграмі Домбровського вже було більш ніж сто тисяч підписників, і нові 50 тисяч додалися за три дні в кінці березня — на початку квітня. Приблизно в той момент в українських медіа почалася нова хвиля публікацій новин про акцію «Спіймай баригу». Цікаво, що після цього фантастичного зростання, за даними сервісів, що аналізують телеграм-канали, від каналу Домбровського відписуються по людей на день. Станом на 17 травня в нього трохи більш як 81 тисяча підписників, і їхня кількість продовжує зменшуватися. Стас Домбровський відмовився відповідати на запитання «Детектора медіа», пояснивши, що йому не цікаві запитання про фінансову складову кампанії, обличчям якої він є, а також про спонсора цієї кампанії.

Хто брав участь у розкрутці цієї акції

Одними з перших до промоції акції долучилися військові різних добровольчих підрозділів, а також українські співачки — Злата Огневич, Ірина Федишин і Наталя Могилевська. Злата Огневич не відповіла на запитання «Детектора медіа», з Могилевською та Федишин не вдалося зв’язатися.

По-друге, матеріали про акцію публікують десятки українських ресурсів — від регіональних до загальнонаціональних. Ось лише короткий список видань, на яких розміщені окремі публікації чи серія публікації за тегом:

Апостроф, «goalma.org» «Києв Власть», «Подробности», Big Kyiv, міський сайт Дніпра та Харкова, «Українські новини», «Факти», UaInfo, «Обозреватель», 5 канал, Прямий канал, «goalma.org», «Фокус», «Коментарии», «В городе», УНІАН, «КП в Україні», «Ділова столиця», «Кореспондент», «goalma.org», УНН, «Вголос», UBR, «РБК-Україна». І це далеко не повний список видань, які долучилися до кампанії цієї акції.

Але реальна кількість публікацій про неї значно більша, оскільки майже на кожному з перерахованих ресурсів частина публікацій є винятково на російськомовних версіях сайтів, а частина — лише на українськомовних, і їхня кількість не збігається. Окрім того, багато сайтів лише на деякі з цих публікацій ставили окремий тег «Спіймай баригу», а частину публікували без цього тегу.

Кульмінацією цієї навали матеріалів можна вважати «розслідування» програми «Гроші» на каналі «1+1», яке вийшло 17 квітня. Цей сюжет — своєрідний взірець джинси, яка по суті є анонсом старту акції. В хвилинному сюжеті журналісти начебто намагаються розслідувати, чи не є акція брехнею, чи дійсно комусь платять гроші та хто її фінансує. Але з аргументів на користь того, що це справжня акція — посилання на те, що Домбровський сам сидів і має «відповідати за базар» (цитата з сюжету). Взагалі-то майже весь сюжет побудований винятково на словах Домбровського — він розповідає, скільки в кожному місті нарколабораторій, скільки вони приносять грошей і так далі.

Окрім нього в сюжеті присутній голова громадської спілки «Міжнародна антинаркотична асоціація» Дмитро Костяков — тієї самої спілки, про яку Суспільне робило розслідування. Як з’ясувалося, наркозалежних у закладах МАА б’ють, насильно утримують і «релігійно» виховують. Свого часу МАА була тісно пов’язана з українською поліцією, конкретніше — із заступником міністра внутрішніх справ Олександром Гогілашвілі, якого звільнили після скандалу (тоді ще з’ясувалося, що дружина Гогілашвілі — помічниця Зеленського Марія Левченко, тому і сам Зеленський із дружиною підтримували діяльність МАА).

Окрім Костякова в сюжеті також фігурує адвокат Андрій Кузьменко — його журналісти «Плюсів» подали як юриста, який представляє інтереси різних українських можновладців. Кузьменко дійсно представляв принаймні одного з них — Романа Насірова. А ще був адвокатом одного з затриманих вербувальників, які у році запрошували українців на роботу в Росії — а потім з’ясувалося, що їх примушують там бути наркокур’єрами. Тоді десятки українців були затримані в Росії, потрапивши туди завдяки цим «вербувальникам». Справа і досі в суді. А Андрій Кузьменко тепер представляє акцію «Спіймай баригу» на «1+1».

Ну і звісно, журналісти «Плюсів» «розкрили таємницю», тобто ім’я спонсора акції — його звуть Єгор Левченко. Домбровський у своїх роликах та інтерв’ю із Левченком каже, що репутація у «бізнесмена» має деякі невизначеності: «з одного боку, на деяких маловідомих сайтах», кажуть однією фразою журналісти, згадується такий собі Єгор Левченко, який начебто причетний до наркоторгівлі. І додають, що офіційної позиції слідчих органів про Левченка у них «поки немає».

А з іншого боку, йдеться в сюжеті, Левченко — бізнесмен, допомагає армії та простим людям, ось подяки (на екрані дійсно показують подяки). Серед них подяка начебто від української розвідки (підпис і прізвище на фото не видно), а також від голови Національної поліції в Києві Івана Виговського — видана начебто у році. Є подяка і від Інституту серця Тодурова, яку показують в сюжеті — благодійному фонду From Heart UA, на сайті якого немає жодної згадки про Левченка. Але є багато про допомогу військовим і цивільним, і навіть є лічильник, який начебто в реальному часі показує, скільки надано бронежилетів, швидких, продуктових наборів тощо. Окремий лічильник — для «дитячих посмішок», які з'явилися за допомогою БФ From Heart UA (це не жарт).

