Уряд Англії Знижує Ставки В 50 Разів

ред. код]

Традиційна торгівля, Перша світова війна та Жовтневий переворот[ред.

 

                   ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ЧЕТВЕРТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  24  г р у д н я    р о к у.

                         16 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Прохання підготуватися до реєстрації. Реєструємося.

 

     Встигли зареєструватися    народних   депутатів.   Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Розглядається проект  Закону  України  про  внесення  змін до Закону    України     про     державне     регулювання     імпорту сільськогосподарської   продукції.   Доповідає   Шведенко   Микола Миколайович,  голова  Державного  комітету  рибного   господарства України.

 

     ШВЕДЕНКО М.М.,    голова    Державного    комітету    рибного господарства України.  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні народні   депутати!  Комітет  рибного  господарства  проаналізував динаміку імпорту мороженої риби та рибного  філе  при  дії  різних ставок ввізного мита.

 

     До 1  листопада    року  діяла  ставка  ввізного  мита  5 відсотків на імпорт рибопродукції незалежно від її  асортименту  і поширювалася  на  імпорт  з  усіх  країн,  крім СНД,  де вона була нульовою. Імпорт риби зростав щорічно приблизно в 1,7 раза.

 

     У листопаді   року  Кабінетом  Міністрів  України  ставки ввізного  мита  на  рибу  морожену  було  збільшено  в  три рази і доведено до 15 відсотків,  а на рибне  філе  -  в  чотири  рази  і доведено   до   20   відсотків.  Те  суттєво  вплинуло  на  імпорт рибопродукції.  У  перші  три  місяці    року  обсяги  імпорту зменшилися  майже  в  два рази.  Це сталося тому,  що такий розмір ставок ввізного мита суттєво зменшив зацікавленість  імпортерів  - вони  почали шукати шляхів більш пільгового імпорту і знайшли його в країнах СНД,  Литви та Естонії.  Так  налагоджувався  імпорт  із країн, де не треба сплачувати ввізне мито.

 

     І хоча  в    році  обсяги імпорту все ж таки зросли в 1,4 раза,  а ставки ввізного мита - у три рази,  нарахування  ввізного мита до державного бюджету залишились на тому самому рівні: у році - 1 мільйон тисяч доларів США;  у році -  1  мільйон тисяч доларів США,  тобто збільшення лише на 0,1 відсотка.  Це зумовлено тим,  що у році імпорт мороженої риби з  країн,  де ввізного мита не треба сплачувати,  зріс у 3,3 раза, а з країн, де таке мито сплачується - Норвегія,  Нідерланди, Ірландія та інші, - зменшився у три рази.  Тобто імпорт риби мороженої не зменшився, а лише змінилися його напрями.

 

     На жаль,  негативні наслідки від збільшення ввізного мита  не були  враховані  в Законі України про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції.  Цим законом ставка ввізного мита на рибу морожену була ще збільшена і досягла 20 відсотків.

 

     Збільшення ставок   ввізного   мита  в    році  негативно вплинуло на імпорт риби з країн,  з яких треба  сплачувати  ввізне мито.  Імпорт  мороженої  риби з цих країн за 11 місяців року став у 2,2 раза менший,  ніж за такий самий період    року,  а ввізного мита нараховано в 1,6 раза менше.

 

     Таким чином,  незважаючи  на  те  що  імпорт мороженої риби і рибного філе в році зріс у  2,3  раза,  нарахування  ввізного мита до Державного бюджету України зменшується.

 

     Коли ми  пропонуємо  зменшити  ставки  ввізного  мита,  то це стосується не всієї рибопродукції, а лише мороженої риби і рибного філе, сировини для рибопереробних підприємств.

 

     Ці підприємства  будувалися  за  часів  Радянського  Союзу  з орієнтацією на  те,  що  сировина  постачатиметься  із  Російської Федерації і республік Прибалтики.  Тоді ця кооперація не вважалась імпортом, і ми ввозили до тисяч тонн мороженої риби.

 

     Сьогодні наші  переробні  підприємства  використовують   свої потужності лише на 40 відсотків,  а в році цей коефіцієнт становив 84 відсотки.

 

     Після року  ми  збільшили  виробництво  консервів  майже удвоє,  але  імпорт  рибних  консервів у році був на рівні 54 мільйони умовних банок, що становило відсотків до вітчизняного виробництва.   Активність   імпортерів   пов'язана   з   тим,   що собівартість вітчизняних  консервів  вища  за  ціну  імпортованих. Ввізне мито обумовлює високі ціни.

 

     Таким чином,  імпорт  риби  мороженої  на  вітчизняному ринку сьогодні   не   суперечить   інтересам   вітчизняних    виробників рибопродукції.  Навесні цього року при підписанні угоди про вільну торгівлю з Латвією ми не заперечували проти такого режиму  імпорту риби мороженої та філе.  Але ми принципово обстоювали необхідність обмежень імпорту рибних консервів.  Вважаємо,  що пільговий імпорт рибних  консервів  має  бути  вилучений  із  договорів  про вільну торгівлю із іншими країнами,  як це  передбачено  в  договорі  про вільну торгівлю з Латвійською Республікою.

 

     Імпорт товарів  не  тільки  поповнює  ринок,  а й нарахування ввізного мита та податку на додану вартість  поповнюють  Державний бюджет.  Щоправда,  всупереч  очікуванню,  після збільшення ставок ввізного мита ці надходження зменшились.  Розрахунки показують, що якби  ставки ввізного мита залишились на рівні 5 відсотків,  то до державного бюджету додатково було  б  одержано  понад  4  мільйони доларів США, а це вже вартість одного нового траулера.

 

     Хочу звернути вашу увагу на те, що застосування при стягненні мінімального розміру ввізного мита в еквіваленті екю збільшує ціну дешевої  риби  на  нашому  кордоні.  Так,  ціна дешевої риби,  яка користується найбільшим попитом  серед  менш  забезпечених  верств населення   збільшується   інколи   на  70  відсотків.  Наприклад, оселедець морожений з Данії по ціні доларів США  за  1  тонну. Після  перетину  нашого  кордону до його ціни додається еквівалент 0,2 екю - 69 відсотків, тобто доларів. І навіть до нарахування податку  на додану вартість тонна цієї риби уже коштує доларів США.  Тобто її ціна збільшується майже  удвоє.  У  проекті  закону пропонується   відмовитись   від   такого   еквівалента.   Потреби вітчизняного ринку у  рибопродукції  залишаються  високими.  Тому, аналізуючи  стан  імпорту,  ми  підкреслюємо необхідність розвитку національного океанічного рибальства,  якому,  до речі,  в  жовтні виповнилося  40  років.  Комітетом  рибного  господарства  України розроблена галузева програма оновлення флоту до року.

 

     Прошу вас, шановні народні депутати, підтримати пропозиції до проекту  Закону  України  про  внесення змін до Закону України про державне регулювання  імпорту  сільськогосподарської  продукції  і затвердити  ставки  ввізного мита на рибу морожену без винятку - 5 відсотків, а на філе рибне - 10 відсотків.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання до  Миколи  Миколайовича?  Запишіться, будь ласка. Ми працюємо за скороченою процедурою. П'ять хвилин.

 

     Депутат Кулик, за ним - депутат Федорин.

 

     КУЛИК О.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  ,  Полтавська область).  Народний рух України.  Шановний доповідачу, ви сказали, що сьогодні рибопереробні підприємства у нас завантажені на  відсотків,  а  в    році - були на   Але ж сьогодні риби на наших ринках набагато більше і в асортименті.  І купують її люди з задоволенням,   бо  ціна  помірна.  То  як  можна  зрозуміти  оцей дисбаланс у відсотках?

 

     ШВЕДЕНКО М.М.  Дякую за запитання. Я вам сказав, що переробні підприємства  завантажені  нині  на відсотків,  а не те,  що продається  на  ринках.  Тому  щоб  працювали   ці   підприємства, побудовані  за  часів  Радянського  Союзу  (а вони спеціально були побудовані,  щоб переробляти рибу,  яка  ввозилася  з  Росії  і  з республік  Прибалтики),  ми  просимо,  щоб на рибу морожену і філе рибне  затвердити  ставки   ввізного   мита   за   запропонованими відсотками.  А те, що кількість рибної продукції збільшилась, я не заперечую, я з вами згоден.

 

     ГОЛОВА. Депутат Федорин, за ним - депутат Гуцол.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ). Шановний пане Шведенко!  У мене до вас таке запитання.  Відомо, що Україна має потужну суднобудівну  базу,  відомо,  що  в  нас  були риболовецькі  флотилії.  Також відомо,  що,  пішовши на базар,  ми побачимо там рибу з будь-якої держави Європи,  а часто - і з Азії. Все-таки,  яких заходів,  окрім тих,  які ви запропонували, вживає ваш комітет для того,  щоб  саме  українські  рибалки  наповнювали український  ринок,  щоб саме українські люди отримували заробітну плату за ту рибу, що виловлюється в морях і океанах.

 

     Дякую.

 

     ШВЕДЕНКО М.М. Дякую за запитання. Я вам хочу сказати, що наші флотилії,  як були потужні,  так і є. Ми маємо флот, який підлягає реєстру,  в одиниць,  океанський флот - одиниць.  Але цей флот має свій ресурс.  Один корабель має строк служби 25 років.  А середній строк служби корабля у нас  21  рік.  Тому  ми  розробили програму  оновлення флоту.  Верховна Рада також розглядала питання суднобудування.  Вважаю,  що  підтримку  суднобудування   потрібно робити   через  свого  власного  замовника,  тобто  через  нас.  З виділенням нам коштів на засадах повернення ми будували б на своїх підприємствах судна і випускали б їх в океан. Нині Україна поки що входить у двадцятку тих країн світу, які мають такий флот.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гуцол.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція зелених. Прошу передати слово Івану Зайцю, Народний рух України.

 

     Дякую.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  НРУ).  Дякую,  пане  Гуцол. Шановний  доповідачу,  дайте  мені  відповідь  на  три  коротенькі запитання.

 

     Перше запитання.  Скільки тисяч тонн риби, рибопродуктів нині переробляють  українські  підприємства,  в  тому  числі  з   риби, доставленої нашими суднами й іноземними компаніями?  Якими були ці цифри в році?

 

     Друге. Скільки коштів надійшло  в  Україну  від  реалізованої риби за кордоном?  Чи вся виручка іде лише на те, щоб підтримувати той флот, який виловлює рибу і продає її за кордон?

 

     Третє запитання.  Компанії яких країн поставляють  в  Україну рибу  і рибопродукти на переробку?  І чи діють договори про вільну торгівлю з тими країнами,  а конкретно з Росією (про країни Балтії ви вже говорили),  з іншими країнами?  І який ваш прогноз, якщо ми приймемо запропоновані вами ставки ввізного мита на рибу?

 

     ШВЕДЕНКО М.М.  Щодо імпорту рибної продукції,  яка зараз  іде без ставок і яка йде за митними ставками.  Тут - така тенденція. В році з країн, з якими діють прямі угоди, поставлено тисяч тонн,  у    -  тисяч тонн,  з інших країн в році - 13 тисяч тонн, в - 5 тисяч тонн.

 

     На цих підприємствах  в    роках  перероблялося  тисяч  тонн.  Тобто  це і є завантаженість,  під ці підприємства і поставляється рибопродукція.

 

     Під ту рибну продукцію,  яку поставляють інші підприємства  і напряму самі торгують,  ми в роках виловлювали тисяч тонн,  нині - тисяч тонн.  Це все пов'язано  з  тим,  що  флот старіє,  а також з тим, що для того, щоб корабель вийшов у рейс на півроку,  потрібно виділити кредитні ресурси приблизно    тисяч доларів. А, як вам відомо, для цього кредитних ресурсів немає.

 

     Для цього  ми  повинні запускати рибний ринок.  Оце ми його і запускаємо.  Ми  платимо  за   експлуатацію,   рибною   продукцією розраховуємося за квоту із зарубіжними країнами. З рештою риби, що везеться в Україну,  є одна проблема. Якщо корабель везе тисяч тонн риби, мінімум 3 тисячі, а він іде місяць, то має право знайти клієнта на її придбання лише на тонн.  А потім корабель стоїть як склад. От що з цього приводу я можу сказати.

