Найцікавіші Ігрові Легенди

У суботу,  5 листопада, об на телеканалі "Дом" відбудеться прем'єра пізнавального проєкту власного виробництва про українську літературу "Ліс рук!". Ведучим нового проєкту став Володимир Остапчук.

"Ліс рук!" — це вікторина, яка в легкій ігровій формі представляє небуденний погляд на життя і творчість найвідоміших українських письменників, доповнює знання, отримані зі шкільних підручників та уроків літератури. Її учасники — допитливі й небайдужі школярі середніх та старших класів з різних куточків України. Разом вони складають своєрідний "шкільний клас", у якому протягом 45 хвилин "уроку" шукатимуть відповіді на запитання експертів, розгадуватимуть ребуси, братимуть участь в ігрових постановках, а також самі ставитимуть експертам найнеочікуваніші запитання про українських класиків.

Кожен випуск "Лісу рук!" буде присвячений одному відомому українському письменникові чи письменниці і складатиметься з кількох тематичних блоків про їхнє життя та творчість, кохання, хобі, вподобання, корисні й не дуже звички. У кожному блоці діти даватимуть різні варіанти відповідей на запитання, і лише після того, як зможуть відповісти всі охочі, експерти озвучуватимуть правильний варіант і обов’язково доповнюватимуть його фактами, цікавими сучасним дітям. 

"Сьогодні спостерігаємо хвилю інтересу до української культури й літератури і серед самих українців, і серед іноземців. Ми б дуже хотіли використати цю хвилю, щоб по-новому відкрити наших класиків для такого непростого глядача, як підліток. Це той вік, коли визнані авторитети часто не мають значення, але з іншого боку, саме ті, хто став важливими для нас в юності, формують нас. І якщо "Ліс рук!" допоможе увійти до цього кола нашим класикам — вважатиму задачу виконаною. Втім, переконана, наш проєкт буде цікавий не лише школярам, а й усім, хто хоче знати трішки більше про українських письменників", — говорить генеральна директорка державного підприємства "Мультимедійна платформа іномовлення України", до складу якого входить телеканал "Дом" Юлія Островська.

Ведучим нового проєкту каналу "Дом" став доброзичливий і дотепний Володимир Остапчук. Він не лише ставитиме дітям запитання, даватиме слово для відповіді та рахуватиме оцінки, а й братиме участь у несподіваних перевтіленнях, підтримуватиме учасників, дискутуватиме з експертами, ділитиметься власним шкільним досвідом вивчення української літератури.

"Працювати з дітьми, з їхньою безпосередністю, цікавістю, категоричністю — той ще виклик. Сподіваюсь, мені вдалося налагодити наш контакт у студії. Бо "Ліс рук!" зачепив мене не тільки як ведучого, а і як людину з дипломом вчителя і хай незначним, але досвідом викладача. Знаєте, захотілось зробити урок української літератури таким нестандартним і пізнавальним, щоб діти відчули наших класиків ближчими до себе, сучасними, модними, топовими, як зараз кажуть. Щоб не запитували, а навіщо нам це все, а розуміли, чим більше ви читатимете українську літературу, тим краще ви знатимете себе. Мені здається, це важливо", — каже ведучий каналу "Дом" Володимир Остапчук. 

Прем'єрний випуску нового проєкту телеканалу "Дом" буде присвячений Лесі Українці, її силі волі, надзвичайній активності і вмінню ще з дитинства ставити глобальні цілі та досягати їх. Скільки мов знала Леся Українка і скільки країн відвідала? Чи заможною була родина Косачів і куди витрачали гроші батьки Лесі? Яким був її перший вірш та чому на банкноті в гривень зображено ясень і Луцький замок? Чи була Леся Українка модницею, які розваги їй подобались і скільки разів вона закохувалась? Які твори Лесі були під забороною і в царській Росії і в Радянському Союзі? Відповіді на ці та інші запитання шукатимуть школярі в першому випуску "Лісу рук!". Але ще вони самі ставитимуть дуже несподівані запитання експертам. Одне з них: чому Леся Українка не зреклася російського громадянства? Всі відповіді вже цієї суботи об на каналі "Дом".

Дивіться проєкт "Ліс рук!" з Володимиром Остапчуком на каналі "Дом" щосуботи об , а також на сайті та на YouTube-майданчику каналу "Дом".

Легализация азартных игр в Украине стала поворотной точкой для этой отрасли. В первую очередь – это возможность оставить в прошлом подпольные залы с игровыми автоматами и мошеннические сайты, где у пользователей не было никаких гарантий безопасности личных данных и выполнения обязательств от компании в случае выигрыша.

Сегодня онлайн-казино – это сервис, который обеспечивает пользователям доступ к самым интересным слотам и гарантирует честный игровой процесс. Именно так выстроена работа онлайн-казино Cosmolot.

Принцип работы онлайн-казино Cosmolot

Рассматривая принципы, по которым функционирует игровая площадка, мы заодно можем развенчать самый расхожий миф об онлайн-казино: что любой сайт с азартными играми – это поле для махинаций, и выиграть там невозможно. В первую очередь стоит понять, что любое легальное онлайн-казино, например Cosmolot, работает согласно требованиям законодательства, дорожит своей репутацией и обязано обеспечивать честную игру для всех пользователей.

Для начала стоит знать, что ни одно онлайн-казино, в том числе и Cosmolot, не создает игры самостоятельно. Сайт является фактически агрегатором, собирая в одном месте слоты от популярных разработчиков и предоставляя пользователям доступ к ним.

Это означает, что само казино просто не имеет возможности никоим образом вмешаться в ход игры или повлиять на её результат. Сами игровые слоты функционируют согласно математическим алгоритмам, обмануть или взломать которые просто не получится. Все это гарантирует, что выигрыш в онлайн-казино Cosmolot зависит только от личного везения и верно выстроенной стратегии самого игрока.

Работа создателей софта и сайта казино, выступающего оператором, взаимосвязана. С одной стороны, разработчики отвечают за корректную работу своего ПО и контролируют игровой сайт, чтобы убедиться, что там не обманывают пользователей. С другой стороны, онлайн-казино дает пользователям гарантии честной игры, отвечает за операции по пополнению счета и выводу средств, разрабатывает бонусные программы и дополнительные ивенты для интереса и развлечения игроков.

Онлайн-казино Cosmolot также берет на себя ответственность за такие моменты, как защита личных данных пользователей, техническая поддержка, верификация аккаунтов, которая необходима, чтобы убедиться, что все игроки достигли летнего возраста..

Легальные казино, работающие по условиям лицензии, периодически проходят независимые проверки государственным регулятором, так называемый "контроль честности". То есть сайт Cosmolot регулярно проходит внешний аудит, подтверждая свое соответствие всем требованиям и стандартам.

По таким принципам выстроена вся система современного легального гемблинга. Каждый участник процесса несет ответственность за свою часть работы, и все с одной целью – комфорт пользователей, их положительные эмоции и, соответственно, лояльность.

Cosmolot: сотрудничество с лучшими провайдерами

Как уже было сказано, онлайн-казино Cosmolot выступает своего рода посредником между игроками и провайдерами. Ближайшим аналогом будет хорошо знакомая любому геймеру платформа Steam, которая функционирует по тому же принципу.

В онлайн-казино Cosmolot представлены игровые слоты от лучших международных компаний-разработчиков. Это настоящие легенды индустрии, с многолетним опытом и сотнями игр в портфолио. А также молодые и перспективные компании со свежими идеями:

• NetEnt;
• Amatic;
• Microgaming;
• Playson;
• Evolution Gaming;
• Habanero;
• и еще более 20 провайдеров игр.

На сайте используется только лицензионное ПО, которое не допускает вмешательства в игровой процесс со стороны.

Cosmolot: агрегатор азартных игр. Разрушение мифов об онлайн-казино фото 1

Cosmolot: агрегатор азартних ігор. Руйнування міфів про онлайн-казино

Легалізація азартних ігор в Україні стала поворотною точкою цієї галузі. Насамперед – це можливість залишити в минулому підпільні зали з ігровими автоматами та шахрайські сайти, де користувачі не мали жодних гарантій безпеки особистих даних та виконання зобов'язань від компанії у разі виграшу.

Сьогодні онлайн-казино – це сервіс, який забезпечує користувачам доступ до найцікавіших слотів та гарантує чесний ігровий процес. Саме так побудована робота онлайн-казино Cosmolot.

Принцип роботи онлайн-казино Cosmolot

Розглядаючи принципи, за якими функціонує ігровий майданчик, ми заодно можемо розвінчати найпоширеніший міф про онлайн-казино: будь-який сайт з азартними іграми – це поле для махінацій, і виграти там неможливо. Насамперед варто зрозуміти, що будь-яке легальне онлайн-казино, наприклад Cosmolot, працює відповідно до вимог законодавства, цінує свою репутацію та зобов'язане забезпечувати чесну гру для всіх користувачів.

Для початку варто знати, що жодне онлайн-казино, у тому числі Cosmolot, не створює ігри самостійно. Сайт фактично є агрегатором, збираючи в одному місці слоти від популярних розробників і надаючи користувачам доступ до них.

Це означає, що саме казино просто не може жодним чином втрутитися в хід гри або вплинути на її результат. Самі ігрові слоти функціонують згідно з математичними алгоритмами, обдурити або зламати які просто не вдасться. Все це гарантує, що виграш в онлайн-казино Cosmolot залежить тільки від особистого щастя і вибудуваної стратегії самого гравця.

Робота авторів софту та сайту казино, що виступає оператором, взаємопов'язана. З одного боку, розробники відповідають за коректну роботу свого програмного забезпечення та контролюють ігровий сайт, щоб переконатися, що там не обманюють користувачів. З іншого боку, онлайн-казино дає користувачам гарантії чесної гри, відповідає за операції з поповнення рахунку та виведення коштів, розробляє бонусні програми та додаткові івенти для інтересу та розваги гравців.

Онлайн-казино Cosmolot також бере на себе відповідальність за такі моменти, як захист особистих даних користувачів, технічна підтримка, верифікація облікових записів, яка необхідна, щоб переконатися, що всі гравці досягли річного віку.

Легальні казино, що працюють за умовами ліцензії, періодично проходять незалежні перевірки державним регулятором, так званий контроль чесності. Тобто сайт Cosmolot регулярно проходить зовнішній аудит, підтверджуючи свою відповідність усім вимогам та стандартам.

За такими принципами збудовано всю систему сучасного легального гемблінгу. Кожен учасник процесу відповідає за свою частину роботи, і все з однією метою – комфорт користувачів, їх позитивні емоції та, відповідно, лояльність.

Cosmolot: співпраця з найкращими провайдерами

Як уже було сказано, онлайн-казино Cosmolot виступає свого роду посередником між гравцями та провайдерами. Найближчим аналогом буде добре знайома будь-якому геймеру платформа Steam, яка функціонує за тим самим принципом.