Попри те, що лист-подяка, яку показали на «1+1», адресована саме Левченку, всюди обличчям фонду є його директор Олександр Морозов. Це такий собі «серійний» директор цілої купи різних компаній, ліквідованих чи чинних. Найбільш цікава одна з них — ІА «Українська правда» (не плутати з реальною «УП»). Нагадаємо, що за часів Януковича піарники Арбузова створили у році фейковий клон реальної «УП» і навіть видавали газету з такою назвою; тоді пошуковики деякий час показували першим саме цей сайт-клон, на якому публікували замовні статті на користь Януковича, а справжній сайт «УП» з’являвся у пошуковій видачі значно нижче. До створення цього сайту були, можливо, причетні росіяни. Так от, Олександр Морозов був тоді директором цієї контори — а тепер от керує фондом Левченка.

На основі матеріалу «Гроші» українські ЗМІ випустили багато новин, де буквально переказували сюжет і всі заяви адвоката Кузьменка, який запевняє: до Левченка є питання у закону, як «до будь-якого бізнесмена», але вони «розв’язуються».

Окрім цього, приводом для новини ставали ролики Стаса Домбровського, підтримка акції з боку зірок, а також «соціологічне опитування», яке свідчить: українці підтримують акцію «Спіймай баригу». Дослідження було проведене невідомою «Українською соціологічною платформою». Наскільки можна судити з її сайту, це єдине опитування, яке провела сама «платформа», — всі інші публікації на сайті стосуються досліджень інших, відомих соціологічних компаній. Сама «Українська соціологічна платформа» була створена у році Віталієм Шедловським. Раніше людина з таким прізвищем була координатором проєктів іншої соціологічної групи — Active Group.

То хто такий Єгор Левченко

Стас Домбровський випустив довгоочікуване відео зі «спонсором» акції Єгором Левченком під назвою «Меценат дає установку» 27 квітня. Воно набрало станом на момент публікації 2,1 мільйона переглядів. У ньому чоловік із трохи заблюреним обличчям розповідає, що він — бізнесмен в IT-сфері, продає трафік. Окрім того, в ролику він розповідає про свою благодійність. Попри те, що він «не хотів говорити» про це, назвав суму — 5 мільйонів доларів. А причиною своєї активності у сфері полювання на наркодилерів — те, що його постійно звинувачували в причетності до наркоторгівлі, і тому він хоче з нею боротися й заодно очистити свою репутацію.

Окрім цього інтерв’ю, на каналі Домбровського вже виходило інше інтерв’ю з тією самою людиною — під назвою «Єгор Мексиканець». Тоді, 31 жовтня року, чоловік, який назвався Єгором Левченком (обличчя було заблюрене повністю), теж розповідав про свій бізнес у сфері IT та криптовалют, а також про те, що всі звинувачення на його адресу несправедливі. Приводом для цього інтерв’ю був публічний конфлікт цього Левченка з Михайлом Помогайбо (Майманом) — начебто комбатом добровольчого підрозділу «Архангели Михаїла». Левченко стверджував, що нібито фінансував цей підрозділ, а Помогайбо буцімто вкрав, точніше, розтратив його гроші.

Стосовно Помогайбо в ЗМІ немало новин — його торік щонайменше двічі затримувала поліція, зокрема за спроби торгівлею зброєю, але він і досі на волі. Цікаво, що майже всі ті видання, що писали про акцію «Спіймай баригу», також розміщувалиматеріали про конфлікт Маймана та Левченка саме на основі інтерв’ю Левченка Домбровському — тоді ж, восениі року.

Окрім обговорення конфлікту з Майманом, інтерв’ю Домбровському майже наполовину було присвячене благодійній діяльності Левченка. Різні люди — черниці, лікарі, постраждалі в ДТП тощо — дякували Єгору Васильовичу за його допомогу їм (у кращих радянських традиціях). Узагалі публікацій про те, як бізнесмен і меценат Левченко бореться за свою репутацію, з’явилося торік і цьогоріч багато — здебільшого на маловідомихрегіональних сайтах.

Водночас на інших (а іноді й на тих самих) сайтах є зовсім інша інформація про Левченка. Згідно з нею, він — громадянин Росії, який після початку війни на Донбасі перебрався в Україну, вже маючи в Росії величезний бізнес із продажу та виробництва наркотиків. Злочинне угруповання, яке начебто він очолює, називається «Хімпром», і українські правоохоронці вже звітували про велике затримання людей із цього угруповання. Сам Левченко втік з України, перебуває зараз у Мексиці — й оголошений у розшук як в Україні, так і на батьківщині, в Росії. Є також повідомлення про те, що Левченко (він же Буркін) може бути пов’язаний із ФСБ. «Детектор медіа» звернувся до СБУ із запитаннями про діяльність Левченка, однак на момент публікації відповіді не отримав.

Причому публікації про причетність Буркіна-Левченка до наркоторгівлі з’явилися задовго до початку повномасштабного вторгнення — і з’являються досі. Наприклад, видання «Обозреватель», яке також публікує новини про «мецената акції “Спіймай баригу”», майже одночасно з ними оприлюднило розслідування про те, що Левченко намагається відбілити свою репутацію, аби повернутися в Україну.