 

     ГОЛОВА. Іване Олександровичу,  я доповню те, що сказав Микола Миколайович.  До року Україна виловлювала 1 мільйон   тонн риби  і  1 мільйон тонн виробляла на внутрішніх водоймах.  Так щоб ви знали,  2 мільйони тонн риби вироблялось в  Україні.  А зараз  -  лише    тисяч,  тобто  у  5  разів  Оце  вам і всі реформи!..

 

     Сідайте, будь ласка. Спасибі.

 

     Слово надається голові підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Дроботову Анатолію Івановичу.

 

     ДРОБОТОВ А.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  аграрної  політики   та   земельних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые народные депутаты!  Прежде чем говорить о поправке, предлагаемой к статье 6 Закона    Украины    "Про     державне     регулювання     імпорту сільськогосподарської продукції", которая касается снижения ставки ввозной пошлины на рыбопродукцию,  я кратко  хотел  бы  сказать  о положении рыбной отрасли нашего государства.

 

     По оценкам  Международной  продовольственной  организации при Организации Об единенных Наций,  в   году  по  добыче  рыбы  и морепродуктов  Украина  занимала  е место в мире,  то есть была рядом с такими морскими державами, как Канада.

 

     Сегодня мы оказались внизу этой таблицы и находимся  примерно на х позициях.  Каковы причины этого?  В наследство мы получили один  из  крупнейших   океанических   флотов   -   "Атлантика"   и "Антарктика".  Но наше правительство, не обременяя себя проблемами этой отрасли, как и в иных отраслях, пустило все на самотек.

 

     В результате  такая  общеэкономическая  политика  привела   к отсутствию  оборотных  средств  и  как  следствие - к изношенности оставшихся судов на 70 процентов.

 

     К тому же,  бесконтрольная приватизация,  отданная  на  откуп отдельным руководителям, ведет к окончательному развалу флота.

 

     Я остановлюсь  на  примере акционерной компании "Антарктика". За последние почти три года,  перейдя на акционирование, компания, по сути,  потеряла океанский флот, а производство рыбной продукции довела до нуля в поставках на украинский рынок.

 

     Так, из 49 крупноокеанских и среднеокеанских  судов,  которые были  на  1  января    года,  осталось 25 судов.  Из них 13 не эксплуатируются, остальные 12 сданы в аренду компаниям иностранных государств. Это ответ правой стороне - где наша рыба.

 

     За последние два года "Антарктика" сумела избавиться от самых крупных океанских судов,  в том числе крупнейшей в  мире  плавбазы "Восток"  и  "Советская  Украина",  не  приобретя  ни одного судна взамен.

 

     Замечу: плавбаза "Восток" обеспечивала производство около  50 миллионов  условных  банок  высококачественной  рыбной  консервной продукции  в  год.  А  это  почти  весь  нынешний  об ем  экспорта консервной продукции нашего государства.

 

     По данным  Госкомстата  Украины,  за  9 месяцев текущего года "Антарктика" не выловила ни одного килограмма рыбы для Украины.  В то же время год назад ее улов составлял 26,1 тысячи тонн.

 

     Кто еще ловит и поставляет на наш рынок, так это "Атлантика". Но и она из всей отлавливаемой продукции поставляет на  наш  рынок только    процентов,  остальной улов процентов - идет в зоне вылова на бартер для обеспечения  необходимыми  материальными ресурсами,   обеспечивает   жизнедеятельность   флота.   Если   бы "Атлантика" весь улов  поставляла  в  Украину,  мы  могли  бы  все потребности  нашего  рынка  покрыть  своей  продукцией.  А если бы работала  и  "Антарктика"  на  уровне    года,  мы  бы   стали экспортерами рыбной продукции.

 

     Для этого  нужно  исключить  бартер,  но чтобы его исключить, нужны кредитные рестуры,  о чем говорил предыдущий докладчик.  Это небольшие ресурсы - в пределах миллионов долларов.

 

     Сегодня проведено     кадровое     укрепление     руководства "Атлантики".  Свежесть новых  веяний  -  это  хорошо.  Но  если  в ближайшее  время  не  решить  вопрос  финансирования,  мы потеряем рыбный океанский флот Украины.

 

     Возникает вопрос со  стороны  правительства:  где  брать  эти небольшие  кредиты?  Даем  ответ:  нужно брать там,  где брали под построение пирамиды ОВГЗ, и там, где создавали льготы таким банкам , как "Приватбанк".

 

     Говоря о  необходимости  внесения  поправки в статью 6 Закона Украины "про державне  регулювання  імпорту  сільськогосподарської продукції"   следует   дать  некоторые  пояснения.  До    года население Украины потребляло в среднем до 20  килограммов  рыбы  и рыбопродуктов.  Сейчас  этот показатель составляет 4,5 килограмма. Почему  резко  снизилась  поставка  своей  продукции?   Вследствие снижения   поставок   рынок  распределился  таким  образом:  процентов  -  это  собственная  продукция,    -импортная.  Мы увеличили  ставку  ввозной пошлины на импортную продукцию в четыре раза, приняв закон в прошлом созыве.

 

     Но отсутствие возможности сделать интервенцию своей продукции привело  к  росту  цен на нашем рынке - цены на рыбопродукты у нас самые высокие в мире.  Здесь прозвучало,  что они низкие.  Это  не так.  Когда мы подняли ставку пошлины на ввоз импортной продукции, одновременно,  обойдя  Госкомрыбхоз,  ратифицировали  договора   с Эстонией и Литвой,  которыми предусмотрен беспошлинный ввоз рыбной продукции.  В итоге - вся  импортная  продукция,  а  точнее  -  94 процента, ввозится без пошлины.

 

     В сложной ситуации нужно создать условия для третьей стороны, на которую распространяется высокая пошлина,  дать ей  возможность выйти  на  наш  рынок.  За  счет увеличения количества продукта на нашем рынке должно происходить снижение цены  и  как  следствие  - загрузка отечественных рыбоконсервных предприятий.

 

     Конечно, импорт - это крайность, дающая возможность наполнить наш рынок, снизить цены, чтобы удовлетворить потребности населения в этом продукте. Однако нам всетаки нужно стимулировать украинских рыбаков добывать рыбу и рыбопродукцию своим  флотом  для  ввоза  в наше государство.  И,  конечно, пересмотреть договора с Эстонией и Литвой о поставках рыбной  продукции,  о  чем  говорил  предыдущий докладчик.

 

     Комитет рассмотрел   данный   законопроект,   поступивший  от Кабинета Министров,  и отмечает,  что снижение ставок  пошлины  на рыбу   мороженую,   филе  рыбное  будет  способствовать  улучшению обеспечения   сырьем   береговых   перерабатывающих   предприятий, увеличению   поставок  рыбной  продукции  на  внутренний  рынок  и повышению доходной части бюджета за счет ставок пошлины  и  налога на добавленную стоимость.

 

     Комитет предлагает принять данный законопроект в предложенной редакции.

 

     ГОЛОВА. Запитання до Анатолія Івановича будуть? Немає.

 

     Сідайте, спасибі, Анатолію Івановичу.

 

     Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути).

 

     ДРОБОТОВ А.І. Я отвечу на вопрос.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ДРОБОТОВ А.І.  Вопрос  о   том,   сколько   нашей   продукции поставляется и сколько импортируется.

 

     На сегодняшний день,  по статистическим данным на 1 сентября, только "Атлантика" поставляет  из  того,  что  отлавливает,  процентов.    Это   составляет   примерно   40   процентов   рынка отечественной продукции.  65 процентов - это импортная  продукция. Из  этих  65  процентов  -  94  ввозится беспошлинно через Литву и Эстонию (Шум в залі).  Я информацией в тысячах тонн  не  владею  - предыдущий докладчик называл эти цифры. Надо поддержать

 

     ГОЛОВА. Слово  надається депутату Зайцю Івану Олександровичу. За ним - виступить депутат Друзюк.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Народний рух України. Шановні народні депутати! У чому  полягає пропозиція Кабінету Міністрів?  У зменшенні ввізного мита  на  рибу  та  рибопродукти  майже  в  три  рази.  Тобто  нам пропонують послабити режим імпорту риби і рибопродуктів в Україну.

 

     Чим пояснюють  ініціатори потребу в прийнятті такого рішення? Передусім   потребою   в   забезпеченні   вітчизняних   переробних підприємств  рибою,  оскільки  вони  недозавантажені.  У році українські  рибопереробні  підприємства  переробляли  приблизно  1 мільйон   тонн   риби,   поставленої  українськими  риболовецькими компаніями,  і    тисяч  тонн  риби,   поставленої   іноземними компаніями.  Нині  ці  цифри  більш  як удвоє менші.  Тому Кабінет Міністрів вважає, що для того щоб завантажити українські переробні підприємства  і  наситити  український ринок,  слід знизити ставку ввізного мита.

 

     Але до чого це може  призвести?  Цей  тактичний  зигзаг  може стати  початком  нової  стратегії  формування  нашого внутрішнього ринку  чужою  продукцією  і  остаточного   знищення   українського риболовецького флоту.

 

     Відомо, що український риболовецький флот завозить сьогодні в Україну не більше 40 відсотків виловленої риби, а 60 відсотків він реалізує в країнах,  які знаходяться біля зон вилову,  або в інших країнах.  Постає  питання:  де  діваються   ці   гроші   і   чому? Врешті-решт,   чому  рибу  не  везуть  в  Україну?  Куди  поділися українські судна?

 

     Тут пан Дроботов говорив,  і дуже правильно,  про  акціонерне товариство   "Антарктика".   Це  та  "Антарктика",  яка  хотіла  в будь-який спосіб  одержати  кредит  від  "Градобанку"  і  фактично штучно  створила  його  фінансову  кризу.  Так  от,  за 10 місяців поточного року ця компанія,  роздавши чужинцям через офшорні  зони риболовецькі  судна,  не  ввезла в Україну жодної тонни виловленої риби!

 

     Замість того щоб Кабінет Міністрів зосередив  свою  увагу  на тому,  як  відновити  діяльність  нашого риболовецького флоту,  як оновити цей флот, як знайти обігові кошти, нам пропонують вирішити цю  проблему в дуже простий спосіб - знизити ставки ввізного мита. До чого ще це призведе?

 

     Це обов'язково призведе до перерозподілу кола  постачальників в  Україну риби.  Нині риба надходить переважно з країн Балтії (із Естонії і Литви),  а потім  вона  піде  з  Норвегії,  Ісландії  чи Ірландії, із інших країн Начебто це - конкуренція, начебто це - зменшення цін.  А насправді це може призвести до тяжких наслідків. Це просто доступ до твердої валюти, і невідомо з якою метою

 

     У цій ситуації було б дуже корисно побачити державну програму відновлення українського риболовецького флоту,  дізнатися, як уряд планує завантажити судна українських компаній

 

     Фракція Народного  руху  пропонує прийняти цей законопроект у першому читанні.  Але, можливо, слід встановити ввізні ставки лише на   один  рік  і  подивитися,  як  розвиватимуться  тенденції  на українському ринку.  Я дуже й дуже побоююсь, що прийняття урядової пропозиції   призведе   до   початку   нової   стратегії  знищення українського флоту.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А немає чого нищити!..

 

     ДРУЗЮК С.О.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ ,  Одеська область).  Фракция коммунистов.  Уважаемый  Александр  Николаевич, уважаемые депутаты!  Как известно,  молодое советское государство, молодое советское правительство одним из приоритетных  направлений в развитии экономики в первые годы Советской власти считало рыбную промышленность.  Туда были  вложены  инвестиции,  и  экономический эффект  был налицо.  Я представляю избирательный округ,  в котором есть  как  рыболовецкие  совхозы  и  колхозы,  так  и  предприятия перерабатывающей рыбной промышленности. При встрече с избирателями в колхозе "Красный рыбак" председатель колхоза задал  мне  вопрос: "Где находится рыбный порт Украины?". И сам же на него ответил: "В Киеве".  Поскольку все договора  заключаются  в  Киеве.  При  этом отечественный товаропроизводитель не поддерживается.