В онлайн-казино Cosmolot представлені ігрові слоти від найкращих міжнародних компаній-розробників. Це справжні легенди індустрії, з багаторічним досвідом та сотнями ігор у портфоліо. А також молоді та перспективні компанії зі свіжими ідеями:

• NetEnt;
• Amatic;
• Microgaming;
• Playson;
• Evolution Gaming;
• Habanero;
• та ще більше 20 провайдерів ігор.

На сайті використовується лише ліцензійне програмне забезпечення, яке не допускає втручання в ігровий процес з боку.

Новий гість на «УФ» ‒ Володимир Шаран. Зірка Динамо, Дніпра і Карпат розповідає про цікаві історії своєї ігрової кар’єри.

річний наставник ФК Минай Володимир Шаран у відвертому ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» розповів: 

• як 33 роки тому він, з юніорською збірною СРСР завоював золоті медалі першості Європи, а з молодіжною збірною став бронзовим призером Чемпіонату світу
• хто з зірок Динамо приїжджав за ним до Львова
• про перше чемпіонство, про Кубок України і ключі від трьохкімнатної квартири в Києві, яку на нього так і не оформили
• про ігри проти Барселони, і її зірок
• про свої хет-трики і «сухий лист»
• про причину страйку гравців Дніпра, а також ‒ чому Маркевич не хотів бачити його у Карпатах
• про те, в якому закладі його «застукав» президент Карпат Димінський
• і про добрих людей, які посприяли йому стати тренером. 

«З Сергієм Щербаковим навіть посперечалися, хто заб’є більше м’ячів на Євро»

– Володимире Богдановичу, як футболіст, ви рано звернули на себе увагу. Ваша перша велика перемога – золото юнацького Євро 

– Та команда дійсно була дуже хороша і дружня. Незважаючи на різні національності, у колективі була єдність. Нас, українських хлопців, була більшість, тому кістяк команди складався саме з нас: Помазун, Щербаков, Мамчур – капітан, Похлебаєв, Кандауров, Шаран. Як правило, вся ця шістка виходила на поле в основному складі. 

Ми багато поїздили і провели купу турнірів, більшість з яких виграли. Звичайно, всі ми були молоді – по 18 років, ще не всі грали в основних складах своїх клубів, тому для нас важливо було набиратись досвіду міжнародних ігор. А завоювання золотих нагород чемпіонату Європи було дуже серйозним кроком уперед. 

– Як цей турнір складався для вас? 

– Фінальна частина проходила в Угорщині ‒ в місті Дебрецен. Перед нами не ставили завдання неодмінно зайняти перше місце. Один з нюансів того турніру полягав у тому, що шість найкращих команд континенту з восьми, що з’їхалися туди, отримували путівки на чемпіонат світу, який мав відбутися наступного року. 

Команди не ділили на групи – грали за олімпійською формулою. Стартували з чвертьфіналу проти сильної команди Швеції, яку доволі легко обіграли (забивали Щербаков, Мандреко, Гришин, ‒ прим. О.П.). 

У півфіналі нашими суперниками були англійці. Пам’ятаю, перед виходом на поле, ми стоїмо у коридорі, а англійці як закричать! Для нас це було в диковинку. Чесно кажучи ми перелякалися:) Перші десять хвилин ми навіть не розуміли, що нам робити. 

Я навіть своїм підопічним з Минаю нещодавно розповідав, з чим мені довелося тоді зіштовхнутися. Англійці розпочали дуже агресивно, з пресингу по всьому полю, який підтримували всю гру. І гол вони забили нам дуже швидко – на й хвилині. 

Сергій Щербаков. Фото: Google

– І що ви на це запропонували супернику? 

– Швидку гру у пас. Тренери команди ще до гри ухвалили такий план, і ми не збиралися від нього відступати. Десь ближче до середини тайму нам вдалося переломити хід гри, змусивши англійців бігати за м’ячем, і до перерви двічі їм забити. 

– Перший гол англійцям провели саме ви. Пам’ятаєте цей м’яч? 

– Звичайно. Пробив низом, лівою ногою, у дальній від воротаря кут. 

– У відбірковому турнірі до Євро ви зіграли шість матчів – шість перемог. Цікаво, що особисто ви забивали практично в кожній грі. 

– Якщо брати весь турнір, з фінальною частиною, то ми з Сергієм Щербаковим на двох забили або 9, або 10 м’ячів (десять: шість Шаран і чотири Щербаков, ‒ прим. О.П.). У нашій групі була дуже сильна команда – Нідерланди, а ще Норвегія та Кіпр. Якщо не помиляюсь, у Кишиневі, де ми приймали збірну Норвегії, я забив два голи. Нідерландцям забив дома і в гостях, і кіпріотам забив, коли ми грали у Нікосії. Я грав лівого хава, а Щербаков попереду. В одній кімнаті з Сергієм жили – товаришували. Навіть посперечалися, між собою, хто більше заб’є. Вийшло так, що я😊

– У фіналі в серії післяматчевих пенальті ви обіграли португальців. Пам’ятаєте, хто забив вирішальний гол? 

– Я😊 Перший тайм того фіналу пройшов у рівній боротьбі, можна навіть сказати, з деякою нашою перевагою. А ось у другому таймі нам довелося, здебільшого, відбиватися. 

Там з кращого боку показав себе наш воротар, харків’янин Сашко Помазун. Протягом усієї гри він просто творив дива – рятував команду. Особливо запам’ятався момент, який виник у додатковий час, коли лідер португальської команди центральний нападник – Пінту (на той час гравець основного складу Атлетико Мадрид, ‒ прим. О.П.), вийшов по центру на наші ворота, але Помазун зіграв бездоганно. А потім, під час пробиття пенальті, Сашко перший удар від португальця взяв. Коли рахунок був , Пінту запустив м’яч на трибуни. 

Далі пішов бити я. Якщо забиваю – все. Португальцям можна пакувати речі і їхати додому зі срібними нагородами. Коли йшов до позначки, звичайно, хвилювався, але пробив впевнено – в свій улюблений від воротаря правий кут. Ми виграли ту серію пенальті – , і здобули золоті нагороди. За Португалію грали Руй Кошта, Фігу, Жоао Пінту – гравці, котрі потім виступали за елітні клуби Європи. Це була дуже велика перемога. 

«За золото Євро ми заробили по доларів, але в аеропорту нам видали лише значки майстрів спорту»

– Яким був матеріальний еквівалент цього успіху? 

– За кожен прохід у наступну стадію нам обіцяли заплатити по доларів. Виходило так, що кожен з нас заробив по «зелених». Звичайно, ніхто з нас відразу цих грошей не отримав. Вже в аеропорту нам видали лише книжечки і значки майстрів спорту. Це звання давало добавку до зарплатні десять карбованців (сміється, ‒ прим. О.П.). Безумовно, від нас пішли питання – де гроші, які нам обіцяли? Розрахувалися з нами потім ‒ вже на Новий рік, перед турніром в Ізраїлі, Виплатили по доларів. 

– Кажуть, збірникам у Союзні часи платили стипендії? 

– Ні, ніяких стипендій не було. Коли ми їздили на турніри за кордон, платили добові – 5 доларів. 

– А джинси коштували

– Так. На добові за пару днів можна було купити джинси:) 

– Ну, так ви купили собі джинси? 

– Якщо казати відверто, то всі ми, в ті часи, з свого боку, щось везли туди – продавали (сміється, ‒ прим. О.П.). Але не гравці. Реалізацією товару привезеного з Союзу займалися інші в команді люди. Наше завдання було тільки провезти товар. 

– На митниці нікого не зупиняли? 

– Та ні. З цим було все нормально. Ікру везли, пальне – все інше. Все це там продавалось, а на виручені гроші купувались якісь речі, які були у дефіциті в Союзі. 

– Наступного року ця команда поїхали на чемпіонат світу, де завоювала бронзу. Який найяскравіший спогад залишився у вас із ЧС серед молодіжних команд у Португалії? 

– В першій грі ми обіграли команду Єгипту – (забив Сергій Щербаков на 6-й хвилині, ‒ прим. О.П.). А в наступній грі з таким самим рахунком поступилися Австралії, яка забила дальнім ударом у дев’ятку. Останній матч проводили проти збірної Тринідад і Тобаго, яку легко переграли – (всі голи на рахунку українців: Михайленка, Коновалова, Похлебаєва і Щербакова, ‒ прим. О.П.). 

Ми вийшли з групи, але потрапили на іспанців, які вважалися фаворитами чемпіонату (до цього іспанці обіграли Англію – і Уругвай – , ‒ прим. О.П.). На матч приїхало багато іспанських вболівальників з духовим оркестром. Ось у такій обстановці нам довелося грати, але ми піймали кураж, і створили з десяток моментів біля воріт суперника. Вели – , і іспанці свій гол нам забили лише під завісу матчу. Звичайно, це була сенсація. 

Наступного дня ми полетіли на північ Португалії, де в місті Гімарайнш грали у півфіналі з бразильцями. Я грав з перших хвилин, і скажу, що там командочка у бразильців дуже серйозна була. Так, що ми програли – 😊 У мене ще відео цього матчу є. Деколи переглядаю. Звичайно, могли краще зіграти – мали реальну можливість забити один-два м’ячі. Там Коновалов повинен був забивати з моєї передачі. В тому матчі у бразильців мені запам’ятався їх лівий захисник Роберто Карлос. Запам’ятав його тому, що це вже тоді була така «машина». А потім за третє місце ми обіграли австралійців – , але я не брав участі в тому поєдинку, був на заміні. 

Роберто Карлос. Фото: Google

– Правда, що бронзові нагороди вам особисто вручав президент ФІФА Жоао Авеланж?

– Так, було таке. Особисто він кожному з нас вручав нагороди після фіналу в Лісабоні. А ще Сергію Щербакову вручили золоту бутсу (п’ять забитих м’ячів, ‒ прим. О.П.). 

«В Китаї нас возили на цукрову фабрику, так люди вийшли і дивилися на нас, як на інопланетян»

– Ви сказали, що з тією збірною багато їздили по світу. Яка із закордонних поїздок найбільш запам’яталася?

– В Європі ми практично всі країни об’їхали. А найбільше запам’яталися поїздки у Японію та Китай. В цих країнах у нас були виставочні матчі. Складні перельоти. Різний час – у нас день, у них ніч. Пам’ятаю, як уночі ми сиділи і просто в карти грали, тому що спати не могли. 

Китайці зустріли нас тепло, аплодували нам. Всі такі відповідальні, всюди у них струнко, під команду. Подумав, куди це ми потрапили? Проте ігри були у нас напружені. Була історія, як нас у Китаї повезли на цукрову фабрику. Сказали, що на екскурсію. Виявилося, що там до нас 30 років ніхто на екскурсії не приїжджав, а тут ми з Радянського Союзу, як грім серед ясного неба. Люди вийшли, дивилися на нас як на інопланетян. Оце я запам’ятав:) 

– А де ви жили? 