«Детектор медіа» звернувся до СБУ із запитаннями про діяльність Левченка, однак на момент публікації офіційної відповіді не отримав. У розмові з «Детектором медіа» джерело зі Служби безпеки, яке знайоме з обставинами справи, підтвердило, що Єгор Левченко та Єгор Буркін — це одна й та сама людина, яка зараз перебуває в розшуку та живе, ймовірно, в Мексиці. Також джерело стверджує, що саме ця людина була причетна до створення злочинного угруповання «Хімпром», а зараз оголосила акцію «Спіймай баригу».

ОНОВЛЕНО о СБУ підтвердило, що Левченко знаходиться в розшуку, але посилаючись на статтю Кримінально-процесуального кодексу України, не розголошує дані про хід слідства. 

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Вбивство Павла Шеремета, безумовно, організувала команда високопрофесійних кілерів - це чи не основний аргумент української поліції, здатний пояснити відсутність прогресу в перші роки розслідування. Обставини злочину дійсно вказують на подібний сценарій: за журналістом прискіпливо стежили щонайменше кілька днів перед вбивством, вибухівка з дистанційним керуванням була фахово виготовлена з військової міни, її встановлювали і підривали різні люди з чітко розподіленими ролями у замаху.

Суд затягується

Поліція й досі стверджує, що викрила трьох його учасників: музикант та піарник сил спецпризначення ЗСУ Андрій Антоненко разом з дитячою лікаркою і волонтеркою Юлією Кузьменко начебто заклали вибухівку під авто, а військова медсестра Яна Дугарь напередодні проводила розвідку в навколишніх дворах.

Усіх трьох затримали лише у грудні року. Починаючи з вересня го їх судять присяжні Шевченківського районного суду Києва за обвинуваченнями у навмисному вбивстві небезпечним для навколишніх способом. За цей час суди встигли випустити підозрюваних з в'язниці - останнім у квітні під цілодобовий домашній арешт вийшов Антоненко, якого слідство вважало мало не організатором злочину.

Поліція, вочевидь, розраховувала на співпрацю затриманих зі слідством, однак вони й далі твердять про свою непричетність. Група адвокатів, які захищають Антонека, Кузьменко і Дугарь, запевняє: обвинувачення тримається лише на результатах експертизи ходи, яка встановила відносну схожість між злочинцями на відеозаписах камер спостереження та підозрюваними. Порівняння, яке провів на замовлення поліції британський експерт Іван Бірч, захисники вважають сфальсифікованим.

Утім, окрім наданих експертиз і доказів, прокуратура просить суд заслухати ще й покази свідків обвинувачення. На думку захисника Антоненка Станіслава Кулика, викликання їх усіх розтягне процес на роки, тоді як вже року в присяжних закінчуються повноваження. "І тоді потрібно буде обирати нових присяжних і починати слухання наново", - констатує адвокат.

Читайте також: Чому суд звільнив головного обвинуваченого у вбивстві Павла Шеремета

Таємничі спільники

З матеріалів кримінальної справи, наявних у розпорядженні DW, випливає, що в замаху на Шеремета брали участь ще принаймні двоє людей. Так, роль безпосередньої виконавиці, яка детонувала вибухівку за допомогою мобільного телефону, поліція спочатку відводила Юлії Кузьменко. Однак через кілька місяців слідство змінило думку - аж надто вже не схожою виявилась лікарка на жінку в перуці й темних окулярах, яку зафіксували камери спостереження. При цьому поліція та МВС не раз скаржились, що не змогли зібрати всі записи - відео з приватної камери, спрямованої прямо на закинутий будинок, де ховалася кілерка, начебто "з кінцями" вилучили співробітники СБУ. Сама жінка після вибуху квапливо вийшла з будинку і зникла з-під камер спостереження на станції метро "Університет". Невдовзі після вбивства слідство, шукаючи кілерку, клопотало перед судом про доступ до даних 41 мобільного телефону - всі вони належали жінкам, пов'язаним із добровольчим рухом. Та, вочевидь, пошуки в цьому напряму не дали результатів.

У своїх перших показах поліції цивільна дружина Шеремета Олена Притула, яка на той момент була власницею видання "Українська правда", згадувала про ще одну людину: коротко підстриженого чоловіка, який стежив за ними з Шереметом за кермом червоного Daewoo Lanos 18 липня. З матеріалів кримінальної справи, наявних у DW, випливає, що поліції не вдалося знайти навіть машину, яка слідувала за журналістами майже весь вечір.

Пара не вперше помічала стеження: ще восени року Притула та Шеремет писали про підозрілі автомобілі, які чатували у подвір'ї біля їхнього будинку. Тодішній радник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко тоді визнав: поліцейська "наружка" дійсно працює, проте збирає інформацію про підпільне казино неподалік.

Через рік після вбивства Павла Шеремета з'ясувалося, що безпосередньо в ніч закладання вибухівки за подвір'ям стежив і колишній співробітник СБУ Ігор Устименко - його авто помітили журналісти "Слідство.інфо", вивчаючи записи з камер. Поліція допитала Устименка вже після виходу журналістського розслідування: той стверджував, що стежив у приватній справі за неповнолітніми, які були неподалік в одному з закладів.

Білоруський слід

Українське слідство і досі далеке від конкретної відповіді не тільки на питання щодо замовників, але і щодо причин вбивства Павла Шеремета. У кримінальній справі проти Антоненка, Кузьменко та Дугарь зазначається: невстановлена група осіб, діючи з особистих мотивів, вирішила створити в Україні резонансну подію, яка викличе численні акції протесту.