 

     Перед рассмотрением этого законопроекта у меня была беседа со специалистами Белгород-Днестровского  завода  рыбоперерабатывающей промышленности,  которые сказали, что с 15 апреля по 15 сентября в акватории Черного моря происходит вылов кильки,  затем на  полгода предприятие будет остановлено.

 

     Поэтому было  рекомендовано сейчас поддержать в первом чтении данный  законопроект.  Я  хотела  бы  обратиться  к   председателю Государственного  комитета  рыбного  хозяйства.  Вы  ведь окончили Белгород-Днестровский рыбопромышленный техникум и  понимаете,  что нужна поддержка именно добытчикам, перерабатывающей промышленности и на таком уровне, на котором это было при советской власти, когда вы этот техникум окончили.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат Журавський, після нього

- депутат Мироненко. І завершуємо.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська   область).    Християнськодемократична    партія України. Шановні колеги, нагадую, що зазначений проект закону було внесено до Верховної Ради  ще  в  липні.  Ми  розглядаємо  його  в грудні.

 

     Важко не погодитися із Президентом України,  коли він дорікає Верховній Раді,  що законопроекти,  подані Президентом та  урядом, лежать на полиці у Верховній Раді надто довго

 

     Літній риболовний сезон уже закінчено.  Законопроект пролежав у Верховній Раді півроку.  Тим часом у законопроекті  пропонується врегулювати вкрай негативну ситуацію, що склалася із забезпеченням переробних підприємств рибою  в  результаті  дуже  високих  ставок ввізного   мита.   Високі   ставки   ввізного   мита  на  рибу  та рибопродукти,   запроваджені   Законом   України   про    державне регулювання  імпорту сільськогосподарської продукції,  призвели до негативних наслідків і для  населення  -  менше  риби  в  продажу, зросла її ціна.

 

     У законопроекті пропонується знизити ставки ввізного мита. Це цілком нормальна пропозиція.  Зниження ставок мита зменшить  ціну, що має сприяти збільшенню попиту.

 

     Уряд, подаючи документ,  стверджував, що зниження ставок мита на рибу  і  рибопродукти  дасть  змогу  збільшити  надходження  до Державного  бюджету.  Збільшення  до  бюджету надходжень від цього податку не сталося, можливо, і з нашої вини.

 

     Тепер по  суті  поданих  пропозицій.   Звичайно,   ми   маємо підтримати проект цього закону. Його прийняття позитивно вплине на розвиток берегових,  переробних, риболовних підприємств, збільшить поставки риби на внутрішній ринок.

 

     Ще одне  маленьке зауваження.  Останній пункт проекту містить норму,  за якою закон набирає чинності через 45 днів  з  дня  його опублікування.  Пропоную  ввести  його  в дію з дня опублікування. Думаю,  Президент підпише його ще в цьому  році.  Таким  чином  ми зможемо зробити різдвяний подарунок працівникам цієї галузі.

 

     І наостанку.   Сьогодні  весь  християнський  світ  західного обряду приступає до святкування Різдва Христового.  Дозвольте мені від  імені  Християнсько-демократичної  партії  України  привітати католиків і частину протестантів з цією  великою  подією  в  житті віруючих і побажати вам і вашим родинам любові і миру.  Хай добрий Бог благословить вас і пані Вітренко також.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мироненко, будь ласка.

 

     МИРОНЕНКО В.А.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 5, Автономна Республіка Крим).  Всеукраинский союз за возрождение СССР,  фракция  коммунистов.  Уважаемые  коллеги!  Рассматриваемый вопрос  чрезвычайно  важен,  и   давайте   обратим   внимание   на предостережение некоторых депутатов,  которые совершенно правильно сказали,  что помимо плюсов есть и  минусы.  Какие  минусы?  Самый главный  минус  состоит  в  том,  что рыбопромысловый флот в любом государстве мира поддерживается государством.  В данном случае  мы усугубляем   положение.   Обратите  внимание  на  то,  что  рыбная продукция, которая получена нашими судами и ввозится на территорию Украины,  облагается  пошлиной,  как зарубежный товар,  вследствие чего  наш  рыбный  флот  окажется  в  худшей   ситуации.   Душится отечественное производство.

 

     Я только что говорил с руководством Государственного комитета рыбного хозяйства,  и  они  согласились,  что  в  ближайшее  время необходимо   разработать   законопроект,  который  обеспечивал  бы выгодные условия для нашей рыбной промышленности, нашего флота. Но вместе  с тем,  уважаемый Николай Николаевич,  я хотел бы в данном случае бросить упрек в ваш адрес.  Спасибо вам за согласие в  этом вопросе,  но  почему  то,  что  работает  на Запад,  на зарубежные государства,  правительство очень быстро  вносит  на  рассмотрение Верховного Совета,  а то, что работает на отечественную экономику,

- увы, только с подачи депутатов иногда принимается?

 

     Если Кабинет  Министров  все  же  намерен  выражать  интересы народа  Украины,  в первую очередь надо вносить сюда те документы, которые необходимы нашему отечеству, нашему народу.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Від комітету -  депутат  Сокерчак,  перший  заступник голови комітету.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий округ ,  Одеська область).  Шановні народні депутати! Комітет з питань  фінансів  і  банківської  діяльності  розглянув   внесений Кабінетом  Міністрів законопроект і приєднується до думки багатьох депутатів,  які пропонують прийняти його в першому читанні.  В той же   час   як  представник  профільного  комітету,  який  займався законопроектом  про  внесення  змін   до   Закону   про   державне регулювання  імпорту  сільськогосподарської продукції,  я хотів би поінформувати депутатів,  що ми отримали  дуже  багато  пропозицій щодо   змін  і  доповнень  до  деяких  інших  норм  цього  закону. Приєднуючись до цього,  Комітет з питань  фінансів  і  банківської діяльності вносить і таку пропозицію.

 

     Кожного разу  ми  говоримо,  що  зміни  до податкових законів повинні вноситися за півроку до нового бюджетного року.  Це цілком справедливо,   тому  що  платникам  податку  треба  готуватися  до бюджетного  року.  Ми  б  хотіли,  щоб   після   прийняття   цього законопроекту в першому читанні, коли його готуватимуть до другого читання,  в  порівняльну  таблицю  були  включені  всі  пропозиції народних  депутатів та деякі проекти цього порядку денного з інших питань,  які вніс Кабінет Міністрів.  У мене дуже мало часу,  я не можу  на  всіх зупинитися.  Таким чином,  одним рішенням через два тижні згідно з Регламентом прийняти зміни й доповнення  до  Закону про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції.

 

     Чому я  наполягаю від імені комітету саме на такому вирішенні питання?  Ви знаєте,  що 9 грудня, буквально за день до підписання Президентом  закону,  вето  на  який  ми  подолали  (щодо  порядку встановлення ставок акцизного збору),  Кабінет  Міністрів  прийняв постанову - ось на кількох сторінках - якою змінено практично все,  що  було  в  Законі   про   державне   регулювання   імпорту сільськогосподарської продукції. Якщо ми не переглянемо все те, що тут  внесено,  і  не  узаконимо,  то  в  такій   ситуації   будуть тлумачитися дві норми: те, що вже було прийнято Верховною Радою, і те, що було внесено постановою Кабінету Міністрів України.

 

     Шановні колеги! Підтримуючи в цілому пропозицію про прийняття цього законопроекту в першому читанні,  я пропоную вам підготувати свої пропозиції для того,  щоб ми могли врахувати їх при прийнятті закону  в  другому  читанні  і  протягом    року вже більше не вносити нових змін.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Пропонується прийняти проект  Закону  України про  внесення  змін  до  Закону  України  про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції в першому  читанні.  Прошу підтримати. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" -

 

     Дякую. Прийнято в першому читанні.

 

     Прохання доопрацювати,   щоб   ми  в  першій  половині  січня прийняли в другому читанні.

 

    

 

     Шановні колеги!  Тут питання таке невелике.  Сьогодні  вранці депутат Єдін вніс пропозицію про внесення змін до статті 11 Закону про податок на додану вартість. На це треба декілька хвилин.

 

     Єдін є? Будь ласка.

 

     ЄДІН О.Й., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий округ , Кіровоградська область).  Шановний головуючий!  Шановні  депутати! Завдяки   вигідному   географічному  положенню  України  через  її територію проходять традиційні  міжнародні  транспортні  коридори. Транзитні  перевезення  через  Україну в умовах низького попиту на транспортні послуги на внутрішньому ринку є сталим джерелом доходу учасників   транспортного   процесу,  утримання  митних  та  інших контролюючих  державних   органів,   а   також   бюджетоутворюючої діяльності.

 

     Обсяги транзитних  перевезень  територією України залізничним транспортом  становлять  близько  77  процентів,  морським  -   19 процентів,  автомобільним  - 4 проценти.  Відтоді як Україна стала незалежною  державою,   Міністерство   транспорту,   Укрзалізниця, морські   пароплавства,  автоперевізники  вживають  усіх  можливих заходів  для  збільшення  обсягів  транзитних   перевезень   через територію України.

 

     В умовах  жорсткої  конкуренції  за  транзит  з боку сусідніх держав Україні протягом останніх років удалося зберегти обсяги цих перевезень і навіть трохи збільшити їх.  Так, за підсумками десяти місяців потчного року, обсяги транзитних перевезень збільшилися на 6 відсотків.

 

     У боротьбі за ринок транспортних послуг залізничники,  моряки та автомобілісти завжди мали підтримку з боку державних органів, у першу чергу Верховної Ради.  Так,  протягом років чинним законодавством   передбачалося   звільнення   робіт   та   послуг, пов'язаних   із   транзитними   перевезеннями,   від  сплати  ПДВ. Незважаючи на введення в дію Закону України про податок на  додану вартість,   яким  встановлювався  ПДВ  на  транзит  у  розмірі  20 відсотків,  у     роках  до  цього  закону  були  внесені поправки,  якими  транспортні  підприємства звільнялися від сплати податку на транзитні транспортні послуги.

 

     Проект Податкового кодексу України, який Верховна Рада планує розглянути  в    році,  також містить статті,  що передбачають звільнення перевізників від сплати ПДВ.  Але  з  1  січня,  ще  до затвердження  Податкового кодексу Верховною Радою,  може виникнути потреба у введенні ПДВ  на  транзит.  У  зв'язку  з  цим,  щоб  не допустити  зменшення  обсягів  транзитних  перевезень,  Комітет  з питань будівництва,  транспорту  і  зв'язку  вніс  пропозицію  (це рішення  було прийняте одноголосно) щодо подальшого звільнення від податку операцій з надання  послуг  із  перевезення  пасажирів  та вантажів транзитом через територію і порти України.  Цю пропозицію було розглянуто і в  Комітеті  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності.   Законопроектом   передбачається   зберегти  існуючий порядок - звільнення транзиту від ПДВ - до 1 січня року.

 

     Я хотів би сказати, не вдаючись у подробиці, що коли ми цього не  зробимо,  то  втрати  державних  підприємств лише залізничного транспорту у цінах року становитимуть більш як   мільйонів гривень,  водночас  Державний  бюджет  від  введення  ПДВ  реально отримає лише 56 мільйонів  гривень.  Тобто  на  загальнодержавному рівні  збитки  від  введення ПДВ становитимуть майже мільйонів гривень.

 

     Щоб було зрозуміло,  про які обсяги перевезень  іде  мова,  я назву  декілька цифр.  Понад тисяч тонн сірки піде через порти Балтії,  5 мільйонів тонн кам'яного  вугілля  замість  Мостиської, Ягодина буде перевантажуватися через Брест,  2 мільйони тонн нафти і  понад  1  мільйон  азотних  добрив,  близько  1  мільйона  тонн напівфабрикатів   з   чавуну  та  сталі  в  обхід  України  будуть направлені в порти Балтії та в Калінінград. І таке інше.

 

     Не треба  забувати,   що   переробні   та   перевантажувальні потужності   на   залізничних   прикордонних   переходах  у  Чопі, Мостиській,  Вадулсирці,  Ягодині,  морських портах  "Іллічівськ", "Одеса",  "Южный"  та  інших використовуються де наполовину,  а де ледь на третину.  А що станеться, коли буде введено ПДВ на послуги з  транзитних  перевезень?  Вантажопотоки  підуть повз Україну,  і треба буде скорочувати робочі місця.