– Як не дивно, в п’ятизірковому готелі. Японія – це зрозуміло. А ось Китай? Я не очікував, що в цій країні все буде на такому високому рівні. Запам’ятав на все життя, як ми заходимо в готель і нас зустрічають такі високі на зріст дівчата – китаяночки. Ми не знали, що у них є такі дівчата, думали, вони всі маленькі. В ті часи не було такого, як зараз: телебачення, Інтернету – море інформації. Всі про всіх знають практично все. 

– А в Європі яка країна вам більше сподобалася? 

– Звичайно, Італія. Для мене, після рідної України, ця країна слідом іде. Подобається тамтешня аура, всі ці старенькі побудови. А ще природа, виноградники. Італійська кухня дуже класна, і люди там щирі, відкриті. Особливо запам’яталась наша поїздка у Сан-Ремо, якраз там відбувався пісенний фестиваль. Для нас, молодих, це було супер – багато туристів із різних країн. Ставлення до нас було дуже добре. 

– Безпосередньо на самому фестивалі ви побували? 

– Та, куди там. Це ж треба було комусь заплатити за нас, або самим купити квитки. А нам дали по 45 доларів, щоб ми пішли на базар і щось собі там купили – якісь подарунки.

– Вам подобалась італійська естрада тих часів?

– Так. Навіть зараз, зранку включу якусь італійську пісню, або нашу українську – мені це дуже подобається. А з італійських поп-гуртів х я був у захопленні від «Ріккі е Повері». 

«Безсонов спеціально приїхав у Львів, щоб запросити мене у Динамо»

– Давайте про ваше дитинство. Як взагалі починався для вас футбол? 

– Та як і у всіх. Я просив батьків купити мені м’яча й одного разу вони це зробили. Перший мій м’яч був резиновим. Коштував один карбованець, це я точно пам’ятаю. Але, на превеликий жаль, ми його одразу пробили. У дерево вдарили тим м’ячем, а там колючка була. Дуже засмутився. Думаю: «Боже мій, тільки купили і вже пробили. Як додому іти, що казати батькам?» :) А що робити, коли батько заробляв , а мати 90 радянських карбованців? Потім уже з хлопцями ми почали скидатися, щоб купити нормальний шкіряний м’яч. Пам’ятаю, купили біль-менш нормальний за три карбованці. 

– А ким працювали ваші батьки? 

– Мама кухаром у школі, де я навчався. А батько працював на Бурштинській ТЕС, куди зараз два рази прилітали російські крилаті ракети. 

– І якими були ваші футбольні успіхи? 

– Грали школа на школу, в Бурштині обігравали практично всіх. Потім грав за район, потім за Івано-Франківську область, далі за збірну України і СРСР. Ось так, поступово, практично за півтора роки потрапив у головну команду країни. 

– Хто був вашим кумиром у дитинстві? 

– Звичайно – Олег Блохін. Практично всі матчі Динамо транслювало українське телебачення. Як трансляція матчу, то ми всі розбігалися по домах дивитися футбол. 

– А із закордонних зірок? 

– Француз – Платіні і аргентинець Марадона. Деякі трансляції матчів за їхньою участю мені довелося побачити. Особливо запам’ятав півфінальну гру чемпіонату світу року, коли Франція грала з Німеччиною – зіграли , був додатковий час. Німець Фішер забив красень гол, ударом через себе. А потім була серія пенальті (перша в історії чемпіонатів світу – прим. О.П.). Вболівав тоді за Францію, нажаль у фінал пройшли німці (серія пенальті – – прим. О.П.). А ще на тому чемпіонаті світу крутий матч був між Італією та Бразилією – , це те, що я запам’ятав. З того чемпіонату світу мені ще сподобався італієць – Паоло Россі. 

– Коли ви вперше наживо побачили Блохіна? 

– У Києві, на стадіоні Динамо, вже коли мене молодого запросили у динамівський клуб. Пам’ятаю, був другий день, як я у Києві. Стоїмо, молоді гравці, проходить Блохін, і російською мовою кидає нам: «Здравствуйте». Всі пацани з дубля промовчали. І тоді він каже: «Все так сразу громко ответили, что у меня даже уши заложило». Оце я назавжди запам’ятав:)

– У Динамо ви прийшли юним та зеленим. Як вас зустріли у колективі? 

– Пам’ятаю що зіграв один тайм за дубль, і в перерві мені кажуть: «Їдь у Конча-Заспу, готуйся до гри з основною командою». Там були Анатолій Пузач, Віктор Колотов і Володимир Безсонов, який і запрошував мене до Динамо. Наступного дня я вийшов на заміну замість Анненкова та віддав гольову передачу Борису Деркачу, який зрівняв рахунок проти принципового суперника Динамо – московського Спартака. 

Володимир Безсонов. Фото: ФК Динамо

– Оце так дебют вам випав! Вдало зіграли? 

– Того вечора на стадіоні у Києві зібралося багато людей – (насправді 38 тисяч, ‒ прим. О.П.). На жаль, ми поступилися Спартаку – В середині першого тайму Анненков зламався – смикнув задню поверхню стегна. Чую: тренери когось кличуть, спочатку я не зрозумів кого, там біля мене інші хлопці розминалися. Потім почув кричать: «Шаран, давай!». 

На ту гру не потрапив до заявки Олег Матвєєв, а Мотя був улюбленцем у команді. Пам’ятаю, приїхав на базу – на вечерю, а хтось ще так голосно говорить: «А де Мотя?». У відповідь: «Та взяли там замість нього якогось молодого хлопця з дубля». Звичайно, мені було якось незручно. 

Ну, нічого, в принципі, зіграв я непогано. Звичайно, був засмучений, що програли, але тренери після гри мене похвалили. Ось такий був у мене дебют за Динамо. 

– В наступній грі ви вийшли в основі? 

– Так. Грали у Москві проти Динамо. Знову програли – , єдиний гол нам забили в середині другого тайму. 

– За москвичів в тому матчі грав Віктор Леоненко. Він вам запам’ятався? 

– Звичайно. А ще там був Кір’яков, якого я знав по іграх за молодіжну збірну. Ми часто, коли їздили на збори, з ним перетиналися – він особливо виділявся. А Леоненко запам’ятався тим, що був збитий такий хлопець: координований, невисокого зросту, швидкий, різкий, технічний. Він постійно рухався і його важко було зупинити. 

– Ви сказали, що в Динамо вас запрошував Володимир Безсонов. Як це було?

– Взимку Карпати були на зборах в Ужгороді, і він спеціально приїхав для того, щоб запросити мене в Динамо. Грали ми товариський матч, і мене вилучили вже на й хвилині – за розмови з арбітром. Щось я там себе погано повів. 

Безсонов викликав мене до себе в готель і каже: «Я спеціально приїхав, щоб на тебе подивитися, а ти зіграв лише 20 хвилин». Я почав виправдовуватися, сказав: «Так там суддя був неправий». Ось тоді я почув від нього, що мене запрошують у Динамо. 

Але я не поїхав з ним до Києва, сказав що хочу допрацювати у Львові, допомогти команді виконати завдання. Домовились, що у Динамо я перейду влітку. Карпати за мене ще якісь кошти отримали. На той час у мене багато було варіантів, від різних клубів. Запрошення були з Мінська, Москви: Динамо, Спартак, Торпедо. Але я не хотів туди йти – сидіти десь у дублі. Відчував, що не треба нікуди з України їхати. Мріяв грати тільки тут. 

«Одного разу я не віддав пас Лужному, який забігав – думав все, мені капець»

– Крім Динамо, хто з українських клубів вас ще запрошував? 

– Кликали у Дніпро і Шахтар. Особливо ініціативу виявляв мій партнер по збірній Сергій Щербаков. Він на той час у Шахтарі був основним гравцем і хотів, щоб я грав поруч із ним. Я з Валерієм Яремченком (тренером Шахтаря, ‒ прим. О.П.) розмовляв, але все ж таки обрав Динамо. Я розумів, що в Динамо, напевно, в дублі прийдеться посидіти, але добре те, що у киян на той час відбувалася зміна поколінь – зірки Динамо відходили. У мене був шанс, і його треба було використати. 

– Ви розказували, що в Динамо вас відразу взяли під опіку Олег Лужний і Ахрік Цвейба? 

– Так. Лужний – мій земляк, тому він зразу почав мене опікувати. Хоча спочатку я товаришував із Степаном Бецою.

– Той, що загинув у автокатастрофі? 

– На жаль. Ми разом їхали додому: він на Дніпро, я на Кривий Ріг. Попрощались, домовились зустрітися. Якщо не помиляюся, в грудні у Степана мав бути день народження, чи в його дитини. Я мав у той день приїхати до нього в Дніпро, але так сталося, що він розбився на машині, коли їхав у аеропорт. 

– Опіка Лужного в чому полягала?

– Лужний сам зі Львова, як і я, дебютував у Динамо в 20 років. Олег покликав мене до себе після моєї дебютної гри, там якраз і мама його була. Ми поспілкувалися, потім Ахрік Цвейба зайшов, бо ми в готелі «Національний» всі разом жили. Правда, я жив в іншому корпусі, до речі там, де ми зараз зупиняємось з Минаєм, коли на календарну гру в Київ приїжджаємо. 

У принципі, в Динамо, було все нормально. Скажемо так: в тренувальному занятті, щоб хтось тебе повчав – такого не було. До молодих гравців всі ставились досить нормально. Спочатку думав, що потраплю до «старичків», і вони почнуть мені, молодому, пхати, ще щось. Але колектив у нас був класний. Та й я старався, як міг. Ноги ніде не прибирав. 

– Тобто, в Динамо ніхто вам ніколи не «напхав»?

– Звичайно, було щось там. Заєць любив десь трохи напихати, коли, наприклад, не добіжиш. Лужний, якщо він забігає, а ти йому не віддаєш пас, то отримаєш від нього наганяй. (Сміється). З Лужним на одному фланзі грав Сергій Ковалець. І ось, одного разу на правий фланг поруч з Лужним ставлять мене. Так вирішив Фоменко. Я здивувався, ну, думаю, Михайло Іванович дає. А грали ми тоді у Кривому Розі. Одного разу я не віддав пас Лужному, думав все, мені капець. Лужний якщо робить ривок, то біжить сто метрів, тому треба обов’язково йому віддати м’яча. Так повинно бути в грі. 

– Ось ми і дійшли до вашого першого голу за Динамо. Пам’ятаєте хто вам віддав результативну передачу?

– Звичайно, Лужний. Передача саме від нього була, і я забив головою. Там ще боротьба була, м’яч відскочив, їхній воротар виходив, а я зіграв на випередження (Шаран грав на місці Сергія Юрана, який поїхав до Бенфіки, ‒ прим. О.П.). 

– Ви ж тоді Арарату два голи забили.

– Так. Другий як забив вже не пам’ятаю. Знаєте, в мене є відео деяких голів, які я забивав граючи за Динамо. Там є гол, який я забив чеській Спарті – це мій єдиний м’яч у Лізі чемпіонів. Дуже приємно, коли ти забив м’яча саме у такому турнірі. Та є що згадати. Наприклад, як грали ми проти Барселони. В мене фото є, як ми з Гвардіолою боремося за м’яч. 