У Павла Шеремета було чимало впливових і небезпечних знайомих, але не так багато відвертих ворогів. Серед таких, безумовно, була білоруська влада: журналіста позбавили білоруського громадянства у році, покинув батьківщину він ще раніше - наприкінці х. Але журналіст до останнього лишався послідовним противником режиму Олександра Лукашенка: зняв фільм "Дике полювання" про політичні вбивства в Білорусі, був співавтором книжки "Випадковий президент", разом з колегами створив опозиційне видання "Білоруський партизан".

На початку цього року колишній співробітник білоруського антитерористичного спецпідрозділу "Алмаз" Ігор Макар оприлюднив аудіозапис, буцімто зроблений в кабінеті ексочільника білоруського КДБ Вадима Зайцева за чотири роки до вбивства Шеремета. На ньому Зайцев начебто віддає наказ підірвати журналіста, "так, щоб не зібрали ані рук, ані ніг".

Українська поліція отримала оригінали записів від Макара, а його самого допитала в лютому. Відтоді поліцейські перевіряють записи, стверджуючи, що версія про "білоруський слід" не суперечить поточній версії обвинувачення. У червні року заступник голови Національної поліції України Максим Цуцкірідзе розповідав журналістам goalma.org, що експертиза записів триває, а для їх перевірки слідство звернулась по допомогу до правоохоронців Білорусі, Росії, Литви та США. Старший слідчий Василь Бирко, який продовжує вести справу Шеремета, відмовився розповідати DW про результати цих перевірок.

Читайте також: За що вбили Павла Шеремета? Основні версії

Політичний вимір справи Шеремета

У грудні року після затримання Антоненка, Кузьменко та Дугарь МВС і Нацполіція влаштували пресконференцію, де заявили про розкриття злочину. Участь президента Володимира Зеленського у заході, на якому підозрюваних ще до рішення суду називали "вбивцями", додала справі безпрецедентного політичного тиску.

Читайте також: Коментар: Зеленський, Аваков і справа Шеремета - вплив політиків на суд неприпустимий

Володимир Зеленський у подальших публічних виступах кілька разів ставив кар'єру міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова в залежність від результатів розслідування. А за останній рік ледь не погрожував урядовцю звільненням, у разі якщо суд виправдає обвинувачених. Аваков рішення суду не дочекався і пішов у відставку добровільно, не пояснюючи причин.

З іншого боку, громадський рух на захист Антоненка, Дугарь і Кузьменко набув політичного забарвлення. Його члени виступали як проти міністра Авакова, так і проти президента Зеленського. Кузьменко навіть балотувалася до Верховної Ради від партії Петра Порошенка "Європейська солідарність" під час довиборів на Донбасі. Натомість новий міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський ще до свого обрання поспішив дистанціюватись від цієї кримінальної справи. "Давайте дочекаємось результатів (рішення суду. - Ред.), а вже потім будемо робити висновки про роботу і якість правоохоронної системи", - заявив він минулого тижня.

Зворотний зв'язок

Інститут нафти Української Академії наук

Загальна численність інституту — чол.; наукових співробітників — 91, академік — 1, член-корреспондент — 1, докторів наук — 1, кандидатів наук —

Загальний науковий напрямок:
— фундаментальні і прикладні проблеми у галузі розвідки, розробки родовищ нафти, інтенсифікації розробки родовищ, інтенсифікації видобутку, нафтопереробки у тому числі механохімія, кавітація, пошук шляхів керування хімічними реакціями в рідинному стані вуглеводневої сировини с метою створення нових технологій и матеріалів.

            Тут ви можете знайти самі кращі ігрові автомати безкоштовно від всесвітньо відомих розробників програмного забезпечення для онлайн казино. Перед грою в онлайн слоти на гроші експерти рекомендують азартним гравцям спробувати свої сили в демо режимі гральних автоматів. Граючи безплатно ви не ризикуєте втратити ваш бюджет, а от досвід гри у вас з'явиться. Після того, як ви освоєтесь в принципах роботи слота, можете переходити до гри на реальні гроші.

            Інститут нафти Української Академії наук є відома науково-виробнича організа­ція. Заснований   р. як спі­льне підприємство з колективною власні­стю „Інститут нафти Українсь­кої Академії наук на­ціонального про­гресу”, а з р. перереєстрований як підприємство з суспі­льною фор­мою власності „Ін­ститут нафти УАН”. свою  практичну  діяльність з ви­конання нау­ково – дослідницьких робіт він розпочинає з р. у галузі геологічної розвідки, зокрема  сейс­моакустичної міжсвердловинної то­мографії нафтових та газових по­кладів, які попере­дньо були замо­влені відомими нафтовими компаніями „ВНИ­Инефть” та „Роснефть” (м. Москва). Водночас, розвиває інші нові технології у теоретичних та конструкторсь­ких напрямках. Це стосується технологій буріння, інтенсифікації розробки виснаже­них нафтових покладів, реанімації ”старих” свердло­вин і інтенсифікації видобутку з них вуглеводнів, оптимізації режимів трубопровідного транспорту та ін.