 

     Тому метою цього законопроекту  є  уникнення  цих  негативних наслідків,  збереження  існуючих  обсягів транзиту через територію України,  рівня доходів і обов'язкових  платежів  до  бюджетів  та державних цільових фондів.

 

     Завершуючи свій короткий виступ,  я хотів би сказати,  що цей проект  закону  підтримали  Міністерство  фінансів,   Міністерство транспорту,   Міністерство   економіки   та   Державна   податкова адміністрація України. Позавчора його підтримав і Комітет з питань фінансів і банківської діяльності.

 

     Шановні депутати! Це важливо для всіх транспортників, я хотів би,  щоб ви проголосували  за  цю  поправку,  якою  передбачається зберегти існуючий порядок щодо оподаткування транзитних перевезень до 1 січня року.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є запитання?  Шановні колеги!  Підтримує і Комітет  з питань  фінансів  і  банківської  діяльності,  і  Комітет з питань будівництва,  транспорту і зв'язку.  Є пропозиція прийняти  проект Закону  про  внесення змін до статті 11 Закону України про податок на додану вартість у цілому. Голосуємо.

 

     "За" -

 

     Голосуємо, будь ласка. Павло Сергійович не встиг.

 

     "За" -

 

     Прийнято. Спасибі.

 

     Наголошую, прийнято в цілому.

 

    

 

     Розглядається проект    Закону    про    Державну    програму приватизації на рік.

 

     Доповідає заступник голови Фонду державного майна Гришан Юрій Петрович.

 

     ГРИШАН Ю.П., заступник голови Фонду державного майна України. Шановний   Олександре   Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати! Оскільки цей проект закону розглядається уже вдруге і  перед  вами більше  місяця  тому  виступав  голова Фонду держмайна,  я не буду повторювати тези,  які стосуються змісту  програми.  Хочу  сказати декілька слів про доцільність її прийняття.

 

     Даний проект   розглядався   в   комітетах  і  в  Спеціальній контрольній комісії Верховної Ради  з  питань  приватизації.  Його було  підтримано  в більшості комітетів,  на засіданнях яких я був присутній,  зокрема в Комітеті з питань  промислової  політики,  у Комітеті  з  питань будівництва,  і було висловлене побажання щодо доопрацювання законопроекту в робочому порядку до другого читання.

 

     Щодо необхідності прийняття цього проекту закону з  юридичної точки   зору.   Поперше,  цього  вимагає  Закон  про  приватизацію державного майна,  в якому сказано,  що  цей  закон  повинен  бути прийнятий за місяць до прийняття Державного бюджету України.

 

     По-друге, 31    грудня        року    завершується   обіг приватизаційних    майнових    сертифікатів    і    компенсаційних сертифікатів,  і  в нас виникне правова колізія,  оскільки Законом про приватизацію державного майна для членів  трудових  колективів встановлено  пільги,  як  засіб платежу передбачено приватизаційні майнові сертифікати.  У зв'язку з цим виникає правова прогалина, і з  1 січня Фонд державного майна буде вимушений зупинити пільговий продаж акцій членам трудового колективу.

 

     Є також економічна доцільність,  яку можна  обгрунтувати.  Ви знаєте, що Закон про державну програму приватизації, незважаючи на те,  що наступить новий рік,  буде діяти.  Але виникає загроза, що механізми й процедури масової приватизації,  тобто механізми,  які працювали більш-менш нормально в цих умовах,  будуть перенесені на приватизацію   підприємств,   для   яких   підходи   повинні  бути індивідуальними.

 

     Ви знаєте,  що в Законі про приватизацію державного майна  на підготовку  об'єкта до приватизації передбачено три-чотири місяці. Як можна стратегічний об'єкт підготувати до приватизації за  такий короткий термін?

 

     Крім того,  процедура  конкурсів встановлена законом про малу приватизацію.  Якщо  ми  залишимо  всі  ці  процедури   проведення конкурсів  (а  ви знаєте,  що для підготовки покупця для придбання пакета акцій відводиться лише 30 днів), жоден серйозний інвестор - хоч  внутрішній,  хоч зовнішній - не зможе здійснити ні фінансовий аналіз цього підприємства,  якщо він з ним не працював,  ні  аудит підприємства,  ні  підрахувати  свої  ризики,  а  отже  не зможе й придбати цей пакет акцій.  Крім  того,  ви  знаєте,  що  процедура конкурсів,  яка  закладена в законі про малу приватизацію,  досить недосконала.  Неможливо, щоб ми проводили конкурси в два етапи для продажу пакета акцій.  Ви розумієте, що таке конкурси в два етапи. Для чого вони потрібні?

 

     Наступне питання,  яке  може  бути  врегульоване  тільки  цим законом,  якщо  ви  його приймете,  - це питання інвестицій.  Хочу сказати,  що під час розгляду цього проекту в регіонах  України  з участю  депутатів  Верховної  Ради,  які представляють ці регіони, наприклад  під  час  обговорення  в  Запоріжжі   наводилися   такі непоодинокі факти: інвестор виконує зобов'язання, вносить кошти на капіталовкладення,  на поповнення оборотних коштів, а поряд із ним інші  власники  пакета акцій нічого не вносять.  І вони - в рівних умовах.

 

     Ви повинні   врегулювати   питання   можливості    збільшення статутного  фонду  на  розмір внесених інвестицій.  Якщо інвестор, скажемо так,  нормальний і виконує  свої  зобов'язання,  то  треба надати йому можливість контролювати діяльність його підприємства.

 

     Хочу сказати також, що ряд питань, які ми обговорювали з вами протягом листопадагрудня, повинні бути врегульовані цим законом.

 

     Фонд державного майна розробив цей проект  ще  в  серпні,  як того   вимагали   постанова  Верховної  Ради  і  рішення  Кабінету Міністрів.  Звичайно,  час минув,  і виявилася потреба у  внесенні доповнень  до  цього  проекту,  у  його поліпшенні.  Про все це ми казали,  обговорюючи проект на засіданнях комітетів,  у  комісіях, під  час проведення "круглих столів".  Але це можна зробити,  якщо проект закону буде прийнятий у першому читанні.

 

     Я на цьому закінчую і  прошу  підтримати  в  першому  читанні проект закону і доопрацювати його разом із комітетами і комісіями, як про це говорилося.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання  до  Юрія   Петровича?   П'ять   хвилин. Запишіться. Висвітіть, будь ласка.

 

     Депутат Шишкін. За ним - депутат Сінько.

 

     ШИШКІН В.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (виборчий округ ,  Одеська  область). Уважаемый    Александр    Николаевич,   передаю   слово   депутату Ельяшкевичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ , Херсонська область). Уважаемый Юрий Петрович! Первый вопрос - чисто  процедурного  характера:  почему  сегодня  такой  серьезный документ  -  проект  программы  приватизации  -  не   представляет председатель Фонда государственного имущества?

 

     Второй вопрос.  Как вы считаете,  приватизация стратегических об ектов перед президентскими выборами - это случайность или нет?

 

     Спасибо.

 

     ГРИШАН Ю.П.  Щодо першого  запитання.  Олександр  Миколайович Бондар  доповідав вам це питання.  Воно розглядається вдруге.  Він зараз у відпустці, відпочиває, і тому я виступаю перед вами.

 

     Щодо другого запитання. Я не думаю, що це треба пов'язувати з президентськими  виборами.  Ви  знаєте,  що перелік об'єктів,  які мають стратегічне  значення,  встановлювався  Кабінетом  Міністрів більше  року тому.  Приватизація цих об'єктів триває,  і хочеться, щоб вона йшла за вдосконаленими процедурами,  а не за  процедурами масової    сертифікатної    приватизації    або   просто   масової приватизації.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сінько. За ним - депутат Хара.

 

     СIНЬКО В.Д.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Шановний Олександре Миколайовичу! Я дуже уважно вислухав доповідача і мені незрозуміло одне: чому ми Бондаря затверджуємо, а доповідають у Верховній Раді завжди заступники?  Це мені незрозуміло. Якби в Кабінеті Міністрів доповідав Гришан, то його Пустовойтенко відправив би за двері. А в нас це все ніби так і годиться.

 

     Я вважаю, що за все, що доповів Гришан, йому слід подякувати. Але голосувати наша фракція буде проти.

 

     ГРИШАН Ю.П.  Я  хочу  сказати  таке.  Я  прошу вибачення,  що виступаю перед вами.  Та  відповідно  до  розподілу  обов'язків  я відповідаю за роботу з Верховною Радою і за захист законопроектів. Бондар перед вами уже  виступав.  А  щодо  виступів  на  засіданні Кабінету  Міністрів,  то  хочу  вам  сказати,  що я виступав перед Валерієм  Павловичем  Пустовойтенком  ще   коли   був   директором департаменту,  а  не заступником голови фонду.  Тобто це не зовсім так, як ви кажете.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Депутат  Сінько,  безперечно,   має рацію.   Питань   немає.   Але   Юрій   Петрович  за  це  не  несе відповідальності.  Давайте не звинувачувати його.  У цьому ми самі розберемося (пропозиція Сінька внесена),  тому що і Пустовойтенко, підписуючи будь-який документ  для  розгляду  на  сесії  Верховної Ради,  завжди  ставить доповідачем або голову державного комітету, або міністра. Це так.

 

     Депутат Хара. Будь ласка. За ним - депутат Бокий.

 

     ХАРА В.Г., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з   питань   соціальної   політики   та   праці   (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Передайте,  пожалуйста, слово депутату Хмелевому.

 

     ГОЛОВА. Депутат Хмельовий.

 

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України   з   питань    будівництва,    транспорту    і    зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Я ознакомился с  перечнем  предприятий.  Акционерное общество   "Содовый  завод"  (город  Славянск  Донецкой  области), находится в числе предприятий,  которые не подлежат  приватизации, но могут быть корпоратизированы. Довожу до вашего сведения, может, вы еще не знаете,  Юрий Петрович,  что это предприятие находится в стадии корпоратизации с декабря года. Его работники с августа года не получают заработную  плату,  предприятие  запускается максимум  на две недели в году.  Фонд госимущества не контролирует этот процесс. Что он преследует?

 

     ГРИШАН Ю.П.  Я хочу сказати,  що Фонд державного майна ніколи не   мав   відношення   до   процесу  корпоратизації.  Цей  процес регулювався іншими нормативно-правовими актами,  і  корпоратизацію здійснювали органи виконавчої влади.

 

     ГОЛОВА. Депутат Бокий. За ним - депутат Гуцол.

 

     БОКИЙ І.С.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Прошу передать слово депутату Яценко.

 

     ГОЛОВА. Депутат Яценко.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська   область).   Дякую.   Фракція  Компартії,  "Союз Чорнобиль України". Шановний Юрію Петровичу! Статтею 74 Закону про Державну   програму  приватизації  на    рік  передбачено,  що колективи  об'єктів,  які   розташовані   в   зоні   гарантованого добровільного  відселення  з території,  що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи,  мають  пільги  у придбанні  пакета  акцій.  Чи  закладається  ця  норма  в Програму приватизації на рік? Це перше запитання.

 

     І друге. Вам доручалося, зокрема Бондарем, розглянути питання про  придбання контрольного пакета акцій колективом Коростенського хлібозаводу.  Ми,  власне кажучи,  погодили це питання,  колективу треба  дати можливість працювати.  Ви ж посилаєтесь на інші статті Державної програми приватизації на рік, тим самим позбавляєте цей колектив цієї пільги,  хоча це підприємство, яке розташоване в зоні  гарантованого  добровільного  відселення.  Чи  зняли  ви  цю колізію  в  проекті  Закону  про Державну програму приватизації на рік?

 

     Дякую.

 

     ГРИШАН Ю.П. Розробляючи програму приватизації на рік, ми просто не помітили суперечностей у двох статтях.  Я підтримую вас, ви правильно ставите питання. Це фактично технічна помилка.

 

     У проект Державної  програми  приватизації  на    рік  ми заклали норму про те, що трудовий колектив може купувати будь-який пакет акцій, якщо забажає, за номінальною вартістю.

 

     Дякую вам.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гуцол.