«Реброву і Шкапенку Леоненко дав прізвиська – Петька і Чапаєв»

– Цікаво, зараз, коли грає Манчестер Сіті ви вболіваєте за команду Гвардіоли?

– Ні. Манчестер Сіті вже багато чого виграв. Моя позиція ‒ треба завжди вболівати за слабших. Тому я вболіваю за ті команди, які не вважаються фаворитами. Так само, як люди зараз вболівають за Минай, тому що ми слабші за інші команди. А ми ніколи, маю на увазі Минай, не буваємо фаворитами. Думаю, приємно, коли команда, яка слабкіша за рангом, досягає якихось успіхів. 

– Ви пригадали ваше протистояння на полі з Гвардіолою. Що він був за гравець? Що вам найбільш запам’яталось? 

– Те, що Пеп грав в один, максимум у два дотики. Він бачив і розраховував все ще до прийому м’яча. В нього не було дриблінгу. Грав він «шістку». Опускався низько, через нього будувалася гра. Звичайно, це було супер. Навіть якість поля, а грали ми з Барселоною на Олімпійському, тоді він ще носив назву Республіканський, йому не була перешкодою. 

– І як вам гралося проти Пепа? 

– В тому матчі я грав під нападниками, і виходило так, що при захисті мав відповідати безпосередньо за Гвардіолу, якщо ми йшли у пресинг. Скажу відверто, що було важко за ним встигати. Ті матчі ми програли – і , але билися гідно, як могли. Є в мене записи тих поєдинків – це пам'ять на все життя. 

Звичайно, потім був той матч, коли ми в десятьох виграли у Барселони – Це був фурор Леоненка і Шкапенка. В тому матчі я зіграв лише п’ятнадцять хвилин, вийшов замість Леоненка на позицію лівого захисника, ледь жовту карточку не заробив на Кумані – вдарив його по нозі доволі пристойно. 

‒ А найбільш пам’ятна єврокубкова гра?

‒ Звичайно, проти московського Спартака. Правда, я був на заміні. Сабо до останнього думав, кого ставити на гру ‒ Шматоваленка чи мене. У Сергія було якесь пошкодження. Із Мізіним ми поруч на лавці сиділи, переживали. Все-таки обіграли тоді Спартак – , причому, в такій драматичній боротьбі. Михайленко ще пенальті не забив. Хто не бачив той матч, нехай передивляться, раджу! Там Ребруха (Сергій Ребров, ‒ прим. О.П.) творив чудеса, Леоненко, Ковалець Та всі красенями були. 

– Ви ж у Динамо приходили як форвард. Хто перекваліфікував вас у захисника? 

– Це Фоменко так вирішив. Мені в принципі було все одно, тому що я хотів грати. А де, на якій позиції, ‒ байдуже. 

– Ви пригадали Шкапенка і Реброва. Пам’ятаєте, які в Динамо їм дали прізвиська і хто? 

– Ну, звичайно:) Чапаєв і Петька, ‒ так їх називали. Хто міг такі прізвиська їм дати? Звичайно, хлопець з Тюмені. В свою чергу, ми Вітю Леоненка називали – «Шишка». Це Лужний так його прозвав. Каже йому: «Ти, Вітя, з Тюмені, там у вас багато шишок, так що будеш у нас шишкою». Так і пішло. Та Вітя Леоненко всім нам «кликухи» надавав. А Шкапенко і Ребров, двоє молодих пацанів, прийшли у Динамо практично водночас. Весь час були разом – товаришували. Спочатку в одній кімнаті жили. Потім, бувало, що з Ребровим я теж в одній кімнаті жив. 

«Лужний казав: «У мене є відчуття, що треба зараз звідси їхати». І ми їхали додому»

– Олег Саленко розповідав, що він був першим, кому в Динамо зарплату платили у доларах. Це правда?

– Може, це до мене було, адже мені також платили зарплату у доларах. Хоча траплялося таке, що платили і купонами, та і в доларах, звичайно, коли ми виїжджали за кордон. 

– Ще він казав, що тільки провідних гравців отримували в Динамо по тисячі доларів, решта наполовину менше. Це так?

– Не знаю. Мені теж платили тисячу доларів. Виходить, що я потрапляв в список тих гравців:) 

– А які були преміальні?

– По-моєму, доларів за перемогу вдома і на виїзді. 

– А найвищі преміальні якими були і за що?

– Це коли ми пройшли у груповий етап Ліги чемпіонів. Паша Яковенко ще гол забив Брондбю з моєї передачі. Коли зайшли в роздягальню, нам озвучили премію – 6 тисяч доларів кожному. У ті часи це була доволі пристойна сума. 

– Ці гроші вам зразу заплатили?

– Так. Все нормально в Динамо з зарплатою було – навіть в жорсткі дев’яності. Ми ніяких фінансових проблем не відчували ні при Вікторі Безверхому, ні коли Суркіси прийшли. У Григорія Михайловича в цьому плані усе було солідно – ніяких питань. 

– Правда, що у готелі «Україна» гравці Динамо купували імпортні цигарки і спиртні напої?

– Не знаю, я туди не ходив. Раніше для такого були магазини, називались «Берізка». А з цигарками в нас по-різному було. Хто палив, хто тимчасово палив, а хто взагалі не палив. Не буду про це розказувати. Зараз такого нема, але повірте мені, що є гравці які палять, хоча і не так, як раніше. 

– Чи правда, що коли Сабо влаштовував всякі перевірки, то вас хтось з досвідчених гравців, або з тренерів попереджав?

– Біля мене був Лужний, який знав усе. А хто вже Лужного попереджав, я не знаю:) 

– Вас не ловили на гарячому?

– Бували ситуації, коли Лужний мені казав: «У мене є відчуття, що треба зараз звідси їхати». І ми їхали додому – ось і все. А потім була перевірка. Два рази таке було:) 

«Після фіналу Кубка України Михайло Фоменко дав мені ключі від трьохкімнатної квартири навпроти Бессарабки»

– Чому Динамо не стало чемпіоном у першому незалежному чемпіонаті України?

– Тому що переоцінили свої можливості, а можливості суперника недооцінили. Звичайно, це урок, який мені запам’ятається на все життя. Цей приклад можна приводити всім гравцям, які в вирішальних матчах вважають, що є фаворитами. Поєдинок, який для тебе може стати головним у житті, можна програти команді нижчого рівня. 

Пригадую, ми приїхали до Львова в солідних костюмах, які нам видали. Автобус із Києва до Львова пригнали. Навіть шапочки зробили «Динамо – чемпіон». А хлопці з Сімферополя приїхали хто в чому. На стадіоні «Україна» роздягальня знаходиться нагорі, і ми у вікно бачили, який вигляд мають гравці Таврії, які виходили з автобуса: екіпіровки нема, в шортах, в капцях. Прилетіли літаком, прямо на гру. Цей факт нас розслабив. 

А тут ще спека, поле важке. Сергій Шевченко нам гол забив, після кутового, і все, ми нічого зробити не змогли. Втратили дуже багато. Я навіть не хочу говорити. Літак нас чекав, і наступного дня ми повинні були летіти в Німеччину. Для нас була, як кажуть, вже «накрита поляна» – банкет. У нас була накопичувальна система оплати, і всі преміальні нам повинні були віддати за весь сезон. В підсумку віддали, але не все, тільки зовсім маленьку частину. 

– В другому чемпіонаті України ви також могли не стати чемпіонами.

– На мій погляд, у ті часи в ФФУ робили що хотіли. Взимку там регламент чемпіонату поміняли, і це було несправедливо, перш за все, стосовно Дніпра. Треба було зробити вирішальний «золотий» поєдинок на нейтральному полі, і в ньому визначити чемпіона. За два тури до кінця чемпіонату Дніпро нас по ділу обіграв – Добре пам’ятаю той матч, команду Миколи Павлова, з яким ми завжди спілкуємося. Дніпро того сезону – це дійсно була супер-команда. Молоді хлопці, яких Павлов вирощував, у себе в Дніпрі: Похлебаєв, Дірявка, Полунін, Беженар, Коновалов, Михайленко, Мороз, Медін – класна компанія. 

Андрій Полунін та Володимир Шаран

– Пам’ятаєте той день, коли вам сказали, що ви непотрібні Динамо?

– Там яка ситуація склалася: говорю відверто, як воно є. В Києві я жив в трьохкімнатній квартирі, але цю квартиру на мене ніхто не оформлював. Тобто, в мене не було документів на це житло. 

– Так ви ж при переході у Динамо отримали машину Мерседес і квартиру?

– Та ні. Мені дали машину, а жив я в однокімнатній службовій квартирі, потім у готелях «Україна» та «Національний». А трьохкімнатну квартиру мені дали в році, коли Динамо завоювало Кубок України – завдяки Михайлу Фоменку, якій після того фіналу дав мені ключі від цієї квартири. Але ордер на цю квартиру мені так і не дали – тягнули-тягнули з цим питанням. А що міг зробити Фоменко? Він віддав мені ключі, а далі питання щодо цієї квартири мало вирішувати керівництво. 

– В якому місці Києва була ця квартира?

– Колишня вулиця Червоногвардійська, а зараз Велика Васильківська – це навпроти Бессарабки. 

– І що далі було?

– А далі мене викликали «нагору», на Динамо. Григорій Михайлович Суркіс спитав: «Що ти хочеш?» Кажу: «Та оформіть мені квартиру». Він говорить: «Давай поїдемо зараз до мене. Подивишся, де я живу на Липках. Там велика квартира. Я куплю тобі таку ж саму». На що я сказав: «Та ні. Я хочу залишитись в тій квартирі, де живу». Ми там сім’єю вже обжилися. Зі мною у Суркіса була ще одна людина – Ігор Бакай, який сказав, що збирає пацанів у Дніпро, і хоче забрати туди мене, Ковальця та Топчієва. Я дав йому свою згоду. Сказав, якщо Динамо я не потрібен, то поїду у Дніпро. З Григорієм Михайловичем ми всі питання швидко вирішили, і наступного дня я полетів до Дніпра.

«У Дніпрі мені платили більше, ніж у Динамо, а ще дали підйомні та Мерседес, який спеціально пригнали з Австрії»

– Як вас зустріли в Дніпрі?

– Я прилетів один, мене зустрічав Олег Таран. Топчієв і Ковалець приїхали трохи пізніше. Було дуже приємно, що мене зустрічає така легенда футболу. Олег Анатолійович ‒ людина серйозна, і на перших порах він мені дуже допоміг. Компанія в Дніпрі тоді зібралася дуже пристойна: Скрипник, Мізін, Полунін, Ковалець, Топчієв, Євтушок, Паляниця. Скажу відверто – в Дніпрі пройшли мої найкращі футбольні роки. Граючи крайнього півзахисника, я за сезон /96 забив 11 м’ячів. Тому з Дніпра і викликали мене в збірну України.