Інститут з дня заснування ( р.) веде науково – дослідницькі  роботи для вирі­шення широкого спектру проблем у нафтогазовій галузі, що стосуються інтенсифіка­ції видобутку вуглеводневої сировини з надр, інтенсифікації розробки нафтогазових покладів та інших споріднених проблем шляхом розробки найсучасніших технологіgoalma.org з них, по оцінкам фахівців, найефективніша серед відомих на цей час у нафто­газовій галузі, а саме:

-         технологія міжсвердловинної 3D або 4D томографії (детальної сейсмоакустич­ної розвідки) геологічних характеристик гірських порід;

-         технологічна програма „Цільник”, яка дає змогу інтенсифікувати розробку висна­женого нафтового та газоконденсатного родовища за допомогою керова­ного, експертованого, масованого впровадження систем коротких горизонталь­них стовбурів із „старих” свердловин;

-         технологія електробуріння горизонтальних та похилих стовбурів нових свердло­вин багаторесурсним буровим снарядом;

-         технологія акустичного інтерактивного моніторингу траєкторії руху  бурового ін­струменту;

-         технологія видобутку нафти за допомогою „думаючого” насосу НД;

-         технологія акустичної дії на привибійну зону та внутрішньосвердловинної пере­робки високоглейкої нафти та іншої нафти за допомогою керованого та дозо­ваного ультразвукового її крекінгу безпосередньо у вибої свердловини;

-         технології „кавітаційного” крекінгу нафти для забезпечення глибокого (більш як 90%) виходу світлих нафтопродуктів і обладнання, що її реалізує у вигляді міні - НПЗ;

-         та інших технологій, які наведені у Пояснювальній записці.

На жаль, тільки деякі з цих технологій використовують, в основному,  виклю­чно за кор­до­ном на нафтогазових підприємствах Російської Федерації та ін. країн.

Інститутом проведені випробування та ліцензування у РФ технології детальної просторової розві­дки нафтогазо­вих покладів. Її можна використати не тільки на верти­кальних, але йна викривлених стовбурах нафтогазових свердловин. Проведено пате­нтування системи сейсмоакустич­ної міжсвердловинної томографії – „ГЕОЗОР” та апаратури, що її реалізує. Вказана технологія дає змогу не тільки побудувати довільні міжсвердло­винні розрізи, а зокрема уточнити геологічне уявлення про весь поклад і то­чно підраху­вати його запаси.

У – рр проводились промислові експерименти на нафтогазових ро­дови­щах України і Росії, щодо визначення спроможності вказаної технології та тех­но­логі­чного обладнання. І вже починаючи з р по р ця технологія використову­ється нами на 7 родовищах вуглеводневої сировини у Росії як альтернативна геофізична технологія моніторингу геологічного стану.

У період – рр. проводились роботи з томографування підземної час­тини Саркофагу (об’єкту „Укриття” ЧАЕС) з метою визначення напружено – деформаційного стану ґрунтів підвалин. Синхронно проводились роботи з інженерної геофізики ще на декількох об’єктах. Фахівцями Інституту проведені роботи з перекладу на Українську та Російську мову основної міжнародної нормативної технічної документації ЮНЕСКО.

З р. по р. в інституті розроблялась нова технологія інтроскопії замкне­них з зовні технологічних реакторів. Прилад, який реалізовував цю технологію, дістав назву – „Ультразвуковий томограф реактору”. В дещо зміненому варіанті ця техноло­гія була за­стосована для розробляння медичного ультразвукового томографа дантиста.

У р фахівцями інституту, на підставі теоретичного аналізу сучасних тех­нологій „глибокої” переробки нафти, були проведені всебічні тео­ретичні і експе­риментальні дослі­дження по проектуванню та виготовленню лабо­раторного устат­кування – стенду„СГА 2 - 25 - 7”. На стенді проводилось відпрацювання термогід­роди­намічних та акустичних режимів ультразвукового крекінгу зразків ви­сокоглейкої на­фти. Результати експеримента­льних та теоретичних дослі­джень перетворень вугле­водне­вої сировини кавітаційними методами обумовили можливість, спочатку крекі­нгу, а у подальшому синтезу сирої нафти у най поширені види моторного палива.

У тому ж р. фахівцями інституту розроблялась технологія керованого, до­зова­ного ультразвукового крекінгу сирої, високоглейкої нафти. Проводяться дослі­дження режимів такої технології на вказаному гідроакустичному сте­нді „СГА 2- ”, який, водночас, є прототипом нафтоперегінного міні заводуМЗХКН . На підставі тих же результатів експериментів розроблений свердловинний при­стрій, який отримав назву „Кавітатор”, шифр ПСК М та подаються заявки на отримання патенту  до відповідних відомств України, Росії та інш. країн.  

З р. проведена розробка промислової технології внутрішньосвердловин­ного ультразвуко­вого крекінгу нафти, виготовлення свердловинного приладу – ка­віта­тор, відпра­цювання технологічних ре­жимів, патентування цієї техно­логії.

З р. і на сьогодні проводиться розробка та впровадження методу видо­бування на­фти, інтенсифікації та підвищення нафтовіддачі на ви­снажених та об­воднених нафтових родовищ згідно з технологією „ЦІ­ЛЬНИК”. У тому числі: побу­дови методичної інформа­ційної та апаратурної ос­нови автоматизованої сис­теми експерту­вання та керування розробки – „ГЕОЕКСПЕРТ”, спеціальних ме­тодів буріння розгалужених стовбурів свердловин, інтенсифікації видобутку на­фти з недіючих свердловин за допомогою технологій, що отримали назву – „ЗУМПФ”, „ШКАРАЛУПА”, „ГІДРОТОК”, „ГІДРОГОРИЗОНТ”, „ТЕП­ЛОГОРИЗОНТ” та багато інших. Проводиться відпрацювання та па­тен­тування всіх елементів вказаних споріднених тех­нологій.