 

     ГУЦОЛ М.В.  Фракція Партії зелених.  Шановний  доповідачу!  В мене до вас два невеличких запитання.  Перше. Скажіть, будь ласка, яка фінансова вигода від прийняття цього закону?

 

     І друге. Конкретна структура виконання даного закону. Бо ми в цьому  залі  приймаємо  багато гарних законів,  а чомусь на місцях вони не працюють. Чому?

 

     ГРИШАН Ю.П. Щодо фінансового очікування. Ви будете розглядати проект  Закону  про Державний бюджет.  І коли ви затвердите його в першому  читанні,  то  встановите  і   норматив   відрахувань   до Державного  бюджету  з  позабюджетного фонду,  і абсолютний рівень надходжень.

 

     Що ми можемо дати?  Ми  зробили  розрахунки  макроекономічних показників і направили їх і в бюджетний комітет,  і в Міністерство фінансів. Вони є в Кабінеті Міністрів. При нормальному розкладі це до мільйонів гривень,  але я думаю,  що буде приблизно мільйонів.

 

     Треба також   не   забувати,   що   коли   ми    вдосконалимо законодавство, яке стосується інвестицій, то прямим наслідком того буде збільшення надходжень у вигляді інвестицій.  Я вам казав,  що Кабінет   Міністрів  подав  у  Верховну  Раду  проект  закону  про звільнення інвестицій від оподаткування.

 

     І якщо буде врегульоване друге питання,  про яке я вам казав, то  можливість  збільшення статутного фонду підприємств приведе до істотного збільшення інвестицій.  А сьогодні немає  ніякого  зиску виконувати  інвестиційні  зобов'язання.  Хоча інвестиції,  внесені тільки  протягом  останніх  років,   уже   обраховуються   сотнями мільйонів доларів.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, сідайте.

 

     Єхануров Юрій  Іванович,  заступник  голови Комітету з питань економічної політики.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   64, Житомирська   область).   Фракція   Народно-демократичної  партії. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій з урахуванням пропозицій уряду на  своєму  засіданні за участю представників Кабінету Міністрів, Фонду державного майна повторно розглянув проект Державної програми приватизації на  рік   і   після  обговорення  більшістю  голосів  прийняв  рішення рекомендувати Верховній  Раді  України  прийняти  його  в  першому читанні.

 

     Проект Державної    програми   приватизації   на      рік грунтується  на  основних  концептуальних   положеннях   Державної програми приватизації на рік і за своєю суттю та призначенням є головним для діяльності Фонду державного майна документом,  який визначатиме цілі, пріоритети та умови приватизації в році.

 

     Які ж   принципові   положення   проекту  Державної  програми приватизації?  Через  тиждень,  шановні   народні   депутати,   ми закінчуємо сертифікатну приватизацію в Україні.  І ті черги, які є сьогодні по всій Україні  в  центрах  сертифікатних  аукціонів,  є свідченням  того,  що  ми  закінчуємо  великий етап приватизації в Україні.  Приватизація   року  буде  відбуватися  виключно  за гроші.

 

     Далі. Запропоновано новий порядок закріплення пакетів акцій у державній власності та у зв'язку з цим  механізм  взаємодії  Фонду державного майна,  Національного агентства з управління державними корпоративними правами і Кабінету Міністрів України. Визначається, деталізується     момент    завершення    приватизації    об'єктів приватизації.  Положеннями програми  надається  право  працівникам підприємств  (членам трудових колективів),  що приватизуються,  та іншим особам брати участь у приватизації шляхом придбання акцій за номінальною вартістю.

 

     Конкретизовано положення    проекту    програми   в   частині управління відкритими акціонерними  товариствами,  що  утворені  в процесі приватизації.

 

     Але, наприклад, запропоновані положення стосовно приватизації земельних ділянок під об'єктами приватизації,  на думку  більшості членів   комітету,   суперечать   статті   3  Закону  України  про приватизацію  державного  майна  і  не   можуть   бути   предметом регулювання цього закону.

 

     Слід також зазначити, що пунктом 1 статті 4 Закону України про приватизацію  державного  майна  на  Верховну Раду  України  покладається  певне  завдання  стосовно  розгляду й затвердження програми приватизації  до  початку  бюджетного  року, тобто до 1 січня року.

 

     З огляду на викладене,  Комітет з питань економічної політики пропонує прийняти проект  Закону  України  про  Державну  програму приватизації  на  рік у першому читанні.  Це дасть можливість народним депутатам,  комітетам,  фракціям внести  свої  принципові зауваження  і  тим  самим якісно вплинути на процес приватизації в році.

 

     Підсумовуючи сказане,  я  ставлю  два  принципових   питання. Перше.  Ми  маємо  з вами розглядати проект бюджету.  Чи будемо ми приймати законодавчі акти під виконання бюджету року?

 

     І друге.  Яким чином будуть регулюватися процеси приватизації в  році?  Чи візьме Верховна Рада на себе процес регулювання, чи,  як уже прийнято,  віддасть це на розсуд уряду  та  Президента України?

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Юрію Івановичу.

 

     Запитання є? Запишіться. П'ять хвилин. Висвітіть, будь ласка.

 

     Депутат Вітренко. За нею - депутат Зубов.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 , Сумська область).  Я ще буду виступати з  цього  приводу,  а тому передаю слово для запитання депутату Марченку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 , Сумська область).  Уважаемый Юрий Иванович!  Мы с вами  были вместе  в  командировке,  где  идеологи приватизации заявили,  что основой  приватизации  являются   политическая   необходимость   и политическая   философия.   Я   хочу   задать   вам  вопрос:  если политическая философия и политическая необходимость по отношению к приватизации  в  Украине  противоречат  экономическим и социальным интересам граждан Украины,  стоит ли вообще  продолжать  процедуру приватизации, в том числе принимая программу приватизации?

 

     Спасибо.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Я вважаю, що в будьякому разі всі процеси мають регулюватися.  У даному випадку йдеться про врегулювання  процесів абсолютно  нового  етапу  приватизації,  якісно зовсім іншого,  до якого ми переходимо 1 січня.

 

     Якщо ви кажете про філософію,  то  я  частково  погоджуюся  з вами. В якому плані? Обов'язково має бути програма розвитку галузі або підгалузі, і приватизація має бути складовою цього процесу, як сигнал  потенційним  інвесторам про те,  що вони можуть туди йти і вкладати в майбутньому інвестиції, готуватися до цього, бо процеси приватизації   стануть   тепер   дуже   довгими.   Підготовка   до приватизації триватиме декілька місяців, а, можливо, навіть роки.

 

     Ось чому я вважаю,  що цей процес має продовжуватися,  але на якісно новій основі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Зубов. За ним - депутат Александровська.

 

     ЗУБОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Прошу передать слово Семенюк Валентине Петровне.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракція Соціалістичної і Селянської партій (Лівий центр). Шановний пане Єхануров!  Скажіть,  будь ласка, як можна розпочинати грошову приватизацію,  не маючи закону про декларування доходів? Адже якщо сьогодні глянути,  які то доходи,  то виявиться,  що вони набуті в основному  незаконним  шляхом,  шляхом  пограбування  українського народу. Це перше запитання.

 

     Друге. Скажіть,  будь  ласка,  як  можна  приймати   програму приватизації,  коли немає закону про комунальну власність?  Те, що регламентується Законом про місцеве самоврядування в  Україні,  не стосується   тих  процесів  приватизації,  які  передбачені  вашою програмою.  Тим більше,  що сьогодні по всій Україні  йде  застава комунальної   власності   через  випуск  облігацій  внутрішньої  і зовнішньої позики. Можна назвати і житомирські векселі, і одеські. Як це можна ув'язати?

 

     Дякую.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Щодо декларування доходів. Я цілком погоджуюся з вами,  це має бути.  Щодо грошової приватизації,  то  в  проекті бюджету   ми   передбачаємо   надходження   значних   коштів   від приватизації. І хоча ні разу закон про бюджет навіть наполовину не виконувався  по  статті "Приватизація",  але кожного разу Верховна Рада поправляла Фонд державного  майна  і  збільшувала  вдвоє  або втроє  суму  надходжень до бюджету.  Моя особиста точка зору така: досить уже проїдати гроші від  приватизації.  Пора  і  вкладати  в підприємства, що приватизуються. Але це моя особиста точка зору.

 

     Щодо закону про комунальну власність. Я цілком вас підтримую, шановна землячко.  Вважаю,  що це треба робити, без цього не можна працювати.  Але  я дуже просив би вас про одеські векселі (це,  до речі,  не векселі, а облігації), про векселі житомирські, які, так би  мовити,  не  відбулися,  не  говорити  в залі.  I з ними треба спокійно розібратися.  Ми стільки наговорили з приводу  Одеси,  що Україна буде відмиватися ще років десять.

 

     ГОЛОВА. Депутат Александровська.

 

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракция коммунистов. Вы правильно сказали, что хватит уже проедать наше национальное богатство.  Я с вами вполне согласна.  Но дело в том,  что все предыдущие годы показали, что концепция приватизации порочна   в   своей  основе.  Согласно  действующим  законам  цель приватизации   -   это,   во-первых,    повышение    эффективности производства и, во-вторых, привлечение средств в бюджет. Повышения эффективности производства  практически  нет,  а  деньги,  которые поступают, мы, действительно, проедаем.

 

     Это хорошо  видно  на примере предприятия,  где я проработала много  лет.  Сегодня  оно   называется   акционерное   предприятие "Хартрон".  Оно  было  приватизировано  согласно указу Президента, потому что раньше относилось к стратегически важным об ектам и  не подлежало приватизации. В результате приватизации наше предприятие потеряло  лучших  специалистов,  практически  не  выполняет  своих функций.   При  участии  иностранного  инвестора  "Вестингауз"  на "Хартроне" было  создано  совместное  предприятие  "Вестрон".  Вот туда, может быть, и вкладываются деньги, но деньги бюджетные, хотя 51  процент  акций  этого  совместного   предприятия   принадлежит "Вестингаузу".

 

     Таким образом,    пример   приватизации   моего   предприятия показывает,  что интересам нашего государства  наносится  ущерб  и никакой пользы от этого народ Украины не имеет.

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.   Шановна   колего!   Приватизація   "Хартрону" відбувалася в  індивідуальному  порядку.  Якби  народні  депутати, незважаючи  на  свої політичні уподобання,  коли стосується питань прагматичних,  все-таки втручалися в ці процеси,  повірте,  було б набагато  краще.  Я  пам'ятаю,  як керівництво вашого підприємства обходило всі установи в Києві,  вимагаючи  розпочати  процес,  щоб залучити кошти.  Такі вже ми є, так уміємо залучати. Напевно, мова повинна йти не тільки про саму приватизацію,  а взагалі про клімат в  Україні,  який  ми  повинні  створити  для того,  щоб нормально працювати.

 

     Якщо ми тут щодня замість прийняття системних законів  будемо шліфувати  вже  прийняті  закони і вносити до них якісь зміни,  то нічого не зробимо.

 

     Проект Митного кодексу прийняли в першому читанні -  над  ним треба  працювати  далі.  Проект  Закону  про  бухгалтерський облік розглядатиметься трошки пізніше.  Це "скучные материи",  але  всім цим  треба займатися.  Наступного року фактично всі об'єкти будуть лише готуватися до грошової приватизації.  Їй передуватиме  велика підготовча робота. Ми повинні готувати кадри, які здатні працювати на світовому рівні,  бо якщо не зуміли підготувати до приватизації навіть "Хартон",  де наша наукова-технічна еліта, то така нам ціна в інтелектуальному плані.  Тоді треба було втручатися в ці  справи парламенту і брати під свій контроль.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Юрію Івановичу.

 

     Слово надається Зачосову Вадиму Олександровичу,  окрема думка з цього питання. Будь ласка.