– Що вам в Дніпрі пообіцяли – квартиру, машину?

– Домовленості про квартиру не було, тому я жив у службовій квартирі. 

– А платили більше чим в Динамо?

– Так. 

– Порядок цифр можете назвати?

– Ну, для чого це?:) Більше платили грошей, та й усе. Особисто у мене заробітна плата в Дніпрі була вища, ніж у Динамо. А ще підйомні дали та машину «Мерседес», яку спеціально з Австрії пригнали. Дев’ять тисяч пробігу, але машина хороша. Я на ній проїздив 11 років. 

– Коли головним спонсором Дніпра стала київська корпорація Інтергаз, розповідають, що гроші з Києва в Дніпро возили валізами. 

– Було таке. 

– У Дніпрі ви працювали під керівництвом європейського тренера Бернда Штанге. Що про нього розкажете?

– Бернд Штанге – тренер з Європи. Його підхід до тренувального процесу, до побуту відрізнявся від нашого. Німецький фахівець на багато речей дивився іншим поглядом. Штанге говорив з нами російською, хоча не дуже гарно її знав, однак з кожним днем прогресував, а потім у цьому плані все було нормально. Так, у нас був порядок та дисципліна, але Штанге нам довіряв. Між тренером і футболістами не існувало бар’єра – Бернд спілкувалися з нами на будь-які теми. Скажімо так, він нас трішки розслабив. З однієї сторони це було добре, з іншої – до пори до часу, враховуючи нашу ментальність. 

– Саме тоді в Дніпрі з’явилися перші в Україні легіонери з дальнього зарубіжжя. Зассен і Емерсон, що то були за люди?

– Бразилець Емерсон ‒ форвард таранного типу, не скажу що дуже технічний, але перспективний молодий нападник. В принципі, він і забив декілька голів (сім у чотирнадцяти матчах, ‒ прим. О.П.). А німець Зассен – добротний півзахисник, на жаль, у нього була слабина – хлопець трішки любив «перебрати». Думали, що німець буде у дисципліні нам приклад показувати, а він показував інший приклад. Хоча футболіст він був дуже розумний, з якісною передачею. Правда, фізично його не вистачало, та й трохи зайва вага у нього була. А ось як людина і футболіст, ще раз підкреслю, він був непоганим. 

– До речі, два хет-трики за Дніпро – досягнення визначне. Ті матчі та голи пам’ятаєте?

– Миколаєву тричі забив, якщо не помиляюся. Ми їх розгромили – Кучеревський їх тоді тренував. І Єревану в Кубку УЄФА, вже при Грозному – один м’яч із центру поля.

«Сергій Тігіпко мені сподобався – інтелігентна, порядна людина, виконав все що обіцяв»

– Всі пам’ятають «сухий лист» у вашому виконанні. 

– «Сухий лист» я з кутового Чорноморцю забив, коли ми з ними у Дніпрі на Кубок грали. 

– У кого ви вчились, де відпрацьовували цей удар?

– Спеціально не вчився виконувати такий удар, просто так подавав – і все. Знав, що Лобановський свого часу так подавав. Однак у мене не було можливості побачити, як він виконував цей удар. 

– Розкажу вам такий факт. Коли Лобановський працював з Дніпром, він на тренуваннях ставив у ворота двох гравців, і подавав десять кутових, з яких більше половини забивав. Так ось ті люди, які стояли у воротах, потім, дивлячись, як ви виконували свій удар, казали що ви виконуєте краще.

– Дійсно, це був мій козир:) Після тренувань я багато працював над цим ударом, виконуючі штрафні і кутові. 

– Після вашого удару м’яч зависав у повітрі, а потім камінням падав униз.

– Коли сили були, виходило таке. Пригадую, як перед дуже важливим матчем з Чорноморцем у чвертьфіналі Кубку ми приїхали потренуватися на центральний стадіон «Метеор». Перед цим ми виграли в Одесі – , тож домашня гра була вирішальною. Нас дуже серйозно налаштували, пообіцяли хороші преміальні – по 5 тисяч доларів. 

Коли закінчилося загальне тренування, я залишився: пішов до кутової позначки, і почав подавати. Виконував удари до тих пір, поки в мене не почав боліти привідний м’яз. Болів навіть на наступний день – перед грою. Однак розтерся і з кутового забив «сухий лист» Долганському (нинішньому тренеру воротарів полтавської Ворскли, ‒ прим. О.П.). Причому з тієї сторони, де я відпрацьовував цей удар. Виконуючи такий удар, я завжди брав «зазорчик», трішки нижче ставив м’яч. Розбіг – п’ять кроків, дрібним кроком до м’яча біг, і закручував його у самі ворота. Ось такі нюанси. 

– Коли КБ «Приватбанк» став новим власником Дніпра, що змінилося? Що розкажете про таких людей, як Коломойський, Тігіпко, Стеценко?

– З Коломойським я не спілкувався, а ось з Тігіпком розмовляв. Якось він мене, Скрипника і ще когось викликав до себе в офіс. У нього кабінет був на набережній у відділені Приватбанку. Тігіпко мені дуже сподобався. Людина інтелігентна, порядна. Спілкувались на різні теми. Команда показувала погані результати, і Тігіпко розпитував у нас, що сталося, що команді потрібно. Ми назвали проблеми і він все виконав, що пообіцяв – дотримав слово. 

Із Стеценком, звичайно, постійно спілкувалися. Андрій Вікторович, зі свого боку, намагався все налагодити. Якщо проблеми ‒ ми його першого смикали, а вже потім йшли до Тігіпка – робочі моменти. 

– З якою проблемою приходилось йти до Тігіпка?

– Коли була заборгованість, то ми звернулися до нього, і нам її погасили. 

«Лютому я сказав: «Що на тебе подавати, коли з трьох подач верхом ти ні разу не зачепився за м’яч?»

– З Дніпром ви двічі виходили у фінал Кубку України, чому не вдалося завоювати трофей?

– Шахтар, з яким нам прийшлося грати ті фінали, ще з радянських часів вважався кубковою командою, тому, хоч і готувалися ми дуже ретельно, але гірники, все одно нас переважали. У першому фіналі програли у серії післяматчевих пенальті. Там Борис Фінкель вирішальний пенальті не забив. 

– Здалося, що він не дуже хотів йти бити?

– Так. Він боявся, і нам довелось його змусити. Сказали: «Давай, іди і бий, ти ж нападаючий, крім тебе більше нікому бити» (по пенальті програли , і Фінкель йшов виконувати сьомий удар у Дніпра, ‒ прим. О.П.). А по грі: була чудова аура – повний Республіканський стадіон, але, на превеликий жаль, нам не пощастило. 

– Багато втратили?

– Так. Преміальні були дуже хороші. 

– По-моєму, вам іномарки пообіцяли? 

– Так – по «Вольво». Не знаю, всім би дали, чи тільки гравцям основи, до цього ми так і не дійшли. 

– А що не вийшло в другому фіналі, вже при В’ячеславі Грозному?

– В принципі, так само – везіння. Була прикра помилка захисника Костянтина Сосенка. Він назад віддавав передачу воротарю, а там Ателькін перехопив м’яч і забив. Теж нам пообіцяли хороші преміальні. Пам’ятаю, до нас в роздягальню у перерві заходив Валерій Пустовойтенко, коли ми програвали. 

– Чи правда, що саме у перерві вам преміальні підняли вдвічі?

– Так. 

– А якою була роль Володимира Лютого, якого з Німеччини визвали на той матч?

– Та це у Грозного якісь свої нюанси були. Лютого викликали буквально на кілька ігор. Я всього не знаю, як домовились, за які суми. Сказали, що він повинен нам допомогти. Що з ним ми і Кубок виграємо, і в чемпіонаті поправимо турнірні справи. 

– Але коли Лютий вийшов, гра ваша спростилась. Пішли навіси у карний майданчик, які ні до чого не призвели.

– Так. Я ще почав кричати: «Давайте грати низом». На що Лютий сказав: «Та що низом, треба бити на мене». Тоді я йому відповів: «Та що на тебе, коли ми три довгі передачі закинули тобі, а ти не виграв жодної верхової дуелі, ні разу не зачепився за м’яч?». 

– Розкажіть про страйк гравців Дніпра. Чому футболісти основного складу прийняли рішення не виходити на матч проти донецького Металургу?

– Причина ‒ заборгованість по зарплаті. Ми зібралися у кімнаті, поговорили між собою і вирішили не виходити на гру. Ну, чому нам виходити, отримувати травми, гробити своє здоров’я, якщо нам не платять? Я розумію Грозного, який нас просив вийти на ту гру, казав, що все буде добре. Однак ми прийняли рішення, тому не вийшли на поле. Однак деякі гравці, які казали, що з нами, все ж таки вийшли на гру:) Приїжджаємо на стадіон і бачимо їх прізвища на табло. Ось цьому факту ми були здивовані. 

– Їхні прізвища назвете?

– Ні. Я не стану цього робити.

– Сергій Дірявка розповідав, що у В’ячеслава Грозного були у команді улюбленці, ті хто постійно потрапляв до основи і отримував у десять разів більше інших хлопців, це їх обурювало. Це так чи не так? 

– Зарплати у нас були різні. Хтось більше отримував, хтось ‒ менше. Але щоб хтось отримував у десять раз більше інших хлопців – це занадто. Такого точно в Дніпрі не було. 

«Одного разу, у вихідний, Димінський побачив мене у казино, і йому це не сподобалося»

– З корпорацією Інтергаз у вас був індивідуальний контракт?

– Так. Була група гравців, у яких були контракти з Інтергазом, у інших ‒ із Приватбанком. У Карпатах теж таке було, коли ми бронзу брали. Ті гравці, яких запрошував у команду Маркевич, отримували кошти від залізниці. Інші від ‒ іншого спонсора. Такі ось моменти тоді існували в клубах. Звичайно, це погано було для команди, тому що ми, наприклад, отримували гроші, а інші ‒ ні. Але потім залізниця все взяла на себе. Це було добре, і ми завоювали бронзові нагороди. 

– Причина вашого відходу з Дніпра?

– Так всі ж хлопці тоді почали переходили з Дніпра до Карпат. Губернатор Михайло Васильович Гладій особисто був зацікавлений в тому, щоб я також перейшов у Карпати. Я розумів, що Маркевич не дуже сильно хоче бачити мене у своїй команді, але губернатор йому сказав: «Я хочу, щоб Шаран грав тут – у Карпатах». Першого грудня Дніпро проводив останню гру в році, на «Метеорі» проти Динамо, і я на розминці отримав травму меніска. Лобановський дав добро, і я з динамівцями полетів літаком у Київ. Наступного дня в клініці Лінька мене прооперували. На відновлення знадобилось два місяці. 

– А чому Маркевич не хотів вас бачити у Карпатах?

– А я не знаю:) Краще спитайте про це у Маркевича. Він великий тренер – все бачить, все знає. Йому видніше:) 

– Які моменти в Карпатах вам більше всього запам’яталися?