Треба підкреслити, що розроблені Інститутом технології, в першу чергу спря­мовані на „реанімацію” вітчизняної нафтогазової промисловості і визнані найефекти­внішими серед споріднених у цій га­лузі, але, за браком держа­вної підтримки та коштів не всі за­патентовано, тому багато фірм вико­ристовують деякі з них без посилання на нас. Переговори щодо застосування наших технологій Інститут проводить виключно за кордоном, а саме у РФ.

Інститут нафти УАН постійно бере участь у наукових і практичних конферен­ціях з проблем геофізики, нафтової геофізики та нафтогазовидобування.

Впродовж всього періоду розвитку Інститут підтримує ділові стосунки з відо­мими фірмами та організаціями. Зокрема з ТОВ „Лукойл – Західна Сибір”, „Татна­фта”, „Башнафта” та ін. і виконує спільні науково – дослідницькі та практичні роботи з ними.

З тематики науково – дослідницьких робіт науковцями інституту надруковано понад 40 робіт, отримано 3 патенти, подано 6 заявок на отримання патентів.

Хоч за 13 років свого існування Інститут нафти, спочатку як ІН УАН НП (з р.), а в останній час – ІН УАН (з р.), пізнавав і злети, і падіння, поєднані з еко­номічними процесами розвитку нашої держави, але опрацювання оригінальних наф­тогазових технологій фахівці Інституту ніколи не зупиняли.

У р. Інститут отримав Дозвіл Держпромгірнагляду України на право виконання робіт підвищеної небезпеки у нафтогазовій галузі та Ліцензію Державної геологічної служби Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на право виконання робіт з пошуку (розвідки) корисних копалин та інших робіт.

У діяльності організації приймало участь понад фахівців. Це — нафтовики, буровики, геологи, електронники, математики, програмісти, фізики, термодинаміки, геофізики, зв’язківці, хіміки–органіки, конструктори, металурги, матеріалознавці, акус­тики, економі­сти, юристи, фотографи, художники, дизайнери та багато інших, фахів­ців, менш визначних професій.

ОТРИМАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Набула теоретичного і практичного розвитку технологія автоматизованої ін­терактивної по­будови детальних геологічних розрізів нафтогазових та ін. покладів, зокрема, дослі­дження міжсвердловинного простору на великих відстанях до м та глибинах до м при довільному, зокрема, у кущо­вому розташуванні свердловин, на суші та у морі. Основні виробничі проблеми, які вирішені за допомогою даної тех­нології – визначення напрямку вибурювання нових похилих, викривлених та розга­лужених гори­зонтальних стовбурів нафтових свердловин, уточнення побудови про­дуктивних пластів, контроль наслідків гідророзривів та ін. Можливості цієї технології дають змогу не тільки побудувати окремі розрізи, а й створити просторові математи­чні моделі гірських властивостей цих покладів. На таких моделях можна визначити окремі особливості генезису покладу і визначити деякі його характеристики, зокрема запаси сировини. На даний момент виготовлені дослід­ницькі взірці систем – „ГЕО­ЗОР ”та „ГЕОЗОР 3D”, що реалізують цю технологію. 

прове­дені теоретичні дослідження, проектування і виготовлення лабо­ратор­ного устаткування – гідроакустичного стенду„СГА 2 - 25 - 7” для від­працювання на ньому оптимальних термогідроди­намічних та акустичних режимів ультразвуко­вого крекінгу ви­сокоглейкої нафти. Здійснені повномасштабні експериментальні дослі­дження термогідродинамічних перетворень вуглеводневої сировини у найпоширені види мотор­ного палива за допомогою вивчення кавітаційних процесів у нафті, про­ведено патенту­вання технології. На підставі цих резуль­татів буде створений робо­чий прототип нафтоперегінного міні-заводу з вдвічі біль­шою спро­можністю пере­робки нафти.

Для одного з обводнених до рівня 90 – 98% нафтового родовища України, на вибраній ділянці запроектований метод інтенсифікації його розробки згідно з технологією „ЦІЛЬНИК”. У тому числі побудована методична, інформа­ційна, програмна та апаратурна основа автоматизованої системи експерту­вання та керу­вання розробки нафтового покладу – „ГЕОЕКСПЕРТ”, по оцінкам якої буде створена система коротких горизонтальних стовбурів із „старих” свердловин. Технологія дозволить в декілька раз підвищити нафтовіддачу дослідної ділянки.

На Коханівському „безперспективному”, з точки зору деяких поважних органі­зацій, родовищі високоглейкої нафти, де коефіцієнт нафтовіддачи затверджений у ДКЗ складає близько 5%, запроектоване впровадження нашої технології внутрішньосве­рдловинного уль­тразвукового крекінгу нафти у поєднанні з програмою „ЦІЛЬНИК”. Основна мета – інтенсифікація розробки родовища шляхом оптима­льного видобу­вання сировини використовуючи розгалужені короткі стовбури, розрідження та перетворення нафти у малов’язківу­глеводні безпосередньо у вибої свердло­вини за допомогою запропоно­ваних нами ка­вітаційних методів. Від­працювання  оптимальних технологічних ре­жимів розробки родовища з „важкою” нафтою. Ця технологія перспективна не тільки для двох родо­вищ України - Бугруватівському та Коханівському, а також і за кордоном. Наприклад, у РФ, Арланське нафтове родовище, що розташоване між Башкортостаном та Татарстаном має видобувні запаси майже у 4 млрд. т, але практичний видобуток скла­дає не більш як 10%. Якщо буде відпрацьована ця технологія у нас і проведено її па­тентування, то вона буде використана не тільки в РФ на вказаному родовищі, а і багатьох країнах світу.