 

     ЗАЧОСОВ В.О.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 , goalma.orgополь).  Фракция коммунистов. При обсуждении данного законопроекта в Комитете по вопросам  экономической  политики  ряд депутатов   -   представители   фракции   коммунистов   и  фракции прогрессивных социалистов - высказали особое мнение.  Предложенная Верховной  Раде для утверждения программа приватизации на год построена в развитие закона о приватизации и как продолжение ранее принятых   программ   приватизации.   Реализация   этих  программ, во-первых,  как известно,  не привела к под ему экономики Украины. Наоборот,  экономика  еще восемь лет назад индустриально развитого государства - в упадке, на грани окончательного развала. Вовторых, не   привела  к  инвестированию  в  общественное  производство  ни иностранного,  ни  собственного   капитала,   а   наоборот,   были заморожены  капиталовложения  советского периода в реконструкцию и техническое  переоснащение  производства.  Не  создано  не  только эффективного,    а   вообще   никакого   класса   самостоятельного собственника.  Уже   новые   собственники   пришли   к   пониманию необходимости    государственного   регулирования   и   управления экономикой, к пониманию того, что нельзя плыть на стихийных волнах рыночных  реформ.  В  Украине  практически  ни  одна частная форма хозяйствования  в  крупных  масштабах  не  смогла  доказать   свое преимущество в современных условиях.

 

     Программа приватизации   на      год  страдает  и  сугубо юридическими просчетами.  Главный такой просчет состоит в том, что практически  невозможно  проводить  приватизацию  государственного имущества при отсутствии закона о  его  оценке.  Мы  знаем  немало примеров занижения стоимости продаваемого имущества, выставляемого на аукцион.  И только принятие закона об оценке имущества позволит поставить  на правовую основу процесс оценки и приватизации,  если этот процесс вообще будет продолжаться. Без узаконенного механизма определения  стоимости имущества принятие программы приватизации - это  прямой  путь   к   окончательному   разворовыванию   остатков общенародного добра.

 

     Предлагаемая программа      приватизации      не     отвечает государственным  интересам   укрепления   позиций   отечественного производителя  на внутреннем рынке,  не решает проблемы завоевания достойного места на внешнем  рынке,  не  создает  предпосылок  для внедрения  новых  производств,  повышения  уровня  занятости.  Как показала практика,  приватизация, проводимая предлагаемым образом, направлена против этих государственных интересов, но удовлетворяет те заинтересованные круги,  которые хотели  бы  за  счет  денежной приватизации легализировать теневой капитал.

 

     Приведу вам  самый свежий пример.  Год тому назад в этом зале при утверждении Программы приватизации на   год  представители предприятий  топливноэнергетического  комплекса очень эмоционально доказывали,  что только приватизация спасет топливноэнергетический комплекс. Сегодня, год спустя, с этой трибуны те же представители, осмыслив происходящее,  отчаянно обращаются к депутатам с просьбой и  требованием  остановить приватизацию,  так как,  продолжая этот процесс, мы уничтожим топливно-энергетический комплекс. Так нельзя же постоянно наступать на одни и те же грабли.

 

     Фракция коммунистов  тоже  не  будет  голосовать за программу приватизации,  направленную  на  дальнейший  грабеж  и   так   уже обездоленного, брошенного на произвол судьбы народа.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МАРТИНЮК А.І.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні    колеги!    Будемо    обговорювати   чи голосувати?  На обговорення записалося чотири народних депутати. Я нагадую,  що  ми проводимо обговорення цього питання за скороченою процедурою.  Оскільки це означає два  виступи  за,  два  -  проти, прохання   після   Семенюк   нікому   не   записуватися.  Тоді  ми дотримаємося цього.

 

     Заєць за  чи  проти?  Де  Заєць?  Черняк  за  чи  проти?  За. Вітренко? Проти. Семенюк? Проти.

 

     Депутат Заєць є? Немає.

 

     Слово надається   народному  депутату  Черняку.  Будь  ласка. Підготуватися депутату Черненку.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   , Рівненська  область).  Фракція  Народного  руху  України.  Шановні народні депутати!  Я належу  до  ідеологів  приватизації,  але  не належу до її апологетів.  Закликаю вас до реалізму,  прагматизму і конструктивізму.  Не  треба  в  усіх  наших  бідах   звинувачувати приватизацію.  Я  б  сказав  навіть інше:  багато в чому наші біди зумовлені тим, як ми її здійснювали, в який спосіб.

 

     Я не можу зрозуміти й  підтримати  тих,  хто  виступає  проти цього  процесу  взагалі.  Цей  процес  неминучий,  якщо ми справді хочемо побудувати цивілізовану ринкову економіку

 

     Якщо ви не хочете,  то ви не в  руслі  загальноцивілізаційних процесів.

 

     Стосовно закидів  про  неефективність приватизації.  Справді, вона неефективна в нас,  у наших реальних умовах.  Але чому? Тому, що здійснювалася без поєднання з реструктуризацією. Ми вбили людям у голови думку,  що вони на свої сертифікати, на папірці, які вони отримали,   за  якими  немає  ніяких  реальних  коштів,  отримають дивіденди. Це абсолютно нереально.

 

     Крім того,  сам процес приватизації виродився багато в чому в процес розкрадання державного майна. Тут я з вами повністю згоден. Але це не означає,  що треба взагалі не  йти  цим  шляхом.  Іншого шляху не існує!  Давайте думати про те,  як цей шлях зробити більш ефективним,  як  зробити,  щоб  приватизація  була  народною,   як зробити,  щоб  формувати  середній  широкий клас.  Мабуть,  цим ми повинні опікуватися тут,  у Верховній Раді, а не робити негативних висновків.

 

     Тепер стосовно  програми  приватизації.  Ця  проблема має два боки.  Один бік - це зміст самої програми і другий бік - юридичний аспект.  Так  от  стосовно  змісту.  Я  думаю,  може  бути  багато заперечень, багатьом може не подобатися сам зміст програми. І мені він також багато в чому не подобається. Але ж ми можемо до другого читання внести відповідні зміни і наповнити  цей  зміст  тим,  чим хочемо.

 

     Другий бік   проблеми.   Процес   приватизації   ми   повинні регулювати.  Якщо  ми  не  прийняли   закон   про   мораторій   на приватизацію,  то  це  зобов'язує  Верховну  Раду  регулювати  цей процес.  А фактично я бачу тут намагання уникнути регулювання, і в такому  разі  цей  процес  багато в чому буде ще гіршим.  Ви добре знаєте,  що дорога до пекла вимощена добрими  намірами.  Обов'язок Верховної   Ради   полягає   в   тому,   щоб   регулювати   процес приватизації

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Кириловичу, регламент.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  І  ті  депутати,  які  будуть  голосувати  проти програми, - ці люди будуть не покращувати, а погіршувати ситуацію.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо  вважати,  що  ви  виступили й за депутата Зайця, бо перебрали регламент.

 

     Будь ласка,  народний депутат  Вітренко.  За  нею  -  депутат Семенюк.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.   Фракція  Прогресивної  соціалістичної  партії України,  соціалістична опозиція.  Те,  що зараз проект  Державної програми   приватизації   підтримали   Юрій  Іванович  Єхануров  і Володимир Кирилович Черняк, абсолютно закономірно. Це представники саме  тих  політичних  сил,  які все це розкрутили і з цього мають дивіденди.  Це саме Рух, який програму приватизації включив у свою політичну  платформу,  усе  це  розкрутив  в  Україні  під гаслами ефективного власника.  Але вони думали, що партноменклатуру зовсім скинуть.  А вона ж не така дурна - вона ж і сама залишилась, і вам тільки обіцянки  дала,  нічого  більше.  І  ви  отак  ошуканими  й залишилися.

 

     Юрій Іванович   Єхануров   якраз   і   є  представником  тієї номенклатури,  яка тепер крута,  владна і проводить  те,  що  хоче бачити в Україні.

 

     І коли  нам  кажуть:  ви  знаєте,  це доходи бюджету  Будь ласка,  я запросила у Фонді майна офіційні матеріали, які ж доходи мав бюджет від приватизації.  Виявляється,  у році, коли була розкручена  приватизація,  запланували  22  мільйони  отримати,  а отримали 4,7 мільйона.  Хоча ні,  це були тисячі, тоді інший вимір був. рік: 2,3 запланували - 0,8 отримали. Наступний рік: 21,6 запланували - 14,7 отримали.

 

     І кожного року так. У цілому з по рік державна  казна  отримала    мільйонів  гривень  проти запланованих мільйонів. Ви взагалі розумієте порядок цих цифр? мільйонів за всю зруйновану державну  власність!  У  які  руки вона перейшла?

 

     Але, щоб одурити народ, сказали: давайте через  ваучери,  через  компенсаційні  сертифікати.  Людям зомбували  свідомість,  люди розібрали ці папірці.  А тепер вся ця владна  еліта  сказала:  досить  уже  гратися  папірцями,  давайте проводити грошову приватизацію.  Примушують продавати за гроші.  І одночасно,  ви погляньте,  Міністерство фінансів України укладає з голландською  компанією "National Lottery Holdings BV" бізнес-план про національну  лотерею,  яким  передбачається  вивезти  за  межі України  з    до року мільйонів доларів.  Мінфін - не юридична особа, ніяких повноважень на це не має - під 15 відсотків річних  віддає  голландській  компанії  національну  лотерею.  мільйонів просто так вивезти з України!

 

     Тож не треба нас дурити.  І ми порозумнішали, і народ України порозумнішав.

 

     Державної програми приватизації,  я переконана,  у цьому залі прийнято не буде.  Але хочу вам  сказати,  шановний  колего:  якщо парламент не приймає,  то приватизація є неправовою, нелегітимною. І зміна влади відразу відновить закон,  і все,  що  було  в  , роках, яке взагалі було зроблено антизаконно.

 

     І хочу нагадати:  через приватизацію, через державну програму загинув  Сергій  Драгомарецький.  Це  був  чесний  комуніст,  який захищав інтереси України. І заради пам'яті Драгомарецького, заради справедливості в Україні такі державні програми не  можуть  більше проходити в цьому залі (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталія  Михайлівно,  якщо  депутат Черняк міг за депутата Зайця говорити,  то вам не варто було б.  Слово надається народному депутату Семенюк. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.   Фракція  Соціалістичної  і  Селянської  партій (Лівий центр). Шановні колеги народні депутати! Від самого початку створення Соціалістичної партії,  ще в році депутат Олександр Олександрович Мороз попереджав у цьому  залі:  не  треба  надавати особливих повноважень Кабінету Міністрів для декретотворення.

 

     Саме з  того  часу,  з  року,  коли були надані особливі повноваження Кучмі,  почалося грабування українського народу. Саме з  того часу почали видаватися декрети,  які мали силу законів,  і саме з того часу пішла ваучерна приватизація.

 

     У грудні року я виступала з цієї трибуни і казала, що ми не проти приватизації,  але найперше,  що треба було зробити перед її  початком,  -  провести  інвентаризацію  всіх  об'єктів,  чітко розділити  державну  і  комунальну  власність.  Слід було прийняти закон про  управління  державним  сектором  економіки,  затвердити казенне  майно.  Водночас  із  законом про приватизацію треба було прийняти закон про реприватизацію, як це робилось в інших країнах, зокрема у Сполучених Штатах,  Англії, Франції. Там перехід і пошук реального власника проходив плавно, не шляхом пограбування народу.

 

     Також я пропонувала прийняти  Закон  про  страхування  цінних паперів.  На жаль,  і цього не було зроблено. Навіть у "Перехідних положеннях" Закону про Державну програму приватизації на   рік було  записано,  що Кабінет Міністрів має внести ці законопроекти. Але,  як  кажуть,  віз   і   донині   там,   політика   грабування продовжується.

 

     Сьогодні пан Єхануров,  відповідаючи на запитання, підтвердив мої  слова.  Не  маючи  законів  про  декларування  доходів,   про комунальне майно, переходити на грошову (тим більше!) приватизацію

- це вчиняти узаконений злочин проти українського народу.  Фракція соціалістів і селян вважає, що та ваучерна приватизація, яка в нас проводиться,  є злочинною.  Та разом із тим слід чітко розмежувати підприємства,  які  вже  почали  ваучерну  приватизацію  (це можна продовжити) і грошову приватизацію (її проводити не можна).

 

     Усі в  цьому  залі  говорять   про   те,   що   відключається електроенергія  в  сільських  населених пунктах,  у містах.  Чому? Тому,  що  всі   обленерго   приватизовані.   Сьогодні   ті,   хто приватизував  обленерго,  отримують по 14 тисяч гривень заробітної плати і дивідендів.  А в людини у сільській місцевості  немає  чим світити, немає чим палити, і живе вона впроголодь.