– Та я в Карпатах мало грав – більше лікувався. Прийшов з травмою, відновився – трохи зіграв, і знову отримав пошкодження. Мені три операції зробили в Карпатах. Краще б я туди не йшов. Мене Таран запрошував в Кривбас, і мені слід було зробити правильний вибір. Хоча я ні про що не жалкую, але у той момент, думаю, не треба було повертатися у Карпати. Тому що тренер не бачив мене в команді, а тут ще травми пішли. Так що спогади про той період у Карпатах в мене не дуже гарні. 

Єдиний приємний момент ‒ завоювали бронзу. Колектив класний був. Тут і львівські хлопці: Стронцицький, Беньо, Чижевський, Вовчук, Єзерський, і наша шістка: Полунін, Гецко, Ковалець, Мізін, Паляниця, і я. Там компанія та ще була. Наша шістка в одній кімнаті на базі у Брюховичах жила. Коли поїзд проїжджав, наш будиночок трішки колихався:) Всяке було. Головне, що виплати були вчасними – зарплатня, преміальні. Ми знали, за що працюємо. 

Не пам’ятаю, щоб у нас якісь довгі теоретичні заняття були. Маркевич на установці нам казав: «Ви самі знаєте, як треба грати». І ми грали. 

– Чим ви не сподобалися президенту Карпат Димінському?

– Та якось був у нас вихідний і Димінський побачив мене у одному закладі, який вже закрили. Побачив і йому це не сподобалося:) 

– І що то був за заклад?

– Казино. Ходив, як всі, трішки пограти – бувало таке. 

– А ви азартна людина?

– Звичайно, але не до такої міри щоб сидіти у казино ночами, чи там у букмекерських конторах і грати – не дай Бог. 

– Були випадки, що багато вигравали, чи програвали?

– Не пам’ятаю. Та що ви думаєте, ми багато грошей заробляли? Якщо, наприклад, програвали сто доларів, то розверталися і йшли додому. Виграли сто доларів ‒ взяли гроші і пішли. Ось вся наша гра. 

– У футболістів зазвичай десятки людей позичали гроші. Скільки боржників було у вас?

– Звичайно, гроші я позичав, але мені завжди віддавали. Хоча, є одна людина, зараз вона за кордоном, яка винна гроші не тільки мені, а половині міста Кривий Ріг. (Сміється).

– Це футболіст?

– Так, колишній футболіст. Ясна річ, я не буду його називати, але можливо він прочитає це інтерв’ю і йому там соромно стане. 

– Багато він вам винен?

– Ні, небагато. 

«Хоча я зіграв за збірну України лише одну гру, але проти зіркової Італії»

– Останнім клубом у вашій ігровій кар’єрі була Поліграфтехніка. Що розкажете про ту команду?

– Маркевич якраз не взяв мене на збори, і Роман Покора, який був головним тренером Поліграфтехніки, набрав мене і сказав: «Приїжджай до нас. Тут у Олександрії така львівська «банда» зібралася. Ми тебе чекаємо». Я приїхав – прийняли дуже добре. Компанія дійсно була хороша: Чопик, Мокрицький, Плотко, Соболь, Танасюк, Вони тільки вийшли у Вищу лігу. Програли першу гру Динамо – , після цього мене запросили у команду. Я зіграв у наступній грі, проти столичного Арсенала – виграли Далі пішло начебто непогано. 

– За юнацькі збірні ви награли з півсотні матчів і забили багато м’ячів. Як так вийшло, що ваша кар’єра у національній збірній України обмежилася лише одним матчем?

– Однак яким! Мені пощастило зіграти проти зіркової збірної Італії. І хоча я відіграв, якщо не помиляюся, лише 52 хвилини (50 хвилин, ‒ прим. О.П.), для мене це була одна з найбільш яскравих і пам’ятних подій. Так, ми програли італійцям – , але дуже цікаво було пограти проти таких зірок, як Дель П’єро, Мальдіні, Дзола, Раванеллі, Костакурта, Феррара. 

– Коли ви зрозуміли, що ігрова кар’єра завершена?

– Мене замучили травми. У грі з Шахтарем врізали по ногах ззаду – 12 швів наклали (травми завдав сенегалець Н’Діає, ‒ прим. О.П.). Чесно кажучи, в 31 закінчувати було рано, але я вже вирішив для себе, що після Поліграфтехніки нікуди не піду. По Першій лізі не хотів їздити, а тут ще Покора вирішив молодого футболіста брати, сказав мені: «Дякую, ти своє відпрацював». Ось так. 

– Ви одразу вирішили стати тренером?

– Та ні. Добрі люди допомогли, такі, як Сергій Поліщук (президент ФК Кривбас, ‒ прим. О.П.), Олександр Косевич (спортивний директор ФК Кривбас, ‒ прим. О.П.), та Володимир Мунтян, який на той момент був головним тренером Кривбасу. Пам’ятаю приїхав у Кривий Ріг і в неділю з хлопцями бігав на майданчику. Випадково побачив мене Олександр Косевич і сказав президенту: «Чого Володя тут без діла бігає? Візьміть його, хай молодих пацанів у Кривбасі-2 тренує». Я прийняв Кривбас-2, де мені у тренерській роботі допомагав Олексій Купцов. З цього все і почалось. 

Досьє «УФ»

Володимир Шаран – вихованець ДЮСШ міста Бурштин і Львівського спортінтернату. Перший тренер М.С.Сігін. Пограв у союзному чемпіонаті за Карпати (Львів) і Динамо (Київ). На найвищому рівні в чемпіонаті України грав за Динамо (Київ), Дніпро, Карпати, ФК Львів, Поліграфтехніку (Олександрія). Чемпіон України /93 та /94 років. Срібний призер ‒ Бронзовий – /95, /96 та /99 років. Володар Кубка України – /93 р. Фіналіст Кубка України /95 та /97 років. За збірну України провів один матч. У списку х найкращих футболістів чемпіонату України: №1 – рік. Після закінчення спортивної кар'єри працював головним тренером у командах Кривбас-2, Зірка (Кропивницький), Закарпаття (Ужгород), ПФК Олександрія, Карпати (Львів). Нині є головним тренером ФК Минай.

Попри карантин та інші проблеми, які спіткали Україну в році, Львів продовжує розвиватися. Багато креативних проєктів мають намір втілити у місті вже найближчим часом, деякі ще перебувають на стадії ідеї, але цілком можуть стати реальними. Редакція ua зібрала інформацію про масштабні зміни, які мають відбутися у Львові після року.

Озеро на Панча

Цього року розпочали довгоочікувані роботи з оновлення простору довкола озера на вулиці Панча. Зусиллями місцевих мешканців та влади збережуть та покращать штучну водойму, де полюблять відпочивати качечки, а також облаштують лавки, дитячий майданчик і відпочинкові зони для львів’ян. Вартість усіх робіт становить 21 млн грн, реалізовуватимуть їх у році.

Площа Довженка

У планах міста також оновлення громадського простору на Сихові перед кінотеатром. Старий недіючий фонтан замінять на новий, що розпилюватиме воду під тиском й утворюватиме “туман”. Територію озеленять та облаштують амфітеатр, де проводитимуть культурні події. Замість сходів перед Центром Довженка облаштують безбар'єрний простір.

Lem Station

На Вітовського, 57 замість старого трамвайного депо буде ревіталізований креативний простір. У листопаді виконком затвердив МУО на реконструкцію площі Станіслава Лема та території біля зупинки трамвая. Інвестиційний проєкт обійдеться мінімум у 30 млн грн. Тут мають облаштувати коворкінг для айтішників та фрілансерів, мейкер-спейс, місця для ділових зустрічей та зону гастрономії.

Innovation District IT Park

Між вулицями Стрийською, Чмоли, Луганською і Козельницькою у Львові планують збудувати ІТ Park. Звідси працівниками буде зручно добратися до всіх адміністративних будівель - вокзалу, аеропорту, університету, історичного центру Львова, при цьому територія складатиметься з новітніх офісів, лабораторій, конференц-залів та мультифункційного центру і громадських просторів. Будувати його планує компанія “Брукфілд”.

Реконструкція площі Франка

Площа Франка, Візуалізація з відео Андрія Білого

Уже кілька років у Львові планують змінити площу імені Івана Франка. Із кількох варіантів вибрали один, який обговорять з львів’янами. Передбачається, що оновлена площа дозволить розвантажити цю розв’язку, де постійно утворюються затори.

Підземний паркінг на площі Петрушевича

Площа Петрушевича, Фото: goalma.org

У листопаді року виконком Львівської міськради погодив ідею будівництва підземного паркінгу на площі Петрушевича після кількох років суперечок. Прогнозовано, це буде інвестиційний проєкт державно-приватного партнерства, але компанію, що готова вкластися у нього ще не знайшли. 

Меморіал пам’яті Героїв Небесної сотні

У - роках збудували першу частину знакового Меморіалу пам’яті Героїв Небесної Сотні на вулиці Кривоноса. Це - просторий оглядовий майданчик з меморіальною стелою з кортенової сталі, на якій є портрети захисників України, і коли падає дощ стела ніби плаче за ними. Найближчим часом ще мають спорудити другу частину проєкту від Guess Line Architects - це міст через дорогу на вул. Кривоноса.

Канатна дорога на Високий Замок

Уже кілька років у Львові говорять про створення нової атракції - канатної дороги на Високий Замок. Будувати її планують не скоро і за кошти інвестора. Попередньо, хочуть поєднати канатку з Меморіалом на Кривоноса та оглядовим майданчиком на телевежі, звідки вона спускатиметься на Підзамче. Вартість проєкту оцінюють у млн грн.

Е-квиток

Е-квиток, Фото: goalma.org

Львів’яни з року в рік чекають на реалізацію обіцянки з впровадження АСОП на транспорті, більш відомої як електронний квиток. Наприкінці року ситуація почала більш-менш вимальовуватися, і чиновники обіцяють, що уже в році будуть встановлені валідатори у транспорті й запрацює система. Більш детально про це ТУТ.

Палац ігрових видів спорту

Ще з року на Сихові намагаються збудувати новий Палац спорту, тоді розібралися з дозвільними документами й отримали “добро” на субвенцію від держави. На етапі закупівель, як водиться у Львова, масштабний проєкт загальмував. Спершу кінцеву дату завершення будівництва перенесли на рік, а потім зменшили вартість проєкту з мільярда гривень до мільйонів гривень. У Львові вже створили однойменне ЛКП та виділили землю для будівництва - 1,87 га біля церкви Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ. Майбутній спорткомплекс матиме кілька спортзалів та функціональний дах, який можна використовувати для катання на лижах.

Церемоніальна споруда на Янівському цвинтарі

На початку грудня у Львові визначилися з проєктом-переможцем на облаштування церемоніальної будівлі на території Янівського цвинтаря. Тут будуть проводити релігійні церемонії представників різних конфесій для прощання з померлими. Більш детально ТУТ.