Вказані технології направлені на багатократне підвищення ефективності розро­бки нафтових покладів України та найбільш повну переробку добутої вуглевод­невої сировини.

НАУКОВА НОВИЗНА РОБІТ

Новизну науково-дослідних робіт Інституту складають:

•        методи, методики і сучасні технології дослідження покладів вуглеводневої та ін. сировини, експертування їх стану розробки та оптимальному керу­ванню режимами видобутку при їх реанімації;

•        методики побудови ефективних технологій переробки вуглеводневої сиро­вини (нафти та конденсату) як на земній поверхні, так і в свердловині;

•        нормативно-методологічні основи організації розвідки, буріння, видобу­вання, розробки, конструювання та ефективної переробки вуглеводневої сировини із виснажених, обводнених родовищ України.

Інститут нафти УАН проводитьфундаментальні та прикладні дослідження в галузі створення ефективних нафтогазових технологій. Практичні розробки Інсти­тутуспрямовані на вирішення задач, які сформульовані у Національній програмірозвитку нафтогазової промисловості України, Законі „Про пріоритетні напрями роз­витку науки і техніки”.

Зазначимо, що творча діяльність Інституту триває упродовж останніх 15 років але була б неможливою без сприяння провідних російських та вітчизняних нафтових організацій: «РОСНЕФТЬ», «ВНИ­ИНЕФТЬ», м. Москва, «Полюс», м. Радужний, Пре­зидії УАН, м. Київ, НГВУ «Чернігівнафтогаз», м. Прилуки, «Укрнафтогазінвест», м. Київ та ба­гатьох інших організацій та приватних осіб.

Вобговоренні наших проектів, ухваленні рішень щодо принципів технологій, підтримці та розробці і засто­суванні технологій брали ак­тивну участь наші колеги із багатьох організацій: Абрамов Ю.Д., Айзікович О.М., Архіпов А.А, Безхижко М. М., Білоусов Е.Л., Бернш­тейн А.М., Боксерман А.А., Боксерман Ю.А., Братухін Ю.Н., Бульбас В.М., Бялюк Б.О., Валуй­ский А.А., Верес С.П., Войтович Я.О., Войцеховськая С. А., Вя­хирєв Р.І., Гавура В.Е., Гаріпов В.З., Гогоненков Р.Н., Григо­рян О.М., Давутов В.А., Дворецький П. І., Демехін Е.А., Дерев'я­них В.Ф., Довжок Є.М., Дунець І.І., Ду­мік В.І., Дундій О.С., Диблєнко В. П., Єрьомін Н. А., Жаркова Л.В., Желтов Ю. П., Жукова Н. А, Забиймоорота Є. О., Зариць­кий Б.Н. В., Зарубін Ю.А., Золотухін А.Б., Зубов М.В., Ільченко А. І.,  Ілюхін А.Г., В Кама­лов Р. Н., Качкін А.А., Качура І.Б., Кашек М.П., Климкін В.Л., Ко­бря Н.В., Кова­лко М.П., Колєв А.А., Колонін А. Г., Ко­ноп­льов Ю.В., Короленко В. П., Костюк Л.М., Кузнє­цов Ф.А., Кривуша Л.С., Купний В. І., Курі­люк Л. В., Кучернюк В.А., Лернер Р.А., Лігоць­кий Н.В., Лисицький В.М., Логацький В. М., Ло­зюк Д.П., Мазка С.О., Марухняк М.Й., Матвєєв І.В., Мацера Б.І., Миронов Л.С., Моісеєв В.М., Моргунюк В.С, Моргунюк П.В., Музичко І.І., Невінний О.В., Никіфоров А.І, Окрепкий Р.Н., Онипко О.Ф., Оснач А.М., Ост­ровський С.А.,Паснік В.Й.,  Печьоркін М.Ф., Погорєлов В.Е.,Порошков В.С., Прибишін В.І., Прокопе­нко І.Г., Пи­льова Н.Я., Пильов Ю.П., Прокопів М.Г., Са­зонов В.П., Сини­цін А.Г., Скріпачов В.В., Степанов В.П., Стефурак Р.І.,Сургу­чов М.Л., Тамко О.П., Тернавсь­кий А.А., Тімонін А.Б., Ткаченко І.М., Трошин О.Ф., Тупихін В.І.,Фадєєв Є.О., Фір­сов В. М., В Хайруллін Р., Хві­льовицький М.О, Ходаков В.П., Ца­турянц Г.А.,Чашкін Ю.Г., Чепіков Г.М., Щелкарін Ю.В., Ширяєв Ю.Х.,Шпак П.Ф. та ба­гато інших.

У цьому переліку іншим шрифтом виділені прізвища тих колег, хто, на жаль, вже ніколи не побачить і не оцінить результати виконаної нами роботи.

Особливої подяки заслуговують колеги, аспіранти та співробітники, зусилля яких були спрямовані на ство­рення та реалізацію технологій.