 

     Тому фракція  Соціалістичної  і  Селянської  партій з приводу проекту закону,  який поданий,  висловлює таку думку:  слід  чітко розмежувати грошову приватизацію, яку сьогодні проводити не можна, і  ваучерну  приватизацію  -  її  слід  розглядати   і   проводити консультації з усіма фракціями.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  репліки  має голова комітету народний депутат Гуренко Станіслав Іванович.

 

     ГУРЕНКО С.І., голова Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ, КПУ).  Фракція комуністів.  Адаме Івановичу,  я попросив слово для репліки від фракції комуністів у  відповідь  на  виступ  шановного народного  депутата  Черняка,  який,  хотів  він того чи не хотів, викривив нашу позицію.  Ми,  комуністи, голосуємо у Верховній Раді не  проти  приватизації,  а проти грабіжницької приватизації,  яку проводять в Україні під проводом нашого уряду певні сили.

 

     Комуністи двічі намагалися припинити цей  процес,  щоб  можна було   розібратися  з  тим,  що  діється  насправді.  У  відповідь розширюється перелік  підприємств,  які  підлягають  приватизації. Дійшли вже до того, що віддають під приватизацію підприємства, від дії яких залежить життя людей.

 

     За таку приватизацію ми голосувати не будемо.

 

     Спасибі за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будемо визначатися. Прошу уваги!

 

     Профільний Комітет з питань економічної політики,  управління народним  господарством,  власності та інвестицій пропонує поданий Кабінетом Міністрів України проект  Закону  України  про  Державну програму  приватизації  на    рік  прийняти в першому читанні. Прошу підтримати.

 

     "За" -

 

     Що будемо робити далі?  (Шум у залі). Шановні колеги, зараз я поставлю на голосування ще раз,  але,  ви розумієте, 83 голоси -це не   На вимогу  частини  депутатів  із  фракцій  НДП,  Руху  і зелених,   які   не   встигли  проголосувати,  ставлю  ще  раз  на голосування проект закону в першому читанні. Прошу визначитися.

 

     "За" -

 

     Шанси зростають,  але не набагато. Рішення не прийнято (Шум у залі).  Шановні  колеги,  якби перед цифрою 90 стояла ще одиничка, тоді можна було б ще і раз, і два голосувати.

 

    

 

     Слухається питання   про   проект   Постанови   про   порядок застосування   нормативноправових  актів,  які  регулюють  питання оподаткування в Україні. Доповідає голова Комітету з питань

 

 фінансів і  банківської  діяльності  (він  є  і  автором  проекту) Валерій Борисович Альошин.

 

     Скільки вам часу треба? Будь ласка, п'ять хвилин.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Я хотів би зробити деякі уточнення, шановні колеги. Авторами проекту цієї постанови є члени підкомітету з питань  податкової  політики  та  митної  справи,  і розроблявся він під керівництвом народного депутата Терьохіна. Цей документ зареєстрований від мого імені  у  зв'язку  з  тим,  що  в понеділок  на  нараді  голів  комітетів  і  керівників  фракцій  я наполягав на його розгляді.

 

     У чому суть цього  правового  документа?  Як  ви  пам'ятаєте, Верховна  Рада  України  подолала вето Президента України на Закон України  про  порядок   встановлення   ставок   податків,   зборів (обов'язкових платежів),  інших елементів податкових баз,  а також пільг  з  оподаткування.  Верховна  Рада  тоді  дружно  підтримала позицію  Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.  депутати проголосували за те,  щоб підтвердити чинність прийнятого Верховною Радою закону.

 

     Однак ми   можемо  констатувати,  що  хоч  цей  закон  набрав чинності,  є дуже різні позиції і різне ставлення як до його норм, так і до його виконання.

 

  Мусимо зробити саме цей акцент з огляду на те, що закон набрав чинності.

 

     У постанові  констатуємо,  що  через  набрання  чинності  цим законом  фактично  всі питання оподаткування врегульовані законами України, хоча потрібно уточнити певний зміст даної норми.

 

     Крім того,  постановою  рекомендується   Кабінету   Міністрів України    в    десятиденний    термін    скасувати   видані   ним нормативноправові  акти,  які  втрачають  чинність  відповідно  до пункту  1  постанови.  Така  ж рекомендація міститься щодо виданих нормативно-правових актів Президента України.

 

     I доручається  Генеральній  прокуратурі  України  здійснювати поточний  нагляд за дотриманням цього закону,  чинність якого було підтверджено належною кількістю голосів  під  час  подолання  вето Президента.

 

     У зв'язку  із  внесенням  до  порядку  денного  цього проекту постанови Верховної Ради надійшли певні уточнення.  Зокрема слушна пропозиція   Державної  податкової  адміністрації,  яка  абсолютно коректно визначила,  що до пункту 3 постанови варто  додати  такий абзац:  "До законодавчого врегулювання сплати зборів за спеціальне використання  природних  ресурсів,  за  забруднення   наколишнього природного  середовища і за геологорозвідувальні роботи,  виконані за  рахунок  державного  бюджету,  їх  справляння  здійснюється  у порядку, що встановлений Кабінетом Міністрів України". Гадаю, дану поправку можна прийняти.

 

     З огляду на сказане пропонується прийняти сьогодні  постанову за  основу,  доопрацювати  її редакційно,  а потім проголосувати в цілому.  Можливо,  завтра,  можливо,  наступного  тижня,  якщо  ми працюватимемо в пленарному режимі.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Валерію  Борисовичу.  Запитань немає.  Є? Така стисла доповідь була.  Що ж там запитувати?  Запишіться, будь ласка.  Ми ж уже голосували - голоси. Будь ласка, висвітіть. 5 хвилин.

 

     Депутат Шевченко. За ним - депутат Манчуленко.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Прошу  передати  слово депутату Філіпчуку, фракція Руху.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ ,  Чернівецька область).  Дякую. Народний  рух України.  В мене лише одне запитання з приводу вашої стислої  доповіді.  Наприкінці  ви  сказали,  що   інші   питання, пов'язані  з  оподаткуванням  і  зборами,  визначаються  Кабінетом Міністрів,   зокрема   збори   з   геологорозвідувальних    робіт, природоохоронної діяльності і таке інше.

 

     Як мені  відомо,  ці сфери в державі регулюються відповідними законами,  які ми приймали  Верховною  Радою  минулого  скликання, зокрема   стосовно   природоохоронних   робіт.  Ви  віддаєте  дане законодавче поле на рівень Кабінету  Міністрів.  Хотів  би  знати, чому саме так?

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Нині, на жаль, немає спеціальних законів, якими регламентувалися б зазначені платежі,  зокрема збори за спеціальне використання  природних  ресурсів,  за  забруднення  навколишнього природного  середовища  і  за  геологорозвідувальні  роботи.  Вони вносяться до закону про бюджет, де визначаються і розміри зборів.

 

     Отже, немає  спеціального  податкового  закону щодо кожного з цих зборів.

 

     Через те до законодавчого  врегулювання,  яке  б  відповідало прийнятому  закону  та  Закону про систему оподаткування,  внесена пропозиція,  яку  я  озвучив.  Вона  також  може  корегуватися  до остаточного голосування з даної постанови.

 

Чому рекордний урожай не врятує українців від подорожчання хліба

Незважаючи на вирощений цьогоріч аграріями рекордний урожай зернових та олійних культур (понад млн тонн), виробники й галузеві експерти кажуть про невідворотність підвищення вартості хліба і хлібобулочних виробів. Серед пояснень, окрім традиційних нарікань на подорожчання енергоносіїв, логістики, устаткування та інших складових собівартості, – і досить несподіване: брак сировини для виробництва борошна, а отже – й для випікання хліба.

В голові у людини, котра бодай трохи цікавиться процесами в галузі, цифри щось не надто складаються: млн тонн збіжжя, понад 30 млн тонн із яких – пшениця – проти внутрішніх потреб у 7 млн тонн (4,,5 із них – борошномельного класу) Хіба ж за таких умов може виникнути дефіцит? Виявляється, може.

Зерно кількість радує, якість – непокоїть

До перманентного підвищення вартості продуктів – зокрема, і “соціальних”, – українці, схоже, звикають. Пам’ятається, як ще кілька років тому кожна заява виробників про намір (необхідність) підняти ціни на хліб неабияк збурювала соцмережі та ЗМІ, аргументи “за” і “проти” такого кроку обговорювали довго й серйозно. Останнім же часом одно- чи навіть п’ятивідсоткове подорожчання відбувається майже непомітно – так би мовити, “без шуму і пилу”. Може, тому, що вартість соціальних видів хліба держава в умовах коронакризи намагається контролювати, а на формування виробниками й ритейлерами цін на іншу хлібобулочну продукцію, як вважається, має впливати тільки ринок. Можливо, через постійне зменшення рівня споживання такої продукції (порівняно з роком обсяги хлібопекарського виробництва в Україні скоротилися більш ніж утричі). А, може, через те, що на тлі значного подорожчання інших харчів – передовсім, олії й цукру – цінові стрибки на ринку хліба не такі вже й помітні. Як наслідок (що стало для автора неприємним відкриттям), з січня минулого року до цьогорічного вересня внутрішні ціни на хліб, за даними Асоціації ритейлерів України, зросли на 35%!

І ось тепер виробники й експерти знов заговорили про невідворотність цінового зростання. Хтось прогнозує плюс 10% до нинішньої ціни, а хтось каже про всі %. На перший погляд, поміж видимих підстав для такого підвищення – лише нинішня рекордна вартість енергоносіїв (значна частина хліба в Україні випікається в печах, що працюють на газу, та й експлуатація електрообладнання подорожчала). Але хіба ж не компенсуються негативні впливи позитивами рекордного урожаю і відносної стабільності гривні (хоча останніми тижнями наша валюта добряче “здулася”, вона все ще не опустилася до рівня кінця минулого – початку цього року: 28,2 – 28,5 за долар)? Фахівці кажуть, що ні.

Зокрема, за їхніми оцінками, уже з’являються перші ознаки дефіциту якісного борошна для випікання хліба і хлібобулочних виробів. У борошномелів свої пояснення: вони попереджають, що найближчим часом і самі потерпатимуть від браку якісної сировини. Адже кількість вирощеного збіжжя і його якісні характеристики – аж ніяк не тотожні.

Справді, цього року українські аграрії встановили урожайні рекорди. Як за загальним обсягом вирощених зернових і олійних культур, так і за валом пшениці: 32,2 млн тонн в бункерній вазі ( млн тонн після очищення). Найближче до цього показника ми були аж в далекому ому, коли Україну називали союзною “житницею” З останніх же років порадував хіба ий, коли зібрали 28,33 млн тонн пшениці. Торішній вал – 24,88 млн тонн. Але. Фахівці підрахували: лише ,5 млн тонн із намолоченої цьогоріч пшениці – придатне для виробництва борошна продовольче зерно, решта – фураж.

Приміром, директор Громадської спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський констатує: через погодно-кліматичні умови якість пшениці нині нижча, ніж торік. Й особливо це стосується найбільш “ходового” для галузі збіжжя другого класу. Якщо минулого року частка продовольчої пшениці сягала % вирощеного врожаю (24,88 х 0,7 = 17,42 млн тонн), то цьогоріч – лише % (32,2 х 0,45 = 14,5 млн тонн). І йдеться, нагадаємо, про обсяг неочищеного зерна. З урахуванням “відсіву” при очищенні цьогорічні обсяги продовольчої пшениці навряд чи перевищують 13,5 млн тонн (у тому числі, борошномельної – трохи більше 6 млн тонн). Здавалося б, і цього країні має із запасом вистачити. Та не поспішаймо радіти. Бо є ж іще фактор експорту

Годуємо чужих, щоб свої “не розслаблялись”?

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, з початку нового маркетингового сезону (з 1 липня) обсяги експорту з України зернових і зернобобових культур перевищили 26 млн тонн. Це з урахуванням продажу залишків минулорічного врожаю. При цьому за кордон продали 14,6 млн тонн пшениці. Що на 2,5 млн тонн більше, аніж станом на початок грудня торік. Видається, маємо лише радіти – і за вітчизняних аграріїв з трейдерами, і за національну економіку, і за гривню, девальвацію якої, поміж іншого, сповільнюють надходження від зернового експорту. Як-не-як – додатково зароблені $ мільйонів! Але – і про це Укрінформ не раз вже писав, – захоплюючись поточним сировинним експортом й не налагоджуючи власну переробку з високою доданою вартістю, країна багато втрачає у перспективі. Плюс періодично потерпає від штучно спровокованих внутрішніх проблем – на кшталт нинішньої, в борошномельній галузі.