Мистецька школа на Личаківській

У Львові на вул. Личаківській, облаштують нову школу мистецтв. Нещодавно відбувся Всеукраїнський архітектурний конкурс, де переможцем став проєкт від львів’ян (Дмитро Сорокевич, Андрій Малець, Сергій Штогун, Марта Явна, Михайло Білик, Михайло Чижовський, Іван Маркович). Архітектори отримають тис. грн премії. Новобудова матиме гарну концертну залу з прозорими стінами, а також функціональну площу, де можна буде проводити концерти. Будівля буде інклюзивною, тут навчатимуться понад учнів з львівської музшколи №4.

Оглядовий майданчик на Високому Замку

Архітектурне бюро Guess Line Architects раз на пів року презентує свою візію розвитку Львова - цікаву концепцію, яка б зробила життя містян трохи комфортнішим і приваблювала більше туристів. Однією з таких ідей є облаштування ресторації та оглядового майданчика на телевежі Високого Замку. Проєкт перебуває лише на стадії ідеї, але його цілком можна втілити у життя. Орієнтовна вартість - тис. доларів.

Штучна річка в центрі Львова

Ще одну ідею презентувало архітектурне бюро в грудні - це омріяна львів’янами річка на проспекті Свободи. Колись давно тут протікала Полтва, але з будівництвом Оперного театру її довелося завести під землю. Кожен львів’янин мріє побачити річку, і хоч архітектори не пропонують очистити Полтву, презентували концепцію штучної водойми та громадського простору, який взимку також може слугувати ковзанкою. Приблизна вартість реалізації - 3 млн доларів. Детальніше за посиланням.

Читайте також: Головні меми року про Львів, вибори та карантин: як жартували соцмережі

До вашої уваги – найцікавіші фрагменти бесіди.

– Опиши свій перший день у «Шахтарі».
– Добре його пам’ятаю. Приїхав, мене зустрів Дмитро Чигринський, і я днів п’ять жив у нього. Ми були добре знайомими за збірною. Щиро йому дякую, він здійснив невелику адаптацію. Прибув на базу й думав, що зараз оберу собі ігровий номер, а там мені вже видали екіпірування з м і побажали успіху.

– Чигринський або Ракицький: чиї діагоналі крутіші?
– Ну, тут не можна порівнювати. Вони дещо різнопланові футболісти. Можна довго розповідати, однак вони для мене обидва найкращі. У Дмитра шалена права, в Ярослава – ліва.

– Чи хотів колись перейти до іншого клубу?
– Ні. З «Ворскли» хотів перейти до «Шахтаря», що й зробив. А тут я ніколи не мав ні пропозицій, ні навіть думок про це. 

– Маєш намір завершити кар’єру в «Шахтарі»?
– Хотілося б. Передусім усе залежить від мене та моїх амбіцій. Коли як гравець улаштовуватиму клуб, а тренери бачитимуть у мені підсилення, планую грати, скільки потрібно.

– Які були емоції, коли дізнався, що Дарійо Срна повертається до «Шахтаря»?
– Дуже зрадів і відразу його привітав. Дарійо – наша легенда, багаторічний капітан. Повірте, його досвід нам ще дуже допоможе.

– Як ви взаємодієте із Срною на тренуваннях?
– Він уже тренер, в іншому статусі. Якщо б хорвати мали імена по батькові, я б його по батькові називав. До Дарійо завжди можна і за порадою звернутись, і просто поспілкуватися. Також можна обговорити з ним певні питання, і він повідомить про них тренера.

– Чи реально обійти Дарійо за кількістю матчів за «Шахтар»?
– О, я йому сказав, що він рано закінчив! Якщо серйозно, дай Боже, щоб здоров’я було. Я ніколи не гнався за особистими досягненнями або рекордами. Для мене головне – успіх команди. Усі пам’ятатимуть, коли вона вигравала чемпіонати й кубки.

– Твій улюблений матч на «Донбас Арені»?
– Кожен – улюблений. Ми вже так скучили! З ностальгією згадуємо, все не дочекаємось, як повернемося й ще зіграємо свої найкращі матчі. Мріємо, чекаємо та сподіваємось, що нарешті буде мир. 

– Що нового встиг почерпнути в роботі з Луїшем Каштру?
– Він вихований, трохи скромний тренер. Ще чимало доведеться подолати. У нас геть інша гра, розстановка. Наразі не всі хлопці зрозуміли правильне позиціонування на полі. Ми працюємо, час ще є.

– Чи дістанетесь 1/4 фіналу Ліги чемпіонів нинішнього сезону?
– Хотілося б. Багато що залежить насамперед від жеребкування, якого ми з нетерпінням чекаємо. Ставитимемо завдання. Перше в «Шахтаря» завжди – вихід із групи. Не забігатимемо наперед, однак поставлене завдання вирішуватимемо.

– Із ким хотілося б зустрітись?
– Тільки не з «Манчестер Сіті» – не треба втретє поспіль. Я вже говорив, що люблю зустрічатися з командами, з якими раніше ще не грали. Це цікаво. Наприклад, «Ліверпуль».

– Фінал Ліги чемпіонів проходитиме в Стамбулі. Чи готовий здійняти там трофей за 11 років після перемоги в Кубку УЄФА?
– Ми дуже старатимемось, я вам обіцяю. Докладемо всіх зусиль, а чи вдасться, покаже сезон.

– Яку рукавицю надіваєш першою?
– Ліву. І я не забобонний. Праву не надіваю, щоб перед грою привітатись із суперниками й суддями.

– Твій головний трофей у житті?
– Мої діти та моя дружина. Моя родина – найбільший трофей.

Рейтинг

1

Чому більшість українських гемблерів обирають Pin-up? Це одне з найкращих казино 🎲, що діє по ліцензії КРАІЛ, пропонує безліч азартних розваг, миттєві виплати 💲 та цілодобову підтримку 👌

% до 10 ₴ + FS

2

Slots Сity запрошує завітати до міста найкращих гральних автоматів 🎰, рулеток та карткових ігор 🃏.

3

Cosmolot Casino – це не лише можливість грати та вигравати гроші. Це ще й можливість отримати насолоду та яскраві емоції від гри, проходити цікаві квести, турніри тощо.

4

VulkanCasino, пропонує приєднатися до клубу з найрізноманітнішими розвагами🍓🍒🍊 та приємними бонусами💲.

5

Favbet🎮 має великий попит серед гравців у казино в Україні. Його популярність легко пояснюється вигідними умовами: швидким виведенням коштів 💷 та великим вибором ігор 🎲.

Casino Game &#; це сайт, що зібрав на одному інтернет-ресурсі десятки найцікавіших ігрових автоматів із різноманітною тематикою, високими відсотками повернення і простотою ігрового процесу. На сайті можна знайти спіни, як для новачків, які тільки розбираються в гральних апаратах, так і для досвідчених гемблерів, які змогли перетворити онлайн-казино на непогане джерело постійного доходу. 

Ми повністю виключили ризик шахрайства, щоб гравці могли отримувати справжнє задоволення від азартних ігор і насолоджуватися високою віддачею апаратів. Забудьте про комісії, тривале виведення коштів і обмежену кількість слотів! 

Використовуйте сучасні можливості на повну та заробляйте справжні гроші у віртуальному світі разом із CazinoGame.

Ігрові автомати онлайн-формату

Хочете заробляти реальні гроші на азартних іграх, але боїтеся обману з боку онлайн-казино? Casino Game &#; найкращий безпечний слот-зал в Україні. Казино пропонує понад сотню крутих ігрових автоматів від найпопулярніших розробників. 

Грати в них можна як на безкоштовній, так і на платній основі. Усі ставки приймаються в гривнях, швидко зараховуються на ваш ігровий рахунок і легко виводяться в разі виграшу. 

Для реєстрації на сайті вам потрібно провести низку простих дій:

1. Вкажіть актуальний діючий номер вашого мобільного телефону (допускається також зазначення лише адреси електронної пошти). 
2. Створіть обліковий запис. Для цього потрібно придумати ім&#;я аккаунта і безпечний пароль.
3. Вкажіть, чи згодні ви з правилами онлайн-казино (уважно вивчіть усі правила використання ігрових автоматів, умови проведення операцій із грошима, ваші права та обов&#;язки як геймера).

Після реєстрації на сайті, вам стане доступний особистий обліковий запис, який ви можете заповнювати персональними даними. У своєму акаунті ви зможете побачити актуальний рахунок, трофеї, подарунки, історію зіграних партій тощо. 

Запускати автомати можна, як з комп&#;ютера, так і з мобільного телефону. Головна умова &#; доступ до інтернету. 

Після реєстрації ви зможете грати в будь-який час &#; ігрові автомати доступні 24/7 (що вигідно відрізняє їх від офлайн-аналогів).

Автомати на нашому сайті діляться на 2 категорії: настільні та слоти. Основну частину ігор становлять слоти з барабанами, кількість яких може варіюватися від 2 до 5.

Що стосується настільних ігор, у Casino Game геймери зможуть пограти в блек-джек, покер, рулетку тощо. 

В асортименті представлені, як апарати старого зразка, які вже вважаються легендою в індустрії онлайн-казино, так і новіші ігрові автомати на гроші на любу суму онлайн, реліз яких стартував в останні кілька років. 

Як грати з Casino Game? На сайті ви можете пограти в апарати в декількох режимах:

• на гроші (гривні);
• використовуючи демо-версію. 
• Отримати реальні виграші та справжні гроші можна тільки на ставках. Водночас демо-версія ідеально підходить для новачків, які тільки розбираються з азартними іграми онлайн і хочуть краще вивчити їхню внутрішню кухню. 

Безкоштовні ігрові автомати в такому разі &#; ідеальний спосіб розробити свої власні стратегії та маневри, навчитися продумувати ходи заздалегідь, стати впевненішим і підняти шанс виграшу великої суми в грі на гривні.

Переваги інтернет казино 

Наша мета &#; ваше задоволення від процесу гри в автомати. Саме тому Casino Game пропонує слоти з високими показниками віддачі та хорошою прибутковістю. Ви зможете не просто пограти, занурившись у цікавий сюжет, а й заробити справжні гроші. 