На підставі наведеного вважаю за необхідність організацію Державного науково-дослідного полігону Інституту на Гнідинцівському родовищі для відпрацювання та подальшого розширеного впровадження перелічених технологій на інші родовища.

  Генеральний директор ІН УАН

   Академік   УАН           

   О.В. Войтович

Реальні виплати за торговців наркотиками та чіткий план боротьби з незаконним поширенням — обіцяє бізнесмен Єгор Левченко. Саме він стоїть за гучною акцією &#;Спіймай баригу — отримай кеш&#;.

Акція стартує — 1 травня вся система починає працювати.

Про те, кому платитиме гроші і як планує перемогти наркобізнес в Україні, Левченко розповів в інтерв’ю блогеру Стасу Домбровському.

&#;Ні до політики, ні до влади жодного стосунку не маю&#;, — заявив в інтерв’ю Єгор Левченко. Наразі він займається бізнесом за кордоном і має можливість фінансувати проєкти для України.

&#;Я не маю стосунку до політики чи влади як такої. Я,  до речі, раніше розповідав про свій бізнес, він зосереджений суто в IT сфері. Це мережа компаній у різних країнах. Ми займаємося лідогенерацією — якщо простою мовою, залученням клієнтів для наших клієнтів. Залучаємо трафік на найрізноманітніші сайти, здебільшого — ставки та казино. Також ми займаємося арбітражем трафіку — для маленьких компаній з лідогенерації ми працюємо &#;фільтром&#; — перепродуємо для клієнтів згенерований ними трафік. Ну і так далі&#; — розповів Левченко у своєму першому розгорнутому інтерв’ю.

Кілька місяців, поки анонс акції &#;Злови баригу&#; гримів по всій країні, її ініціатор і головний спонсор залишався в тіні. Сьогодні Єгор Левченко заявляє — фінансувати її готовий стільки, скільки знадобиться. І доти, доки не збільшаться хоча б удвоє показники Департаменту боротьби з наркотиками.

&#;Не буду кривити душею, роблю це і для країни, і для себе. Мені набридло слухати, що я маю стосунок до сфери наркоторгівлі. Цією акцією я хочу показати, що готовий не просто спростувати цю маячню, а й викорінити цю чуму. І так, я готовий застосовувати такі радикальні та дороговартісні заходи — як акція &#;спіймай баригу&#; — розповів Левченко Стасу Домбровському. Бізнесмен запевняє — жодного ліміту коштів, які він готовий вкласти в акцію, немає. І тут же розкрив подробиці того, як працюватиме вся схема.

Акція стартує вже 1 травня. Учасники зможуть заробити й грати в так звану &#;рулетку&#;. Тисячу доларів отримає той, завдяки кому вдасться зловити закладника або торговця, у якого поліція виявить  наркотики &#;в особливо великих розмірах&#;.

Що меншою виявиться вилучена вага, то меншими будуть виплати. Наступна сходинка — п’ятсот доларів і за ще дрібнішу вагу — двісті доларів. Таблицю того, що за законом вважається &#;великими&#; та &#;особливо великими&#;, розмірами Левченко вже розмістив на сайті.

Гроші виплачуватимуть у гривнях за курсом НБУ на момент затримання. Для цього будь-кому достатньо прийти в найближчий відділ поліції та написати заяву на закладника або торговця, якого він виявив. Організаторам акції після цього потрібно надати копію заяви, відеозапис моменту її написання в поліції, витяг з ЄРДР про порушення кримінального провадження.

Щойно закладника візьмуть, розповідає Левченко, учасник одразу отримає гроші від Фонду.

Нажитися за допомогою фейків не вдасться, попередив бізнесмен. Штат юристів буде чітко перевіряти всю інформацію.

Окремі умови для тих, хто готовий здати лабораторію з виробництва наркотиків. Під прицілом організаторів &#;Спіймай баригу&#; — великі лабораторії, які виробляють від десяти та більше кілограмів заборонених речовин. В інтерв’ю Домбровському меценат обіцяє десять тисяч доларів за лабораторію, яка виготовляє від десяти до тридцяти кілограмів наркотиків. За об’єми від тридцяти та більше кілограмів — платитимуть двадцять п’ять тисяч доларів.

Брати участь в акції Єгор Левченко запросив і поліцію. Неофіційно це зробити вони можуть через знайомих, каже Левченко. Але основної уваги він усе ж таки чекає від керівництва поліції та великих міст. Усі дії учасників та організаторів будуть виключно в межах закону, заявив меценат. Організатори акції &#;Спіймай баригу&#; готові працювати під цілодобовим наглядом правоохоронців.

При цьому, сам Левченко переконаний: його досвід та ідеї можуть насправді не лише допомогти в боротьбі з поширенням небезпечних препаратів, а й насправді звести торгівлю до мінімуму.

&#;Упевнений, що чиновники й керівництво Нацполіції, ДБН помітять нашу акцію і зрозуміють, що тут немає жодного шахрайства. Хотілося б, щоб вони почали з нами співпрацювати. У мене є конкретні ідеї, якщо їх реалізувати в комплексі  з нашою акцією, з роботою поліції, то за досить короткий час можна було б якщо не викорінити повністю, то завдати серйозного удару і по торгівлі, і по виробництву. Це можливо, я знаю, як це зробити&#;, — сказав він.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.

• 👎 Зрада

  20%

• 👍 Перемога

  40%

• ✊ Боротьба триває

  40%