“За нинішньої системи контролю та обліку експорту ніхто не знає, яка саме пшениця йде на зовнішні ринки, оскільки власники зерна змішують партії різних класів для формування експортної якості. При заповненні митних декларацій якість оформляється за показником білка, а не за вмістом клейковини. Відповідно, на експорт може іти зерно з білком, що відповідає 4 класу, але за параметрами клейковини – 2-му”, – пояснює суть проблеми Родіон Рибчинський.

Як наслідок – продовольча пшениця належної якості вивозиться за кордон (іноді навіть з мінімізацією податків, під виглядом збіжжя нижчого класу) або притримується виробниками до кращих часів – найімовірніше, також з метою більш вигідного експорту.

На внутрішньому ж ринку, за словами голови спілки “Борошномели України”, пропозиція пшениці 2 класу нині фактично відсутня. Тож і “вихоплюють” борошномели виставлені на продаж невеликі партії, мов гарячі пиріжки, які колись з їхнього борошна випікатимуть. А в умовах дефіциту – і вартість продовольчого зерна непропорційно з фуражним зростає.

Для повноцінного забезпечення хлібопекарської галузі упродовж нинішнього сезону борошномели мають переробити приблизно 3,5 млн тонн такого зерна. А, за оцінками консалтингових компаній, нині вільні, не законтрактовані на експорт, обсяги сировини належної якості не перевищують 1,5 млн тонн. “Ми вже стикаємося з тим, що виробництво продовольчої пшениці на внутрішньому ринку суттєво скоротилося, а різниця між цінами на продовольче й фуражне зерно б’є всі рекорди”, – констатує Родіон Рибчинський, – отже, цілком ймовірно, що у помельні партії доведеться додавати фуражну пшеницю”. Це суттєво погіршить якість виробленого борошна, але до більш-менш прийнятного зниження собівартості виробництва однак не призведе.

Аграрії – борошномели – хлібопекарі – споживачі: у пошуках компромісів

Частково момент для нормалізації ситуації, на думку експертів, втрачено. Адже, за словами  генерального директора Об’єднання підприємств хлібопекарної промисловості “Укрхлібпром” Олександра Васильченка, держава замість того, щоб в умовах коронакризи стримувати (в розумних межах) експорт продовольчої пшениці, навпаки послабила встановлені раніше обмеження. Посадовець нагадав, що цього року Мінекономіки підписало з представниками зернового ринку Меморандум, згідно з яким трейдерам дозволялося експортувати 25,3 млн тонн української пшениці. Причому, без уточнення класу. Хоча спочатку граничний обсяг експорту планували обмежити 24,4 млн тонн (з окремими квотами для фуражного і продовольчого класів).

Про те, що ще можна виправити, аби врятувати борошномельну й хлібопекарську галузь від збитків, а споживачів – від надмірних витрат, йшлося минулого тижня на організованому Комітетом Верховної Ради з питань економічного розвитку засіданні за круглим столом на тему: "Цінова ситуація на ринку борошна та хліба в Україні".

“Рекордні врожаї зернових культур не позначаються на тому, щоб українці мали справедливі ціни на хліб, – констатувала керівниця підкомітету з питань регуляторної політики Ганна Лічман, яка головувала на засіданні, – Зростання вартості зерна на міжнародних ринках лише підштовхує ціну хліба в Україні, а механізми державного контролю за цінами та ціноутворенням на цей – без перебільшення сакральний для українців – продукт малоефективні”.

Аналізуючи причини, учасники зібрання визначили низку “специфічних” проблем галузі: нарахування і сплата ПДВ за різними ставками, викривлення показників собівартості та цін через недосконалі механізми декларування, відсутність товарних інтервенцій для балансування цін. Зокрема, представники галузі звертали увагу на те, що через сплату в ланцюгу виробництва ПДВ за різними ставками підприємства борошномельної і хлібопекарської галузі втрачають обігові кошти та іноді мають навіть від’ємну рентабельність. “Виробники борошна працюють з мінімальною рентабельністю. Хоча б 3% для них буде за щастя. Але за умови чинного регулювання цін виробники борошна працюватимуть “в мінус”, – зазначив Родіон Рибчинський.

А Олександр Васильченко нагадав, що ціна хліба в Україні вже вища, ніж у сусідній Польщі, де споживачі набагато платоспроможніші. “Хліб – важливий соціально значущий продукт, до ціноутворення на який в держави має бути особливе ставлення. У тому числі, має діяти фонд товарних інтервенцій для згладжування ринкових коливань цін на сировину. Мають бути окремі ціни для цієї галузі на газ та інші енергоносії”, – переконаний фахівець. Він вважає, що держава – бодай тимчасово – повинна знизити ставки оподаткування виробників борошна і хліба. Адже зараз податкова складова у вартості буханця хліба – 1,2 гривні, тоді як рентабельність виробників не перевищує копійок. “Якщо ситуацію не змінити, до кінця року можна чекати подорожчання хліба ще до 20%”, – попередив Васильченко.

Натомість заступник міністра економіки Денис Кудін нагадав про дію тимчасової постанови уряду про регулювання цін на соціально важливі товари на період карантину. Утім, зауважив, що держава наразі не має дієвих ринкових механізмів впливу на ціни й на ринковий баланс: “Україна практично не використовує систему товарних інтервенцій для регулювання цін і створення додаткової пропозиції на ринку для контрою над ними”.

Ганна Лічман запропонувала представникам ринку надати пропозиції щодо створення таких механізмів. І пообіцяла, що профільний комітет парламенту підготує рекомендації стосовно реформування законодавства, які допоможуть підтримати такі важливі для держави галузі.

Єдине, що при цьому маємо пам’ятати: процес підготовки й ухвалення таких змін – доволі тривалий. До того ж, внести поправки до податкового законодавства, які б почали діяти з січня, вже неможливо – між ухваленням і набранням чинності такими змінами має минути не менш, ніж пів року. Тож втілення неприємного для українців сценарію, за якого кожен буханець хліба вже незабаром “поважчає” на гривень, стає дедалі ймовірнішим. 

Владислав Обух, Київ

ред. код]

Німеччина і Радянський Союз обговорювали укладення економічної угоди протягом початку року.^[76] Навесні і влітку року Радянський Союз уклав політичний і військовий пакт з Францією та Англією, водночас розмовляючи з німецькими високопосадовцями про можливу політичну радянсько–німецьку угоду.^[77] На основі економічного обговорення в квітні і травні, Німеччина і Радянський Союз почали натякати на обговорення політичної угоди.^{[78][79][80][62][81][82][83][84][85][86]}

Обговорення політичних питань між країнами виникало в процесі економічних переговорів, оскільки економічні потреби обох сторін були значними й тому, що близькі військові та дипломатичні відносини були розірвані в середині х років після створення Антикомінтернівського пакту та Громадянської війни в Іспанії, залишивши ці переговори як єдиний спосіб спілкування.^[87] Німецьке командування в квітні-травні року боялося, що в разі війни без радянської допомоги виникнуть перебої в поставках нафти, харчів, гуми і металевих руд.^[72][88][88]

Подолання минулої ворожості і завершення угоди[ред. ред. код]

Німецькі і радянські потреби на військове постачання, які вже й так зросли за їхніми чотири- і п'ятирічним планами, ще більше посилилися після Мюнхенської Угоди.^[40] Хоча і Сталін і Гітлер у своїх промовах довго відкидали необхідність підготовки до війни, наміром Гітлера була наступальна війна, що узгоджувалося з нацистською ідеологією, прагненням до нової спільності німців, які висічуть імперію по всій Європі, вбивши дракона "жидобільшовизму" і усунувши каральні положення&#;Версальського договору.^[52]

Обмеження Версальського договору призвели до дуже слабкої німецької військової машини ще на початку х років,^[53] хоча починаючи з кінця х років вже велись проектні роботи для військового зростання в рамках підготовки до чергової Європейської війни.^[54]&#;Але&#;німецькі військові витрати залишалися обмеженими в цей період:^[55]

Німецька оборона (млрд. р.-м.)	Радянська оборона&#; (млрд. руб.)	Inflation Adj* німецької оборони	Inflation Adj* Оборони СРСР
			NA	NA
Inflation Adj* використовує Wholesale Price Indices (базовий року) - Примітка: для Німеччини дефляція

Щоб обійти версальські обмеження, Німеччина співпрацювала з СРСР, що дало змогу Німеччині встановити в СРСР експериментальні центри для танків, хімічної зброї та дослідження авіації, а радянські офіцери їздили в Німеччину на військове навчання.^[54] однак, це таємне співробітництво закінчилося з приходом Гітлера до влади в році.^[54] Одразу ж після цього Гітлер наказав потроїти за один рік розмір німецької військової машини.^[56] Німеччина встановила приховані потужності з виробництва військової техніки, зокрема виробництво кораблів понад обмеження Версальського договору, водночас у документах не називаючи своє військове керівництво "Генеральним штабом" (що було заборонено Версальським договором) та припинивши публікацію списку своїх офіцерів.^[56] 16 березня року Гітлер здивував світові держави, прийнявши закон, що відкрито вимагав загальної військової служби і подальшого підвищення кількості військових до півмільйона осіб.^[57] Такі країни як Франція і Велика Британія протестували, але не діяли, і це поклало край військовим обмеженням Версальського договору.^[57]

До року, через три роки після прийняття&#;чотирирічного плану,&#;більш як 20% всіх німецьких промислових робітників працювали на збройні сили, а у виробничій та будівельній галузях на армію працювали близько 33%.^[58] Для порівняння, року Велика Британія та США виробили лише 13% від кількості зброї, яку того року виробила Німеччина. Витрати на озброєння Німеччини збільшились від 2% валового національного продукту в році до більш як 23% - у му.^[59]

Німецька оборона (млрд. р.-м.)	Радянська оборона (млрд. руб.)	Inflation Adj* німецької оборони	Inflation Adj* Оборони СРСР
Inflation Adj* використовує Wholesale Price Indices (базовий року) - Примітка: для Німеччини дефляція

Сталін бачив майбутню війну як таку, що відбувається між імперіалістичними державами, і наприкінці х років навіть передбачив велику війну між Сполученими Штатами і Великою Британією.^[52] Радянська військова машина мала практично пропорційне до Німеччини зростання витрат на військову техніку і зброю, щоб зміцнити&#;Червону армію і Червоний флот, ослаблений чистками.^[60] Тоді як в умовах величезної радянських інфляції х років військові витрати збільшувались як і раніше, відмінності стають істотно помітнішими з урахуванням інфляції (Німеччина фактично переживала дефляцію). Від до року СРСР цілеспрямовано публікував занижені витрати на озброєння.^[61] Через вимоги Ліги Націй, публікації Радянського Союзу щодо військових витрат до року стали акуратнішими.^[61]

Третя радянська&#;п'ятирічка&#;вимагала великих нових введень технологій і промислового обладнання.^[62] Сталіна шокувала низька боєздатність радянських літаків у громадянській війні в Іспанії, а також "відсталість" радянської авіації станом на рік, тому він поставив акцент на військовому виробництві, зокрема великих морських кораблів.^[45] До року Радянський союз витрачав на оборону 17% свого валового національного продукту, а більш як 20% промислових інвестицій йшло в оборонну промисловість.^[63] Водночас кількість військовослужбовців збільшилася з тис. в році до трохи більше як 1,5 млн. осіб у му.^[64] Між тим, радянська транспортна мережа^[en] була вкрай слабо розвиненою, автомобільних доріг майже не було, а залізничні колії були на межі повного зношення.^[60]

Виконання амбітних завдань третього п'ятирічного плану залежало від імпорту в Радянський Союз великої кількості технологій зі США, які тоді постачали понад 60% радянських машин і обладнання.^[65]

Німецька сировинна криза наприкінці х років[ред.

nest...

47196 47197 47198 47199 47200