Casino Game &#; це не просто чергове онлайн-казино. Нас вибирають тисячі гравців України з цілої низки причин:

• В інтернеті рідко де можна знайти найкращі ігри для онлайн-казино в одному місці. У Casino Game зібрано автомати від провідних світових компаній, які розігрують запаморочливі джекпоти, пропонують масу цікавих і захопливих ігор і гарантують повну безпеку ваших даних і грошей. 
• Усі ігри з виводом грошей, які ви можете знайти на Casino Game, вирізняються барвистою графікою, живим звуком, повним зануренням у сюжет. Над їхнім створенням працювали досвідчені дизайнери, що дало змогу отримати дійсно якісний результат. 
• Можливість виграти великі гроші. Йдеться не тільки про ставки та виграші на них. У нас також регулярно проводяться захопливі турніри, взяти участь у яких може будь-який гравець. Так у вас з&#;являється шанс отримати призовий фонд, який обчислюється десятками тисяч гривень. На перемогу впливатиме активність геймерів, а сума виграшу залежатиме від призового місця (зазвичай їх ). 
• Регулярні акції, під час яких ви можете отримувати бонуси на депозит, безкоштовні спіни, кешбек тощо.
• Максимально швидкі виплати &#; забирайте свій виграш і розпоряджайтеся ним на свій розсуд уже через кілька хвилин після подання відповідної заявки. 
• Найвищий рівень віддачі ігрових автоматів, який становить від 95%. 
• Ніяких черг і збоїв у роботі. Залиште це офлайн-казино. В інтернеті ж усі ігри доступні 24/7.
• Грати в азартні ігри максимально просто &#; достатньо лише вибрати ігровий автомат, який вам сподобався, вивчити правила гри і запустити механізм. 
• Конфіденційність ваших даних. Ви можете бути впевнені, що граєте абсолютно інкогніто. Інформація, яку ви подаєте для реєстрації на сайті, залишається безпосередньо на сайті і не виходить за його межі. І навіть на самому сайті дані залишаються в закритому доступі та видно виключно операторам онлайн-казино. 

Ну і звісно не варто забувати про головну перевагу, якою володіють ігрові автомати в онлайн-казино. Йдеться не про що інше, як про розслаблення і задоволення, адреналін і азарт, які з&#;являються на самому початку ігрового процесу і не покидають вас до кінця партії. Casino Game &#; це ідеальний спосіб розслабитися після трудового дня, зануритися в яскравий і барвистий світ ігор і водночас із цим заробити солідну суму в гривнях або доларах.

Крім того, онлайн казино Casino Game гарантує всім гравцям постійну технічну підтримку. Якщо у вас виникли проблеми зі спробою зареєструватися або увійти до свого акаунта, закинути кошти на депозит або вивести гроші з рахунку, а також якщо ви не до кінця зрозуміли, як грати в той чи інший ігровий автомат, звертайтеся до служби підтримки. 

Оператори саппорту відповідають користувачам у всіх месенджерах, а також на сайті онлайн-казино, у телефонному режимі та на електронну пошту. 

Отримати підтримку можна в будь-який день тижня і в будь-який час доби. Оператори на зв&#;язку 24/7 і завжди готові допомогти вирішити будь-які питання щодо реєстрації, безпосередньо гри та отримання виграшу.

Онлайн казино Casino Game на смартфоні та комп&#;ютері

Онлайн казино довгий час функціонували для персональних комп&#;ютерів і ноутбуків. Однак сьогодні гравцям також доступні мобільні версії, які можуть використовувати всі власники смартфонів.

Мобільна версія CazinoGame дає змогу робити ставки та грати в автомати, де б ви не перебували: на відпочинку, у подорожі, дорогою на роботу або в магазин, під час тривалих черг і очікувань тощо. Щойно у вас з&#;явиться час і бажання, ви зможете зайти на сайт і запустити барабан. Для цього достатньо просто мати доступ до інтернету. 

Також мобільна версія сайту дає змогу здійснити виведення коштів з рахунку. 

Незалежно від того, як ви побажаєте насолоджуватися азартом, граючи в онлайн-казино, &#; з телефону або комп&#;ютера, &#; вам відкривається доступ до найрізноманітніших категорій ігор:

• популярні та легендарні слот-машини; 
• ігри з найбільшими джекпотами в кілька тисяч або навіть мільйонів гривень;
• великий вибір рулеток; 
• прості та зрозумілі лотереї та настільні ігри; 
• карткові ігри;
• відеопокер. 

Щоб вибрати ігровий автомат, можна прочитати короткий опис, який знаходиться біля кожної гри. Такий огляд дає змогу зрозуміти правила та можливості тієї чи іншої моделі, побачити графіку, дізнатися про рівень повернення та максимальний виграш, наявність фриспінів, обсяг мінімальної та максимальної ставки автомата.

Які ж автомати пропонує Casino Game? На нашому сайті ви можете пограти в найпопулярніші слоти, які мають попит у багатьох геймерів і увійшли в топ року: Chance Machine , Aztec Gold, Book Of Ra, Crazy Monkey, Resident, Book Of Ra Deluxe, Gonzo&#;s Quest, European Roulette, Fruit Farm, The Vikings тощо.

Безкоштовні ігрові автомати

Можливість грати в слоти або настільні ігри з онлайн казино Casino Game безплатно &#; безсумнівна перевага онлайн автоматів перед гральними залами, які працюють у режимі офлайн. 

Так, безкоштовні ігри в автомати не дарують такий азарт, як гра на справжні гроші. Вони не дають реального виграшу, а лише віртуальну валюту, яку ви можете використати для подальших ігор, проте не зможете вивести на банківську карту. 

При цьому складно не оцінити переваги безкоштовних казино: 

1. Це ідеальний спосіб підготуватися до гри на гривні. Якщо ви зовсім не знайомі з правилами гри в автомати, краще потренуватися і виробити свої стратегії для подальшого успіху. 
2. Можливість зіграти в демо версію автомата навіть без реєстрації, щоб зрозуміти, чи приносять вам задоволення азартні ігри онлайн. 
3. Немає необхідності поповнення депозиту, що зводить ризики втрати грошей до нуля і дає змогу грати будь-яку секунду, навіть якщо на вашому рахунку порожньо. 
4. Величезний вибір ігор. Провідні розробники: NetEnt, Playson, Novomatic, Spinomenal і багато інших пропонують кілька десятків захопливих ігор на безкоштовній основі.

Гра на гроші з виведенням виграшів

Звісно, якщо ви все ж таки хочете насолодитися справжнім азартом, спробувати удачу та виграти реальні гроші, необхідно грати на гривні, роблячи ставки та виводячи виграші на банківську картку. Тут уже з&#;являються ризики втратити гроші. Однак також вимальовується високий шанс не тільки повернути депозит (ігри пропонують великий відсоток повернення), а й примножити його або навіть зірвати джекпот.

Нагадаємо, що найбільшим джекпотом став виграш у слот Mega Fortune від НетЕнт. Він приніс гравцеві понад 17 млн євро! Погодьтеся, непоганий заробіток?

З Casino Game ви можете бути впевнені, що гроші, які ви скидаєте на персональний рахунок, надійно захищені. Також у цілковитій безпеці перебуває і ваш виграш &#; Casino Game працює згідно із законодавством України та гарантує, що ви зможете вивести всі зароблені на слотах кошти.

Бонуси онлайн казино для кожного

Щоб виграти гроші в нашому онлайн казино, не обов&#;язково робити великі ставки в гривнях, вносити значні депозити тощо. Гравцям також доступна бонусна система, яка діє як спосіб заохочень і доступна всім геймерам від новачків до вже раніше зареєстрованих на сайті успішних гемблерів.

Що передбачають бонуси в автоматах:

• Стартовий бонус, який Casino Game дарує всім користувачам, які пройшли реєстрацію на інтернет-ресурсі. Як початковий бонус видається депозит для стартових ставок або фріспіни, які ви можете використовувати в автоматах. 
• Фріспіни &#; безкоштовне обертання в ігровому автоматі без ставок. Видаються при виграші великих сум, проходженні більш високого рівня. 
• Кешбек. Це повернення певної суми (не більше 20%) на ваш рахунок за умови внесення на цей же рахунок депозиту протягом останніх 24 годин. Кешбек відноситься до бонусного рахунку, не може виводитися, проте може використовуватися як ставка.

До речі, офіційне онлайн казино в Україні Casino Game постійно розширює бонусні пропозиції для ігрових автоматів. Тому, якщо ви не хочете пропустити найцікавіше, важливо не тільки пройти реєстрацію на сайті, а й підписатися на розсилку і стежити за пропозиціями, що надходять. 

Важливо. Реєстрація на сайті та гра в ігрові автомати онлайн доступна виключно громадянам України, які досягли 18 років. 

Виводити виграш можна за допомогою будь-якої банківської картки, а також використовуючи платіжні системи. Головне &#; враховувати добовий ліміт і пройти верифікацію акаунта, яка потрібна для дозволу фінансових операцій.

Поширені запитання про онлайн казино

Підготовка до школи вдома: що пропонує«Талант»?

Що повинна вміти дитина в 5 років, як підготувати майбутнього першокласника до випробувань, які на нього чекають, на що звернути особливу увагу? Такі питання хвилюють багатьох батьків, адже сучасна шкільна програма дуже насичена.

Які купити зошити для дошкільнят?

По-перше, не треба панікувати. Якщо ви приділяєте дитині достатньо уваги та навчили її базовим речам, то адаптація пройде легко. Майбутньому першокласникові не завадить уміти:

• висловлювати свою думку щодо прочитаних книг чи улюблених мультиків;
• рахувати в межах 10;
• тримати канцелярське приладдя;
• розрізняти літери алфавіту.

По-друге, не треба перевантажувати дитину років. Звичайно, розвивати малюка необхідно, але робіть це в ігровій формі, так щоб йому було цікаво. Більш поглиблена підготовка до школи читання, робота в друкованих зошитах та інші заняття мають відбуватися за півроку до свята Першого дзвінка.

Література видавництва «Талант»

Передивіться пропозиції на сайті видавництва. Тут представлені:

• Зошити для дошкільнят, в яких ви знайдете цікаві вправи. Наприклад, римовані абетки з короткими та веселими питаннями. Перші букварики, чистомовки.
• «Говоримо правильно». Цікавий посібник з розвитку мовлення, інтелектуального та творчого мислення, дрібної моторики рук, пам’яті та goalma.org можетбытьссылкасюдаgoalma.org
• Абетки з англійськими літерами. Такі книги допоможуть підготуватися до вивчення іноземною мови.
• Книги, які можна разом читати та обговорювати. «Хаппі та її суперсила», «Павучок без імені», «Малюк Коргі. Книжка-білінгва»— така підготовка до школи читання дозволить весело та з користю провести час.

Підготовка до школи вдома повинна буди систематичною та правильно організованою. Продумайте, скільки часу ви готові приділити заняттям, намагайтесь кожен раз здивувати дитину чимсь новим. А допоможе в цьому посібник « ідей для творчих мам».тут можетбытьссылкасюдаgoalma.org
Також важливо приділити увагу психологічній підготовці. Дитина має бути готовою до перебування в дитячому колективі. Розкажіть, як проходить навчання, та в чому відмінність першого класу від перебування в дитячому садку.

Де купити зошити для дошкільнят?

Придбати корисну та якісну дитячу літературу можна на сайті видавництва «Талант». Ті позиції, які вас зацікавили, додайте до «Кошика» та оберіть зручний спосіб оплати та доставки.
Ми пропонуємо зошити для дошкільнят кращих українських та іноземних авторів, художників-ілюстраторів, досвідчених методистів. Ця література відзначена нагородами не тільки в нашій країні, але й за її межами. Слідкуйте за інтернет-магазином — щомісяця каталог поповнюється новинками.